—айт душпастир¤ ѕавла

2. ѕоширенн¤ ≤сламу в —получених Ўтатах јмерики ≥  анад≥

—получен≥ Ўтати јмерики

      як визнане ¤вище, ≤слам вкор≥нивс¤ в —получених Ўтатах јмерики у XIX стол≥тт≥ завд¤ки пер≥одичн≥й ем≥грац≥њ мусульман ≥з Ѕлизького —ходу. Ѕлижчим часом мусульманська сп≥льнота зросла завд¤ки значн≥й ем≥грац≥њ з ≤рану, ≤нд≥њ та ≥нших крањн јз≥њ, јфрики ≥ ѕ≥вденно-—х≥дноњ ™вропи. ѓхн¤ к≥льк≥сть зб≥льшуЇтьс¤ в останн≥ дес¤тир≥чч¤ завд¤ки сотн¤м тис¤ч студент≥в-мусульман, б≥льш≥сть ¤ких повертаЇтьс¤ на батьк≥вщину п≥сл¤ завершенн¤ навчанн¤.

      ѕерш≥ ем≥гранти були менш осв≥ченими ≥ неквал≥ф≥кованими. ѕ≥зн≥ш≥ хвил≥ ем≥грац≥њ мусульман охопили б≥льш осв≥чен≥ ≥ профес≥йн≥ сусп≥льн≥ прошарки. ¬важаЇтьс¤, що мусульмани в —получених Ўтатах јмерики ≥  анад≥ сьогодн≥ Ї найосв≥чен≥шими в усьому мусульманському св≥т≥.
      ћусульмани Ї у вс≥х 50 штатах. Ќайб≥льше њх скупченн¤ Ч в  ал≥форн≥њ, на ѕ≥вн≥чному —ход≥ ≥ —ередньому «аход≥. ” ƒетройт≥ проживаЇ багато араб≥в, багато з них Ч христи¤ни. У≤нтернац≥онал ≥ранських христи¤нФ згадуЇ про м≥льйон або б≥льше ≥ранц≥в по вс≥й крањн≥, половина з них зосереджена в  ал≥форн≥њ. ћусульманськ≥ студенти також розпорошен≥ по навчальних закладах крањни.
      ћечет≥ та ≥нш≥ буд≥вл≥, котр≥ використовуютьс¤ ¤к центри богослуж≥нн¤, Ї там, де Ї достатньо велик≥ ≥ в≥ддан≥ мусульманськ≥ сп≥льноти. „асто мечеть, ¤к ≥ церковна буд≥вл¤, використовуЇтьс¤ не т≥льки дл¤ богослуж≥нн¤, але й дл¤ ≥нших сусп≥льних заход≥в. Ќайстар≥ша мечеть у —получених Ўтатах јмерики була збудована в  едар –еп≥дс, штат јйова, у 1934 р. ≥ використовуЇтьс¤ до цього часу (хоч дехто вважаЇ, що честь першост≥ належить ƒетройту або –оссу, ѕ≥вн≥чна ƒакота). ѕершим за к≥льк≥стю мечетей Ї штат Ќью-…орк, за ним ≥дуть  ал≥форн≥¤, ≤лл≥нойс ≥ Ќью-ƒжерс≥.
      јфриканц≥-мусульмани, коли њх привезли в јмерику ¤к раб≥в, здаЇтьс¤, втратили свою мусульманську ≥дентичн≥сть. “рохи менше стол≥тт¤ тому в≥дбулас¤ спроба в≥дновити той зв'¤зок. ѕоважний ƒрю јл≥, афро-американець, заснував Ућавританський храм наукиФ в Ќьюарку (Ќью-ƒжерс≥) у 1914 роц≥. …ого мусульманський рух, ¤кий важко назвати мусульманським в традиц≥йному розум≥нн≥, в≥дд≥лив чорношк≥рих ¤к мусульман, в≥д б≥лих ¤к христи¤н.
      ѕриблизно у 1930 роц≥ ”.ƒ. ‘ард (або ”.‘. ћухаммад) також ствердив, що чорношк≥р≥ африканц≥ спочатку були мусульманами. ¬≥н заснував У¬трачену ≥ знайдену нац≥ю ≤сламуФ в глушин≥ ѕ≥вн≥чноњ јмерики в ƒетройт≥ дл¤ того, щоб заохотити њх повернутис¤ до ≤сламу. ¬ 1933 р. в≥н зник, залишивши ≈л≥ю ћухаммада ¤к Упророка јллахаФ ≥ л≥дера цього руху, що зрештою став в≥домим ¤к УЌац≥¤ ≤сламуФ. –ух почавс¤ м≥ж б≥дними, але незабаром привабив значну к≥льк≥сть осв≥чених ≥ заможних афро-американц≥в, можливо, завд¤ки здоровим моральним стандартам ≥ д≥Їв≥й етиц≥, ¤к≥ рух пропонував своњм посл≥довникам. ќрган≥зац≥¤ також дала велик≥й к≥лькост≥ своњх прихильник≥в кращ≥ осв≥тн≥ ≥ комерц≥йн≥ можливост≥ ≥ нове в≥дчутт¤ г≥дност≥.
      Ќегативною стороною УЌац≥њ ≤сламуФ було расистське ставленн¤ до б≥лих ≥ христи¤н. јле красномовний захисник руху, ћалкольм X, п≥сл¤ ви¤вленн¤ дл¤ себе справжнього ≤сламу ≥ паломництва на јрав≥йський п≥востр≥в, зрештою в≥дкинув расизм свого наставника ≈л≥њ ћухаммада. ¬≥н остаточно в≥дмовивс¤ в≥д УЌац≥њ ≤сламуФ. ¬ 1965 р. його п≥дступно вбили.
      ѕ≥д кер≥вництвом ”ар≥та ƒ≥на ћухаммада, сина ≈л≥њ ћухаммада, багато член≥в УЌац≥њ ≤сламуФ покинули расистську платформу руху ≥ наблизилис¤ до традиц≥йного ≤сламу. ”ар≥т ƒ≥н ћухаммад сам розпочав цю зм≥ну ≥ нав≥ть заперечував, що його батько був пророком. ÷ей новий рух п≥зн≥ше став в≥домим ¤к Ујмериканська мусульманська м≥с≥¤Ф, але пот≥м був розпущений у м≥ру наближенн¤ до традиц≥йного ≤сламу. јз≥атськ≥ та ≥нш≥ ≥м≥гранти-мусульмани поступово визнали член≥в УјћћФ справжн≥ми мусульманами, а також визнали кер≥вництво ”ар≥та ƒ≥на ћухаммада.
      УЌац≥¤ ≤сламуФ продовжила пропагуванн¤ своњх расистських принцип≥в п≥д кер≥вництвом Ћуњса ‘аррахана. —формувалис¤ ≥нш≥ менш≥ групи у сп≥льнот≥ афро-американц≥в, ¤к, наприклад, Уƒарул ≤сламФ (УЅудинок ≤сламуФ), УјнсаруллаФ (Уѕом≥чники ЅогаФ), –ух ’анаф≥ ≥ мусульманська парт≥¤ ѕ≥вн≥чноњ јмерики.
      ≤слам, ¤к часто наголошуЇтьс¤, Ї найшвидше зростаючою рел≥г≥Їю в —получених Ўтатах јмерики, ≥ напевне, мусульмани за к≥льк≥стю незабаром переважать Їврењв ¤к у —Ўј, так ≥ в  анад≥. —татистичн≥ дан≥ дуже в≥др≥зн¤ютьс¤, але проблизно чотири м≥льйони мусульман живуть у —Ўј, ≥ напевне, в≥д одн≥Їњ чверт≥ до одн≥Їњ третини з них Ї афро-американц¤ми. √овор¤ть, що афро-американц≥ пост≥йним потоком продовжують вливатис¤ в ≤слам або в його р≥зн≥ американськ≥ теч≥њ завд¤ки народженню чи наверненню. ¬ той же час багато американц≥в навертаЇтьс¤ в ≤слам, особливо через шлюб, значна к≥льк≥сть мусульман продовжуЇ прињжджати в јмерику ¤к ≥м≥гранти.
      „и стане ≤слам, зрештою, добре вкор≥неним ≥ попул¤рним наст≥льки, щоб канадц≥ ≥ американц≥ говоритили про свою культуру, ¤к про юдейсько-христи¤нсько-мусульманську? ÷е звучало б, ¤к музика, дл¤ вух багатьох мусульман. ¬ той же час д≥йсним Ї той факт, що мусульмани все активн≥ше беруть участь у пол≥тичному житт≥ крањни на р≥зних р≥вн¤х.
      ѕов≥домл¤ють, що на проханн¤ де¤ких груп мусульман запропонована щоденна молитва в ѕалат≥ ѕредставник≥в —Ўј 25 червн¤ 1991 року. Ќедавно пов≥домлено про проханн¤ мусульман, щоб мусульманський символ п≥вм≥с¤ц¤ ≥ пТ¤тикутноњ з≥рки експонувавс¤ кожного разу, коли експонуютьс¤ христи¤нськ≥ ≥ Їврейськ≥ символи.

”  анад≥

      ѕерш≥ мусульмани з —≥р≥њ ≥ Ћ≥вану прињхали в  анаду б≥льш, н≥ж стол≥тт¤ тому. —початку вони оселилис¤ на п≥вн≥ч в≥д ≈дмонтона, у Ћак Ћ¤ Ѕ≥ш. «ростанн¤ мусульманськоњ сп≥льноти в≥дбулос¤ в середин≥ цього стол≥тт¤ ≥ набуло п≥ку в с≥мдес¤т≥ роки. “епер к≥льк≥сть мусульман в  анад≥, можливо, становить близько 300 тис.
      ћусульмани сх≥дно≥нд≥йського походженн¤ становл¤ть найб≥льшу частку мусульманськоњ сп≥льноти в  анад≥, за ними йдуть араби. Ќещодавно прибуло багато б≥женц≥в-сомал≥йц≥в. ћенше мусульман прибуло з багатьох ≥нших крањн. Ѕ≥льш≥сть з них оселилас¤ у великих м≥стах, особливо в “оронто, Mонреал≥ ≥ ¬анкувер≥. ћусульманська сп≥льнота в ≈дмонтон≥ стверджуЇ, що њхн¤ мечеть Ї найдавн≥шою в  анад≥ (також там збудована нова ≥ значно б≥льша мечеть).

„ому прибули мусульмани?

      ¬загал≥ мотиви прибутт¤ мусульман до —получених Ўтат≥в јмерики ≥  анади т≥ ж сам≥, що й в ≥нших ≥м≥грант≥в. Ѕагато хто переконаний, що «ах≥д пропонуЇ њм ≥ њхн≥м д≥т¤м економ≥чну стаб≥льн≥сть, б≥льшу свободу, кращ≥ можливост≥ отриманн¤ осв≥ти ≥ ширш≥ меж≥ використанн¤ њхнього таланту. ѕол≥тичн≥ ≥ рел≥г≥йн≥ заворушенн¤ в ≤ран≥, јфган≥стан≥, —омал≥ та р¤д≥ ≥нших аз≥атських ≥ африканських крањн, а зараз ≥ ѕ≥вденно-—х≥дноњ ™вропи продовжують приводити до ѕ≥вн≥чноњ јмерики багато мусульманських б≥женц≥в. Ќебагато мусульман прињжджають на «ах≥д з чисто мусульманських причин: щоб в≥дновити мусульманську сп≥льноту, ¤ка вже ≥снуЇ там, щоб вберегти њњ в≥д занепаду.
      ¬они також прињжджають, ¤к св≥дчать сам≥, щоб зм≥цнити в загальному розум≥нн≥ моральн≥ основи «аходу. ¬они тверд¤ть, що Їдина д≥йсна причина дл¤ них ¤к мусульман, -- залишити мусульманську крањну (≥ таким чином Ув≥дмовитис¤Ф в≥д житт¤ за шар≥атом, мусульманським законом) Ч перетворити «ах≥дне сусп≥льство в мусульманське сусп≥льство, п≥д Ѕогом ≥ мусульманським законом, ¤кий не знаЇ в≥докремленн¤ рел≥г≥њ в≥д держави. ¬они вважають, що безсумн≥вно морально спустошений «ах≥д чекаЇ в≥д ≤сламу вир≥шенн¤ вс≥х своњх проблем. ¬они намагаютьс¤ навернути не т≥льки окремих людей, але й ц≥л≥ народи. Ќам пост≥йно нагадують, що ≤слам Ї загальним способом житт¤, а не богослуж≥нн¤м, що в≥дбуваЇтьс¤ один раз на тиждень п≥д пануванн¤м доктрини в≥докремленн¤ ÷еркви в≥д держави.

ѕод≥л м≥ж мусульманами

      ћусульмани в  анад≥ ≥ —получених Ўтатах јмерики мають той же под≥л, що й у всьому мусульманському св≥т≥. Ѕ≥льш≥сть Ї мусульманами-сунн≥тами. ™ багато мусульман-шињт≥в, у тому числ≥ Iтна јшар≥ (Уƒванадц¤тники"), ≥смаЇл≥ти (особливо посл≥довники јга ’ана) та ≥нш≥ групи. „лени ƒрузе, вахаб≥ти ≥ сп≥льнота јхмад≥¤, що були повТ¤зан≥ з ≤сламом у минулому, ¤кщо не повТ¤зан≥ зараз, представлен≥ у незначн≥й к≥лькост≥.

ќрган≥зац≥¤ мусульман ≥ поширенн¤ ≤сламу

      ћусульмани в своњх ≥м≥грантських сп≥льнотах у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ почали ефективн≥ше орган≥зовуватис¤ на м≥сцевих, нац≥ональних ≥ м≥жнародних р≥вн¤х, особливо за останн≥ дес¤тир≥чч¤. ћечеть Ї пом≥тн≥шою, н≥ж звичайно, в багатьох м≥стах ≥ м≥стечках ≥ продовжуЇ служити традиц≥йним центром мусульманського сп≥льного богослуж≥нн¤ ≥ розвитку сп≥льноти. ѕор¤д з мечет¤ми де¤к≥ мусульмани заснували власн≥ параф≥¤льн≥ школи ≥ спец≥альн≥ програми дл¤ ж≥нок ≥ молод≥. ¬≥дкрито два коледж≥ дл¤ забезпеченн¤ кращого кер≥вництва дл¤ м≥сцевих ≥ б≥льших мусульманських сп≥льнот.

ћусульманське сп≥вроб≥тництво
      –≥зн≥ орган≥зац≥њ намагаютьс¤ призупинити розпорошенн¤ мусульманських сп≥льнот на «аход≥ ≥ допомагають слабшим сп≥льнотам уникнути розд≥ленн¤. ¬они служать ¤к зв'¤зок з мусульманськими ур¤дами ≥ мусульманськими орган≥зац≥¤ми за кордоном ≥ взагал≥ пропагують ≤слам всередин≥ ≥ поза загальною мусульманською сп≥льнотою. ѕершим прикладом може бути ‘едерац≥¤ мусульманських асоц≥ац≥й —Ўј ≥  анади, пот≥м –ада мусульманських сп≥льнот в  анад≥ ≥ ћусульманська сп≥льнота ѕ≥вн≥чноњ јмерики (ISNA). ќстанн¤ стала основною мусульманською орган≥зац≥Їю на цьому континент≥. ѓњ л≥дери взагал≥ представл¤ють ортодоксальн≥ ≥ традиц≥йн≥ мусульманськ≥ групи сунн≥т≥в, заснован≥ в крањнах —ходу. «ростаюча к≥льк≥сть африканських ≥ американських мусульман також налагодили звТ¤зки з ISNA.

ѕоширенн¤ ≤сламу
      ћусульмани д≥ють р≥зними способами, щоб поширити свою в≥ру. ћечет≥, книгарн≥ при мечет¤х ≥ приватн≥ магазини продають ≥ роздають у величезн≥й к≥лькост≥ мусульманську л≥тературу ≥ в≥деопрограми. ћусульмани також використовують телебаченн¤ ≥ рад≥опрограми, щоб заохотити краще розум≥нн¤ ≥ поширенн¤ ≤сламу.
      ћусульманська студентська асоц≥ац≥¤ (MSA), одна з найактивн≥ших ≥ найб≥льш впливових мусульманських орган≥зац≥й на «аход≥, добре представлена у багатьох п≥вн≥чномериканських студентських м≥стечках. —ама або в сп≥лц≥ з ≥ншими вона випускаЇ ≥ розповсюджуЇ багато публ≥кац≥й дл¤ п≥дтриманн¤ њњ основноњ функц≥њ Ч Упроголошенн¤ ≤сламуФ (’уррам ћурад, Уѕроголошенн¤ ≤сламу м≥ж немусульманами на «аход≥Ф, ћусульманська фундац≥¤, Ћейкестер, 1986). MSA, заснована в 1963 р., була попередником ISNA (заснована у 1983 роц≥). MSA зараз п≥дпор¤дкована ISNA. ≤нша добре в≥дома група Ућусульманська св≥това л≥гаФ, заснована в ћецц≥ з американським головним управл≥нн¤м в Ќью-…орку, також активно пропагуЇ ≤слам на «аход≥.
      ћусульмани багатьох крањн вплинули на тепер≥шнЇ мусульманське м≥с≥онерське п≥днесенн¤ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥. ƒва найвизначн≥ш≥ мусульманськ≥ рухи в≥дродженн¤ цього стол≥тт¤, ¤к≥ п≥дтримують це п≥днесенн¤, Ч Уƒжама¤т≥ ≤слам≥Ф в ѕакистан≥ на чол≥ з јбулом јлою ћавлуд≥ ≥ Ујль ≤хван аль ћусл≥мунФ в ™гипт≥, очолюваний √ассаном јль Ѕанном. ƒе¤к≥ мусульманськ≥ народи ≥ окрем≥ мусульмани з≥ —ходу часто щедро ф≥нансують п≥дтримку мусульманського сусп≥льного в≥дродженн¤ ≥ роботу з немусульманами.
      ћусульмани-сунн≥ти не самотн≥ в розповсюдженн≥ ≤сламу. ћусульмани-шињти, натхненн≥ революц≥Їю в ≤ран≥, наполегливо пропагують своЇ розум≥нн¤ ≤сламу, особливо шл¤хом активного розповсюдженн¤ л≥тератури. јле можливо, У–ух јхмад≥¤Ф Ї найстар≥шою ≥ найб≥льш творчою аз≥атською групою в адаптац≥њ ≤сламу дл¤ американц≥в ѕ≥вн≥чноњ јмерики.

≤нш≥ мусульманськ≥ групи
      ќск≥льки мусульмани вкор≥нилис¤ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥, то вони створили ≥нш≥ групи, щоб вир≥шувати життЇв≥ питанн¤ в м≥ру њх виникненн¤. Ќаприклад, Уѕ≥вн≥чноамериканська мусульманська кредитна сп≥лкаФ п≥дтримуЇ власн≥сть багатьох мусульманських орган≥зац≥й. —еред ≥нших груп Ї Ућусульманська медична асоц≥ац≥¤Ф, Ујсоц≥ац≥¤ мусульманських сусп≥льних науковц≥вФ ≥ Ујсоц≥ац≥¤ мусульманських вчених та конструктор≥вФ.

ѕроблеми, з ¤кими стикаЇтьс¤ мусульманське сусп≥льство

      Ѕагато проблем, з ¤кими стикаютьс¤ мусульмани в —получених Ўтатах јмерики ≥  анад≥, Ч т≥ ж, що ≥ у ≥м≥грант≥в-немусульман з јз≥њ ≥ јфрики. ќсв≥чен≥ш≥ ≥ заможн≥ш≥ мусульмани взагал≥ легше ≥нтегруютьс¤ в приймаюч≥ сусп≥льства ≥ таким чином уникають б≥льш очевидних форм дискрим≥нац≥њ меншин.
      ¬се б≥льше ортодоксальних мусульман, однак, можуть переживати р≥зк≥ конфл≥кти м≥ж звичайними п≥вн≥чноамериканськими життЇвими нормами ≥ вимогами мусульманського закону. ѕринаймн≥ де¤к≥ мусульмани погоджуютьс¤ з≥ св≥дченн¤м д-ра  ал≥ма —≥ддукв≥: Ућайже неможливо бути мусульманином ≥ не жити в мусульманськ≥й держав≥ або боротис¤ за створенн¤ мусульманськоњ державиФ (У≤сламський св≥товий огл¤дФ, червень 1987 р., с.48).
      як може мусульманин молитис¤ п'¤ть раз≥в на день за вимогою мусульманського закону, брати участь у богослуж≥нн≥ в мечет≥ в п'¤тницю, постити прот¤гом 30 дн≥в м≥с¤ц¤ рамадан, уникати УнечистоњФ њж≥ ≥ споживати м'¤со жертвопринесенн¤? як вони можуть одружуватис¤, розлучатис¤, писати запов≥ти ≥ ховати пок≥йних за законами јллаха, а не за законами ≥ традиц≥¤ми б≥льшост≥ населенн¤? як вони можуть збер≥гати мусульманськ≥ ц≥нност≥, навчати своњх д≥тей арабськоњ мови,  орану, виховувати њх на основах ≤сламу, поступово плекати пок≥рн≥сть в њхн≥х серц¤х ≥ збер≥гати г≥дн≥сть мусульманськоњ с≥м'њ ≥ сп≥льноти? як можуть мусульмани на «аход≥ обер≥гати своњх д≥тей, особливо дочок, в≥д п≥дступного зовн≥шнього впливу, в≥д нестримноњ вседозволеност≥ зах≥дноњ системи осв≥ти ≥ в≥д моральноњ деградац≥њ, ¤ка пронизуЇ житт¤ «аходу?
      “ак≥ питанн¤ Ї не просто академ≥чними. ƒе¤к≥ мусульмани, ¤к≥ не змогли вир≥шити ц≥ проблеми, повернулис¤ на батьк≥вщину. ≤нш≥ повторюють твердженн¤ де¤ких христи¤н, що «ах≥д в≥дмовивс¤ в≥д христи¤нства, що американц≥ ѕ≥вн≥чноњ јмерики живуть у п≥сл¤-христи¤нську еру, що вони п≥дкорилис¤ ≥долам матер≥ал≥зму, а не Ѕогов≥. як сказав один пакистанець, вод≥й такс≥, п'¤ть основних тем розмови його кл≥Їнт≥в -- це: секс, наркотики, алкоголь, музика ≥ грош≥.
      ÷≥ зовн≥шн≥ проблеми також стають причиною серйозних внутр≥шн≥х проблем дл¤ мусульман: ¤к визначити законну за ≤сламом ≥ правильну в≥дпов≥дь на зовн≥шню проблему? ўо д≥йсно говорить мусульманський закон? як його по¤снити ≥ застосувати в американському ≥ канадському сусп≥льств≥? як дос¤гти мусульманськоњ сусп≥льноњ згоди? ј особливо, за класичними мусульманськими визначенн¤ми, мусульмани повинн≥ вважати  анаду ≥ —получен≥ Ўтати јмерики Удомом ≤сламуФ чи Удомом в≥йниФ, чи взагал≥ чимось трет≥м? „и Ї ≤удањзм ≥ ’ристи¤нство справжн≥ми рел≥г≥¤ми?  им мусульмани повинн≥ вважати посл≥довник≥в ≤удањзму ≥ ’ристи¤нства: в≥руючими, нев≥руючими чи кимось середн≥м? Ќаск≥льки глибоко можуть мусульмани ≥нтегруватис¤ у св≥тське зах≥дне сусп≥льство ≥ все-таки зберегти свою мусульманську суть? „и Ї людина мусульманином, ¤кщо вона живе за традиц≥йними мусульманськими правилами, чи мусульманин може жити за принципами, ¤к≥ Ї поза буквою закону? –озгл¤ньте ц≥ приклади: чи Ї за ≤сламом прийн¤тним дл¤ мусульман брати участь у пол≥тичних процесах «аходу ≥ заробл¤ти проценти на ≥нвестиц≥¤х? „и мусить мусульманин (щоб д≥йсно бути мусульманином) молитис¤ п'¤ть раз≥в на день? „и повинна мусульманка носити чадру? „и повинна мусульманка одружуватис¤ лише з мусульманином? „и повинн≥ мусульмани утримуватис¤ в≥д алкоголю ≥ свинини?
      Ќав≥ть ¤кщо вз¤ти виконанн¤ лише п'¤ти традиц≥йних мусульманських настанов, ¤к показник належност≥ сп≥льноти до ≤сламу, ви¤витьс¤, що б≥льш≥сть член≥в сп≥льноти на «аход≥ Ї т≥льки ном≥нально мусульманами. ≤ все-таки, багато мусульман визнають потребу сильного в≥дродженн¤ всередин≥ сп≥льноти. ѓм потр≥бно б≥льше вчител≥в, ¤к≥ не т≥льки добре об≥знан≥ в мусульманських дисципл≥нах, але також можуть ефективно сходитис¤ з мусульманською молоддю, розум≥ти њњ проблеми ≥ њњ конфл≥кти у зах≥дних умовах.
       р≥м того, ¤кщо де¤к≥ мусульмани пост≥йно звинувачують «ах≥д у проблемах тут (≥ нав≥ть у проблемах усього мусульманського св≥ту), то ≥нш≥ знають, що мусульманська сп≥льнота на «аход≥ сама спричин¤Ї проблеми дл¤ себе ≥ дл¤ всього зах≥дного сусп≥льства. ¬они знають, що мусульманський закон майже не вир≥шив моральних проблем мусульманських сп≥льнот, не втручаЇтьс¤ в њхн≥ пол≥тичн≥ ≥ економ≥чн≥ проблеми.

ћусульмани ≥ христи¤ни Ч сп≥в≥снуванн¤

      як мусульмани, так ≥ христи¤ни вважають Ѕога “ворцем, ∆ивителем ≥ ¬севишн≥м над нашим малим св≥том ≥ вс≥м всесв≥том. ћусульмани ≥ христи¤ни навчають, що все людство в≥дпов≥даЇ перед Ѕогом ≥ …ого законами ≥ залежить в≥д …ого вироку за вс≥ думки, нам≥ри ≥ д≥њ. « огл¤ду на це ≥ на тенденц≥ю до моральноњ з≥псованост≥ в зах≥дному сусп≥льств≥, а також на те, що ≥ мусульмани, ≥ христи¤ни стурбован≥ цим, то можливо ≥ нав≥ть бажано, щоб дв≥ сп≥льноти шукали шл¤хи сп≥вроб≥тництва у боротьб≥ з негативними ¤вищами. ќбидв≥ сп≥льноти в≥дчувають громадську в≥дпов≥дальн≥сть за так≥ життЇво важлив≥ питанн¤, ¤к захист ненародженоњ дитини, запоб≥ганн¤ жорстокост≥ до дитини, збереженн¤ с≥м'њ, боротьба з порнограф≥Їю ≥ взагал≥ з безладом.
      ÷≥ та ≥нш≥ загальн≥ турботи можуть також дати можливост≥ дл¤ чесн≥шого ≥ конструктивн≥шого обговоренн¤ сп≥льнотами њхнього розум≥нн¤ Ѕога ≥ стосунк≥в член≥в сп≥льноти з Ќим та њхн≥ми ближн≥ми Ч ближн≥ми не т≥льки в сам≥й сп≥льнот≥, а й поза нею. «а таких обставин мусульмани ≥ христи¤ни матимуть менше п≥дозри, страху ≥ почутт¤ необх≥дност≥ в захист≥ ≥ можуть нав≥ть спри¤ти позитивному д≥алогу м≥ж ними.
      ћусульмани Ї нашими сус≥дами в  анад≥ ≥ в —получених Ўтатах јмерики. ≤ вони тут залишатьс¤. як христи¤ни, ми повинн≥ поважати њх, сп≥лкуватис¤ з ними ≥ працювати з ними по-христи¤нськи. Ѕагато мусульман в≥дд¤чать за таке ставленн¤ ≥ нав≥ть першими почнуть ставитис¤ так до вас. ¬се це, однак, не означаЇ, що ≤слам ≥ ’ристи¤нство Ч одне ≥ те ж, що вони не в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою. “акого твердженн¤ не робл¤ть н≥ основн≥ рел≥г≥йн≥ джерела ( оран ≥ Ѕ≥бл≥¤), н≥ њхн≥ посл≥довники. ” нашому наступному розд≥л≥ ми детально розгл¤немо це питанн¤.

"ј з Ќього ви в ’рист≥ ≤сус≥, що став нам мудр≥стю в≥д Ѕога, праведн≥стю ж, ≥ осв¤ченн¤м, ≥ в≥дкупленн¤м..." (1  ор. 1:30).

”крањнська Ћютеранська ÷ерква.