Сайт душпастиря Павла

Свято Переображення Господа нашого Ісуса Христа
Дата: 19 Серпня, 2001 року.
Читання:
Іс. 61:10-11
2Пет 1:16-21
Мат. 17:1-9

      "1А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу. 2І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло. 3І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним. 4І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі. 5Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся! 6А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно... 7А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь! 8Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса. 9А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне" (Мат. 17:1-9).

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри у Христі!

      Чи приходилось вам колись дивитися на зварювання. Я маю на увазі коли зварник зварює докупи дві металеві деталі. Якщо не приходилось, то я вам не раджу цього робити, бо без захисної маски від довгого спостерігання за цим процесом наслідки можуть бути досить погані. Якось мій батько прийшов з роботи, в нього були червоні очі, бо він був час від часу контролював як його робітники щось зварювали. Отож, вдень було все гаразд, нічого не боліло, а в ночі був повний жах, - в батька, п’ятдесятирічного чоловіка, з очей сльози котилися градом, я в маленької дитини, так сильно йому різало очі. Протягом певного часу спостерігання за процесом зварювання, непомітно, але впевнено вигоряє зовнішній шар рогової оболонки ока, що призводить до сильної різі в очах і болю, - в народі це ще називають “нахапатися зайчиків.” Жодний лікар, та й просто людина в здоровому глузді ніколи не радитиме вам цього робити, щоб зберегти вам здоров’я. ...А наш Господь Бог каже про Себе, що “людина не може побачити Мене і жити” (Вих. 33:20). Пам’ятаєте, коли Мойсей попросив Бога показати йому Свою славу, Бог відповів йому саме цими словами: “людина не може побачити Мене і жити.” Натомість Господь розмістив Мойсея в щілині гори й дозволив побачити Себе тільки ззаду. Отож, людина не може бачити Бога і жити, так само як ми не можемо довго дивитися на зварювання без шкоди для очей. Бог – святий і безгрішний, людина – порочна і сповнена гріха. Грішна людина просто згоряє від потужної Божої слави, як рогова оболонка ока від занадто яскравого для неї світла. Іншими словами грішна людина не може витримати Божої присутності і відразу гине. І ми не можемо нічого тут зробити, не можемо ми позбавитися нашої гріховності самотужки, так само, як не можемо ми примусити наші очі не вигоряти від яскравого світла. Намагатися заслужити Божу прихильність власними добрими ділами, це все-одно, що зусиллям волі наказати очам не згоряти від спостерігання за яскравим світлом зварювання, чи за надзвичайно яскравим світлом сонця.

      Проте, Бог не хоче, щоб ми гинули, не бажає він нашої смерті. Тому Він послав у світ Свого Єдинородного Сина. Бог Син втілився, Він став людиною. По-перше, й найголовніше, - щоб, бувши людиною, досконало виконати Закон, даний Мойсеєві, та знести заслужене нами покарання. Але також, він має людське тіло, щоб захистити наше життя. Його людське тіло захищає наше життя, як та маска, що захищає зварника від сліпучого світла розігрітого електричним струмом метала. Ніхто з людей, які бачили Ісуса, але не знали хто Він такий насправді, не міг сказати, що перед ним стоїть Сам Бог, Сам творець всесвіту, бо Ісус був такою ж людиною, як ми з вами, тим самим оберігаючи, якщо можна так сказати очі нашого життя.

      Однак, інколи божественність Ісуса проявлялась. Це проявлялось у вчинених ним чудах, починаючи від перетворення води на вино у Кані Галілейській, і закінчуючи його славним Воскресінням. Одним із таких величних проявів божественності Христа була подія, яку ми сьогодні святкуємо – Переображення Господа нашого Ісуса Христа. Ми читаємо у сьогоднішньому читанні: “обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.” Це явище було лиш маленьким проявом тієї божественної слави, яку ми бачитимемо в Христі на небесах. Ісус – це Бог, чому і свідчить ця велика подія. Ісус – це Бог, і бувши всемогутнім Богом, Він зміг знести на Своїх плечах всі наші гріхи. Ісус – це Бог, і саме Бог був покараний за гріхи нас усіх, бо людині це не під силу. Завдяки тому, що Христос – це Бог, ми зможемо стояти перед Богом на небесах не падаючи долілиць, як Петро, Іван та Яків, але як Мойсей та Ілля, стоятимемо в присутності Божій та всієї повноти Його слави і не вмиратимемо! Ми дивитимемось на Нього не відвертаючи очей із радістю і постійним блаженством! І тому з вдячності Богові, ми готові віддати йому все найкраще. За Його безцінний дар життя вічного, та нескінченні благословення у цьому земному житті, як-от щедру землю, тепле сонце, рясні дощі, і гарні врожаї, ми, подібно Авелю, приносимо йому перші плоди нашої праці. Бо лиш з вдячного серця приймає Бог добрі діла. І нехай ті плоди, що ви сьогодні принесли до Храму Божого і будуть висловленням тієї невпинної вдячності за оживляючу смерть нашого Господа, та наші знищені гріхи. (повернутись до вівтаря)

      Благослови, о Господи, ці дари, - нехай вони будуть приємними в твоїх очах. Ми дякуємо тобі за всі матеріальні і духовні благословення, а найперше за життя вічне і дар Святого Духа.

Будь за все прославлений, Отче, Сину, і Духу Святий!
Амінь.

Українська Лютеранська Церква.