Сайт душпастиря Павла
Проповіді пастиря Олега (Юхименко)
Різдво Христове
Читання:
Лк 2:1-14
Іс 7:10-14
"1І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. 2Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. 3І всі йшли записатися, кожен у місто своє. 4Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, 5щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. 6І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. 7І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них... 8А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. 9Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... 10Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. 11Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. 12А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. 13І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: 14Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!" (Лк. 2:1-14).
Різдво Христове
Христос рождається!
Хочу розповісти Вам одну казку, яку я нещодавно прочитав. Почувши її, ви напевно легше зрозумієте те, що сталося у Віфлеємі близько 2000 років тому.
Отож, якось жив один хлопець, що займав найнижчу посаду на заводі. Цього хлопця звали Іван. Він виконував обов’язки прибиральника, що включало до себе брудну роботу по миттю вбиралень і туалетів. Але Іван був хлопцем з багатою уявою і весь час мріяв піднятися щаблями кар’єри і стати, принаймні, начальником цеху. Якось він прийшов зранку на роботу і почавши перебиратися побачив у куточку маленького таргана, що його досить розлютило. Тому він узяв стару газету і вже замахнувся, щоб його забити. Але... тут тарган заговорив людською мовою і промовив: “Не вбивай мене. Я не простий тарган, а чарівний. Я можу виконувати будь-які твої бажання, якщо пообіцяєш, що не заб’єш мене.” “Добре,” – відповів Іван, - “зроби так, щоб я перестав бути простим прибиральником, а став начальником бригади, потім – начальником цеху, потім – заводу, і так далі. “Гаразд,” – відповів тарган і... дійсно зробив так, як той просив. Іван за якийсь рік піднявся від простого прибиральника, до бригадира, потім до начальника цеха, потім до заступника директора заводу, згодом став директором, потім генеральним директором, згодом міністром, і в решті решт президентом країни! Тарган виконав усе як Іван забажав. Він став найвпливовішою людиною у цілому світі, надзвичайно багатим, і практично з безмежною владою.
Дорогі друзі у Христі!
Перед тим як говорити про те, що сталося під час перепису у Віфлеємі, подивімося на те яким є наш Бог. По-перше Він всемогутній, Він створив небо й землю, Він створив час, Він створив нас. Він усе це підтримає й оберігає. “21Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі? 22Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання. 23Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту: 24вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому! 25І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий. 26Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його. (Іс 40:21-26) Він всезнаючий, Він знав нас і вибрав нас ще до закладин всесвіту, Він знає наперед усе, що станеться, як каже Давид у 139 Псалмі “бо ще слова нема на моїм язиці, а вже Господи, знаєш те все!” Наш Бог є святий, в Ньому немає жодного гріха, Він не терпить несправедливості. Властивості Божі можна перераховувати до нескінченності, але однозначно одне: будь-який прикметник який можна до Нього застосувати, завжди матиме на початку частку най-.
І ось Бог наш, Бог Син, як було заплановано від вічності зійшов так низько, щоб бути зачатим в утробі простої селянської жінки у віддаленому селі найневідомішої на той час країни на Землі. Для чого Бог увібрав в Себе людську природу? Для чого Він став людиною? Для чого вся повнота Божества тілесно оселилася у Ісусові Христі? Для чого Йому було Cебе так принижувати? Чому матір’ю Ісуса не була якась вельможна і заможна пані, а саме Марія – проста селянка? Чому Він не народився у царських палатах з усією шаною якої варті всі царі земні? Натомість – Він народився у стайні, у найпримітивніших умовах, в антисанітарії, як би ми сьогодні сказали. Марія сповила маленького Ісуса напевно у якесь шмаття, що потрапило їй під руку і поклала його у ясла, у місце, з якого годують худобу. І навколо не було досвідчених професійних повитух, браку яких не було у царських хоромах, - замість них напевно була лише худоба, що із здивуванням спостерігала за однією з найсуттєвіших, найвідоміших, та одночасно за найнепримітнішою подію в історії людства усіх часів і народів.
Отож, дамо відповідь на ці запитання, що врізаються у серце до глибини душі. По-перше – Бог став людиною. Це показує наскільки глибоко ми впали у своєму беззаконні, переступі і гріху, що Самому Богові, я повторюю, Самому Всемогутньому Богові, було під силу виконати Закон. Наше єство настільки зіпсоване, що кожна наша думка є гріхом – ми не лише виконати, але й близько наблизитись не можемо до виконання святих вимог Господа нашого. Це підвладно лише досконалому Богові. “Будьте досконалі, як і Отець ваш досконалий,” – каже Ісус (Мт 5:48) Як же ми можемо бути досконалими, адже ми всі вмерли в Адамі (пор. 1Кор 15:22)? Як мертва людина може бути досконалою? Так мертвій людині це неможливо, та “можливе все Богові” (Мт 19:26) Отож ми народжуємося духовно мертвими у гріху, як каже Давид. Ісус народився без гріха, але Павло каже, що “у Христі всі оживуть” (1Кор 15:22) “Як оживуть?” – запитаєте ви. Вірою, відповідає Павло. Вірою у те, що Ісус народившись без гріха, тим самим виконав Закон, а через те, що Він Бог це все дійсно ЗАЛІЧУЄТЬСЯ вам вірою. Іншими словами це ми з вами народилися разом з Ісусом у стайні на окраїні Віфлеєму! Це ми з вами, вірою, немов корови, кози і вівці підходимо до ясел Ісусових, щоб живитись Його святими Словом і Таїнствами. І це нас з вами було розіп’ято через 33 роки після народження.
...Якось, коли Іван був на якомусь прийомі, він побачив, як на балконі, навколішках молиться якийсь хлопчик. Іван підійшов до того й запитав: “Ти напевно молишся до мене, адже я найвідоміша й найвпливовіша людина у світі?” “Ні,”- відповів хлопчик, - “я молюся до Господа Бога...” Іван після прийому відразу ж побіг до таргана і попросив його, щоб той зробив його подібним до Бога.
... У вечері Іван знову стояв у робочій вбиральні на заводі і мив брудну підлогу. Бог Син принизив Себе заради нас. Народженням у таких ганебних умовах, Він продемонстрував цілковите презирство до цінностей цього світу, натомість даючи нам безцінний скарб Свого Небесного Царства, за яке разом з анголами і силами небесними хвалімо Віфлеємське Немовля, викрикуючи і промовляючи: “Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!”
Отож, покаянням вмирайте щодня разом з Адамом і щирою вірою відроджуйтесь разом з Христом Ісусом.
Амінь.
Христос народився!