Сайт душпастиря Павла

²⁵І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль, ²⁶коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться. ²⁷І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою! ²⁸Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!

²⁹І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева: ³⁰як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо. ³¹Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько! ³²Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться. ³³Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! ³⁴Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, ³⁵немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. ³⁶Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!

Друга Неділя Адвенту

Дорогі брати і сестри у Христі!

Чи часто задумувалися ми з вами які почуття в нас виникнуть, якщо сьогодні раптом відбудеться кінець світу. Одного разу мені снився сон, що нібито настав кінець світу. Серед ясного дня сонце погасло і я сильно перелякався і впав на коліна. Отож, як ми собі уявляємо кінець світу? Що буде відбуватися тоді? Як ми себе почуватимемо. Чи відчуватимемо ми страх, жах і відчай, чи, навпаки – нестримну радість і почуття звільнення. Подивімося, що говорить святе письмо про Другий Прихід Христа. “²⁵І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль, ²⁶коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться. ²⁷ І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою! ” каже євангеліст Лука з сьогоднішнього уривку. “¹⁰ День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять... ¹²що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться? ” каже Апостол Петро в своєму другому посланні. “²⁹ І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться, І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.” каже євангеліст Матвій в 24-му розділі. “⁷ Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь! ” стверджує Іван Богослов в першому розділі Об’явлення. Отож, в останній день відбуватимуться речі надзвичайні – ознаки на сонці, місяці, зорях; потому сонце і місяць затьмаряться, а зорі попадають, стихії розпечені впадуть і розтопляться, а земля і все, що на ній згорить, а небо зникне. А саме головне по хмарам йтиме Син Людський, якого бачитимуть всі і мертві, і живі. Його супроводжуватиме велика слава і потуга. Для чого ж це все відбуватиметься, для чого це все руйнувати, а найголовніше, для чого Христові повертатися та й ще так славно? На це питання нам знову ж таки відповідає Святе Письмо. “ І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його, ” каже Матвій. Отож, Ісус позбирає всіх, кого Він обрав і, як каже Павло в 1-му Посланні до Коринтян, “⁵¹ Ось... ми.... всі перемінимось, ⁵² раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!... ” А Даниїл говорить, що “...багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту. ” (Дан 12:2) З цих віршів чітко видно, що по другому приході Ісусовому відбудеться всезагальне воскресіння всіх людей, які померли за всю історію людства! Лише уявіть собі, як міліарди людей, кості деяких, вже давно спорохнявіли, знову повстануть для життя – тільки одні з них “повиходять ті, що чинили добро на воскресення життя, а котрі зло чинили на воскресення Суду.” (Ів 5:28)

Як ми бачимо з останнього твердження, воскресіння на життя матимуть ті, хто чинив добро, а люди, що чинили зло за земного життя, матимуть вічну гидоту, тобто пекло. Дехто може подумати, що треба виконувати Заповіді, і Бог залічить це як вчинене добро на підставі якого ми і будемо мати вічне життя. Але розглянемо, як Бог дивиться на діла, що ми чинимо. Слово Боже каже: “Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.” (Рим 3:20) “ Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл ? “Бо коли Авраам виправдався ділами , то він має похвалу, та не в Бога. ” (Рим 4:2)“Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл .” (Рим 4:6) Отож на підставі чого Бог вважає нас гідними успадкувати вічне життя? Про це Павло в посланні до Галатів наголошує: “А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа , а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана! ” (Гал 2:16) Бо “...всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!” (Гал 3:10)

Отож, з вищенаведених віршів однозначно виходить, що не ділами нашими нас буде залічено до овець, а не до козлят в час суду, але лише вірою в Христа, який здобув для нас праведність, здобув те добро, яким ми постанемо на воскресіння життя, та вірою в Того, Хто стерпів покарання, яке заслужили ми. А щоб не втратити віри, яка, як Авраамові, залічується нам в праведність, ми повинні весь час перебувати в Слові Божому, весь час пильнувати, щоб спокуси тіла, світу і диявола не відвели нас у бік від віри в Того, хто тримає нас Духом у Слові Своєму. Бо дуже легко, живучи в цій темряві, піддатися всіляким принадам цього світу, результатом чого є неминуча смерть. Дня і часу коли прийде Син Людський ніхто не знає. Тому нам весь час слід пильнувати, і як каже Лука в сьогоднішньому уривку “не обтяжувати свої серця ненажерством і пияцтвом, і життєвими клопотами, щоб той день не прийшов несподівано.” Віра – це дорогоцінний дар, який слід берегти всім серцем. “А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!” “³⁶ Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!”