Сайт душпастиря Павла

Дата: 12 лютого 2002 року.
с. Лазарівка

Трьох Святителів

Христос народився!

Дорогі брати і сестри у Христі!

      Сьогодні, у це свято Трьох Святителів, Церква Христова згадує життя та діяльність трьох мужів, трьох святих, трьох праведників, що їх такими зробила віра у діло та смерть Христові – Св. Василія Великого, Св. Григорія Богослова та Св. Івана Золотоуста. Всі ці три чоловіки жили майже в один час – в IV ст. по Р.Х. Св. Григорій Богослов був майже однолітком Св. Василія Великого, а Св. Іван Золотоустий був років на десять молодший від них. Всі вони жили і приблизно в одній місцевості – це півострів Мала Азія, там де тепер знаходиться Туреччина. Про кожного з них можна говорити дуже довго, адже кожен з них зробив дуже багато для Церкви Христової. Тому я зупинюся на найвизначніших ділах їхніх, по яких ми можемо судити про їхню віру.

      Отже, Св. Василій Великий. Він відзначився тим, що доклав чимало зусиль до боротьби з аріанською єрессю, що ширилась тоді по теренах Каппадокії, країни де він жив. Аріанці стверджували, що Друга Особа трійці, Син Божий – це також творення Боже, що мовляв був колись час, коли Сина Божого не існувало. “Ну і що з того?”, запитаєте ви, “Яке це має відношення до мого спасіння?” Дуже пряме! Якщо Син Божий не вічний, значить він не Бог, адже Бог не може бути невічним. Якщо Син Божий не Бог, значить і Ісус Христос, в Якого Він втілився, також не Бог. Якщо Він не Бог, то значить лише людина. А людина не здатна понести на своїх плечах гріхи усього людства усіх часів. А якщо не здатна, то наші гріхи все ще залишаються на нас, а отже – ми все ще під прокляттям! На перший погляд ця єресь здається не дуже великою, але насправді вона руйнує в нас всіляку надію на спасіння, на визволення з тенет власного грішного тіла, з лещат диявола, та від спокус та страждань світу цього! Саме з цим і боровся, віддаючи всі зусилля, Св. Василій Великий, чим і продовжив діло Св. Афанасія.

      Св. Григорій Богослов. Григорій грецькою значить “той, що не спить, пильнує”. Саме Григорій дуже ревно пильнував за дотриманням чистоти християнської доктрини взагалі, та доктрини про Святу Трійцю зокрема, про що і написав чимало праць, за що і був названий Богословом. Цей святий боровся з подібною до аріанської єрессю – з македоніанською. Ці єретики стверджували, що, мовляв, Син Божий – не створений, а от Дух Святий – це твориво Боже, і що він не має особи взагалі. І знову ви запитаєте: “То що з того? При чому тут моє спасіння, ну і нехай Він створений, що ж з того?” А ось що. Якщо Святий Дух – не Бог, значить Він не всемогутній, а якщо Він не всемогутній, значить Він не здатний вселити віру у серця всіх грішників за всі часи! Якщо Він не Бог, значить він не здатний підтримувати цю віру у всіх людей! А якщо це так, то я не впевнений, чи здатний він підтримати її у мене, а відтак, я не знаю чи зможу я спастися! Бачите, нібито здається і безневинне твердження, а який смуток воно може вселити в людські серця, який відчай! Всіх зусиль докладав Св. Григорій, щоб захистити чисте вчення Святого Письма про те, що Отець – це Бог, Син – це Бог, та Дух Святий – це Бог, проте це не три боги, а Один Єдиний Бог!

      Св. Іван Золотоуст. Його так було названо за його красномовство. Навколо нього підчас проповідування Слова Божого збиралися тисячі людей, щоб послухати, як він переконливо навчає, лагідно збудовує серця, та, не боячись наслідків, докоряє багатим та сильним світу цього. Серед величезної кількості його творів, кожен з нас знає майже на пам’ять принаймні один – це... Божественна літургія, яку ми співаємо щонеділі та щосвята. Так, більшість молитов, прохань та прославлень, що знаходяться в цих книжках, що ви їх тримаєте в руках створені або складені Св. Іваном Золотоустом!

      Три Святителі! Три святі! Святість, яку вони отримали від Господа нашого Ісуса Христа, вони не тримали в собі, а святили цією Божою праведністю довірених їм Богом заблукалих овець. Використовуючи Богом дані таланти та обдарування вони стійко стояли на захисті Божого Об’явлення, щоб воно не затьмарилось людськими вигадками.

      Три святих грішника! Який парадокс! Святий і водночас грішник! Так, кожен з них сам неодноразово називав себе самим великим грішником. І в той же час кожен з них вірив, що перед Богом вони Святі! Бо вкриті з ніг до голови праведністю Христовою, бо Хрищенням, що вони його прийняли, вони змили з себе того старого, чахлого чоловіка, який тільки того і бажає, щоб затягнути їх назад у пазурі диявола.

Дорогі брати та сестри у Христі!

      Не вірте тим, хто хибно каже про нас, Лютеран, що ми не шануємо святих. Ми віддаємо людям, що померли з вірою у серці належну шану і хвалу і ставимо їх у приклад собі. Ми беремо приклад, ми наслідуємо їхні добрі діла, що нам заповідав робити наш дорогий Господь, ми їх не обожнюємо, а поважаємо, ми до них не молимось, бо цим ми забираємо славу від Бога. Але ми впевнені у серці своєму, що настане день, коли ми разом з ними на небесах, у повному блаженстві, співатимемо хвалу Богові, який настільки нас полюбив, що не пошкодував заради нас Самого Себе а зійшовши з небес, втілившись у немовля, проживши за нас святе життя, та вмерши за нас ганебною смертю і нас зробив святими!

Віддаймо йому за це славу і хвалу!
А мир Божий...
Амінь.

Українська Лютеранська Церква.