Сайт душпастиря Павла

"Велич Христової Перемоги"
(проповідь душпастиря Олександа Сімашко)

      А дня першого в тижні, рано в ранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений. Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: “Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!” Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли. Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув. І, нахилившися, бачить – лежить полотно.. але він не ввійшов. Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і полотно оглядає, що лежало, і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці. Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, - і ввірував. Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих. (Ів.20:1-9)

Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.(Рим.15:33)

      Часом, проходячи центром нашого міста, я люблю зупинятися біля прилавків, на яких продаються книжки. Як багато цікавої і корисної літератури можна там побачити! Якщо вам, наприклад, цікаво знати, яких сто найбільших битв було в історії людства, то купіть собі книгу, яка так і називається.
      Ви дізнаєтеся де, коли, хто з ким бився, скільки загинуло і хто переміг. Але серед імен видатних полководців та адміралів ви не знайдете Імені Того, Хто отримав найбільшу перемогу в найбільшій битві. Ви не знайдете там Імені Того, Хто подолав такого ворога, що проти нього безсила будь-яка армія, будь-яка зброя.
      Кожна людина зустрічається з цим ворогом один на один, і кожна людина програє найбільшу в своєму житті битву. Ворог переможно торжествує, а про долю переможеного добре написав Соломон: “ І вернеться порох у землю як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його...”
      Звідки взявся цей непереможний ворог людини, і як його звуть? Святий Павло пише про це так: “Тому то як через одного чоловіка ввій-шов до світу гріх, а гріхом смерть, - так прийшла смерть у всіх людей через те, що всі згрішили”.
      Смерть, цей безжалісний і непідкупний ворог, щодня збирає свій врожай, наводячи жах, змушуючи стискатися від страху найхоробріше людське серце. Цей страх поневолює, паралізує волю і розум, особливо коли смерть дуже близько.
      Гробниці фараонів і царів, могили полководців і філософів, сильних і слабких, багатих і бідних, - красномовно свідчать, що побороти смерть не допоможуть ні влада, ні сила, ні багатство, ні розум людський.
      Історія знає багато великих людей. Був Сократ і Будда, Мойсей і пророк Ісая, Заратустра і Платон; люди, чиї думки та ідеї і сьогодні мають величезний вплив на мислення сучасного світу. Але їх могили свідчать, що і вони програли свою найбільшу битву.
      Не станеться нічого страшного, якщо ви не купите собі книгу про сто найбільших битв і не будете знати про сто переможців, записаних там. Головне, що ви знаєте про Когось, Чия відсутність у могилі говорить про те, що Він здобув найбільшу перемогу, подолавши смерть.
      На третій день після того, як Його мертвого було знято з хреста і покладено у холодну могилу, вхід до якої завалено величезним каменем. На третій день Його могилу знайшли пустою, а Його самого багато-хто бачили живим.
      Цей Чоловік був як один із нас. Він мав таку саму плоть і кров, яку маємо ми. Він був правдивою людиною, дуже люблячою, доброю, співчутливою до чужих страждань, і на відміну від нас , безгрішною. Він казав, що прийшов з небес від Бога, що приніс людям істину. А ще Він казав, що за це Його схоплять і вб`ють, але на третій день Він воскресне.
      Ніхто не вірив Йому, але Він дотримав Своїх слів. Його звали Ісус Христос. І Він воскрес, воскрес насправді! Його могила порожня. Його там немає. Бо Він живий! Саме цю подію ми зібралися святкувати, чи не так?
      Сьогодні Великдень, Великий день Великої перемоги. Ісус Христос переміг смерть, Він воскрес! І якщо наші серця сьогодні сповнені радістю, то ми знаємо чому. Не тільки тому що ми радіємо за Нього, але і тому, що Його воскресіння, Його перемога так багато означає для кожного з нас.
      Апостол Павло пише, що Ісус був виданий на смерть за наші гріхи і воскрес для виправдання нашого. Чуєте? Він зробив це для нас! Коли Христос в муках помер за гріхи світу, це було Його покаранням. Навіть Бог покинув Його! Але після покарання було прощення. Бог простив Ісуса, із мертвих Його воскресивши. А це значить, що разом з Ісусом Бог простив і нас. Хіба може бути звістка, радісніша за цю?
      Святе Письмо говорить, що Ісус через воскресіння з мертвих об`явився Сином Божим. Бог, воскресивши Христа, підтвердив, що Він є Його Сином. Але що це значить для нас? Дуже багато. Це значить, що кожне слово, сказане Ним є істиною. Релігія, заснована Ним є єдиною правдивою серед безлічі язичницьких і сатанинських вірувань. Його церква є істинно спасаючою, допоки дотримується Його вчення.
      Христос воскрес, і якщо ми віруємо в нього, то Його перемога над смертю через віру стає нашою перемогою. Нам не треба більше боятися смерті, бо і ми свого часу воскреснемо, як воскрес наш Господь.
      “Бо коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, - пише ап. Павло, - то ми найнещасніші від усіх людей! Та нині Христос воскрес із мертвих, - первісток серед покійних... Бо так як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові під час Йог приходу.”
      Воскресіння Ісуса дарує нам надію. Бо як пише ап. Петро: “Бог відродив нас до живої надії через воскресіння з мертвих Ісуса Христа на спадщину нетлінну й непорочну, та нев`янучу, заховану в небі для нас”. Це за нас молився Ісус до Отця Небесного, говорячи: “Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені”.
      Ми, що віруємо в Христа, успадкуємо разом з Ісусом Царство Небесне і будемо насолоджуватись в променях Його слави. І нехай сьогодні нам часом не вистачає грошей на необхідні речі, ми все одно є дуже багатими. Нам належать небеса.
      Христос воскрес, щоб увійти туди першим і приготувати там для нас розкішні апартаменти. Це правда, бо Ісус Сам про це сказав: “Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога і в Мене віруйте! Багато осель у домі мого Отця, а коли б то не так, чи сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?”
      Коли Христос воскрес із мертвих, того ж дня, коли вечір настав, Він з`явився своїм учням і промовив до них: “Мир вам!” Лише одне слово по-гебрейському: “Шалом!” Тільки одне слово, а скільки прийшлося Ісусу вистраждати, якого ворога здолати, щоб отак просто, стоячи посеред наляканих і засмучених Його смертю учнів, сказати: “Мир вам!”
      Одне слово, а яке дорогоцінне! Який спокій дає воно стривоженій душі! Воскресіння Ісуса означає кінець ворожнечі між Богом і людиною, бо в Ісусі Бог примирив світ із Собою Самим. Мир вам! – говорить сьогодні до нас воскреслий Ісус. Бог більше не гнівається на вас. Тепер ви усі Його діти через віру в Воскреслого.
      Мир вам! – говорить сьогодні до нас воскреслий Господь. Його мир не такий як мир цього світу. Мир Ісуса приходить згори, з небес, від Бога, і в основі Його є воскресіння Сина Божого. Бо воскресіння Ісуса доводить, що істина сильніша за неправду, що добро сильніше за зло. Сили зла розіп`яли Христа і якби не було воскресіння, вони б торжествували. Але тепер ми знаємо, що добро завжди переможе.
      Людська ненависть розіп`яла Ісуса, але Божа любов воскресила Його, бо ж сам Ісус є втіленням Божої любови. Тепер ми знаємо, що любов сильніша за ненависть. Якби Христос помер, щоб ніколи не воскреснути, це довело б, що смерть може взяти найпрекрасніше і блаженне життя та знищити його.
      Під час Другої світової війни одна церква в Лондоні готувалася до богослужіння у зв`язку із світом жнив. В самому центрі між дарами стояв сніп стиглої пшениці. Богослужіння ніколи не відбулося, тому що вночі у суботу під час повітряного нальоту церква була повністю зруйнована.
      Пройшли місяці і настала весна. Люди помітили, що на місці руїн, де колись стояла церква, проросла зелень. Прийшло літо і ростки зацвіли, а восени на цьому місці достигало зерно, що виросло серед каміння. Навіть бомби і руйнування не могли знищити життя зерна.
      Воскресіння Христове є доказом того, що життя сильніше смерті. Для нас дуже важливо пам`ятати про це, бо ми часто бачимо в нашому житті, кругом нас смерть, зло, ненависть і неправду. Часом ми почуваємо себе безпомічними, наляканими і переможеними. І тоді згадаймо, що Христос Воскрес. Його могила порожня. Він живий!
      І тоді наше життя зміниться як змінилось життя Його учнів. З переляканої купки звичайних слабких людей, які ховались, закривши двері на всі засуви, вони перетворились на героїв віри, на палких проповідників Євангелії, на послідовників Ісуса, що без страху йшли заради Нього на муки і смерть.
      А інакше і бути не могло, бо сила Христового воскресіння змінює людське життя, сповнює людське серце вірою та нестримним бажанням поділитися цією чудовою новиною з іншими. Сила Христового Воскресіння допомагає долати труднощі, страх і невпевненість у майбутньому...
      Сьогодні справді велике свято. Світлий, радісний день. І не хочеться згадувати про безбожників та лицемірів, про тих, хто свідомо відкидає Христа, противиться Його слову, а також тих, хто просто байдужий до Нього. Христос воскрес також і для них, хоч вони і не хочуть у це вірити.
      Він воскрес для них як суворий Суддя, як Той, Чиї останні слова на їх адресу будуть такими: “Ідіть від Мене геть, прокляті, у вічний огонь, що для диявола та його посланців приготований!” Він скаже їм це останнього дня, якщо вони не покаються в невірстві своєму і не навернуться до правдивої віри в Господа.
      Є таке дитяче оповідання про молодого лева, який змучившись від денної спеки, вирішив відпочити у прохолодній печері до вечора. При вході до печери сидів величезний павук і чекав на свої жертви. Побачивши сплячого лева, він подумав: яка чудесна, велика здобич. Як мені пощастило! Треба скоріше перекрити вихід з печери, щоб вона не втекла.
      Павук з усіх сил працював до самого вечора і сплів таку величезну павутину, що здавалося ніяка сила не зможе її порвати. Він вже тішився зі своєї перемоги, аж тут лев прокинувся, стрибнув....і нахабний павук залишився без здобичі, без павутини, знову у пустій печері.
      Святе Письмо називає Ісуса левом з племені Юдиного, а св. Павло пише, що Бог воскресив Його з мертвих, пута смерті усунувши, вона бо тримати Його не могла. Христос воскрес. Його могила порожня. Він живий. Він посеред нас, Він разом з нами, Він тільки що давав нам Самого Себе у Святому Причасті.
      Йому належить цілий світ і в Нього вся влада. Він чує наші молитви і наші пісні. Він бачить як ми радіємо з Його Світлого Воскресіння. Тож заспіваймо Йому пісню хвали і прославимо нашого Царя, нашого Господа, нашого Переможця, що смертю смерть переміг і дає нам цю перемогу. Тим, хто вірує в нього.
     Амінь.

Українська Лютеранська Церква.