Сайт душпастиря Павла
Проповіді диякона Олега (Округін).
Благовіщання
Слава Ісусу Христу!
Сьогодні - свято Благовіщання, саме тому, за текст до сьогодняшньої своєї проповіді я взяв уривок з Євангелія від Луки 1:26-38 :
“А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавріїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві – Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: “Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!” Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї : “Не бійся, Маріє, - бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому Ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Богдасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.” А Марія озвалась до Ангола : “Як же станеться це, коли мужа не знаю?”… І Ангол промовив у відповідь їй : “Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ото твоя родичка Єлісавета – і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо для Бога нема неможливої жодної речі!” А Марія промовила : “Я ж Господня раба : нехай буде мені згідно зі словом твоїм!” І відійшов Ангол від неї.”
Мир вам всім у Христі Ісусі! Амінь. (1 Петр. 5:14).
Дорогі у Христі Господі! Напевне кожен з нас пам’ятає рекламу про “кіндерсюрприз”. В ній говориться про 3 речі : про шоколад, про іграшку, та про сюрприз, які так сильно люблять напевне всі діти у всесвіті, принаймні мої діти це дуже люблять. Але одна справа - діти, та зовсім інша – дорослі. Хоча, звичайно, кожен з нас любить подарунки та сюрпризи на день народження, новосілля та день шлюбу. Дехто може навіть таке визначне свято всього Християнсва, як Різдво Христове перетворити на свято роздання та отримання подарунків, при цьому повністю забуваючи про справжню ціль – святкування втілення всемогутнього Бога. І, вдійсності, ми дуже любимо отримувати подарунки, сюрпризи, та будь-які різні приємні речі.
Але давайте повернемось до нашого тексту. Ми бачимо Марію, і вона стоїть повністю розгублена. Вона щойно почула слова Ангола Божого : “Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!”(Лк. 1:28). Здається, що і дійсно потрібно радіти, адже промовив ці слова Ангол Божий, а не людина. Ось-ось Ангол звістить Марії, і вона почує, найрадіснішу новину в історії усього людства, яку очікували всі віруючі від часів Старого Заповіту, та знали з численних пророцтв про те, що на землю прийде Спаситель
Бут. 3:15 : “І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм, і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту”.
Але ми бачимо, що Марія має якийсь свій страх. Вона поки що не розуміє, та навіть не здогадується, що саме про неї, та про її майбутнього Божественного Сина, говорить пророк Ісая в 7-му Розділі :
“Тому Господь Сам дасть вам знака : Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім’я Йому : Еммануіл.” І далі : “Бо Дитя народилось нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому : Дивний порадник, Бог сильний, Отець вічності, князь Миру”.
І коли Ангол промовив, що в неї народиться Божественне Немовля, на Ім’я Ісус, Марія із здивуванням та підозрою запитується : “Як же станеться це, коли мужа не знаю?”(Лк. 1:35).
І з усього - з того, що Марія розгубилася, з того, що вона ставила під сумнів слова, які Бог , через вісника Ангола, передав безпосередньо для неї, нам з вами стаютє цілком зрозуміло, що вона була звичайною людиною, такою самою, як і ми з вами, і нам зрозумілі її побоювання та переживання.
В цьому уривку ми сутикаємось з однією з доктрин Християнства – а саме, з доктриною про непорочне зачаття, яке саме по собі вже припускає втручання Божої сили. Це чудо виходить за межу нашого з вами розуміння. Євангеліст Лука пише 1:35 : “І Ангол промовив у відповідь їй : “Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!””
Ангол благовістить про Христа, Який, ставши під Закон, досконало його виконав за нас. Він, бувши безгрішним, поклав на Себе гріх всього людства. Безгрішний постраждав за гріх.
Досить цікаво, що Лука, бувши людиною науки, як його називає Апостол Павло в посланні до Колосян 4:14 , “улюблений лікар”, більше всіх інших євангелістів описує всі подробиці зачаття та народження Божественної Дитини, майбутнього Спасителя всього людства, і робить це в тому дусі, який є властивий лише людям віруючим, сповненим Божою премудрістю. Він не боїться, що дії Божі можуть вийти за межі нашого, людського, обмеженого розуму. Питання походження Спасителя світу, Пророка та Царя, має велике значення для всіх віруючих в Христа, та також для всього правдивого Християнства будь-якої конфессії чи деноменації. І даремно люди намагаються обмежити необмежне – вставити в чіткі рамки, та обмежити всемогутнього Бога, в Його Божественній силі, та діях. Бог не має ніяких обмежень, як говорить пророк Єремія 32:27 :
“Ось Я – Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?”
Лука так само стверджує, що “для Бога нема неможливої жодної речі!”.
Любі друзі! Зверніть увагу на віру та чіткий послух Марії. Відповідь на те, що вона щойно почула, могла бути лише такою самою, яку ми чуємо від неї:
“Я ж Господня раба : нехай буде мені згідно зі словом твоїм!”(Лк. 1:38).
Марія зрозуміла та повірила в те, що казав до неї Ангол. Вона зрозуміла, що Бог обрав її для того, щоб здійснити Свій план стосовно падшого та погрязгшого у власних гріхах, загинувшого людства. Марія зрозуміла, що невздовзі отримає найбільший у світі дарунок не лише для неї, але також і для всього людства, що від неї народиться Той обіцяний Цар, Спаситель та Месія, Який возьме на Себе всі гріхи світу, та протягне їх, через мозок переможеного сатани на Голгофу, і тим самим довершить шлях нашого з вами спасіння раз і назавжди, як про це нам говорить Лука в Діях Св. Апостолів 4:12 : “І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.”
Ми бачимо, що Марія довіряє та повністю покладається на Бога, так само, як це робив Авраам, маючи віру в Того, Хто втілиться та прийде в наш світ набагато пізніше часів життя Авраама, маючи віру в Того, Кого ніколи не бачив, але про якого знав з пророцтв та обітниць, як про це говорить послання до Євреїв 11 розділ:
“А віра – то підстава сподіваного, доказ небаченого… Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого, що йому було сказано : “В Ісакові буде насіння тобі.” Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.”
Подивіться! Тільки-тільки Марія отримала добру та неочікувану новину про народження Божого Сина. Всі очікують, всі надіються, але лише Марія в точності знає, коли, як прийде та з’явиться наш Спаситель, який очистить світ від гріха та смерті, та примирить, через Свою досконалу хресну жертву, Бога та людину , як про це говорить Ап. Павло Рим. 5:19 :
“Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.” “отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа.”
І сьогодні, ми бачимо, що Ангол також несе приємну та добру новину для нас з вами, для християн. Ми з вами знаємо, що зробив Христос особисто для нас, та для всього людства. І завдяки цьому, ми, як Божі діти маємо тверду впевненість у нашому прощенні, спасінні та мирі з Богом. Як говорить Давид у Пс. 32:1-2 :
“Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито, блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства.”
Все це ми отримуємо у Христі Ісусі, нашім Господі, Якому слава, подяка та поклін на вічні віки. Амінь.
А мир Божий, що вищій від усякого розуміння, нехай береже серця ваші, та ваші думки в Христі Ісусі. Амінь.
"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні
Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).
