Сайт душпастиря Павла
Проповіді диякона Олега (Округін).
Христос воскрес!
Слово Боже, яке ми сьогодні будемо розглядати знаходиться в Євангелії від Святого Івана 15:1-8 :
“Я правдива Виноградина, а Отець Мій – Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила. Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті. Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете. Я – Виноградина, ви – галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви. Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і висохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, - і згорять. Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, - і станеться вам! Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.”
Благодать та мир вам від Того Хто є, Хто був, і Хто має прийти! Амінь.
Любі друзі! Під час всього свого дитинства, влітку, я відпочивав у своїх дідуся та бабусі в Харківській області. Це були чудові часи. Невеличке зелене містечко: гарні будиночки, луги, річка, сади. Господарство було велике, і роботи вистачало всім. Окрім худоби, города, теплиці та квітів, мій дідусь також тримав невеличкий, але дуже різноманітний виноградник. Він виписував різні сорти винограду з різних місць не лише України, але також всього колишнього Радянського Союзу. Він дуже захоплювався вирощуванням квітів, але більш за все він любив свій власний виноградник, який щороку ставав більшим, а сам виноград ставав кращім.
З року в рік мій дідусь доглядав за своїм виноградником : окучував кожен кущ, поливав та обрізав довгі, але неродючі паростки. Якщо би він не обрізав виноградник, тоді б довгі паростки просто забирали би ту силу, яка потрібна була ідти у плоди, і тоді гарного врожаю винограда можна було б не очікувати.
В цьому уривку, як і в деяких інших випадках, Ісус використовує ідеї та образи, які були частиною релігійного спадку юдейського народу. В Старому Заповіті Ізраіль часто зображається у вигляді виноградника Божого. “ Бо Виноградник Господа Саваота – то Ізраілів дім, а муж Юди – коханий Його саджанець” (Іс. 5:7). “А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він – насіння правдиве!”, - говорить Бог Ізраілю через пророка Єремію. Лоза вдійсності зробилась образом старозаповітнього Ізраіля. Лоза була емблемою Маккавейських монет. Однією з найвидатніших прикрас Храму була золота гілка винограду, яка прикрашала вхід до Свята Святих, і багато заможніх людей Ізраіля рахували за честь для себе віддати золото на те, щоби створили цю виноградну гілку, або принаймні хочаб одну виноградину з цієї гілки. Лоза була невід’ємлимою частиною юдейської історії, і самим образом старозаповітнього Ізраіля.
Ісус називає Себе правдивою виноградиною. Сама сутність цього твердження полягає у слові правдива, тобто дійсна, істинна, справжня. Апостол Павло проголосив віросповідання сучасників в посланні до Тита (2:13-14): “і чекали блаженної надії та з’явлення слави великого Бога й Спаса нашого Ісуса Христа, що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.”. Також Павло підтверджує в посланні до Кор., що Христос є образом Божим, Який світив, як світло знання слави Божої. Месія Ісус, єдиний правдивий Бог та правдива Людина водночас, є “образом невидимого Бога”. “Бо то Ним створено все на небі й на землі... Усе через Нього і для Нього створено. Він є перший від усього, і все в Нім стоїть. ...Бо вгодно було, щоб у Нім перебувала повнота” (Кол. 1:15-19). Справді, Месія Ісус, Господь, є Той, в Кому “вся повнота Божества живе тілесно.”. Він Той, Хто дає та дарує всю повноту життя Своїм людям, як стовбур вонограда дає воду та життєві сили для всіх паростків, які походять від Нього.
В російській мові існує така приказка : “на Бога надейся, а сам не плошай”. Але я хотів би запитатись: “чи можна покладатись на Бога занадто сильно?” Чи можуть гілки занадто покладатись на виноградину?
Досить цікаво, що образ винограду завжди пригадується в Старому Заповіті та пов’язується з ідеєю винищення та занепаду. Пророк Ісая малює нам картину дикого виноградника. Єремія говорить, що лоза, яку Бог насадив як саму плодючу, досконалу та чисту, перетворилась на дику парость чужої лози. Тепер Ісус немов би говорить до всіх: ви думаєте, якщо ви належите до Ізраільського народу, то ви автоматично стаєте гілками істиної Божої виноградини. Але це зовсім не так. І про це постійно говорили вам пророки. Як народ – ви дикі паростки, які згрішили в Адамі, грішні, духовно мертві, позбавлені Божої присутності та Божої Благодаті, які очікують лише на Божий гнів, покарання, засудження, вічну смерть та муки в шеолі.
Наш Господь говорить, що Він є правдивою виноградиною. Належність до обраного Богом народу нікого ніколи не спасала і не спасе. Ніякі зовнішні особливості та відмінності, а також ніякі власні зусилля не можуть зробити людину праведною в Божих очах. Ісус пояснює, що не юдейська кров, але тільки довіра, повне покладання та віра в Єдиного правдивого Бога, є шляхом до спасіння та вічного життя у царстві слави. Наша віра завжди є та буде тією підставою, на основі якої ми з вами кожного разу можемо сміливо звертатися до нашого Господа Ісуса Христа за прощенням наших гріхів. Віра – це та підстава, на основі якої ми можемо бути гідними причасниками найсвятіших Тіла і Крові Христових. Наша віра дає нам особливий привілей - бути Божими дітьми, спадкоємцями Божими та співспадкоємцями Христовими, не маючи жодного осуду, як про це говорить Павло в Рим. 8:1 : “Тож немає тепер жодного осуду тим, хто ходить в Христі Ісусі не за тілом, але за духом...”.
Також Христос говорить, що Його послідовники подібні до гілок винограду. Одні з них уявляють з себе живі гілки виноградини, плодючі та свіжі, інші – не корисні взагалі, тому, що не приносять плоду. Кого ж має на увазі Христос, коли говорить про галузки, що не приносять плоду? Є дві відповіді на це питання. В першу чергу Він мав на увазі ізраільтян. Вони були гілками Божого виноградника, про що так багато пишуть пророки. Але вони не слухали та не чули Бога, вони просто відкидали Його, і тому зробились некорисними та сухими гілками. В другу чергу Ісус має на увазі щось більше – християн, чия віра складалася лише зі слів, і зовсім не була підкріплена ділами. Вони були не корисними гілками, листям без плодів, які відступили від віри. Вони чули Слово Боже та прийняли його, але відпали, зробились зрадниками свого Божественного вчителя, якому вони колись обіцяли служити. Для таких гілок є лише одне місце – вогонь Ів. 15: 6 : “хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка і висохне. Громадять їх, і кладуть на огонь, - і згорять.”
Але подивімось, наскільки відрізняється ставлення Бога до нас, до правдивих християн: “...всяку галузку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила... Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, - і станеться вам!”.
"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні
Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).
