Сайт душпастиря Павла

Святий Дух

      Я вірю, що ні власними силами, чи розумом не можу прийти, чи повірити в Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя, лише через Духа Святого, який кличе мене через Євангеліє, просвічує мене своїми дарами, освячує і зберігає мене у правдивій вірі. Ці слова відомі з нашого катехізису про третій член Символу віри, тобто стаття про Духа Святого. Ми сповідаємо, що це є правда, але чому саме так? Чому людина не може прийти до Ісуса і повірити в Нього сама, за своєю доброю волею, а потім, Бог побачить її прагнення змінити своє становище, і буде їй допомагати в подальшому житті отримувати те, що Бог пропонує людині. Врешті решт, Бог завжди пропонуватиме людині лише на добро, а не на зло. Чому б нам не продати усе що ми маємо, та роздати бідним, та обов‘язково, кожному жебракові, давати не дрібні монетки, а значні суми грошей, щоб Бог бачив, що ми не скупі, а прагнемо до спільноти та співпраці з Ним, іншими словами, ми можемо виконувати усе те, що Бог приписав нам у Законі. Та це величезна помилка так казати. Тому, що без допомоги Духа Святого, ми не можемо чинити те, що є угодне Богові, те, що любо Його очам. Бо саме робота Духа Святого в серці людини, створює віру, яка спонукає людину до добрих діл. Але не для спасіння, а як подяка, за величезну милість, яку вчинив Христос, ставши жертвою замість нас. Для нас це є величезна втіха. Господь наказав Каїну та Авелю, принести жертву з первоплодів: Каїну, з рослин, а Авелю, зі стада тварин. Як їм було сказано, так вони і вчинили, але Бог прийняв лише жертву Авеля. Так сталося зовсім не тому, щоб показати, що Бог прагне лише кровної жертви, а тому, що Авель приніс жертву у вірі, а Каїн – ні. Авель не виробляв в собі сам, шляхом виснажливих тренувань віру, бо це робота Духа Святого. В дійсності, Старий Заповіт дуже насичений такими оповіданнями, де приймає участь віра в обітниці Божі, і таким чином, Бог благословляв людей, які вірили. Важливим фактом є те, що ця віра, в голові, чи в серці людському не створюється, і не може бути створена людиною, бо походить лише від Бога - Святого Духа, який є її творцем. Створена віра, приймає обітниці Христові про прощення гріхів, про життя вічне. Та чи може людина повірити в обітниці Христові, через сон, або стоячи на вулиці, дивлячись в небо? Звичайно, для Бога немає нічого не можливого, але, в Письмі ми не зустрічаємо чіткого твердження, що Дух Святий працює будь-яким можливим способом. На щастя, нам сказано, що створюючи цю віру, Дух Святий працює через Письмо і таким чином створює, зберігає, та підкріплює віру в людині. Тому, що Він свідчить про Христа, про ту приховану славу Божу, яка криється в Христі. Дух переконує нас у нашому гріху через Слово Боже. Це означає, що ми себе врятувати від духовної смерті та сліпоти врятувати не спроможні. Знаючи про це все, Ісус тому і сказав, що Він зішле Утішителя – Духа Святого, який і засвідчить нам про правду, та оживить нас. Через нашу духовну сліпоту, та немічність, Він нам дає пізнати, що в такому стані, ми нікуди не можемо йти, ані робити щось для свого спасіння. Так як Дух свідчить про правду, тому Він використовує Слово Боже, щоб запевнити нас у нашій безпорадності, але Він ще і показує нам милість Божу яка є в Христі. Велике нещастя, коли людина не вірує в Христа, це означає, що вона твердо стоїть у своїх гріхах, отже не бажає бути спасенною, не відчуває необхідності і потреби в спасінні, вона не відчуває небезпеки, загрози її духовному життю, вона не бачить, що все, що вона може заробити, це відчуження від Бога, та вічна смерть. Для того, щоб увірували в Ісуса Христа, та отримали спасіння, примирилися з Богом, Ісус і послав нам Духа , щоб Він промовляв до нас, вів нас до правди. Це пізнання правди, приходить не спонтанно, чи само по собі, а лише через Слово Боже, де завжди можна побачити Христа, і де Він завжди буде, де Його можна знайти після воскресіння, тому, що Ісус багато навчав людей зі Слова Божого, яке свідчить про Нього. А через Слово, працює Дух, який і відкриває нам очі віри, і ми можемо бачити втілене Слово, приховану славу Божу, дійсну присутність. Тож Христос в дійсності врятував нас з небезпеки, про що ми дізнаємося з Письма, Він вчинив за нас послух Законові Божому на протязі цілого свого життя від самого народження, аж до смерті. Його праведність, через віру проголошена нам. Він цілком і повністю довершив наше спасіння, цілком і повністю сплатив наш борг перед Богом так, що тепер на нашому рахунку немає боргів, але Його заслуги вписані нам як наші. Борги покрито, але в нас на рахунку не нулі, а Христова праведність, яка дається нам через віру, ми стаємо надзвичайно багатими. В кожній стадії свого життя, Христос слухався Закон для нас, щоб Його послух, нам передався як наш власний. Звістка про Христа лікує нас, вона загоює наші рани які ми собі самі зробили через гріх. Насправді, наш духовний стан такий, що ми не можемо підвести очей, наші голови схилені додолу через страх, та безпорадність – це наша вбогість, але саме через це, Бог нас втішає посланням про Христа, яке виявляє Дух Святий. Ці слова з Євангельського тексту, Ісус говорив до своїх учнів перед тим, як Він буде страждати, і помре. Він до них говорив щоб втішити їх. Бо вони зрозуміли, що незабаром Він їх полише, учні залишаться самі, беззахисні. Та й як вони самі зможуть захищатися від фарисеїв, вони не знають, що їм відповідати, тому і привела їх ця звістка в смуток. Але Ісус сказав до учнів, що краще для них, щоб Він пішов до Отця, бо тоді, Він пошле до них Духа-Утішителя, який і буде свідчити світові про єдине джерело спасіння. Та спочатку, Він усіх засудить у гріху, бо усі згрішили перед Богом, та винні Йому своє життя, а потім, той же Дух виявить нам милосердя Боже яке є лише в Христі. Таким чином, Дух Святий нас оживляє тому Він є оживляючим. Старого чоловіка в нас засуджено, бо він не приймає того, що походить від Духа Божого. Проте, Він просвітлює нас, дає нам вірну оцінку самих себе, повертає нас до обітниць Божих, повертає нас назад до нашого Хрищення, в якому ми були охрищені в смерть Христову, і воскрешенні для нового життя нової людини, де ми отримали відпущення гріхів, та праведність Христову. Ми живемо часи, які досить далекі від тих, коли люди бачили Христа наочно, та коли учні дізналися, що Він їх залишить, то дуже сумували. Але Він не залишив ні їх, ні нас самих, бо Він заповів Хрищення, та Господню Вечерю, де Він є дійсно присутній, де ми маємо прощення наших гріхів, зміцнення нашої віри. Приносячи з допомогою Духа Святого нам ці дарунки, Він нас втішає, нагадуючи нам добру звістку про чудне викуплення від наших гріхів, про спасіння від вічної загибелі. Тож ми маємо такі засоби, через які Дух Святий нас оживлює та втішає правдою про Христа: слово Боже, Господня Вечеря, та Хрищення. Тож нам слід це шанобливо використовувати, бо вони свідчать нам про те, чого ми не дізнаємося з природи, чи зі сну, і їхні свідчення надзвичайно важливі. Дух Святий використовує ці засоби, щоб донести до серця людини безвихідь її положення парад Богом, а потім створює віру в обітниці Христові які є надзвичайно важливими для нашого спасіння, відвертає нас від небезпеки, до безпеки, від темряви до світла, від хаосу до порядку. Дух Святий не є чиясь сила, але Він насамперед Бог, який піклується про своє творіння, і не хоче, щоб воно було у небезпечній владі сатани, тому Він нас звідти визволяє. Окрім гріха та праведності, Дух Божий нам говорить, що князь світу цього є засуджений, він програв, він переможений, тому, що Ісус проголосив перемогу над смертю через своє воскресіння. Це було значним ударом для сатани, бо він вже відчуває близькість свого кінця, та не дуже хоче здаватися, але надалі спокушує віруючих відійти від Божої благодаті, а триматися брехні сатани, яку він подає як правду. Та Христос навчає нас довіряти лише Богові, довіряти тому, що про Нього написано у Слові, довіряти свідченню Духа, який промовляє через це Слово. Тому дуже небезпечно чинити опір Духові Святому, який нас відроджує, навертає, втішає по благодаті та милості Божій, бо в іншому випадку, люди, які так чинять, хапаються за роботу сатани, але, так як сатана засуджений, то люди, віруючі в нього, теж засуджені. Та слава Богові, що Він зі своєї превеликої ласки, дає нам Того, Хто навертає, Хто пояснює, Хто втішає. Тому, в нашому духовному житті, є величезна залежність від Духа Святого, бо самі, без Його свідчень, ми б нічого не зрозуміли. Через це, ми сповідаємо, що за власним розумом, силою, чи волею, я не здатний прийти до Ісуса, чи повірити в Нього, як в свого Господа і Спасителя, а лише через Духа Святого. Заради Ісуса. Амінь.

Українська Лютеранська Церква.