Сайт душпастиря Павла

Іс. 44: 21-23
Еф. 4: 22-28
Мт. 9: 1-8

Вiд Матвiя 9
1 І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
2 І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.
4 Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
5 Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
7 Той устав і пішов у свій дім.
8 А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

Паралітик

     В нашому світі, існують певні закони. Кожна людина, в деякій мірі ознайомлена з цими законами. Мова йде не про цивільні закони порядку, а про фізичні закони. Читаючи будь-яку газету, можна прочитати наприклад, що учень пішов до школи, а не школа підійшла до учня. Знаючи напевно, що завжди учень йде до школи, якщо буде навпаки, це не буде співпадати з тими законами, за якими всі речі відбуваються в нашому світі, а отже, це вже буде чудо, бо це стається надприроднім чином. Подібне ж може бути й з конкретною людиною, яку ми знали як звичайну, а тут вона приходить і робить щось таке, що до неї ніхто не міг зробити традиційними, тобто природними методами. Зазвичай, те що стається надприроднім чином, люди особливо точно намагаються це записати, щоб передати усі деталі цього чуда. Чи було би потрібно людям записувати подію як чудо, якщо воно в дійсності не було чудом, а просто обман? В цьому необхідності немає, особливо якщо ми маємо справу зі Словом Божим. Хіба люди які жили за часів Ісуса були якимись надзвичайними, чи в них щодня траплялися чуда, а подія, яка в дійсності є чудом, вони сприйняли як звичайну подію. Звичайно що ні.
     Подивімось на наш сьогоднішній текст. Чи можна побачити щодня, що паралізована людина, тобто людина яка не може ані ходити, ані сидіти, ані будь-що робити без сторонньої допомоги, зцілюється раптово, сама по собі. Це стається дуже рідко, а особливо в часи Ісуса майже ніколи, бо Він Сам прийшов, та зцілив цю паралізовану людину, тому і записано це як чудо. Як це сталося, то здивуванню та недовіри не було меж. Особливо розлючені були книжники, тому що Він говорив богозневажливі слова на їхню думку. Тому що Ісус відпустив гріхи цьому розслабленому, їх ввело в замішання, адже ці люди досліджують Письмо, переписують, вони то на певне знають усі речі які записані в Письмі, а особливо як ці речі повинні відбутися. За їхні словами, Ісус робив речі, які не повинен був робити, бо це повинен робити лише Бог. Ці люди визначили для себе, хто що повинен говорити, та робити, створили собі свого роду шаблон, та підкладали під нього усе що відбувається, а те що не співпадає з їхнім шаблоном вони відкидали. Ісус не підходив під їхній шаблон, бо Він це чинить за волею диявола, а не Божою волею. Як же ж може звичайний єврей чинити таке, та ще й називаючи себе Богом, батько якого звичайний тесля, та й сам Ісус був народжений навіть не в нормальних умовах, який же це може бути Бог, якщо Він себе не виявляє як Бог за їхніми мірками. Виявляється, що свідчення письма для це нічого не варта. Усе Письмо аж кричить про те, що Христос є правдивим Богом. Окрім того, саме це чудо зцілення розслабленого, говорить, що Ісус вчинив його як той, хто піклується про тих людей яких створив. А нас створив Бог, отже Він піклується про нас, щоб ми не лежали так як той паралізований, але Він хоче щоб ми жили, і для цього, Він зробив усе необхідне усім Своїм життям, стражданням, смертю, воскресінням та вознесінням. Він також єдиний, хто досконало дотримався усіх Божих заповідей. Хто ж інший на цій грішній землі міг це все вчинити без будь-якого недоліку, чи неточності окрім Бога в людській особі Ісуса Христа, який добровільно усе це вчинив заради нашого спасіння, заради того, щоб наші гріхи було прощено, заради того, щоб ми могли гідно стояти перед величчю Божої слави, та бути прийнятими Ним завдяки заслугам Христовим. І в дійсності, ця мудрість Божа була закрита від книжників та фарисеїв, і подібним до них людей, бо вони вважали цю мудрість не розумною, натомість пропонували іншим людям свою мудрість, своє розуміння того, як вони розуміють Боже послання про прощення гріхів до грішних людей. Буде логічним сказати, що слухаючи навчання книжників та фарисеїв, що я є добра людина, бо нікого не вбив, не перелюбник, ні в кого нічого не вкрав, я не паралізований, навіщо мені Спаситель. Звісно це для самовиправдання досить зручне навчання. Якщо від такої думки відвернутися, то як же ж на мене дивитимуться люди, я ж буду таким же грішником, як і всі решта, чим же тоді я зможу хвалитися, люди не будуть пишатися мною, вони не будуть ставити мене як приклад собі. Таке навчання приводить до таких думок, бо це людське навчання, людська мудрість, яка перекрутила Божу мудрість, і тому, слідуючи такій науці, можна легко сказати, що Ісус це самозванець, бо Він не вихваляв те що робили книжники та фарисеї, а чогось звертав увагу на такі дрібниці, як зцілення цього розслабленого, та взагалі засуджував, показував небезпеку їхньої науки, бо фарисеї намагалися будучи грішниками любити Бога, та виконувати Його заповіді, та ще й інших вели по цьому слизькому шляху. Вони навіть не задумувались, що подібно до цього паралітика, гріх паралізував їх, і що як Ісус зцілив цього розслабленого Своїм Словом:" Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої! ", а також: " Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім! ", таке ж зцілення від духовного паралічу повинні отримати і вони, не дивлячись на те, що вони як ніхто інший вивчають Божий закон, однак як і всі інші не можуть виконати цей закон, бо він досконалий, він показує що усі знаходяться у гріховному паралічі, а отже про виконання будь -чого не може йти мови, допоки нас не буде виведено з цього паралічу. Таке зцілення може зробити лише Бог в особі Ісуса Христа, який виявляє нам своє милосердя, бо хоче щоб ми жили, знаючи, що самі собі ми допомогти не можемо, а лише робимо собі гірше, вішаємо на себе занадто важкі тягарі. Такі вчителі закону, книжники, фарисеї, були не лише в часи Ісуса, вони існують і в наш час, кожен з нас має такого в своєму серці, бажаючи виправдати свої вчинки перед кимось, або намагаючись покладати свою надію на власні заслуги. Ісус не схвалює такої поведінки, але навпаки, говорить, що коли ваша праведність не буде вищою від праведності книжників та фарисеїв, не ввійдете до Царства Небесного. Господь показує через усі Свої чуда, що Він в дійсності Господь Бог, якому не байдуже майбутнє Його створіння, але Він не хоче, щоб ми думали, що можемо самі допомогти собі вийти з гріховного паралічу, бо якщо ми так думаємо, то ми однієї думки з книжниками та фарисеями, і говоримо разом з ними: "Він говорить богозневагу ". Дуже небезпечно для людини зрікатися Божественності Христа, бо ми спасені Бого-Людиною Ісусом Христом, а не лише людиною. Саме Він є нашим Спасителем і Викупителем, бо про Нього писали усі Старозаповітні пророки, наприклад як Ісая: " Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене! Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку гріхи твої, навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив! Радійте, небеса, бо Господь це зробив; викликуйте радісно, глибини землі; втішайтеся співом, о гори та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і прославивсь в Ізраїлі! ". Саме це і зробив Ісус, Він відпускав гріхи, Він зцілював людей від їхніх недуг щоб сповнити пророцтва, але книжники та фарисеї мали свій власний шаблон, під який не підходив Христос, як Той, хто має владу відпускати гріхи. Тому Він і запитав в них: "Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи? ". В дійсності, сказати як одне, так і друге важко, не маючи на це влади, бо нічого не вийде, це будуть лише звичайні слова, але Ісус мав таку владу, яка надала необхідну силу цим словам, щоб це подіяло на хвору людину. Відбулось чудо, хворий взяв своє ложе, та пішов до свого дому з прощеними гріхами, тому що Бог прийняв нас як Своїх дітей через жертву Ісуса, Він дав нам шлях спасіння який є певним і правдивим, бо так проголошує святе Письмо: "Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!".
     Навіть при умові, що наші очі не бачили тих чуд, які Ісус чинив, в нас немає жодних шансів відкинути це як не правдиве, Ісус не перестане бути Богом навіть якщо книжники та фарисеї відкидають це, бо Слово Боже правдиве, воно говорить правду, якої в книжників не було. Чуда Христові завжди вказували на Його Божественність, вони сповнювали пророцтва про Христа які були записані у Старому Заповіті. Навіть якщо Ісус і не досягав фарисейських стандартів Бога, Він все одно залишається Богом, який створив небеса, та землю, і все що в них, продовжуючи піклуватися і підтримувати свої створіння які потребують Його турботи. Але Він набагато більше робить ніж просто піклується про нас, Він продовжує пробачати наші гріхи, кажучи: "Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої! ". Заради Ісуса Христа. Амінь

Українська Лютеранська Церква.