Сайт душпастиря Павла

Мт. 15:21-28;
1Сол. 4:1-7;
Пс. 37

Вiд Матвiя 15
21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!
23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!
24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...
25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!
26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...
27 Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.
28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.

Проповідь на Матвія 15:21-28

           В досить недавні часи, коли я ще ходив до школи, пам'ятаю біля будинку шкільного була розташована шкільна їдальня, біля котрої завжди лежали дворові собаки. Під час будь-якої перерви учні бігали туди, щоб придбати пиріжки, тістечка, та інші солодощі. Але найцікавіше для них було не з'їсти усе самому, і поділитися навіть не з другом, а з руки нагодувати тих собак, які вже чекали, коли їм дістанеться ласий шматочок з дитячих рук. Звичайно їх підгодовували не лише діти, а також і дорослі. Одні собаки йшли геть, а на їх місце приходили інші, які були також голодні. В будь-якому разі, вони були раді любій їжі з людських рук, бо були втомлені і зголоднілі, та й вірили, що все, що їм дають - їстивне. Тож собаки йшли з різних усюд.
           Але подивімось на наш сьогоднішній уривок з Євангеліє. Якщо згадати історію Ізраїльського народу, то Ханаанеяне - це ворожий їм народ, бо саме ту землю, яку вони посідали, Бог обіцяв дати Ізраїльтянам в посілість. Крім того, Ханаанеяне поклонялися неправдивим богам, і нічого не знали про Бога-Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. Ізраїльтяни, відповідно до наказу Божого, повинні знищити Ханаанський народ. А тут ми бачимо, що Ханаанеяни (в даному випадку - жінка) не вигубленні (бо Ізраїль не повністю виконав наказ Божий),та ще й освідомленні з тими чудами, які Ісус чинив серед Ізраїля, так що й в них знайшлися кому була потрібна Ісусова допомога. Жінка не знала хто Він такий, і з якою метою чинить такі великі чудеса, але вона вірила в своєму серці, що саме Він може їй допомогти, інакше б не прийшла. Звичайно вона не знала, що саме Ісус створив в її серці віру в Нього, з не бажаючого серця, Він зробив бажаюче. Коли мисливець з рушниці прицілюється в здобич, то хіба необхідно, щоб хтось зробив дірку в тварині, щоб куля могла дістатися до серця і вразити тварину? Ні, куля має необхідну силу виходячи з рушниці, зробити дірку, і вразити серце. Подібним чином, Ісус також створив віру в Нього в серці цієї жінки. Це свідчить також про той факт, що Богові важливе спасіння абсолютно всіх людей землі а не лише Ізраїля.
           Як кожна добра мати, яка піклується про здоров'я своєї дитини, ця жінка напевно випробувала чимало різних способів як вигнати демона, який мучив її дочку, але тут вона взнає, що серед Ізраїля, є великий Пророк, який чинить чудеса, які до Нього ніхто ніколи не чинив - це була її остання надія врятувати від загибелі свою дочку. Демони корилися лише слову Спасителя, і вони покидали втомлені і змучені тіла людей, яких взяли у полон. Тож ті чудеса, які чинив Ісус зцілюючи безліч людей, знайшли добре підґрунтя в серці цієї жінки. Очевидно, що ті методи, та ліки, які використовувала ця жінка, були не ефективними, і вона повірила, що саме Ісус зможе їй допомогти, саме Він є тим Лікарем, хто зцілить від будь-якої хвороби. Жінка просила Ісуса про допомогу з пошаною і повагою, пригнічена горем, яке сталося з її дочкою. Учні змилосердилися над жінкою, і теж просили Ісуса допомогти їй, бо Він навіть увагу на неї не звертав. Трошки згодом, Ісус пояснює причину ігнорування прохання жінки, кажучи, що Його послано врятувати лише загинулих овечок дому Ізраїлевого. Після того, жінка вже не просто говорить, але діями показує, що потребує Ісусової допомоги, їй більше нема до кого звернутися по допомогу - Він є її надією і вірою. Жінка схиляється до землі, і у смиренні, та в покорі, вона благає про допомогу. Але навіть після цього, Ісус не вдовольнив прохання жінки з поганського народу. Ісус роздає благословення лише для вибраного народу, а тут, якась жінка з поганського народу, хоче отримати саме те, що Він приніс лише для Ізраїля. Через це, Ісус і сказав про хліб, який належить лише вибраному народові. Ця жінка, зображена, як ті собаки, про яких я розповідав на початку проповіді, які чекали біля їдальні, щоб хтось дав їм щось поїсти, вони знали, що це має трапитись. Тож Ісус не хотів відривати хліб від дітей, і кидати його щенятам. Замість того, щоб обуритись на таку несправедливість, що Ізраїлеві належить все, а їй, яка не належить до Ізраїля - нічого, та ті, хто належить до Ізраїля - діти, а ті, хто не належать - щенята. Жінка впокорилася цілком словам Христа, вона визнала, що Він говорить правду, і з допомогою віри, яку ж Він і створив, вона впокорилася, і мала надію на змилування. Та віра, яку Ісус створив в серці цієї жінки, дала їй змогу міцно триматися за Нього, що вона і зробила, і невпинно благати про допомогу, дійсно таки як ті собаки, які дивляться на школярів благаючим поглядом, і вони отримують. Жінка вірила в слова Ісуса по-справжньому, по-дитячому, наївно - тому і отримала те, чого бажала, Він вдовольнив її прохання. Жінка з поганського народу, отримала змилування від Бога. Це не випадково, адже ж Ісус сказав, що хліб, який Він має, належить лише вибраному народові, який нажаль відкинув Христа, а ця жінка покладалася на Нього. Дійсно, не дивиться Бог на обличчя. Ханаан, це не той край, який Бог переповнив своїм милосердям, але жінка з цього народу, отримала від Бога дарунок віри, отже, отримала порятунок від вічної загибелі. Бог бажає спасіння усіх, але воно приходить лише через Слово, і Таїнства. За що дяка і хвала Отцю, Сину, і Святому Духові! Амінь.

Українська Лютеранська Церква.