Сайт душпастиря Павла

Читання:
Ісая 60:1-6
Ісая 49:1-7
Євангелія від ап. Матвія.2:1-12.

Вiд Матвiя 2
 1 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
 2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.
 3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
 4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
 5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
 6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
 7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.
 8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
 9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
 10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
 11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.
 12 А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.

"Маскарад"

      Коли я навчався у школі, то в нас щороку, на Новий Рік влаштовували маскарад навколо ялинки для дітей молодших класів. Умовою потрапити на це свято було прийти в якнайкращому костюмі. Був конкурс на найкращий костюм, а журі обирало того, кого було найважче впізнати хто ж то є в дійсності. Діти намагалися вмовити своїх батьків, щоб вони пошили їм якомога кращий костюм, щоб одержати приз. І справді, коли подивишся на переодягненого так званого діда Мороза, і ти знаєш цю людину, то важко одразу ж її впізнати, бо маска, грим, та і сам костюм не дають можливості одразу ж побачити знайомі риси цієї людини.

      Християни, також в певному розумінні цього слова, запрошені на маскарад. Їхня маска, це Христос. Однак, коли дитина йде на такі веселощі, це зрозуміло, бо вона дитина, їй цікаво там, це веселощі, їхні костюми зроблені з матерії, паперу ,та інших речей, а ми говоримо про Христа, який не є ані паперовий, чи гумовий, чи з якоїсь матерії. Як же ж Він може бути нашим карнавальним костюмом?

      В дійсності, говорячи так, ми не помиляємось, бо про це говорить нам наш сьогоднішній Євангельський текст. Ісус, займавшись близько 30 років теслярською роботою, з цього моменту розпочав Свою Місійну діяльність, на яку і був покликаний Отцем Небесним. Його Хрищення, було засвідченням покорі Божій волі, та солідарності з грішним людством, тобто що Він став одним з нас, однак з суттєвою відмінністю – Він був без гріха все Своє життя. 

      Це твердження подає сумнів щодо логічності слів з Євангелія, а саме, про те, що Ісуса було охрищено. Тобто, Господь призначив Хрищення не для праведників, а для грішників, тому навіщо Ісусові було христитися, якщо Йому не було що змивати, Він був і так праведний. Це питання логічне лише з людської точки зору, але воно не логічне з Божої точки зору. Бо на те була Його воля, щоб Христос виконав кожну букву суворого та досконалого закону Божого, нічого не порушивши. Св. апостол Павло, під натхненням Духа Святого написав, що Христові потрібно було стати під закон, тобто прийняти всі вимоги закону на Себе, щоб звільнити нас від таких зобов’язань, щоб закон нас більше вже не зв’язував.
      Бо через свою не спроможність виконати закон, який нас ув’язнює і вбиває, ми потребуємо звільнення, потрібно щоб хтось його виконав замість нас. Цієї місії не змогли виконати ані Адам, ані Мойсей, ані Авраам, ані Діва Марія, ані будь-який Старозаповітній пророк, чи святий, бо усі вони такі ж грішники, як і інші люди, але які чекали у вірі на обіцяного Богом Спасителя світу від прокляття за не виконання закону. Хто ж це такий, Той, Хто повинен Спасти людей від їхніх гріхів? Це Той, про кого Іван Христитель говорив:” Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере! “. Ці слова звернені до Ісуса Христа, бо лише Йому підвладно позбавити усе людство від тягаря гріха та смерті. 

      Питанням про пришестя обіцяного Месії цікавились і багато хто з народу, однак не усім такий Месія який прийшов охриститися в Йордані, подобався, бо здається Він і не мав на думці встановлювати собі політичне царство серед Ізраїльського народу, Він і не збирався скидати поганих правителів Ізраїля щоб зайняти їхнє місце. Він не хотів робити такі речі, бо не для цього Він прийшов у цей світ, але в першу чергу для того, щоб відновити людські стосунки з Богом, щоб знищити жало смерті, щоб проголосити перемогу над гріхом ,щоб ми змогли отримати Його безцінний карнавальний костюм, який обов’язково буде визнаний найкращим, тому що в журі буде знаходитись Бог, який схвалив, прийняв жертву Сина Свого, в праведну одежу якого ми зодяглися через Хрищення яке ми отримали. В цій одежі ми є запрошені на весільний банкет Сина, без якої ми не можемо увійти туди. 

      В житті кожного християнина немає панування закону, тому що Христос його досконало виконав Своїм цілковитим послухом Божій волі щодо грішного людства. Цією волею, було спасти людство від вічного прокляття через викупну діяльність Христову. Так що наш непослух Божого закону, був покараний в Христі, щоб через цю дію, кожна людина отримала звільнення від пригнічуючої дії закону, від гріха, смерті та диявола. Тому що сама себе жодна людина врятувати не змогла, бо навіть кожен зі стародавніх пророків вповав на майбутній прихід Месії, Який спасе їх від покарання, Який поверне їх до життя, вони вірили, бо Бог про це обіцяв, так Він і вчинив. 

      Тепер, через Хрищення, ми отримуємо незаплямовану, чисту одежу Христову дивлячись на яку, Бог не згадує більше наших провин, бо за кожну з них було заплачено дорогоцінною кров’ю агнця Божого Який бере на Себе гріх світу. Наше Хрищення не завершилось на тому, коли нас вперше охристили, але ця дія триває на протязі цілого нашого життя. Тобто дія щоденного втоплення Старого Адама, який все ще продовжує жити в нас, вкрай необхідне нам, бо це розкаяння у наших щоденних гріхах. Тому що, при першому Хрищенні, ми відрікалися сатани, та всіх його діянь, та всієї його служби. Саме це, ми робимо щодня, просячи в Бога прощення наших гріхів, тому що ми все ще грішні, а отже все життя потребуємо прощення, яке благодатно дає нам Господь завдяки Христовим заслугам. Усе те, що ми отримуємо в Хрищенні, є лише завдяки Христові, та це зрозуміло, бо ми грішні, але ми читаємо, що охриститись прийшов і Ісус. Для чого ж Йому потрібно було це робити, бо ж Він і так безгрішний, Він Бог в людському тілі. В дійсності, необхідність в цьому була, і не мала. Бо це потрібно було не лише задля того щоб сповнити усю Божу правду, та стати під законом, але це було для того, щоб ми змогли отримати праведність Христову. Тобто Христос звичайно Христився не задля прощення гріхів, а для того, щоб понести покарання за наші гріхи на Собі, які Він взяв на Себе, натомість даючи нам Свою досконалу праведність. Тобто тут Він дав нам надзвичайно дорогий, але вкрай необхідний для нас костюм, без якого ми би були мертві, ми би жили своє життя у вічному не спокої, але зараз, слово Боже проголошує нам впевненість, що костюм-маска отримані нами від Христа, збереже нас для вічності, дозволить нам посісти найкращі місця в Божому Царстві, бо ми через Хрищення померли з Христом для гріха, але воскресли для праведності, ми окроплені дорогоцінною кров’ю лише яка змиває усі наші гріхи. Однак Хрищення це не лише проголошення про прощення наших гріхів, отримання праведності Христової, але це також і оселення цілої Трійці в цій людині, тому що прощення наших гріхів це основне благословення, але не кінцеве, воно є початком для інших благословінь, наприклад оселення Трійці. Про це нам говорить сьогоднішній текст, кажучи про сходження на Ісуса Духа у вигляді голуба, та голос Отцівський, який засвідчив, що Христова викупна робота Йому до вподоби, і Він хоче, щоб цим Викупителем був лише Ісус, а не хто інший. Це і є Трійця яка оселюється у віруючому після Хрищення.

      Тож хоча карнавал в школі, чи будь-де інде вимагає наших зусиль, для того, щоб підготуватись до нього, то у відносинах християн з Богом, жодних зусиль з їхнього боку не вимагається, навіть забороняється, тому що людина не здатна зробити для себе такої маски яку можна отримати лише завдяки Божій благодаті яку Він виявив нам у Христі. Цей костюм маска не зникає, тому що Господь постійно нагадує нам наше Хрищення, та необхідність нашого щоденного каяття, бо без такого костюма, ми вороги Богові, тому і потрібно жити щоденним життям Хрищення.

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.