Сайт душпастиря Павла

1Ів. 5:4-10.
Ів. 20:19-3^1Ів.20:19..
Йов. 19:25-27.

Вiд Iвана 20
19 Того ж дня - дня першого в тижні, - коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, - бо боялись юдеїв, - з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам! 20 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.
21 Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!
22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!
23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!
24 А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.
25 Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!
26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!
27 Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!
28 А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
29 Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!
30 Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.
31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!

“Мир вам!”

“Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!” (1Кор.1:3).

     Ісус був могутнім та дійсним захисником учнів за часів Свого служіння. Будучи в Його компанії, вони відчували себе наче за кам’яною стіною, їм нічого не загрожувало, вони відчували себе впевнено, або як говорить прислів’я, вони були наче в Христа за пазухою. Як не намагалися фарисеї та книжники вловити Ісуса та Його учнів на незнанні Письма, їхні спроби були марними, бо ніхто не знає Слова краще за Ісуса який і був серцевиною, змістом цього Слова. Учні уважно слухали відповіді Ісуса, бо ці відповіді були вірними та потрапляли прямо в ціль запитання, та давали свідчення того, що Ісус то Господь, втілений Бог. Однак, як тільки їхнього Господа було зраджено, Його було побито, над Ним насміхалися і плювали в Нього, та врешті решт Його розіп’яли, та Він помер, учні не знали що Він в дійсності воскрес, вони злякалися, їм стало страшно. Як же ж так, фарисеї та книжники як тільки взнають що вони послідовники Христові, то негайно їх стратять, називаючи богохульниками, та тих, хто народ обурюють та ведуть не у вірному напрямку. Хто ж тепер буде розмовляти з тими розлюченими людьми які і не хочуть чути про розп’ятого Христа, для них це смішно, вони не вірять в такого Бога. Вони будуть карати того, хто не буде слухатись того вчення що пропонують саме вони, бо ж хто може краще знати Святе Письмо ніж вони. Тож учні були настільки настрашені, що переховувались від юдеїв, щоб збиратися разом у спільноті, бо якщо про них взнають, це коштуватиме їм життя. Саме в цей момент, коли учні були буквально у розпачі, не знаючи що їм робити, як їм протистояти книжникам та фарисеям, до кімнати де вони зібрались входить Ісус, говорячи: “Мир вам!”.

     Які втішаючі слова, як нам в дійсності не вистачає дуже часто чути їх, особливо в ті моменти, коли ми не знаємо що нам далі робити, друзі від нас відвернулись, рідні далеко, та й вони не можуть нам зарадити нічим. Саме в цей момент велику втіху нам приносять ці слова мир вам. Це саме той мир, який потребуємо ми усі і кожен з нас. Це той мир який ми отримали через Христові страждання та смерть з Богом. Це той мир, який дає спокій та полегшення нашому сумлінню коли ми знаходимось в будь-якій кризі чи то матеріальній, чи духовній. З тих пір, як ми вспадкували гріховність наших прабатьків, людство завжди заклопотане яким чином втекти від гніву Божого, або ж навіть краще, як відновити мир з Ним. Вигадувалось чимало різноманітних способів як задовольнити Бога та знайти в Його очах милість, але це все було марним, спокою сумління не було, було відчуття небезпеки та відчаю. Не було чогось такого, що б могло вдовольнити Бога раз і назавжди. Завжди, коли ми намагатимемось щось подібне вишукувати, в нас абсолютно нічого не вийде, тому що ми грішні. Однак Бог вже вирішив, як відновити стосунки з нами, як показати нам Свою любов. Він її показав через Свого Сина Єдинородного, Який проголосив апостолам та нам: “Мир вам.”. воскреслий Князь миру, прийшов для того щоб втішити Своїх учнів, що Його смерть це не кінець усьому, це не говорить що Він здався Своїм ворогам бо не хотів їм перечити, але все це було заради сповнення обітниці про спасіння людства, та задля того, щоб усі увірували, що саме Він – Ісус Христос обіцяний Месія прийшов сповнити цю обітницю, та подарувати людству добру звістку про прощення їхніх гріхів, та примирення з Богом. Людині властиво обманювати. Її слова можуть не нести взагалі ніякого змісту, вони можуть не справляти на співрозмовника ніякого враження, але слова "Мир вам“ – не пусті, це не пилюка у вічі, це не гучні слова які просто рухають повітря, але це слова які торкаються серця кожного з нас, переконують нас що це правда, бо вони були промовлені Тим, Хто їх і створив, Хто створив цей дійсний і правдивий мир, мир, який ніколи не перетвориться у війну, тому що жертву за гріх було сплачено одного разу, і ця жертва була досконала. Через кров Того, Хто віддав себе у жертву заради нашого спасіння – Ісуса Христа, кров’ю цього Миротворця нас уздоровлено, загоєно наші рани, та очищено від гріхів. Гріх не є більше керівником в наших життях, він більше не відмежовує нас від Бога, тому що Христос Своїми стражданнями та смертю повалив цю перешкоду. Мир воскреслого Князя Миру стосується кожного з нас, Він нас вітає з цим миром. Коли вас підбадьорюють у якійсь важкій ситуації, в вас з’являється бажання досягнути поставленої мети і з’являється сила усунути перешкоду яка заважає досягнути поставленої мети. Слова “Мир вам” Христос промовляє нам даючи разом з цими словами наснаги, мужності та сили жити нове життя, центром якого є Він воскреслий Бог який примирив світ із Собою перетерпівши страждання та знущання. Ці слова, маючи величезну внутрішню силу, надають нам значне покріплення у наших стражданнях, згадуючи, що Христос страждав так само, навіть більше, але ми страждаємо через свій гріх, через те, що ми усі грішні, а Він страждав заради нас, щоб спокутувати Собою наш гріх перед Богом, бо Сам гріха не мав. Мир, який дарує нам Христос спонукає нас до нового життя, тому що те життя яке ми жили не знаючи цього миру, було огидне Богові, ми були як блудні діти, які самі відійшли від свого батька, але наш Отець вибіг Сам нам на зустріч, привівши нас до дому, та ще й справив бенкет, бо ми були пропали, але тепер Христос нас знайшов, об’являючи нам що ми в мирі з Отцем, що нам не треба більше турбуватися про спасіння наших душ, це вже здобуто Христовими стражданнями на хресті, ми зараз любі та дорогі для Бога, бо всиновлені Ним через Жертву Його власного Сина Ісуса Христа. Завдяки миру, який Христос нам проголосив після Свого воскресіння, ми можемо і здатні перетерпіти будь-які негаразди в нашому житті, чи то проблеми в сім’ї, чи на роботі, чи то вас зрадив найкращий друг, немає різниці яка проблема, головним і незмінним є те, що ми пізнали про мир, який не можливо ні описати, ні збагнути, бо він в наших серцях, який вклав туди Христос промовляючи “Мир вам”. Це означає, що немає причин для хвилювання, для страху. Це означає, що те що Христос воскрес є правдивим посланням до кожного з нас, і це є радісною подією якою ми повинні радіти, від того, що гріб нашого Спасителя був порожнім, що дійсний мир між нами та Богом вже досягнуто, його відновлено, тому що Він обіцяв що воскресне, смерть та гріх переможено, а отже і примирення відбулось, бо перешкоди забрано.

     В дійсності, згадуючи те, що Христос говорив учням про Свої смерть, страждання та воскресіння, їм не варта було забувати, що Він є Господом Богом, і те що Він говорить, так і збувається, а отже якщо він говорить, що воскресну, значить так воно і буде, і так є, бо Отець прийняв жертву Свого любого Сина, примирення сталось. Їм варта було вірити в це, тоді б їм не потрібно було збиратись за зачиненими дверми, тим більше, переховуючись від когось, терплячи переслідування. Тому що вони були би втішені від того що їхній Господь воскрес, і дарував мир їхнім душам. Однак страх та переляк перед майбутніми стражданнями поглинули усе те що вони чули від Ісуса, але це також не перешкода щоб проголосити мир людському сумлінню, тому що Слово Боже достатньо сильне, щоб забрати цю перешкоду, тому Христос приходить і до цих наляканих, щоб втішити їх, щоб дати їм силу витерпіти будь-які страждання у вірі та надії на Господа. Він і до нас приходить, втішаючи та покріплюючи у наших у наших негараздах, говорячи через Своє Слово: ”Мир вам”, не лякайтесь, Я буду з вами аж до кінця віку і завжди.

“Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто Має прийти. Амінь” (Об.1:4).

Українська Лютеранська Церква.