· Про УЛЦ · Віра · Проповіді · Бібліотека · Календарі · Музика · Галерея · Ланки · Дом!
Троянда Лютера

Сайт душпастиря Павла

E-m@il

Проповіді пастиря Вадима (Колесник)

Лк. 2:10-14.

Вiд Луки 2
10 Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

"Ідентичність, безпека і змість життя"

     Кожна людина шукає в цьому житті свою подібність, безпеку, та зміст життя. Це проявляється в тому, що ніхто не спроможний сидіти біля вікна, і нічого не робити. Людині починає життя здаватися сірим, одноманітним. Тому вона і шукає собі щось таке, чому вона змогла би повністю присвятити своє життя. Коли людина це знаходить, життя для неї одразу ж змінюється, воно приймає якусь форму, колір, сенс. Те, що має для людини велике значення у житті, це можуть бути найрізноманітніші сфери діяльності. Для одних, це стояти біля верстата, для іншого, це ремонтування машин, ще для когось, це постійні мандрівки, або порпання біля землі, та чимало інших. Отож мало хто погодиться, що сидіти днями й ночами в квартирі, чи домі це приємна справа, бо тоді немає діяльності, руху, людина перестає бачити доцільність життя. Однак як би там не було, вічно молодою, на землі людина не буде, рано чи пізно приходить не бажана старість, людина починає жалкувати, що життя вже на схилі, а я так мало всього зробив. Людина стає пенсіонером, і в більшості випадків, те що було для неї подібністю, безпекою, та змістом життя, зникає, бо вже не може працювати так, як в молодому віці.
             Однак, чи дійсно в цьому ми повинні шукати зміст нашого життя? В дійсності, як і всі люди, ми не зможемо уникнути ані втрати роботи, ані похилого віку, але в нас є перевага ми - християни. Ця перевага має велике значення для нас, тому що ми знаємо, що подібність, безпеку, та зміст нашого життя є не в нашій роботі, воно не залежить від того, чи ми займаємося спортом, чи ні, не залежить від вітамінів. Але воно цілком, та повністю залежить від Бога в Особі Ісуса Христа, в якому немає страху, плачу та невдоволення.
             Подивімось на наш Євангельський уривок. Він нам розповідає про пастухів, яким було сповіщено про народження Ісуса у Вифлеємі. Замість того щоб зрадіти, що до них з'явився ангел Господній, вони вельме настрашились, а чому? Це тому, що поява сяйва святого та безгрішного Бога перед грішним людством, означало смерть для тієї людини, бо як може існувати гріх перед святістю? Згадаймо Мойсея, якому з'явився також ангел Божий у терновому кущі. Це не дуже його втішило, бо Господь попередив його щоб той не наближався близько до куща, щоб йому не вмерти, та щоб він скинув взуття, бо земля та була святою. Окрім того, народ Ізраїльський, також не мав великого бажання бачити Господа коли Він об'являвся Мойсеєві під час їхнього подорожування пустинею 40 років, бо боялися щоб від цього їм не померти. Також, коли Мойсей захотів побачити Господа у повноті слави, то Бог йому цього не дозволив, але коли проходив біля нього, то затулив своєю рукою, бо жодна людина на землі не може витримати блискучої святості Бога, бо людина грішна. Тож Мойсей, бачив Бога, але ззаду - це єдиний безпечний для людини спосіб щоб бачити Бога і залишитися живою. Тому пастухи і були настрашені, що бачили Божу святість, але все ще залишались живими. Однак ангел Господній їх втішив, щоб вони не лякалися, тому що Він приніс людству добру новину, що люди бачитимуть Бога в людській особі який спасе їх з небезпечного становища. Він покаже їм їх подібність, безпеку, та зміст життя, спасе їх від вічної проблеми, яка постійно мучила усе людство - це наші стосунки з Богом. Ангел говорив, що ось у Давидовім місті у Вифлеємі вам народиться Спаситель - Господь Ісус Христос. Бог прийшов до людства у безпечній формі, у такій же самій як і всі люди, однак є суттєва різниця, Він безгрішний, щоб спасительну роботу, яку Він проведе, була достатньою для кожної окремої людини, щоб ми мали впевненість, що Він не просто свята людина, але сам Бог прийшов до нас в нашій формі, щоб спасти нас.
           Ознака, за якою пастухи могли знайти Спасителя, це дитина, яка лежала в яслах сповита. Важко собі уявити, що наша безпека, зміст нашого життя залежав від того маленького немовляти Ісуса. Ця дитинка сама ще потребувала допомоги здається нам, але саме у цій немочі, Господь виявив Свою силу, Свою всемогутність, Свою любов. Саме така маленька дитинка спасла все людство від гріхів їхніх. Так було Богові до вподоби зробити саме так, як Він і зробив, і тепер ми маємо впевненість у нашому спасінні, бо Бог через Своє Слово нам проголошує. Тому що через Божу благодать, яка об'явилася в немовляті Ісусі, ми стали спасеними.
             Сповнився час, і Господь послав Сина Свого однородженого щоб Він спокутував за людські гріхи лише через Його батьківську Любов до нас Він так і зробив. Від того, що в решті решт, павше грішне людство нарешті побачить визволення, ангели Божі, та сила небесного війська почали хвалити Бога кажучи: "Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля! " Це величезне проголошення, яке має неабияку цінність для кожного з нас. Ангели раділи з того що людство нарешті отримало добру новину, яка заключалася в тих словах. Що ж такого величного вони для нас представляють? Слав Богові на висоті. Де знаходиться ця висота? Це є проголошенням того, що Бог прославиться на хресті. Христа розіп'яли на горі Череповище, на високому місці, при цьому ще Він висів на хресті. Тому що Бог об'явився людству у маленькому Ісусі, і ангели Божі проголошували, що цей малюк прославиться на хресті Своїм, сплативши незлічений борг кожної людини Богові. Ісус віддав себе самого в жертву, добровільно пішов на хрест, бо така була Його воля, а іншої дороги визволення людства не існувало. Бог прийняв жертву Ісуса, це означає, що гріхи кожної людини прощено, Він наші гріхи не згадуватиме більше, бо вони омиті дорогцінною кров'ю Агнця Божого що бере на себе гріхи світу. Бог задоволений жертвою Свого Сина. Це також має для нас величезне значення. Тому що ангели далі говорять, що мир на землі. Тобто після сплати Ісусом наших боргів перед Богом, мир прийшов у наші душі з Богом. Через Христову жертву якою Він прославив Бога на висоті на хресті, Бог дав нам зміст нашого життя Він подарував нам примирення з Собою. Людство завжди боялось святого Бога, бо воно не знало як Його можна задобрити, як до Нього можна підійти, воно шукало відповіді на ці питання. Але довго їх шукати не потрібно, тому що вони об'явлені нам у Святому Письмі - у маленькому Ісусі, Який зробив за нас примирення з Богом, так що ми через Його посередництво в мирі з Отцем Небесним, ми огорнуті Його любов'ю, ми народжені знову цією Любов'ю. Тому що лише любов може дарувати життя, що і зробив для нас Бог на хресті. Тепер, через ці Божі діяння, ангели проголошують, що в людях з'явилась добра воля. Замітьте, що лише після жертви Христової, після нашого повернення до життя, Бог подарував нам також волю щось робити. Що ми можемо робити для Бога? Це серйозне питання, тому що завжди люди думали, що повинні робити добре щоб це могло сподобатись Богові. Однак Біблія проголошує, що Бог з нами примирився через Ісусову жертву. Ця дія Божа була рухома Любов'ю Божою, Його нескінченою благодаттю. Завдяки цьому, ми живі, ми можемо спілкуватися з Ним в молитві, ми можемо сповідати Йому свої гріхи, однак через ці привілеї, які Бог нам дав, Він хоче щоб ми також і дякували Йому за це примирення. Що ми і робимо слугуючи нашому ближньому в його потребі таким чином слугуючи Богові. Цю можливість до такої подяки створив в нас Господь, бо на основі Його спасіння, ми можемо щось зробити щоб Йому віддячити.
      Це вірування яке є в кожного християнина, є важливим, тому що воно втішає їх. І навіть у випадку ,коли цей християнин постарівся, чи втратив роботу, він знає, що Бог вірний, Він не обманює, і якщо Він сказав, що ви спасені, значить так воно і є. Бог знає, що все життя на землі не буде тривати вічно, ми також про це знаємо, тому Він і дав нам цю вічну обітницю про наше спасіння, бо Бог один і Той Самий повіки. Якщо життя швидко плинне, і колись закінчується, то на що ж нам покладати надію, де нам шукати подібність, безпеку, та зміст життя? Відповідь очевидна - в Бозі Спасі нашім обітниці якого ніколи не змінювались ні під впливом часу, ні під впливом розвитку економіки та технічного прогресу.

На початок!

Хрест "Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.

Copyright © Rev. Pavlo Bohmat
a-counter
Hosted by uCoz