Сайт душпастиря Павла

"П'ятидисятниця"

      Сьогодні, ми відзначаємо велике свято християнства, на відбуття якого, апостоли чекали у Єрусалимі. Це свято називається П'ятидесятниця - зішесття Святого Духа, тому, що Він повинен був їх просвітити, дати вірне розуміння речей, пояснити, і нагадати їм заповіді Божі.
      Я сподіваюсь, що кожен з вас має ділянку землі, де ви саджаєте культурні рослини, які б ви потім споживали взимку, можливо і раніше. Задля того, щоб врожай був добрим, необхідно постійно доглядати за городом, тобто поливати у засушливу погоду, звільняти від бур'яну, а також, необхідно дивитись, щоб комахи шкідники, не допомогли знищити врожай передчасно. Два перших методи догляду за городом, є більш зрозумілі та доступні, але останнє, має певну складність. Один з розповсюджених засобів у боротьбі зі шкідниками, це окроплювати їх спеціальною рідиною, яка існує в різних упаковках. Цю рідину змішують з водою, а потім вже розбризкують на рослини де сидять шкідники. Складність та небезпека полягають в тому, щоб не додати забагато самої отрути до води, щоб не попсувати рослини, або замало додати отрути, бо тоді шкідники не будуть знищені. Щоб такого не траплялося, люди, які розробляли цю отруту, додають ще інструкцію, де вони пояснюють як найкраще використати дію препарату при цьому не пошкодивши рослин, але знищити шкідників. Тобто людина, яка вперше має справу з такою отрутою, не маючи цієї інструкції, ризикує втратити багато часу даремно, або ще гірше, разом із комахами, знищить і молоді рослини. Можна сказати, що інструкція важлива не лише до використання отрути від жуків, вона є важливою, коли ми купуємо електротовари, чи гру для дитини. Усі ці речі мають інструкції, щоб вести людину у вірному напрямку, щоб вона дотримувалась техніки безпеки, знала особливості використання. Коли людина відчуває потребу у досконалому володінні тією чи іншою річчю, вони починає детальніше вивчати інструкцію використання річчю, дотримуючись того що там сказано.
      В нашому сьогоднішньому Євангельському читанні, сказано дещо подібне. Чи знаємо ми, як треба використовувати Божі заповіді, чи знаємо ми свій стан перед Богом, чи знаємо ми, що нам загрожує, та чи знаємо ми, як нам врятуватися? Звичайно - ні. Тому що все, що ми знаємо, так це те, що щоб умилостивити гнівного Бога, необхідно зробити якесь добре діло, що покаже, що ми є добрими рабами, які турбуються про своє спасіння. Знаючи наше розуміння речей стосовно Бога, і яке є абсолютно невірним, Ісус тому і говорить, що дасть нам свого роду вірну інструкцію, яка нам прояснить багать різних питань. Він дасть нам Утішителя, який є Духом істини. Від цього Духа ми цілком залежимо, бо Він веде нас до пізнання правди. Саме тому і чекали апостоли на зішестя Святого Духа, бо вони знали, що лише таким чином вони зможуть пізнати істину, і це в решті решт, сталося. Дехто може побачити тут непорозуміння, бо ми говоримо, що Дух Святий нас просвітлює лише через засоби, а апостоли просто чекали на зішесття. Так, вони чекали, але вони так робили не тому, що хтось серед них подав таку ідею, або хтось отримав особисте об'явлення від Бога, але тому, що вони отримали такий наказ від Господа, перед Його вознесінням на небеса. Ісус був тим словом, яке чули апостоли , а те, що ця обітниця сповнилась, говорить, що Ісус є правдивий, тому все те, про що Він навчав, говорив, обіцяв, обов'язково стається. Зішесття Святого Духа саме на апостолів, не говорить про них, як про якихось кращих, з більшими заслугами, або вони більше Богові подобаються ніж всі решта людей. Ні, бо не дивиться Бог на обличчя. Пророк Йоіль, говорить, що того дня, Господь зішле Духа Святого на всяку плоть і на рабів, і на рабинь також, і що сини ваші будуть пророкувати, саме так і сталося. Господь знає, що ми усі однаково грішні перед Ним, а отже, ми у повній залежності від тих інструкцій Духа Святого. Тому, що Він свідчить нам не будь-що, а саме те, що Бог хоче, щоб ми знали, Він нам свідчить про те, що написано у Божому Слові, доносить до нас значення того послання. Тож ми вже дивимося на Писання не фізичними очима, а очима віри, яку саме Дух Святий створює в нашому серці, якою ми приймаємо важливість Божого послання до нас. Бо логіка людини, та її розум не можуть просто прийняти важливе послання Біблії, тому і було дано Духа Божого нам. Під час читання Слова Божого, Дух Святий нас веде до Царства Божого - у вузькі ворота, вузькою стежкою на славу Божу. Завдяки Слову Божому, ми можемо отримати ту безцінну інструкцію яка говорить нам про стосунки між Богом, та людиною, яку ми не зможемо отримати із жодної іншої книги, навіть якщо вона написана більш легкою мовою ніж Біблія. Бог вибрав Слово, щоб сповіщати через нього нам про спасіння через смерть у Христі, яке прикладається особисто до кожної людини, коли ця кожна, чує це послання про Христа від когось, або читає сама про Нього. Тому, що Бог чітко визначив для нас "острівки", на яких ми зможемо врятуватися серед спокус світу - це Слово і Таїнства. Це означає, що лише там, ми зможемо чути звістку, яка нас втішить, яка поверне нам мир з Богом. Цього миру не буде, допоки людина не почує інструкцію по відносинах з Богом. Господь хоче, щоб ми любили Слово, яке свідчить про Ісуса, бо Він також любив Слово Боже, і в часи спокус у пустелі, Він відповідав дияволові саме цитатами зі Слова, бо саме цим показуючи, що воно має величезну силу, і може протистояти дияволові. В дійсності, диявол не зміг подолати слова Ісуса, бо диявол не має влади над Словом, а радше Слово має владу над дияволом тому він і програв, та відійшов від Ісуса. Через це, ми також повинні використовувати Слово Боже в часи спокус, різних життєвих труднощів, і Дух Святий, який працює через Слово, втішить нас, залікує нам рани, які спричинив світ своєю жорстокістю. Людина, яка любить читати і досліджувати Слово Боже, не може не любити Ісуса, який є серцевиною, центром і ціллю всього Письма, бо Він є спасителем людей. Люблячи Ісуса, ми любимо те, що Він заповідав. Наш євангельський уривок, вміщує досить важливе і втішаюче слово - берегти. На перший погляд, нічого особливого в ньому помітити не можливо, але це не так. Ісус нам сказав берегти Його заповіді, не церемоніальні обряди, які Бог дав через Мойсея, але Він каже Мої заповіді. Якщо ми бережемо чиюсь фотографію, дорогої для нас людини, то ми час від часу, будемо споглядати на неї, бо те, що на ній зображено, є важливим для нас. У випадку із заповідями, берегти, значить любити їх так, щоб час від часу, навіть якомога частіше, звертатися до них, бо вони є важливі, та забезпечують втіху, та відраду. Що ж це за заповіді? Ісус говорив до своїх учнів, а отже і нам, багато важливого. Але одне з усього, це те, що формує церкву - Слово і Таїнства. Це не означає, що ми повинні з цим погодитись, а потім, через тиждень забути, ні тому що як ми вже говорили, Слово Боже, є нашою інструкцією в стосунках з Богом, яку необхідно любити, і бажати вивчати, зберігаючи у серці, постійно роздумувати над нею. Тому, що небезпечна гра, використовувати Таїнства без того, щоб перед їхнім використанням не знати інструкцію по їхньому вірному використанню. Вірне використання приносить величезну втіху, прощення гріхів, корисна, нагадує про те, що ми примирені з Богом що зробив для нас Ісус. Тож є дуже важливо для нас саме зберігати у своєму серці заповіді Христові, щоб потім повертатися до них знову для укріплення віри яка приймає ці безцінні дари, які ми можемо отримати лише в Христі.
      Тож вам ніхто не зможе чітко і ясно розповісти, як користуватися тією чи іншою технікою, або річчю, яку ви придбали, якщо перед цим, він не був ознайомлений з інструкцією по використанню цією, або подібною до неї речі. Подібно до цього, апостоли, чекаючи на обіцяний дарунок з небес, не почули про це приблизно від когось, але почули з самих вуст Христа, який і дотримався цієї обітниці, давши їм наказ про час, і місце цієї події, так і трапилось. Тому ми повинні завжди тримати у своєму серці те, що Христос заповів, постійно над цим роздумувати, щоб отримувати з цього лише користь. Заради Христа. Амінь.

Українська Лютеранська Церква.