Сайт душпастиря Павла

Дата: Друга Неділя по 50-ці, 16.08.2002
Місце проведення Богослужіння: с. Лазарівка, Тернопільська обл.
Біблійний текст: Луки 12:13-21
     ¹³ І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною. ¹⁴ А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника? ¹⁵ І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливості, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його. ¹⁶ І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була. ¹⁷ І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх? ¹⁸ І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток. ¹⁹ І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися! ²⁰ Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?... ²¹ Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

      Благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дорогі у Христі брати і сестри,
      Сьогодні ми будемо говорити про... багачів і багатство. Хто є правди-вим багачем, і яке багатство є правдиве.

1. Я не один рік намагаюся знайти все, що можливо з історії моєї родини, аби це знати самому і розповісти дітям. Нещодавно мені дуже пощастило, бо трапилось ознайомитись з цінними спогадами як про моїх рідних, так і про далекі часи початку 20-го сторіччя. Я з великим душевним трепетом перегортав сторінки минулого, вдивлявся в молоді обличчя своїх дідів і бабусь, родичів, зовсім невідомих мені людей. То були нелегкі часи – під Польщею, Австрією, Москвою.
2. Але те, що кидається в очі – життя наших людей, їхні скарби, про котрі вони турбувалися насамперед. Ними були - великі прагнення духовної розбудови. Кожен свідомий працював за-для розвою рідної мови, церкви, краю. Ще дехто з вас пам’ятає ті “Рідні школи”, читальні “Просвіти”, товариства “Сокіл”, “Союзи українок”, вистави самодіяльних театрів.
3. За Польщі на Галичині виходило більше газет і книжок украї-нською мовою, ніж в часи СРСР і нині само собою.
4. Нині нерідко, як послухаєш розмови людей – то все або про гроші, або про заробітки, або про курс долара, машину, нову хату чи квартиру.
5. Прості люди нині повинні тяжко працювати, аби вижити. Але хіба легко їм було сто літ тому, або після першої чи другої війни? Може навіть і гірше... Хвилює те, що так багато речей нині зводиться до матеріального. Так багато людей думають, що за життя треба стягнути якнайбільше, щоб вистарчило і собі і дітям. Так багато людей тішать себе надією по далеких світах нагромадити добра на все життя.
6. І в тому би не було нічого поганого, якщо говорити про саму працю, потребу опікуватись своєю родиною, дітьми, старими батьками. Людина потребує щоденного насущного хліба і навіть просить його у Бога, коли молиться.
7. Та нині Христос нагадує нам про те, що в ніякому разі ми не повинні думати тільки про це, покладати на багатство і статки усю свою надію. Христос каже нам пильнувати і остерігатися аби бажання громадити земні скарби не стало нашим богом, ідолом, не перетворилося не жадібність.
8. Є, правда, люди, які тільки так і роблять. Але то – невіруючі, нерозумні, що сподіваються тільки на це земне життя, сповнене розваг і насолоди, життя, в котрому не має місця Богові, Біблії, вірі, каяттю, прощенню і спасінню. Їхнє життя – коротке. Воно вимірюється числом прожитих літ тільки на землі. Вони гадають, що не слід перейматися своїми гріхами, бо у своїй невірі відкидають Бога.

Псалом 13:1
      ¹ Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок...
Матвія 16:26
      ²⁶ Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? ²⁷ Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його.

9. У нинішньому біблійному тексті Ісус Христа каже нам, що прирівнювати одне до одного земне багатство, статки, гроші і саме життя – глупота, бо вони не є рівні!
10. Якщо ми плануватимемо своє майбутнє тільки з огляду на багатство, якщо ми робимо це, не даючи жодного місця в цьому Богові, не розуміючи, що все в Божих руках – то ми нерозумні, каже Господь!
11. На землі не було ще жодної людини, котра могла б забрати з собою на той світ все нажите добро. Хотіли б багато, але не можуть цього зробити.
12. Земний жадібний багач тільки тут, на землі – сяє в пишноті своїх домів, коштовностей, нерідко нажитих на обмані інших людей. Але смерть виявить, що він є насправді жалюгідний і цілковитий бідняк, бо стоячи перед Богом – він не матиме ніяких правдивих скарбів, а фальшиві залишені будуть на землі. І лише тоді він, можливо, пригадає Христові слова:

Матвiя 6:19
      ¹⁹ Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопу-ються й викрадають. 20 Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.

13. Нині Ісус Христос застерігає нас, що цей нерозумний чоловік з притчі, що покладався на своє земне багатство – буде не оди-нокий у пеклі. Його шляхом йдуть і підуть багато людей, тих, чиє серце прагне все більше і більше, хто громадить тільки зе-мне добро на роки і покладає тільки на нього свою надію.
14. Але Бог, може будь коли зажадати аби ми стали перед Ним. І горе тоді буде тим, хто не готовий, хто відкинув час земного життя як час свого спасіння. Вони зробили земне багатство своєю надією, сподіваючись на легке життя, повне задоволення. Вони не пам’ятали, що “людина планує, але Бог – керує”.
15. І тільки той, хто як і ви дорогі у Христі, – усиновлені Богом, викуплені дорогоцінною кров’ю Божого Сина, – знає, що його життя не полягає в земному достатку. Він покладає свою надію на Бога, шукає насамперед Божого царства і його праведності, збирає скарби не на землі, а на небі. Його блаженство вічне і певне. Він тяжко і щодень працює, щоб отримати їжу і одяг, але весь час не турбується, чи має всього вдосталь для нинішнього і майбутнього, бо зберігає в серці Христові слова:

Матвiя 6:31-34
      ³¹ Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? ³² Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. ³³ Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. ³⁴ Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!

16. Через те, що віруюча в Бога людина в усьому довіряється Бо-гові – вона знає, що є скарби важливіші від земних. Тільки во-ни гарантують вічне життя. Це не ті, скарби, які ми залишаємо по собі після смерті. Це ті скарби, які сам Бог дав нам у Христі Ісусі і які належать тільки нам довіку. Ці скарби – наша віра в Ісуса Христа, любов до Бога і до ближнього, дотримування Божих заповідей, побожність і святість, покладання на Бога.

      Тому і ви, дорогі у Христі – завжди складайте для себе тільки небесні скарби, покладіть свої тягарі на Христа, зміцняючись вірою при допомозі Євангелія спасіння і Господніх Тіла та Крові. “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою (Фил.4:6).

     І мир Божий, що вищий від усякого розуму, нехай береже ваші серця та думки у Христі Ісусі. Амінь.

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.