Сайт душпастиря Павла

"Різдво Христове"

1 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, 2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. 3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. 4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? 5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так: 6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з’явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський. 7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з’явилась зоря. 8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. 10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. 11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. 12 А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.

Матвiя 2:1-12

Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.
(Фил.4:23)

Христос рождається!

Нині радість нам усім, Хвалу Богу принесім!
Господь Бог великий вродивсь Чоловіком
Від Духа Святого й Діви Марії.

Разом нині прославім предивну новину,
І віддаймо честь, й поклін всі – Божому Сину,
Що з Духа Святого і Діви родився,
Дитятком у яслах нам об’явився.

Дорогі у Христі брати і сестри,

Уявіть собі життя, в котрому немає надії. Чи хотіли б ви мати таке життя? Навіть у найтяжчі часи кожен думає про себе: “Може я і мучусь, але моїм дітям буде легше, і я надіюсь на це!” Як багато для людини важить мати надію... І ще більше важить вірити, що ця надія не є привидом, а реальна. Хоч її не можна взяти в руки, так само як і віру, про котру Біблія говорить: “А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого. Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме. Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду” (Євр11:1,3,6).

Уявіть собі життя, в якому Бог би був для кожного з нас тільки суворим Суддею і судив за наші провини? Хто би встояв перед Ним тоді? Хто би з людей міг сказати, що він живе згідно з Божими Заповідями? Хто може стверджувати, що він не скоїв жодного гріха і не завинив перед Богом, коли сама Біблія навчає, що: “...Всі згрішили, і позбавлені Божої слави...” (Рим.3:23), і що “гріх – це беззаконня”, а “покарання за гріх – смерть”?

Уявіть собі відчай душі, що по смерті стоїть перед Богом і тремтить, сповнена усіма своїми гріхами і провинами, а ще збоку диявол звинувачує її і нікому за неї заступитись. Таким би було наше життя без Христа. Але Бог через Свою любов до людей, через Своє милосердя і довготерпіння післав світові Того, Хто спас нас від прокляття, страху смерті, відчаю, безнадії. 2000 літ тому, коли Вифлеємська зоря запалала над світом, народився для нас Спаситель, Викупитель, Заступник перед Отцем, той, Хто пройшовши у покорі і послухові всю призначену Йому земну дорогу, власною смертю на хресті викупив нас від влади диявола, смерті і темряви, здобув для нас прощення гріхів, примирив нас з Богом і дав вічне життя, так що нині ми “хвалимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення” (Рим.5:11). Ми маємо Христа праведного, щоб сповнилось Писання, яке навчає: “... Як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей”(Рим.5:18).

Народився Бог наш у стайні малій,
Щоб спасти від смерті всіх людей на землі!

Бо наш “Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий...” (Вих.34:6).

Най світ ся пишає – кого він має,
З недолі й неволі Христос визволяє!
Вже туга і смуток, – все ся скінчило,
Настало сонце, що світ спромінило.

“...Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру” (Iсая 9:5).

Як щасливі дні для нас
На землі настали,
Бо в Марії народивсь
Син Божий – Князь слави,
Ісус Христос, якого ми ждали!

Тим, що Боже Дитя, – Син Божий, народжений 2000 років тому, зробив для нас своїм життям і смертю, ми отримали від Бога ласку називатись Божими дітьми... Тепер ви називаєтесь християнами, тими, про котрих Біблія говорить: кого Бог “призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив” (Рим8:30). Нехай сповняться нині радістю ваші серця, бо ви маєте Заступника перед небесним Отцем, який буде боронити вас від нападів і звинувачень сатани. Тож не забудьмо славити цього Різдва і кожного дня нашого життя Бога, який дарував нам таке чудове духове народження і спасіння.
Світло прощення Богом наших гріхів заради Ісуса Христа не лише сяє над нами, але воно також запалює наші серця полум’ям віри. Сам Бог Господь Ісус Христос прийшов на землю і стався Людиною, щоб “кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Ів.3:16).

Христос ласку приносить,
хто Його просить,
Грішним прощає, гріхи змиває,
Боже, – Ти незбагненний, Твій труд спасенний.

Син Божий народився у стаєнці, – тихо і непомітно, так, як говорив про це пророк у Старому Заповіті. Він прийшов до нас, щоб дати втіху, змінити смуток на радість, зміцнити надію і вже ніколи не покинути.

Що за радість для нас Христе,
Що Ти народився,
І для щастя всього світу
З нами залишився,
Наш Бог і Спас в тілі об’явився.

Він прийшов до нас, щоб дати нам мир у серці і зігріти душі Своєю любов’ю. Він прийшов, щоб вирвати нас з пазурів смерті і дати вічне життя. Тихим і лагідним голосом Він звертається до кожного з нас: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. Бо ж ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий! (Мт.11:28-30).
Маленьке Дитятко у яслах, і – “Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру”, Спаситель усього світу, правдивий Бог і правдива Людина, Творець і Володар всесвіту.
Славмо нині з усіма ангелами на небі і усіма святими Його Ім’я, дорогі брати і сестри. Славмо і веселімось, бо радість велика прийшла до нас – Різдво Христове!

І ми Христа разом щиро привітаймо,
Господа Всесвіту покірно благаймо:
В мирі проживати, Бога величати,
Славу Рожденному і поклін віддати.

Різдво Христове весь світ празнує,
Господа в тілі і ми святкуєм.
Тож радіймо і співаймо,
Христа-Бога вихваляймо.
Дитя Боже і ми прославляймо,
Щоби слава вік тривала
Божеству! Рождеству!

Христос ся рождає! Славіте Його!

Українська Лютеранська Церква.