Сайт душпастиря Павла

Проповіді пастиря Ігора (Ратушний).

3-тя неділя Адвенту
м. Cімферополь - 2001 рік

Обіцяний Пророк

"² Почувши ж Іван у в’язниці про дії Христові, послав через учнів своїх, ³ щоб Його запитати: “Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?” ⁴ Ісус же промовив у відповідь їм: “Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: ⁵ “Сліпі прозрівають”, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а “вбогим звіщається Добра Новина”. ⁶ І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!” (Мат. 11:2-6)

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти. Амінь (Об. 1:4)

      Дорогі друзі,
      Незабаром ми всі з вами будемо святкувати дуже велике свято, свято Різдва Христового. Протягом двох тисяч років це свято було одним з найважливіших свят для людей, бо саме в цей день сталася дуже важлива подія, подія від якої залежало життя усього світу. І цією подією, як ми всі знаємо, є народження Ісуса Христа. Різдво Христове принесло впевненість людям у їхньому майбутньому, сповнило надією, воно сповістило людству про життя, яке кожна людина отримує в Ісусі, Сині Божому, котрий явився, щоб спасти увесь світ і дати життя вічне. І сьогодні люди також очікують на Різдво Христове. Ми також знаємо, що скоро народження нашого Спаса, і ми з палким бажанням прагнемо найскорішого приходу цього дня, - святкового дня, тому що воно для всіх нас є великим святом.
      Декілька тисяч років тому, ще до народження Ісуса Христа, люди подібно тому, як християни зараз очікують на день Різдва, також чекали на такий самий день. Хоча Христос ще не родився, і не було таких свят як Різдвяні свята, проте відповідно до Слова Божого і до того, про що в цьому Слові звіщали Божі мужі, старозаповітні пророки, чи іншими словами, що Бог говорив через них, згідно цього повинна була з’явитися особа, яка мала прийти від Самого Бога, щоб спасти увесь світ. Кожна людина, яка вірила в Бога і яка належала до Його церкви, знала про це. Всі такі люди про це знали, бо про це сповіщала Біблія. Ще з самого початку у книзі Буття Всемогутній Бог обіцяє послати Спасителя людства. Він каже до змія, який спокусив Адама та Єву: “І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту” (Буття 3:15). Пророк Давид у своїх Псалмах також сповіщав людству про цю особу: “Промовив Господь Господеві моєму: “Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!” Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, - пануй Ти поміж ворогами Своїми!.. По правиці Твоїй розторощить Вдалика царів у день гніву Свого, Він буде судити між народами... (Пс. 109(110)). А як виразно про це говорить пророк Ісая. Він каже: “Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!” (Іс. 9:1). Він також каже: “Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадинк, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру” (Іс. 9:5). А в іншому місці додає, коли говорить про Ісуса; Бог каже: “Оце Слуга Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть...” (Іс.42:1). А через пророка Михея Бог сповіщає: “А ти, Віфлеєме – Єфрате , хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі” (Михея 5:1). Люди знали, що має прийти Месія, Посланець Божий, Син Господа Бога, котрий має спасти все людство. Так Він має спасти все людство від гріха. Саме через те, що люди грішні і неслухаються Бога, повинен прийти Ісус. Бо якщо Він не прийде, то всі люди загинуть, Бог покарає їх за всі провини.
      Але Бог ніколи не залишає своїх людей. Навіть хоча вони повстали проти Нього, проте Він всерівно не перестає бути милостивим люблячим Отцем. І те, що на землю повинен прийти Ісус і говорить про велику любов Божу, на яку люди покладали велику надію. І ця любов мала вилитися на усіх людей через прихід Месії. Вони знали, що це дуже важливо і тому очікували на цей день. Вони очікували саме так як і ми очікуємо на День Різдва. Вони чекали на великого Пророка, котрий мав спасти їх від гріха та смерті.
      Зараз в наш час ми бачимо як з’являється дуже багато пророків, які або кажуть, що вони від Бога, або навіть більше того, які кажуть своїми словами чи діями, що вони боги. До таких пророків можна віднести всіх людей, які неправдиво навчають Слову Божому, або навчають тому, чому Біблія не навчає. До таких людей ми можемо також віднести людей, які роблять щось (чи то пророкують майбутню долю, чи то неначе б то зцілюють від різних хвороб через заклинання та подібні речі, чи то ворожать та тому подібне), прикриваючись самим Богом. Ми знаємо, що Бог забороняє це робити. І ми знаємо про це з Його Святого Слова, в якому Він про це нас сповіщає. Він каже, що буде багато фальшивих пророків, які будуть пророкувати ім’ям Його. У Євангелії від Матвія ми читаємо Ісусові слова: “Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас...” (Мат. 7:15), “Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки...” (Мат. 24:24). Саме це стається у сьогоднішньому нашому світі. Якщо ми озирнемося довкола, то побачимо скільки таких пророків існує. Одні навчають, інші пророкують, ще інші лікують. І знаєте, все це, що відбувається тепер, також і відбувалося протягом всієї історії людства. І це доводить, що Сатана ніколи не спить. Він постійно, як каже нам апостол Петро, “ходить, ричучи як лев, що шукає пожерти кого” (1 Петра 5:8), щоб звести людей у манівці. І як ми бачимо, це йому вдавалося і вдається. Ми бачимо таких пророків не лише тепер. Ще до приходу Ісуса такі люди були на землі, були тому, що був гріх, були тому, що був Сатана.
      Саме тому в сьогоднішньому нашому Євангельському тексті Іван посилає людей до Ісуса. Ми читаємо: “2 Почувши ж Іван у в’язниці про дії Христові, послав через учнів своїх, 3 щоб Його запитати: “Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?” Той пророк, про якого пророкували Старозаповітні пророки, з’явився. Але як же ж людям було знати про те, чи то правдивий пророк, чи то фальшивий? В той час було багато інших пророків, які твердили, що вони від Бога. І тому Іван, почувши про те, що з’явився Месія, хоче переконатися, чи то дійсно та особа, яку обіцяв послати Бог. Він посилає через учнів своїх, щоб Його запитали, хто Він такий. Цей Пророк, який мав прийти, був дуже важливим для людей. І тому люди не хотіли вірити будь-якому пророку, який з’являвся в той час. Вони хотіли точно знати, що цей пророк і насправді обіцяним Месією. Для Івана найкращим способом переконатися, що цей пророк є обіцяним Месією, було запитати у Нього, Хто Він такий. Це не означає, що Іван не вірив, що це є Ісус, що Він посланий від Бога. Іван робить просто так, тому що він обережний і з підозрою ставиться до будь-яких пророків, аж допоки напевне не буде знати.
      Всі люди, подібно Івану, повинні з обережністю ставитися до так званих пророків. Ми, християни, повинні знати, що наш єдиний правдивий і вірний пророк є Ісус Христос. І ми повинні вірити лише Йому. Він для нас є настільки важливим, що Його не може замінити жодний інший пророк. Він наш правдивий Бог і брат, який віддав Самого Себе за усіх нас. Немає більше нікого такого як Він. Якщо ми будемо поклонятися іншому богу, а не нашому Богу, який об’явився нам у Ісусі Христі, а саме (наприклад, вірити ворожкам чи покладатися на цілителів, займатися чорною чи білою магією, захоплюватися тим, що написано у гороскопах), тоді ми будемо порушувати першу заповідь в якій говориться: “Хай не буде тобі інших богів передо Мною” (Вихід 20:3). В такому випадку ми будемо показувати своїми діями, що наш єдиний пророк Ісус є неважливим, що Його можна замінити будь-ким іншим, більш ефективним. Для Івана, для учнів, і для всіх людей, які жили до Ісусового втілення, обіцяний Месія був дуже важливим, Від Нього залежало їхнє життя. І тому вони з обережністю і підозрою ставилися до кожного пророка, який з’являвся. Для нас Ісус Христос також повинен бути тим пророком, від якого залежить все, що ми маємо у нашому житті і все, що ми будемо мати у прийдешньому житті. Якщо не так, тоді ми грішимо, тоді ми відкидаємо Свого Спасителя, про якого так багато говорили Старозаповітні пророки, на якого так сильно покладали надію люди того часу. Людство так довго очікувало на прихід обіцяного Месії, то невже ж тепер, коли Він прийшов, ми знехтуємо Ним, і звернемося до фальшивих пророків, до сил, які не від Бога. Те, що Ісус Христос є обіцяним пророком, Месією, немає жодних сумнівів. Ось що він сам відповідає посланцям Івановим, коли ті запитали Його, хто Він такий: “⁴ Ісус же промовив у відповідь їм: “Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: ⁵ “Сліпі прозрівають”, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а “вбогим звіщається Добра Новина”. ⁶ І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!”
      Так, Ісус Христос – Син Божий, котрий прийшов на цей світ грішників спасти. І Він це доводить не лише словом, але й ділом. Ось які чуда Він творив: прозрівав сліпих, зцілював кривих, очищував прокажених, давав слух глухим, піднімав померлих, вбогим звіщав Добру Новину. Все це вказувало на те, що Ісус Христос – це Бог, посланий Всемогутнім Отцем. Христос вказує на ці чуда, щоб Іван та люди повірили Йому. Лише сліпі не можуть цього бачити. Хіба можна не повірити в Ісуса, почувши і побачивши все те, що Ісус чинив. Бо лише Він міг чинити такі речі, лише Він, наш Спас, міг прожити земне життя досконало, виконавши весь Божий закон, виконавши його замість нас, і більше того, не лише виконав, але і взяв все, те чого ми не виконали на Себе і пішов на муки на смерть, пішов, щоб померти зі всіма нашими гріхами на Голгофі, і кров’ю, яка пролилася там, очистити нас від усякого гріха. І це міг зробити лише обіцяний Пророк, той, якого Бог обіцяв послати ще у Старому Заповіті, Месія, на якого так довго очікували люди, і який з’явився через Своє народження від Духа Святого і Марії Діви і Своїм життям та хресними муками зробив нас дітьми Божими. І Слава Йому за це з Отцем і Святим Духом. Амінь.

Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого! Амінь (Рим. 15:13)

На початок!

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.