Сайт душпастиря Павла

Дата: 2-га Неділя по Трійці, 2002 року Божого.
Місце проведення Богослужіння: м. Сімферополь
Читання:

     “¹⁶ Він же промовив до нього: “Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох. ¹⁷ І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: “Ідіть, бо вже все наготовано”. ¹⁸ І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: “Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, - вибач мені!” ¹⁹ А другий сказав: “Я купив собі п’ять пар волів, - і йду спробувати їх. Прошу тебе, - вибач мені!” ²⁰ І знову інший сказав: “Одружився ось я, і через те я не можу прибути.” ²¹ І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: “Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.” ²² І згодом раб повідомив: “Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.” ²³ І сказав пан рабові: “Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій. ²⁴ Кажу бо я вам, що жоден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері ... Бо багато покликаних, та вибраних мало!” (Луки 14:16-24).

"Багата вечеря"

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти. Амінь (Об. 1:4)

     Як приємно, коли для нас хтось щось приготує. Кажуть, що найкращий період в житті людини, це дитинство. Діти ні про що не думають, не переживають про подальше життя; за них думають батьки. Саме в цей період батьки готують все для дітей, а діти лише приймають те, що їм приготовлено. Але навіть і тепер, коли ми дорослі, нам всерівно подобається, коли нам щось приготовляють, чи то подарунок, чи то увагу, чи то ласку, чи то прості слова “будь-ласка” чи “дякую”. Як приємно, коли чоловіки вертаються додому після роботи і знаходять вдома приготовлену вечерю. Як приємно, коли дружина відчуває увагу з боку чоловіка, коли одне піклується про іншого. Як добре почуває себе людина, коли хтось зрибить їй щось приємне. Коли не лише вимагають від людини, але й також пропонують їй, коли не лише люди мусять готувати для себе і дбати про себе самі, але коли також їм готують і піклуються про них інші. Як приємно, коли люди приготовляють в своєму серці любов до інших і потім викладають цю любов перед ними.

     Любі друзі, сам Господь Бог вирішив приготувати для нас великий дарунок любові. Господь готує для нас багату Вечерю. Він вирішує зробити щось приємне для людей. Він хоче їм послужити і дати те, що вони потребують. Він готує великий пир, на якому хоче бачити нас, багатий стіл, до якого запрошує всіх людей. Саме тому сьогодні ми читаємо: “Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.” Цей текст розповідає нам про те, до чого подібне Царство Небесне, про те, як працює це царство, як Бог запрошує людей у це Царство, і що потрібно людині, щоб потрапити в Царство.
     Коли ми говоримо, що людина готує вечерю для когось, ми маємо на увазі, що лише вона це робить, а запрошені на цю вечерю не беруть жодної участі в цьому приготуванню. Господар чи господиня дому роблять все самі і коли приходять запрошені гості, вони беруть їх за руку і садять за стіл. Гості нічого не роблять, вони лише отримують те, що приготували хазяїва. Таким самим чином Бог приготовляє все для людей. Він робить все Сам і тоді, коли це готово, запрошує людей. Люди нічого не роблять зі своєї сторони. Вони ні не допомагають приготовляти вечерю, вони ні не приносять нічого з собою. Все робить Бог. Він запрошує людей тоді, коли все наготовано. Вони, як запрошені гості, сидять за столом і насолоджуються тим, що приготував Бог. Люди приходять лише, щоб святкувати.

     Таким чином Бог готує для нас Царство Небесне. Він робить все Сам для того, щоб ми були в цьому Царстві. Він все робить для того, щоб Вечеря була приготовлена і щоб ми, коли все готово, приходили і споживали її. Бог готує цю вечерю через Свого Сина Ісуса Христа. Христос приходить на землю, щоб все приготувати і щоб кожен міг бути запрошеним на цю багату Вечерю. Христос приходить на землю, щоб кожна людина відкинула свою самоправедність і, будучи запрошено, йшла на цей великий пир не з подарунками для Бога, не з своєю праведністю, але йшла без нічого, йшла така яка вона є, і на цьому пирі отримувала все, що Бог приготував для неї на хресті. Саме це, що Бог приготував, ми отримуємо під час святого Хрищення, де Господь Бог зодягає нас грішних Христовою праведністю. Саме це, що Бог приготував, ми одержуємо під час святкування Господньої Вечері, яка дійсно є багатою Вечерею, приготованою Богом через Ісуса Христа для того, щоб ми, запрошені, йшли і приймали те, що лише Христос міг приготувати для нас, - Його тіло та кров, що за нас віддається на відпущення гріхів. Завдяки цьому тілу та крові ця вечеря стає найбагатшою Вечерею, яку ми коли-небудь бачили на землі, бо там присутній Христос, бо тільки там ми можемо приймати його тіло та кров, приймати устами, і таким чином, замість того, щоб пропонувати свою праведність, отримувати від Бога Його благодать. Бо спасені ми благодаттю (Еф. 2:5).

     Через Христову смерть та воскресіння Вечеря була приготована. І тепер, коли все готово, Бог через Своє святе Слово запрошує усіх нас. “І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: “Ідіть, бо вже все наготовано”. Все те, що було приготовано Богом через Ісуса Христа, було приготовано для усіх людей. “Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона – сила Божа на спасіння кожному, хто вірує...” (Рим. 1:16), - і ще: “А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає” (Рим. 3:22), - каже апостол Павло. Це є багата вечеря, де їжі вистачить усім, це є велика гостина, де є достатньо місць для кожного, хто приходить. Немає значення, наскільки грішними ми є, Бог приймає нас у Своєму домі. Немає значення чи ми українці, чи росіяни, чи татари, чи ким би ми не були за національністю, Бог чекає на нас. Чекає на усіх своїх запрошених людей, яких Він запрошує через Своє Слово, яке не знає меж; воно “живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, - приходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків...” (Єв. 4:12). Хазяїн чекає на своїх запрошених гостей. Він приготував багату Вечерю.

     Але, як ми бачимо, хоча вечеря приготована і багато запрошених, проте люди відмовляються йти. В кожної людини є якісь свої причини. “І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: “Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, - вибач мені!” А другий сказав: “Я купив собі п’ять пар волів, - і йду спробувати їх. Прошу тебе, - вибач мені!” І знову інший сказав: “Одружився ось я, і через те я не можу прибути.” Один купив поле і не може прийти, інший волів, а ще інший одружився”. Люди, здається, дуже зайняті. Хоча від них нічого не вимагається, а лише прийти на гостину, яку так старанно приготовляв цей чоловік, вони всеодно не йдуть. Кожен має свої справи. Кожен має свої вибачення. Як довго Бог просить людей прийти на Його вечерю, але вони, через якісь свої певні особисті причини, не йдуть до Бога. Вони або взагалі не хочуть йти до Свого Пана, або відкладають це на потім, вважаючи, що їхні справи важливіші, ніж Вечеря, яку приготував Бог у Своєму домі. Проте “вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: “Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.” 22 І згодом раб повідомив: “Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще. 23 І сказав пан рабові: “Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій. 24 Кажу бо я вам, що жоден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері ... Бо багато покликаних, та вибраних мало!” Господь нас кличе, Він не збирається карати нас, Він хоче нам дати прощення. Але якщо люди цього не хочуть, то це може призвести до трагічного кінця. Всемогутній Творець Бог може розгніватися на людей, які закривають вуха від Його голосу, Господь може зробити так, що вони більше не будуть запрошені до Нього і ніколи не зможуть насолоджуватися тим, щоб Бог приготував. Вони так і залишуться з тим, що мають, вони так і не відчують тої радості, яку можна відчути лише з Богом. Тому “біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився” (Єв. 4:1). Він запрошує усіх, але залишаються з Ним лише ті люди, які приймають це запрошення, які вірують в Його Сина Ісуса і визнають, що те, що Христос зробив, справді є великим бенкетом для Божих людей, якого не може пропустити ні одна Божа дитина через те, що Христос зробив її вже учасником цієї застільної спільноти. “...Ти був заколений, і кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени і язика, і народу, і люду. І ти їх зробив для нашого Бога царями і священиками, - і вони на землі царюватимуть” (Об. 5:9-10).
     Тому слухаймо Бога, відкриваймо свої серця Його Слову, чуючи запрошення, линьмо до Нього. Відкладаймо свої справи, сідаймо за банкетний стіл; там є місця, які були приготовані саме для нас, які Христос позначив Своєю кров'ю і які вказують, що ми маємо там сидіти. Наше місце не в пеклі, наше місце в Божому Царстві, наше місце за Господнім столом, бо там для нас була приготована велика гостина, бо туди нас запросив Бог. Не втрачаймо цієї нагоди, коли нас кличе Бог, спішімо до Нього. “Бо багато покликаних, та вибраних мало!”

     Хоча є люди, які не слухають Небесного Владику і не приймають Його благодаті, проте за столом, на якому стоїть приготовлена Богом вечеря, все таки сидять люди. Це вбогі, і каліки, і сліпі, і криві. Це всі, хто чуючи голос свого Пастора, йдуть за ним, це всі, хто чуючи запрошення Отця Небесного, приходять до Нього, це всі, хто піддається благодаті Божій і відкриває своє серце для Христа. Це люди, які запрошені воскреслим Христом, Спасителем, що вознісся на небеса, і через Духа Святого, якого Він послав у цей світ, продовжує у Слові запрошувати людей на великий бенкет, приготований Ним. Це люди, які прийшли на цю багату Вечерю. Так, за столом сидять люди, і вони завжди будуть там сидіти. “І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих. І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами. Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі” (Ісаї 25:6-8). Такі люди вічно будуть перебувати у невимовній родості і присутності свого Пана Бога, бо “тим, хто шукає Його, Він дає нагороду” (Єв. 11:6). Вони не йшли до Бога, щоб запропонувати Йому свої діла та праведність; вони не мали що запропонувати Богу; вони лише прийняли те, що Бог їм дав, - Христа розп’ятого. І тому вони зараз сидять на своїх місцях, які були приготовлені для них Самим Спасителем Ісусом. Але там також ще є вільні місця, за цим столом є місце для кожного, хто зібравшись на цей банкет, прямує до Господа. Місця є ще... Кожен може сидіти з Богом. Кожен може вічно перебувати з правителем всесвіту і насолоджуватися всіма благами, які хазяїн дає гостям. Адже це гостина для всіх.

     “Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу” (Мат. 25:34). Амінь

"І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі" (Фил. 4:7).

Українська Лютеранська Церква.