Сайт душпастиря Павла
Проповідь пастиря Ігоря (Ратушний)
м. Сімферополь, 2001 року Божого.
Читання: Друге послання св. Апостола Петра 3:3-15
“Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: “Де обітниця Його приходу? Бо від того часу як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння”. Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена Словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув. А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей. Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день – немов тисяча років, а тисяча років – немов один день! Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття. День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мене, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять. А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться? Але за Його обітницею ми чекаємо неба нового й нової землі, що праведність на них пробуває. Тож, улюблені, чекаючи цього, попельнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю”.
"ОСТАННІ ДНІ"
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти. Амінь (Об. 1:4).
Зараз ми живемо в такий період часу, що кожного дня стаються такі події, які тривожать усіх людей, навіть найбільш байдужих до всього. Те, що сталося в Америці 11 вересня 2001, є однією з найбільших трагедій в історії Сполучених Штатів та в історії людства. Ніхто не міг собі уявити, що в наш час можуть статися подібні речі. Ніхто і гадки не мав, що така могутня держава, як Сполучені Штати, може піддатися нападу таких нелюдських дій. Взриви, які шокували жителів Нью-Йорку та Вашингтона, раніше можна було бачити лише у кіно, переглядаючи фільми жахів чи бойовики. Але тепер це сталося насправді у нашому світі і всі ми були свідками цього. Ми всі спостерігали, як величезні лайнери на борту яких були люди, врізалися у величезні хмарочоси.
Справді, ці події, м’яко кажучи, є жахливими. Адже десь біля 6 тисяч чоловік загинуло за лічені хвилини під час цих терорестичних актів. Ми вже в котрий раз переконуємося, що сатана не спить, що він всякими підступними шляхами шукає способи, щоб завдати болю та шкоди людству. Це йому і вдалося зробити 11 вересня.
Хоча людству здавалося, що воно безпечне і ніщо подібне не може статися на нашій планеті, а особливо в такій державі-гіганті як США, проте ці події, які трапилися 11 вересня, ще раз нам нагадують, що кінець світу близький і що все те, про що нам говорив Господь щодо кінця світу, справджується, що Господній прихід наближається. І як би ми не намагалися відганяти від себе такі думки, як би ми не переконували себе чи інших, що це неможливо, проте, людство наближається до свого кінця, кінець світу неминучий. “Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави” (Рим. 3:23), - каже нам апостол Павло. Так, через наші гріхи Богу прийдеться знищити землю і все, що на ній. Ми наближаємося до кінця світу. Апостол Петро говорить нам про ті події, які будуть відбуватися наприкінці світу: “Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: “Де обітниця Його приходу? Бо від того часу як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння”. Петро тут змальовує нам людей, які будуть насміхатися з того, що Господь Христос може прийти на землю. Вони всякими способами будуть намагатися заперечити Його прихід. Адже щоб визнати Його прихід, їм також прийдеться визнати і їхню загибіль, тому що заплата за гріх смерть. Вони не можуть цього зрозуміти “бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена Словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув”. Такі люди не розуміють цього, тому що вони не розуміють і не хочуть розуміти того, хто це все створив і для чого. Вони не хочуть визнавати, що Бог творець усього, що Його Слово дало світу життя. Вони навіть не бачать такого доказу, який стався за часів Ноя, коли вся земля загинула через свої прогріхи. Тоді Бог зіслав на землю потоп. Господь справедливий і Він віддає кожному за його учинками. І тому віддасть кожному безбожному за його учинками тепер: “А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей”. Саме огонь очікує на безбожних, загибель на усіх, хто не слухає Бога. “День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мене, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять”.
Саме ці події, які трапляються у сьогоднішньому нашому навколишньому світі нагадують нам про суд над землею, який має прийти. Ніхто незнає точно коли це станеться. Це може статися сьогодні, це може статися завтра, це може статися через декілька сотень років. Ми не знаємо, коли. Господь заховав від нас точну дату. Але Він відкрив нам інше, те про що говорить нам апостол Петро у сьогоднішньому нашому тексті. Він каже: “Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день – немов тисяча років, а тисяча років – немов один день! Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття. Так, Божий суд прийде. Ми знаємо, що це станеться, тому що так пообіцяв Господь. А Його обітниці завжди збуваються. І те, що світ зараз існує і продовжує існувати, доводить те, що Бог є люблячим і довготерпеливий. Він не лише ненавидить гріх, Він так і хоче, щоб усі люди отримали спасіння. Господь Бог не хоче, що ми загинули у своїх гріхах, Він терпить всі людські знущання над Його святістю лише за того, щоб люди покаялися і не загинули. “Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття”. Якщо Бог не карає нас за наші гріхи, то це лише тому, що він нам довготерпить. Він дає нам час, щоб ми покаялися у своїх гріхах і не грішили. Він каже нам: “...покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне” (Мат. 4:17), “...та коли не покаєтесь, то загинете всі так” (Луки 13:3). Він дає нам час, але якщо цей час закінчиться і ми не покаємося тоді буде пізно. Ми повинні пам’ятати, що Бог довготерпеливий, але Він також і справедливий, і дотримується того, що пообіцяв. І тоді “день же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мене, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять”.
День Божого суду неминучий. Ісус Христос повернеться у всій своїй славі судити світ. І тому ми повинні пильнувати про те, щоб ми залишалися в святості до приходу дня Господнього. Бо від того, якими ми будемо на цей час, буде і залежати те, що з нами станеться, - чи ми підемо у пекло, чи ми підемо у Царство Небесне. Якщо у гріхах і своїх пожадливостях, - тоді на нас очікують пекло та вічні муки у ньому. Але якщо безгрішні у праведності, - тоді небеса та вічне блаженство. Лише на праведних очікує життя з Богом у Його царстві. “А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться? Але за Його обітницею ми чекаємо неба нового й нової землі, що праведність на них пробуває”. Наскільки ми повинні бути святими і побожними? Ми повинні бути настільки святими і побожними, наскільки був Ісус Христос, наскільки є Бог. Наша праведність повинна бути досконалою. Якщо ми хочемо мати вічне життя, ми повинні постати перед Небесним Царем цілком безгрішними. Лише такими хоче бачити нас Бог і лише такими ми стаємо завдяки Йому. Не завдяки своїм ділам, а завдяки Христовому ділу спасіння. Через Свого Сина Ісуса Христа Отець Небесний дає праведність нас всіх: “А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці нема” (Рим. 3:22). І тому для кожного, хто визнає Ісуса Христа за свого Спасителя, Христовий прихід є не горем, а величезною радістю. Для Божих дітей, це що має статися з усім світом, суд Божий, є не загибіллю, не кінцем, але новим життям, життям до якого ми переходимо лише завдяки Христу і Його викупній роботі, яку Він здійснив задля нас на хресті. Хоча стара земля буде зруйнована зі всім її хаосом, проте з’явиться за Божою обітницею нова земля і нове небо, які будуть цілком іншими, бо “праведність на них пробуває”. Ось як апостол Іван описує це нове небо й землю: “І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: “Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними”, “і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре”, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!” (Об. 21:1-4). Ми всі, любі друзі, можемо стати спільниками цієї землі і цього неба, бо ми усі маємо право називатися праведниками заради Ісуса. Він наше спасіння. “Тож, улюблені, чекаючи цього, попельнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю”.
Так, це що сталося 11 вересня 2001 року є величезною трагедією для людства. І сьогодні ми разом сумуємо з нашими американськими братами та сестрами; ми розділяємо це величезне горе з ними і розуміємо, як їм важко.
Ця подія, що сталася нагадує нам не лише про смерть і про небезпеку, яка може очікувати будь-кого в цьому світі, але вона також показує нам те, наскільки цей людський світ крихкий і ненадійний. Він може розвалитися в будь-який час. Саме про це нам каже Бог у сьогодні у Своєму Слові, де Він сповіщає, що на цей грішний світ в будь-який момент очікує загибель. І є лише одне місце, де ми можемо вберегтися від руйнування, лише в Ісусі Христі, і ніде більше. Лише завдяки цій Твердині – нашому Богу, ми не загинемо, а будемо жити вічно, безпечно перейдемо через всі випробування і досягнемо Царства Небесного заради Ісуса.
"І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже
серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі" (Фил. 4:7).
Українська Лютеранська Церква.
