Сайт душпастиря Павла

Сімферополь – 2003 рік Божий

      “Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Ів. 14:6).

Дорога в…

      Благодать вам та мир нехай примножаться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! Амінь (2 Петра 1:2).

      Дорогі у Христі Ісусі, напевне кожен тут з присутніх погодиться зі мною, що життя кожного із нас можна назвати дорогою. Ми, народившись, постійно рухаємося вперед. Ніхто не стоїть на місці. Кожен спішить, рухається вперед своєю дорогою.
      Звичайно, життя - це дорога, яка веде нас у вічність. Ми не просто живемо тут на землі, але живучи в цьому світі, ми разом з тим, йдемо цією життєвою дорогою вперед до того, що очікує кожного з нас після життя, до вічності, де наша дорога завершиться, і ми там залишимося навіки. Той час, який Бог нам дав тут на землі, котрий ми називаємо земним життям, є дуже важливим часом. Бо це не просто існування чи життя, але визначення нашої долі, рух вперед по дорозі, яка має привести нас кудись. Але куди вона нас приведе? До вічності, туди, де зупиниться час, туди де все буде постійним і незмінним, туди, де вже не буде куди йти.

      Бог дав нам всім життя. Він підтримує це життя. І хоча навіть ми були відкинули Його святість, без якої ми приречені на смерть, Він всерівно хоче повернути кожного до життя. Грішний світ - це не те, де Бог хотів, щоб люди жили. Місце людей було в раю. І саме там вони повинні жити. Там, де немає гріха і всіх його наслідків. Саме туди вони повинні йти своєю дорогою. Однак саме тому, що люди не хочуть, як і не хотіли, бути там, де Бог хоче, щоб вони перебували, слухають Сатану і полюбили гріх, вони йдуть в місце, у ту вічність, яке після їхньої смерті, буде місце страждання та болю. Такі люди, вибрали собі дорогу, що веде до пекла. Тому, обманюють себе ті, що не вірять в покарання, обманюють себе ті, що вважають, що їхнє існування зупиниться після їхньої смерті. Життя - це дорога, а дорога звичайно веде нас кудись. Після смерті кожен буде жити, але буде жити там, куди його приведе його дорога.

      Життя - це дорога. Але що це за дорога? Для одних це може бути шлях, яким люди за допомогою своїх зусиль, можуть прийти до Бога. І такою дорогою йдуть одні до Аллаха, інші до Будди, ще інші до індуських Богів, чи то до богів, які вимагають від людей, щоб вони самі прийшли до них. Але чи зможуть вони прийти до Бога? Чи хватить їм сил? І взагалі чи вірною дорогою будуть вони йти.

      Кажуть люди, що є багато стежок до Бога, тільки одні є коротші, інші довші. Однак коли ми читаємо сьогоднішнє читання зі Святого Письма, то ясно бачимо, що до Бога веде лише одна дорога. Ісус Христос перед Своїм відходом на небеса сказав учням: “Я - дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене” (Ів. 14:6). Тільки ця дорога, якою є Сам дорогий наш Господь Ісус Христос, є тою дорогою, що веде нас до Бога. Це є єдина дорога, яка може привести нас у ту вічність, яку приготував Сам Спаситель для усіх Своїх дітей. Це той шлях, що веде до Блаженного життя з Богом. Як каже нам св. Лука: “І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дій 4:12), або сьогоднішніми словами Ісуса: “До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене”. Тому ми кажемо, що наше життя - є дорогою, якою є Сам Ісус Христос.

      Лише ця дорога веде нас до Бога, тому що вона веде нас до Отця через Сина. Це показує нам не тільки те, якою дорогою ми прямуємо до Бога, але і те, до якого Бога ми йдемо. До Бога Отця, і Сина, і Святого Духа, до правдивого, невигаданого, істинно-існуючого Бога, до якого ми приходимо через Спасителя Христа.

      На відмінну від всіх інших доріг, тільки ця дорога не потребує від нас наших зусиль, тому що цією дорогою є наш Спаситель Христос, який віддав всі Свої зусилля задля того, щоб безсилі люди, могли бути з Богом. Гарно про це пише Ісая: “Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, - і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!” (Іс. 53:6).

      По цій дорозі ми не потребуємо йти самі. По цій дорозі веде нас наш Бог, як вів усіх Своїх вірних. Він веде нас Своїм Словом, де через Духа Святого запалює і розгоряє нашу віру. Він проводить нас через воду Хрищення, яка змиває наші провини, Він напуває нас Христовою кров’ю, коли ми йдемо до Причастя, задля того, щоб бути прощеними перед Богом. Так Бог веде нас цією єдиною дорого, якою є Ісус. Можливо для декого може бути дивним те, що дорогою є особа. Але саме це показує, як ми можемо йти цією дорогою. Відповіддю буде: лише вірою чи за допомогою віри в Ісуса Христа, повністю і цілком довіряючись Йому, відкидаючи і забуваючи всі інші шляхи чи засоби для досягнення Бога і небес, бо ми знаємо, що: “Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить - а гнів Божий на нім пробуває” (Ів. 3:36).

      Ісус Христос є нашою дорогою до вічності з Богом. І це є правдою, бо Сам Ісус Христос є правдою: “Я - правда”, - каже Він. Ми можемо знати правду лише тоді, коли перебуваємо на тій єдиній дорозі - Христі Ісусі. Хто перебуває в Христі і Його Слові, той знає правду, а хто відкидає Його та те, що Він каже, той не знає її. “Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, - а правда вас вільними зробить” (Ів. 8:31-32). Тільки перебуваючи в єднальному зв’язку з Ісусом, ми можемо сказати, що знаємо правду, бо Саме Христос Ісус є втіленням всієї правди. Христос - це правда, це дійсність, це реальність, це те, що є, було і буде. Це та дійсність, яка несе нам Божу благодать, котра говорить нам про виконання Божих обітниць, яка сповіщає нам про реальність спасіння і життя вічного, про ту правду, яку Бог втілив в Своєму Сині Христі Ісусі. Більше того, це не просто та правда, яка була нам дана, але котра сама прийшла до нас через живого Богочоловіка Ісуса Христа. Це та правда, що прийшла на землю в Сині Божому.

      “Закон може бути даний людськими посередниками, такими як Мойсей, але благодать і правда не можуть просто бути даними, вони фактично прийшли через живу особу Ісуса Христа, 1:17. Мойсей може дати манну, але дійсний Хліб Життя сходить в Сині Ісусі. Ісус як “правда” чи реальність. Ця реальність є дорогою, якою ми можемо добратися до Отця, і наша віра в цю реальність є способом, яким ця дорога веде нас до Отця. Ісус, особа втілена, божественна є цією реальністю” [Коментар Ленського].

      Коли ми прямуємо тою дорогою, якою є Ісус Христос і сповнені вірою серцями приймаємо ту правду, яка нам відкривається в Христі, тоді без сумніву ми маємо життя і будемо жити, не у стражданнях та муках, але у радості та блаженстві. Ми маємо вічне блаженне життя, тому що ми маємо Христа. Він є для нас одним і єдиним джерелом вічного, щасливого, райського життя. Він є для нас самим життям, що було послано до нас Небесним Отцем і, ожививши усіх нас, вивело нас на живу дорогу правди.

      Бог Ісус випромінює Свої три промені благодаті: дорогу, правду і життя, під сяйвом яких перебуває і теплом яких зігрівається кожен, хто вірує в Сина Божого. Завдяки Йому ми стоїмо на цій дорозі, завдяки Йому ми знаємо правду, завдяки Йому ми маємо життя вічне, заради і через нашого посередника між Богом і людьми Христа Ісуса (1 Тим. 2:5). Амінь.

Українська Лютеранська Церква.

Copyright 2001-2003 Rev. Pavlo
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.