Сайт душпастиря Павла

4 неділя Адвенту
Сімферополь – грудень, 2002

      “Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати, щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів, через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу спокою!” Луки 1:76-79

Адвент

      Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти. Амінь. (Об. 1:4)

      Дорогі брати і сестри, останній місяць перед Різдвом Христовим наша церква за християнським календарем святкує період церковного року, який називається постом Пилипівки, або Різдвяним постом, чи як називають його здебільшого на Заході, “Адвентом”. Дуже добре можна пояснити, що цей період часу означає саме за допомогою слова “Адвент”, що в перекладі з латини (adventus) означає “прихід”. Цей період, що складається з чотирьох тижнів, є початком нового церковного року і, напевне, як ви вже здогадалися, слово “прихід” говорить нам про Христа, що має незабаром прийти. І тому цей час для нас усіх є періодом для приготування до Христового приходу. Як правило, хорошим приготуванням до будь-якого свята чи якоїсь події, є піст і молитва. Ми часто бачимо в Святому Письмі як люди постилися і молилися, і таким чином приготовлялися до певної події. В період цього Різдвяного посту ми готуємося до однієї з найвеличніших подій, до приходу Господа Ісуса. Цей прихід може стосуватися як і народження Ісуса Христа, так і Його другого приходу. Коли розпочалося вперше святкування Різдвяного посту в часи ранньої християнської церкви, то на Заході в цей період церковного року наголошували на другому приході Ісуса Христа, коли християни Сходу відзначали цей період, то це більше як приготування до народження Ісуса. Ми також можемо вирізнити з поміж цього ще один прихід Господа Ісуса, до якого мав приготувати людей Іван, дитятко, котре породила Єлисавета. Саме про це говорить сьогодні, чи краще сказати, пророкує батько цього дитяти Захарій, що наповнився Духом Святим. Він каже: “Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати”. Ця дитина, про яку говорить її батько, має стати пророком Всевишнього. Ця дитина і є Іваном, якого ми краще знаємо як Іван Христитель. Саме він буде ходити наперед свого Месії Христа і дорогу йому готуватиме. Це немовлятко, яке стане пророком Всевишнього, готуватиме людей до приходу, чи, як це звучить по латині, до адвенту Ісуса Христа. Він готуватиме людей, бо незабаром має прийти Месія, Христос має розпочати Свою месіанську роботу, для якої був посланий у цей світ. І тут ми говоримо про ще один прихід Христа, окрім Його народження і другого приходу, ми ту зазначаємо про Месіанський прихід, початок Христового служіння, початок Його роботи як Месії. Це має статися незабаром.

      Коли ми звернемося до Святого Письма, то ми побачимо як Іван Христитель готував дорогу до приходу Христа Ісуса. Вже сама назва Іван Христитель говорить нам про це, що Іван христив людей, а також навертав людей до віри та до покаяння за допомогою Слова, яке проповідував (Ів. 1, Мат.) Як от написано в Євангелії від Марка: “Виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння – для прощення гріхів. Чи як каже Захарій в нашому євангельському тексті, “щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів”.

      Ми зараз подібно до тих людей, що жили за часу Івана Христителя, також стоїмо перед і очікуємо приходу Христового. Ми всі знаємо, що скоро має бути другий прихід Ісуса Христа, коли Він з’явиться у славі з величезною силою ангелів, і буде судити живих і мертвих. Це велика подія, до якої потрібно добре приготуватися, це Адвент, перед яким ми всі зараз з вами стоїми. Ми також незабаром будемо святкувати свято народження нашого Спасителя, Його Адвенту у цей світ, задля того, щоб ми всі з вами мали життя вічне у Царстві Божому. І це також є великою підставою для нашого приготування, великою нагодою для того, щоб ми розкаялися у тому, в чому згрішили, і у вірі в Сина Божого прийняли прощення всіх наших гріхів.

      На протязі довгого періоду церковної історії, цей час церковного року, який сповіщає нам про наближеня приходу Ісуса Христа, був часом жалю і смутку про скоєні свої гріхи. Це був час каяття у цих гріхах. Як каже Іван Христитель: “Покайтесь, бо Наблизилось Царство Небесне” (Мат. 3:2).

      Однак разом з тим цей час також є часом любові і надії. В цей час ми насамперед повинні пам’ятати, що Господь Бог усіх нас полюбив невимовною любов’ю, що дав Сина Свого Однородженного задля нашого спасіння. Прихід Ісуса Христа говорить нам про цю любов, через що ми стаємо дітьми Бога. Цей час є також часом надії, коли улюблена Христова церква, очікує на прихід Свого Господа Спасителя, і з надією на спасіння і життя вічне готується до цієї величної події, чи то роздаючи святі Таїнства і чи то проповідуючи Добру Новину, привертаючи до себе усіх, хто йде на клич Божого Слова. Іван Христитель готував людей до приходу Месії. Ми також зараз готуємося до цього приходу через розкаяне сповідання і Святе Причастя, де маємо прощення усіх наших гріхів і сильну надію на життя з нашим Спасителем, котрий через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу спокою!”. “Той, Хто свідкує, говорить оце: “Так, - незабаром прийду!” Амінь. Прийди, Господи Ісусе! Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь (Об. 22:20-21).

Українська Лютеранська Церква.

Copyright 2001-2003 Rev. Pavlo
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.