Сайт душпастиря Павла

3 неділя Адвенту
Сімферополь – грудень, 2002

      “Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине. І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим, і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: “Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, - від радощів затріпотала дитина в утробі моїй! Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться пророче їй від Господа!” (Луки 1:39-45).

Марія у Єлисавети

      Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти. Амінь. (Об. 1:4)

      Дорогі брати та сестри, останні дві неділі ми слухали євангельські читання зі святого Євангелія від Луки, де євангелист Лука розповідав нам про те, що трапилося з Захарієм і Єлисаветою, та з Марією, що була заручена з Йосипом. Як і Захарії, так і Марії, об’явився Ангол Гавриїл і сповістив про чудесні народження, які мали статися незабаром – одне від Захарія і Єлисавети, інше від Духа Святого і Марії Діви. Як і перше, так і друге, були дивовижними подіями, які мали статися завдяки Божій волі і силі.

      Сьогодні ми бачимо як Марія йде до дому Захарія і поздоровляє Єлисавету, сьогодні ми бачимо, як зустрічаються разом дві жінки, котрих об’єднує не тільки те, що вони були родичами, але і те, що Господь вибрав їх для Своєї однієї спільної мети. У сьогоднішньому нашому євангельському тексті ми читаємо: “Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине. І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету”. Марія поздоровляє Єлисавету, бо знає, що вона скоро має породити дитинку. Як довго вони [Захарій і Єлисавета] чекали на це немовля. Але тепер Господь вислухав їхні молитви і дав їм дитину, яка скоро має народитися. Це була дуже важлива подія у житті Захарія та Єлисавети, не тільки тому, що вони матимуть дитину, якої так давно хотіли, але також і тому, що ця дитина буде особливою; вона виконуватиме Боже завдання, буде служити Богу і його людям, а саме, буде йти напер Христа Ісуса, і навертатиме людей до віри в Бога, щоб вони були готові до приходу Месії і Його Царства; і тому не дивно, що Марія йде у місто Юдине, щоб провідати їх. Не тільки Захарій і Єлисавета радіють тим, що будуть мати дитину, але і Марія також з великою радістю сприймає те, що сталося з Єлисаветою. Вона також радіє за неї. І ось коли Марія прийшла і поздоровила Єлисавету, відбувається ще одна важлива подія, яку ми не можемо не згадати сьогодні.

      “Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим, і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: “Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, - від радощів затріпотала дитинав утробі моїй! Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться пророче їй від Господа!”

      Марія прийшла, щоб привітати Єлисавету, і як тільки вона промовила своє привітання, маленька дитинка, що знаходилася в нутрі своєї матері Єлисавети, затріпотала, і Дух Святий наповнює це дитятко і його матір Єлисавету. І, наповнившись Духом, Єлисавета дізнається про те, що сталося з Марією. Марія також має породити Сина. Але це вже не буде звичайна дитина, це не буде просто людина, як немовлятко Єлисавети, але більше. Це буде сам Син Божий, на котрого очікувала не тільки Марія, але всі люди, обтяжені гріхом. Дуже довго людство сподівалося на прихід Месії, і нарешті це незабаром станеться. Єлисавета дізнається про те, що Марія носить у собі дитятко, зачате від Духа, що саме ця жінка, що прийшла до неї, має породити Месію. З якою величезною радістю вона сприймає цю новину. Хоча дитинка, яку мала породити Єлисавета, була надзвичайно величезною втіхою для батьків, проте новина про дитинку, яку носить у собі Марія, стає ще більшою радістю для них.

      В цьому тексті ми помічаємо дуже важливу річ. Ми бачимо, що не тільки Єлисавета дізналася про немовля, але і дитинка, яка знаходилася в нутрі Єлисавети також відчула те, хто перед нею стояв. Це говорить нам про те, що діти, яких виношують їх матері, ще не народившись, вже є живими. Вони такі само живі, як і кожна людина, яка народилася на світ Божий. Вони є живими істотами, яким дав життя Бог. І тому, кожна мати, яка замість того, щоб народити дитину, вирішує зробити аборт, вбиває своє немовля. І це є величезним гріхом вбити живу дитину. Те, що дитинка в нутрі своєї матері Єлисавети від радості затріпотала і відчула, що перед нею стоїть Марія з дитинкою Ісусиком, також говорить нам про те, що це маленьке немовля, будучи в утробі своєї матері Єлисавети, мало віру в Сина Божого, воно, ще не народившись, вже знало, хто перед ним стоїть, що і доводить нам те, що навіть ті діти, які ще не народилися, можуть мати віру в Бога, як це немовля, про яке ми чуємо сьогодні.

      Ми знаємо, що те, що казала Єлисавета було правдою, тому що це вона знала не від себе, але від Духа Святого, який наповнив її. Він дав Єлисаветі знання про те, що сталося з Марією. Хоча Марія пішла до Єлисавети, щоб привітати її з тим, що має породити сина, і, здається, центром всієї уваги повинна бути Єлисавета та її немовля, однак далі вся увага переходить на Марію і на те немовлятко, яке вона має породити. Саме зі слів Єлисавети ми дізнаємося багато чого про Марію. Єлисавета називає Марію благословенною між жонами. Немає більше такої жінки на всьому світі як Марія, тому що тільки вона є матір’ю Господа. Тільки вона отримала від Творця неба і землі і всього видимого і невидимого, найбільше благословення, яке може одержати жінка. Саме її вибрав Бог як матір для Свого Сина. І це її возвеличує над всіма іншими жінками. Це її робить благословенною поміж інших. Єлисавета вважає те, що Марія відвідала її, за велику честь для себе, і вона ставиться до Марії з великою повагою, бо вона Матір Божа, бо їй Господь Бог дав благодать, якої ще не отримувала жодна жінка: бути Матір’ю Ісуса.

      Сьогоднішній випадок вчить і нас про те, як нам слід ставитися до Діви Марії, наскільки великим прикладом вона повинна бути для нас. Ми також разом з Єлисаветою називаємо Марію благословенною між жонами, ми також повинні відноситися з повагою до неї як до справжньої матері нашого Господа Спасителя Ісуса Христа. Ми також можемо брати величезний приклад віри, який показує нам Марія, про яку Єлисавета каже: “Блаженна та, що повірила, бо сповниться пророче їй від Господа”. Коли Марія Діва дізналася від ангела про те, що має породити сина, вона не відреклася від того, що сказав їй ангел, вона не відкинула ті слова, які б могли засмутити будь-яку жінку. Вона з покорою прийняла Божу волю. Вона повірила словам Гавриїла, і сказала: “Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм” (Луки 1:38). Ця жінка мала сильну віру в Бога, котра не зникла навіть при такій новині. Ця жінка вміла покладатися на обітниці Божі і бути в покорі перед Богом, - вона не відкинула того, що Господь зробив для неї, а прийняла це як те, що належиться їй через всемилостиву волю Божу.

      Ці дві жінки, про яких ми чуємо сьогодні, отримали від Бога велику ласку. Господь Бог дав їм те, чого потрібно кожній людині - добру новину про Сина Божого. Адже ця дитинка, що мала народитися від Діви Марії, з’явилася в цей світ не тільки тому, що мала стати Сином Марії, але насамперед тому, щоб стати Спасителем кожної людини, що живе на землі. Ми всі разом з Дівою Марією можемо радіти з того, що Отець Небесний об’являє сьогодні Єлисаветі і її немовлятку через Духа Святого, можемо величати Бога, бо ця величезна новина є для усіх нас, щоб ми знали і завжди пам’ятали, що Син Божий прийшов в цей світ, щоб нас грішних спасти. Ця справжня радісна новина, від якої затріпочеться серце, від якої мертві через свої гріхи оживають і разом з Марією Дівою і всіма святими Бога Спаса возхваляють.

Українська Лютеранська Церква.

Copyright 2001-2003 Rev. Pavlo
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.