Сайт душпастиря Павла

"Бог задумав те на добре"

"І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли? І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи: Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього... І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів! А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога? Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий народ! А тепер не лякайтеся, — я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця" (Буття 50:15-21 ).

Улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Рим. 1:7) Амінь.

      Багато років тому у штаті Міннесота пронісся торнадо, потужний смерч, який завдав ран сотням людей і майже повністю знищив місто Рочестер. Один лікар і двоє його синів працювали деньі ніч, щоб допомогти пораненим людям, перев’язуючи рани та накладаючи шини на поламані руки та ноги. Їхня героїчна праця не залишилася непоміченою. Саме цьому лікареві і його синам було запропоновано американським урядом велику суму грошей для заснування великої лікарні. Сім’я лікаря погодилася взяти ті кошти на організцію лікарні, і незабаром 1889 року було засновано клініку. Впродовж багатьох років у цій клініці здійснювалося від 15 до 20 операцій щодня. Люди різного походження і стану приходили і продовжують звертатися, серед них і з України, до цієї лікарні, що продовжує називатися «Клініка братів Мейо». Ось таке благословення вийшло із катастрофи, що її приніс торнадо. І тепер це місто в степах Міннесоти відоме цілому світові за ті благословення, що їх принесла «Клініка братів Мейо» мільйонам людей по цілому світові.

      Як сказано в Псалмі (112:5-9): «Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті, та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі? Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного, щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його! Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!» Бог наш, дорогі брати та сестри, Бог – чудовий і могутній, Бог милостивий і всюдисущий, Бог справедливий і люблячий.

      Сьогодні ми розглядаємо історію про Йосипа, батькового улюбленця, що носив, як сказано в Біблії «квітчасте вбрання». Малому Йосипові певно здавалося, що настав для нього кінець світу, коли брати взяли і вкинули його до ями. Чи ви уявляєте, дорогі друзі, хлопця Йосипа, який борсається в ямі і думає: «Чи Бог забув мене?» Чи ви можете уявити собі хлопця Йосипа, який благає своїх жорстоких братів не продавати його ізмаїльтянам? Чи ви можете уявити розпач Йосипа, якого рідні брати його все-таки продають, Йосипа, який, можливо, думає: «Як Бог може допустити, щоб таке сталося?»

      Через багато років, коли Йосип фактично став прем’єр-міністром Єгипту, він врятував життя мільйонів людей. Він також врятував життя свого батька і своїх братів, що мали померти в ханнанському краю від голоду. І цей самий Йосип, якого брати продали в рабство, і якого вони не впізнали у своєму рятівникові від голодної смерті, промовив до них чудові і правдиві слова Святого Духа: «Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре».

      Йосипові брати боялися, що їхній, тепер могутній брат захоче помститися на них, використовуючи свою владу в Єгипті. Вони ще раз, вже через батьків заповіт, просять їх простити. І тільки після цих слів: «Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога? Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ! А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших!» — брати Йосипа зрозуміли, що він вже давно їх простив.

      Чому Йосип простив своїх братів? Це питання ми можемо задати собі. Відповідь криється в тому, що Йосип був віруючим чоловіком. Невіруюча людина бере на себе обов’язки Бога і розпочинає план помсти. Дитина Божа не мститься. Ми віддаємо все в руки живого Бога. Про це навчає нас також Святий Дух у Посланні до римлян (12:19): «Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь». А випадок з Йосипом нас ще більше переконує в тому, що «тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре» (Римлян 8:28). Помста належить тільки Богові. Тим же, хто любить Бога, хто покладається на Ісуса, усе виходить на добре.

      Нам усе виходить на добре, тому що Бог Йосипа – наш Бог. Нам усе виходить на добре, тому що наш Бог послав Свого Сина Ісуса Христа, щоб Він на Себе узяв все те погане, що мало би статися з нами. Досконалий Божий Син став під Закон. Біблія каже, що «Того, Хто не відав гріха, Він [Бог] учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!» (2 Кор. 5:21) Христос помер за наші гріхи і для нашого виправдання Він воскрес. Тому нам усе виходить на добре, що Бог прощає нас заради Христа.

      Якби Йосип не вірив у Христа, що має прийти, він не досягнув би такого високого становища у Єгипті. Можливо, він і до Єгипту не добрався б. Але історія, як відомо, не визнає умовного способу. Історія не визнає «якби..» Історія чиниться всього один раз. Один раз за нас помер Ісус Христос. І цього абсолютно достатньо для прощення абсолютно усіх наших гріхів і провин. Ісус Христос, наш Господь третього дня воскрес із мертвих, — і цього факту достатньо для того, щоб бути впевненими у тому, що Бог до нас — благодатний і ласкавий, що Христос останнього дня воскресить нас усіх для вічного життя у Божому Царстві.

      Як Бог заради Христа визволив Йосипа із неволі, із рабства, як Бог провів Йосипа через усі випробовування і визволив його від усіх пасток, так і нас Бог заради Христа визволяє від усіх наших бід. І навіть, коли ми страждаємо, коли нас зраджують, і коли нас продають, — Бог милостивий і благодатний, все перетворює на наше благо, на наше добро.

      Як сказано в Псалмі 123: «Коли б не Господь, що був з нами — нехай но Ізраїль повість! Коли б не Господь, що був з нами, — як повстала була на нас людина, — то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів, то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би, душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода! Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів! Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, — сільце розірвалось, а ми врятувались! Наша поміч — ув Імені Господа, що вчинив небо й землю!»

      Коли б не Господь, дорогі брати і сестри, будьте певні, і нас поковтали би живцем, і нас перейшов би потік води. Але Господь вберігає Свою Церкву, яку він набув Своєю кров’ю. Як про це нам нагадує Біблія: «Церкву Божу... власною кров’ю набув Він!» (Дії 20:28) Ми – Його діти. І Він піклується про нас, як добрий батько піклується про своїх дорогих дітей.

      Бог Йосипа згодом вчинив зміну в його братах. Бог використав їхні злі наміри на добро для цілої їхньої родини. Бог використав лихий задум для врятування від голоду вибраного народу, із якого мав вийти Спаситель. Спаситель народився від племені Юди, одного із врятованих від голоду братів Йосипа. Спаситель сьогодні продовжує чинити зміни в житті Своїх людей і виявляти піклування про тих, хто потрапляє в біду, з тим, щоб усе для Його дітей вийшло на добре.

      Дорогі брати та сестри, у місті Рочестері штату Міннесота Бог використав зло, що його несе розбурхана стихія для того, щоб впродовж більш як століття рятувати людей від різноманітних хвороб. Сьогодні багато-хто, поглянувши на історію створення лікарні «Клініка братів Мейо», бачить як Бог використав навіть зло на добро для мільйонів людей.

      У наш час Бог так само використовує і наші біди, наші проблеми, наші хвороби, щоб учинити і нам, і іншим людям добро. Тому коли у нас з’явиться якась біда, не спішімо впадати у відчай, а згадаймо долю Йосипа, зрадженого і проданого в рабство. Йосип безперечно молився до Бога у час тяжких випробувань. А дехто з нас прийшов до Бога через страждання, що ми зазнавали у цьому світі, у пошуках втіхи та порятунку.

      Бог все використав на добре заради Свого Сина Ісуса Христа, нашого Господа. Дорогі брати і сестри, пам’ятаймо про цю здібність нашого Бога. Не шукаймо помсти, не прагнімо зла тим, хто нас ображає чи завдає навіть фізичного болю. Не опускаймо рук і особливо не припиняймо молитви через природні чинники. Адже наш Бог все одно все поверне на користь, на добро Свого народу, Своїх викуплених, виправданих людей. Нас із вами. Заради Христа. Амінь.

      «А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! Амінь» (Римлян 16:20).

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.