—айт душпастир¤ ѕавла

Ќе мир, а меч

     "Ќе думайте, що я прийшов, щоб мир на землю принести, я не мир принести прийшов, а меча. я ж прийшов пор≥знити чолов≥ка з батьком його, дочку з њњ мат≥рТю, ≥ нев≥стку з свекрухою њњ. ≤: вороги чолов≥ков≥ домашн≥ його! ’то б≥льш, ¤к ћене, любить батька чи мат≥р, той ћене недостойний. ≤ хто б≥льш, ¤к ћене, любить сина чи дочку, той ћене недостойний" (ћатв≥¤ 10:34-37).

Ѕог миру нехай буде зо вс≥ма вами. јм≥нь. (–им. 15:33)

     Ћюб≥ брати та сестри, кому з вас у дитинств≥ не доводилос¤ бавитис¤ у гру, ¤ку ми часто називаЇмо Уз≥псованим телефономФ? якщо хтось ≥з вас не бавивс¤ у нењ, або ж не чув про таку гру, ¤ коротко нагадаю про њњ правила. ѕринаймн≥ про т≥ правила, що використовувалис¤ у час мого дитинства. ѕерший гравець м≥г сказати: Уѕеремога.Ф ƒругий мав це слово швидко ≥ пошепки передати третьому гравцев≥, той четвертому ≥ так дал≥. ƒесь прот¤гом такоњ передач≥ вже лунало слово не УперемогаФ а, скаж≥мо, Уперепона.Ф “обто слово зовс≥м ≥нше за значенн¤м, мало не антон≥м. ¬едучий тод≥ ви¤сн¤в, хто ж то такий , що неправильно зрозум≥в слово ≥ передав неправильне своЇ розум≥нн¤ ≥ншим, видаючи його за правдиве. як знаходив того, хто це зробив, то вилучав його ≥з гри, становл¤чи на самий к≥нець Удроту.Ф

     Ћюди завжди звертали увагу на необх≥дн≥сть правдивоњ ≥нформац≥њ. “ой хто говорив правду, ¤к правило, мав пошану серед б≥льшост≥ людей, ≥ часто не мав њњ серед правител≥в. —ьогодн≥ ми також поговоримо про важлив≥сть правильного розум≥нн¤ ≥ правильного використанн¤ сл≥в, що ми чуЇмо в≥д √оспода ≤суса: У Ќе думайте, що я прийшов, щоб мир на землю принести, я не мир принести прийшов, а меча.Ф

     Ћише почувши це одне реченн¤, ми можемо прийти до висновку, що ≤сус з Ќазарету закликав до воЇн ≥ кровопролитт¤, ≥ що ¬≥н, мабуть, що був ¤кимось видатним рел≥г≥йним фанатиком. ≤ чимало людей таки щиро в≥рили в це. ≤стор≥¤ людства памТ¤таЇ хрестов≥ походи, ¬арфолом≥њвську н≥ч, “ридц¤тил≥тню в≥йну в ™вроп≥ так само, ¤к ≥ в наш час новини констатували почерговий тероризм протестант≥в ≥ католик≥в, ¤к≥ вбивали один одного в ѕ≥вн≥чн≥й ≤рланд≥њ та брутальн≥ напади на украњнських Унеканон≥чнихФ христи¤н у ћар≥упол≥, чи осв¤ченн¤ ¤дерних боЇголовок на м≥жконтинентальних бал≥стичних ракетах.

     Ѕ≥льш≥сть людей, що чинили та чин¤ть насильство, тримаючи в руках розпТ¤тт¤, в≥р¤ть, що вони чин¤ть справедливе, вживаючи меча ≥ чин¤чи в≥йну, прикриваючись ≤менн¤м √осподн≥м, ≤сусом ’ристом. јле що насправд≥ означають слова нашого √оспода: У Ќе думайте, що я прийшов, щоб мир на землю принести, я не мир принести прийшов, а меча?Ф

     ўоб њх зрозум≥ти, треба не просто прочитати це м≥сце в Ѕ≥бл≥њ, але треба вивчати все —лово Ѕоже ≥ звертати особливу увагу на контекст. Ќ≥де, в жодному м≥сц≥ ≤сус ’ристос, —ин Ѕожий, не закликаЇ —воњх в≥рних завойовувати силою —об≥ нових посл≥довник≥в. ¬ласне кажучи, чимало людей розчарувалис¤ ≤сусом через те, що ¬≥н, будучи таким могутн≥м та мудрим, не в≥дродив вс≥Їњ слави ≤зрањлю.

     ѕро меч —в≥й ≤сус каже, що меч той не вбиватиме ф≥зично, але р≥знитиме людей, нав≥ть член≥в одн≥Їњ с≥мТњ. Уя ж прийшов пор≥знити чолов≥ка з батьком його, дочку з њњ мат≥рТю, ≥ нев≥стку з свекрухою њњ,Ф Ц каже √осподь ≤сус. ѕро меч той даЇ по¤сненн¤ —в¤тий ƒух у ѕосланн≥ до ™врењв: УЅоже —лово живе та д≥¤льне, гостр≥ше в≥д ус¤кого меча обос≥чного, проходить воно аж до под≥лу душ≥ й духа, суглоб≥в та мозк≥в, ≥ спос≥бне судити думки та нам≥ри серц¤Ф (™врењв 4:12).

     ≤сус не каже про меч, ¤кий ¬≥н приносить, що той меч вбиватиме людей, але —в¤тий ƒух ч≥тко говорить, що меч той Ї мечем духовним ≥ використовуЇтьс¤ в≥н дл¤ боротьби зовс≥м ≥ншоњ, ан≥ж боротьба проти людських т≥л. УЅо ми не маЇмо боротьби проти крови та т≥ла, але проти початк≥в, проти влади, проти св≥топравител≥в ц≥Їњ темр¤ви, проти п≥днебесних дух≥в злоби. „ерез це в≥зьм≥ть повну Ѕожу зброю, щоб могли ви дати оп≥р дн¤ злого, ≥, все виконавши, витримати. ќтже, ст≥йте, п≥дперезавши стегна своњ правдою, ≥ зод¤гнувшись у броню праведности, ≥ взувши ноги в готов≥сть ™вангел≥њ миру. ј найб≥льш над усе в≥зьм≥ть щита в≥ри, ¤ким зможете погасити вс≥ огненн≥ стр≥ли лукавого. ¬≥зьм≥ть ≥ шолома спас≥нн¤, ≥ меча духовного, ¤кий Ї —лово ЅожеФ (≈фес¤н 6:12-17).

     „и можете, люб≥ друз≥, ви у¤вити воњна на пол≥ бою, ¤кий маЇ вс≥ облаштунки, але без меча? „и можете ви у¤вити, ¤кою була б дл¤ нього битва? ћожливо, вороги його б ≥ не вразили, але ≥ в≥н жодного з них не зум≥в би перемогти. √осподь прин≥с нам —вого меча, —воЇ св¤те ≥ чисте —лово, ¤ке проходить до под≥лу душ≥ й духа, суглоб≥в та мозк≥в, батька та сина, матер≥ та дочки. —лово Ѕоже може розд≥лити с≥мТю, але не таким чином, ¤к розд≥люЇ людей безбожний св≥т. —в≥т, гр≥х ≥ ди¤вол д≥л¤ть друз≥в, розбивають с≥мТњ через непошану, через ненависть, через перелюб, крад≥жки, брехню ≥ заздр≥сть. ≤сус розд≥люЇ ус≥х —воњм мечем Ц —ловом. ¬≥н в≥дд≥л¤Ї сина, ¤кий в≥рить в спас≥нн¤ в≥рою у ’риста в≥д його нев≥руючого батька. ≤сусове слово в≥дд≥л¤Ї нев≥руючу нев≥стку в≥д њњ в≥руючоњ свекрухи. јле вс≥ ц≥ в≥дд≥ленн¤ в≥дбуваютьс¤ зовс≥м по-≥ншому, ан≥ж в≥дд≥ленн¤, ¤к≥ провадить св≥т.

     ≤сус в≥дд≥л¤Ї людей дл¤ в≥чного житт¤. ƒух Ѕожий замешкуЇ у серц¤х д≥тей Ѕожих. ¬они не кидають своњх батьк≥в, д≥тей, свекрух чи ≥нших родич≥в ≥ йдуть геть у св≥т чи у монастир≥. Ќ≥. ¬они просто в≥дд≥лен≥ в≥д њхн≥х гр≥х≥в в≥рою у ’риста. ¬≥н прин≥с меч, ¬≥н —ам Ї мечем. ¬≥н знищив нашого найб≥льшого ворога Ц —атану. ¬≥н знищив наш≥ гр≥хи ≥ смерть —воњм т≥лом. як меч пронизуЇ ворога, так ’ристос ≤сус —воњм т≥лом пронизав ус≥ наш≥ гр≥хи, помер за них на хрест≥, ≥ воскрес третього дн¤ до в≥чного житт¤. ’ристом у битв≥ на хрест≥ ми в≥д≥бран≥ в≥д влади сатани на в≥чн≥ в≥ки. ћи в≥дд≥лен≥ в≥д св≥ту дл¤ в≥чного житт¤ у ÷арств≥ Ѕож≥м, бо наш≥ гр≥хи прощено заради ≤суса.

     Ќа хрест≥ ≤сус перем≥г. ≤ хоча ди¤вол, смерть ≥ гр≥х проголосили свою кап≥тул¤ц≥ю, боротьба ще триваЇ. ≤ на пол≥ бою Ї духи п≥днебесноњ злоби, що прагнуть з≥штовхнути нас до зневаги Ѕога, до обману, перелюбу, до зради, до крад≥жки, Ї ми Ц њхн¤ ц≥ль, Ї ангели Ѕож≥, ≥ Ї √осподь. якщо ми з ’ристом ≤сусом, Ч ми завжди перебуваЇмо в б≥льшост≥, ≥ ми в арм≥њ переможц≥в, ¤к≥ озброЇн≥ найпрекрасн≥шою ≥ найпотужн≥шою зброЇю у вселенн≥й Ц духовними мечами, —ловом Ѕожим. ≤ перебуваЇмо ми в любов≥ √осподн≥й.

     √осподь прин≥с меч проти ворога людства, проти ди¤вола, проти смерт≥ ≥ гр≥ха, проти антихриста, проти ненавист≥.

     “ак каже √осподь: У ’то б≥льш, ¤к ћене, любить батька чи мат≥р, той ћене недостойний. ≤ хто б≥льш, ¤к ћене, любить сина чи дочку, той ћене недостойний. ≤ хто не в≥зьме свого хреста, ≥ не п≥де за ћною сл≥дом, той ћене недостойний. ’то душу свою збер≥гаЇ, той погубить њњ, хто ж за ћене погубить душу свою, той знайде њњ.Ф

     Ќаша в≥ра спонукаЇ нас любити √оспода понад усе, бо ¤к не любимо √оспода ми понад усе в св≥т≥, то любимо гр≥х. ј ¤к любимо гр≥х, то й наша любов до батьк≥в, до брат≥в ≥ сестер Ї неправдивою ≥ нетривалою.  оли ж ми любимо √оспода над усе, то й наша любов до батьк≥в, ≥ до вс≥х людей незм≥рно зростаЇ, а под≥л, що принесений мечем ≤суса, —ловом Ѕожим, стаЇ благом ≥ мостом дл¤ њхньоњ в≥ри та дл¤ њхнього осв¤ченн¤. ќсь ¤к розд≥люЇ меч, —лово Ѕоже! √осподь —воњм т≥лом ≥ —воЇю кровТю в≥дд≥лив нас в≥д гр≥ха, в≥д смерт≥ ≥ в≥д ди¤вола. „ерез ≤сус≥в меч, —лово, ≥ вс≥ люди, що навколо нас, можуть п≥знати правди Ѕож≥, пов≥рити в Ѕога ≥ теж бути в≥дд≥леними в≥д смерт≥, але приЇднаними до ÷арства Ѕожого ≥ до в≥чного житт¤. Ћюб≥мо √оспода, бо ¬≥н перше нас полюбив ≥ за нас в≥ддав —ебе —амого в жертву на хрест≥.

     УЅудьте уважн≥!Ф Ч закликаЇмо ми щоразу, читаючи ™вангел≥Ї. Ѕудьте уважн≥, бер≥ть меч, —лово Ѕоже, ≥ йд≥ть у б≥й не проти людей, а проти гр≥ха, смерт≥ ≥ ди¤вола. ћол≥тьс¤, завдавайте удар≥в ди¤волов≥ весь час мечем, —ловом Ѕожим, хай воно лунаЇ з ваших вуст, хай воно д≥Ї у вашому житт≥. ’ай кожен бачить вашу зброю, хай кожен бачить, ¤к≥ перемоги вона приносить у любов≥ Ѕож≥й, ≥ хай кожен схоче мати такий самий духовний меч ≥ належати до того самого в≥йська, що й ви. Ѕо спас≥нн¤ т≥льки в ’ристов≥.

     Ѕудьте уважн≥ ≥ н≥коли не станьте з≥псованим телефоном. Ќе давайте люд¤м з≥псованоњ зброњ Ц бабських байок ≥ легенд. «авжди передавайте њм в≥рне —лово, що не маЇ н≥ в кому спас≥нн¤, окр≥м ’риста ≤суса. ¬≥рте ’ристов≥. ѕокладайтес¤ т≥льки на Ќього. ≤ Ѕог вас не викине з≥ своњх лав, а ви будете з ним ≥ носитимете в≥нц≥ слави.

     ’то ж хоче змусити людей до в≥ри ф≥зичною силою, чи заборонити в≥ру, чи зм≥нити њњ силою, Ч остер≥гайтес¤ таких. ¬они Ц не в≥д Ѕога. √осподь њх вилучив з≥ —вого ÷арства. ¬и ж будьте в≥рн≥. «аради ’риста ≤суса. јм≥нь.

≤ мир Ѕожий, що вищий в≥д ус¤кого розуму, хай береже серц¤ ваш≥ та ваш≥ думки у ’рист≥ ≤сус≥. (‘ил. 4:7). јм≥нь.

"Ѕлагодать вам та мир нехай примножитьс¤ в п≥знанн≥ Ѕога й ≤суса, √оспода нашого!" (2 ѕетра 1:2).

”крањнська Ћютеранська ÷ерква.