Сайт душпастиря Павла

Дата: 5 травня 2002 р. (Cвітле Воскресіння Христове)
Тексти: Пс. 118:19-29; Даниїла 3:8-25; 1 Кор. 15:55-58; Мт. 28:1-10
Місце: Київ

ПЕРЕМОГА ІСУСОМ ХРИСТОМ

(Проповідь Єпископа УЛЦ В. Горпинчука)
"Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон. А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!" (1 Коринтян 15:55-58).

Христос воскрес!
Дорогі брати та сестри, віспу називають одним із найбільших нещасть, що його весь час доводилося переживати людству. Віспа, страшна хвороба відбирала мільйони життів. Подолати її було неможливо. Коли хворіла хоч якась людина, миттєво починали хворіти всі. Звістка про те, що хтось захворював на віспу, була гіршою від звістки про війну. Бо на війні було набагато більше шансів залишитися живим аніж від цієї страшної хвороби. Так було до 1796 року. Саме цього року англійський лікар Едвард Дженнер винайшов спосіб вберігатися від цієї хвороби, і зрештою зовсім її позбутися. Кажуть, що перед тим, як запропонувати щеплення, вакцинацію іншим людям, він провів експеримент на собі. Він вижив і став невразливим для вічпи. Хворобу було подолано! Сьогодні про неї майже не чути. Англійський лікар, який пішов на смертельний ризик, став рятівником світу від такого великого нещастя, як віспа.

Проте сьогодні ми зібралися тут через подію набагато значимішу від перемоги над віспою. Сьогодні ми святкуємо перемогу над вічною смертю. Ми всі були її заручниками, бо ми всі народжуємося у гріхах. Але сьогодні разорм із Апостолом Павлом ми торжествуюче вигукуємо: “Де, смерте, твоя перемога?” Її немає. Як немає самої смерті. Вона знищена смертю Того, Хто не мав би помирати. Апостол дякує Богові: “Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав!” Через наші гріхи ми мали відчути смак смерті фізичної і вічної. Але нам натомість пропонується життя. Бо наш Господь Ісус Христос взяв нашу смерть на Себе. Святий і вічний Бог, праведна людина вибрав смерть, щоб нас прищепити від цієї смерті. Він вирішив пройти крізь неї, щоб ми ніколи не боялися бути враженими нею. Наш Господь Ісус Христос каже: “Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре” (Івана 11:25-26). Господь Ісус Христос реально помер. Він був похований. Він воскрес із мертвих. Ісус – живе! Він здобув перемогу над смертю, тож і Павло і вся Церква сьогодні можуть задавати риторичне запитання смерті: “Де смерте, твоя перемога?” Її немає. Смерть подолана воскреслим Христом.

Христос вирвав жало смерти. Як у скорпіона, чи в іншої отруйної комахи, коли їхнє жало вирвано, то чи багато шкоди вони можуть завдати людині? Так само із смертю. Христос її знешкодив, вирвавши те жало, яким вона постійно вражала людей, розпочинаючи від Адама та Єви. Тепер цього жала немає. Воно знищене, зруйноване, викинуте геть. Без свого жала,без отрути, смерть не омже мати влади над нашими душами, і навіть над нашими тілами, бо й ми воскреснемо, як наш Господь. Ісус обіцяє: “Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня. Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня” (Івана 6:39-40). Тому сьогодні святий Апостол, ви і я можемо сміливо торжествувати: “Де твоє, смерте, жало?” Ми можемо торжествувати, бо жала немає. Господь Ісус Христос його вирвав, і викинув навіки геть.

Що то за жало? Святий Дух через Апостола Павла пояснює: “Жало смерти – то гріх.” Ось чим нас жалила смерть, - гріхом! А тепер Ісус Христос знищив гріх. Гріх – ось убивча зброя, що її використовує смерть. Жодна людина, народжена від плоті та крові не може уникнути атаки гріха, як і не може вивернутися від жала. Гріх дістане всіх. Жало завдасть удару кожному. Ісус, кажучи про нашу загальну гріховність, звертається до чоловіків, що збиралися вкаменувати жінку: “Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!... А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...” (Івана 8:7-9) Жало гріха дістало вас, воно дістало і мене. В кожної людини є її особисті гріхи, якими користується диявол, щоб нас кинути на поталу смерті, щоб нас умертвити, щоб ми більше не жили, а були в’язнями вічних мук у пеклі.

Але сьогодні ми святкуємо перемогу над нашими гріхами. Не ми її здобули, але ця перемога – наша. Ісус Христос на Голгофі, безгрішний Син Божий, узяв усі наші гріхи на Себе і знищив їх, обмив Своєю святою кров’ю. Як каже Біблія: “І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті, роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!” (Колосян 2:13-15)

Тому ми співаємо: “Де твоє, смерте, жало?” Де гріх? Його немає! Його знищив Ісус Христос. Він переміг усі наші гріхи на хресті. І в доказ Своєї перемоги Христос воскрес!

Святий Апостол каже: “Сила гріха – то Закон.” Ось що за отрута міститься в жалі смерті! Закон! Закон – чудовий і святий, але не для грішників. Закон грішників звинувачує. Закон грішникові не дає життя. Закон мучить сумління. Закон- “світло для стежки” і “світильник для ніг” тільки для тих, хто вірить Христові, і хто покладається на Христа у всьому. Але для всіх інших людей, Закон є отрутою. Якщо пити тільки Закон, якщо вживати тільки його, то настане смерть. Чому? Бог дає таку відповідь: “Законом бо гріх пізнається!” (Римлян 3:20) Ось вам і логічний ланцюжок: Законом пізнається гріх, а отже людина є підвладною смерті. Можна висловити це і в зворотньому порядку: смерть використовує гріх, як жало, а Закон, як отруту, щоб умертвлювати людей.

Життя дається тільки Євангелієм. Життя дається тільки Христом, Який став під Закон, сповна його виконав, всі Десять Заповідей. Він приніс повну заплату за всі наші гріхи і таким чином, вчинив смерть безсилою. Сьогодні про нас сказано: “А тепер, без Закону, правда Божа з’явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса” (Римлян 3:21-26). Віра в Ісуса Христа виправдовує нас. Вірою в Ісуса Христа ми не помираємо, а живемо. Воскреслий Ісус привеслюдно, на всю вселенну проголошує нас праведними і вільними від смерті. Воскреслий Ісус прооголошує нас дітьми Божими і спадкоємцями Божого Царства.

Як Едвард Дженнер на собі випробував дію віспи, щоб врятувати від цієї страшної хвороби мільйони людей, так Ісус Христос Сам став під Закон, Сам поніс покарання за всі гріхи людства, щоб усім здобути прощення гріхів, і у Своєму славному воскресінні усіх проголосити загальне виправдання усіх людей. Проте як каже Господь: “Не всі послухались Євангелії” (Римлян 10:16). Багато-хто відкидає Христа цілковито. Комусь подобається далі перебувати під Законом і надіятися у своєму виправданні не на Христа, а на свої діла, або на співпрацю з Богом. Ці люди далі вживають отруту, що раніше чи пізніше знову через гріх їх погубить.

А що робити нам? Дорогі друзі, Христос воскрес! Він нас визолив від смерті, від гріхів, від прокляття Закону. Сьогодні Він через Своє Слово каже, що ми, які віримо Йому, є Його братами. Він прагне, щоб ми залишалися міцними. Він хоче, щоб ми залишалися непохитними, як скелі. Тобто, щоб ми нізащо не зрушували зі своєї віри в те, що ми виправдовуємося тільки вірою. Що ця віра в Христа розіпнутого та воскреслого є єдиною умовою нашого спасіння. Жодної іншої умови немає. Стійте твердо у Євангельській вірі, - ось про що нас благає Свяитий Дух. Будьте непорушні. Як сказано в Посланні до євреїв (13:9): “Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю.” Благодать – винятково у Ісусі Христі, і тільки в Ньому. Не в Законі, не чомусь іншому, а в Христі.

Воскреслий Господь хоче, щоб ми залишалися у цій вірі Різдва, у вірі Великої П’ятниці, у вірі Воскресіння. Господь також підбадьорює нас, щоб ми перебували невтомними у нашій земній місії. Воскресіння нашого Спасителя спонукає нас до працьовитості. Лінощі та байдикування не для нас! Наповнюйте ваші серця правдою Євангелія, наповнюйте цією правдою і серця інших людей. Скільки би років вам не було, ким би і де би ви не працювали чи навчалися, працюйте на духовній ниві, будьте інструментами воскреслого Христа.

Колись у світі були епідемії віспи. Через лікаря Едварда Дженнера, цю епідемію було зупинено. Епідемія гріха шириться сьогодні Україною і світом. Результат цієї страшної хвороби – смерть не тільки фізична, але й вічна. Проте є ліки від цієї хвороби тисячоліть. Це Ісус Христос, Який задля того, щоб ми жили вічно Сам перейшов смерть. І воскрес! Христос воскрес!

Українська Лютеранська Церква.

Copyright Rev. Pavlo Bohmat
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.