Сайт душпастиря Павла

СПОСІБ МИСЛЕННЯ (Мт. 20:1-16).

    Сьогодні ми поговоримо про способи мислення. Усім нам відомо, що різні люди по різному мислять. Одні мають мислення аналізу, тобто те, що вони розглядають, вони ділять на маленьки частини, розмірковуючи над кожною окремо. Інші мають мислення синтезу, тобто таке, коли вони усе зводять до нуля, усе що розглядають, розмірковуючи над загальною картиною. Розглядаючи економічні способи мислення, одні люди не шкодують грошей, інші ж, часу. Взявши ж до уваги політичний світогляд; для однієї частини світу найважливішим є мир, навіть якщо він приводить до рабства, для іншого світогляду - найважливіша є свобода, навіть, якщо потрібно втратити мир, щоб боротися за свободу.
Таким чином ми завжди маємо різні способи мислення. Невиключенням буде і наш сьогоднішній текст, де ми маємо два способи мислення: людський і Божий. Людський спосіб мислення зрозумілий нам усім, адже саме він узгоджується з нашим розумом і саме він є привабливим для нашої гріховної природи. Візьмемо ж і до уваги свої заслуги, свою порядність та свою гординю, тоді ми вже сміливо можемо казати: "Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...". " Я нікого не вбивав, не чинив перелюбу, не крав, чи я не кращий за тих перемовників, вбивць та злодіїв? ".
     Здається усі ми, в такій чи іншій формі, задавали собі подібне питання. Але повернімося до нашого тексту, власне, до самих робітників цього тексту. Що це за робітники? Відповідь буде - безробітні. Усі ми знаємо що таке, і як це бути безробітним. Але тут ми маємо не просто тимчасових, але постійних безробітних, котрі втратили всяку надію на роботу, які власне вже звикли до безробіття, ліниво пролежуючи боки під сонцем. Такі безробітні не здатні заробити для себе ані шеляга, не кажучи вже про динарій за день, що навіть для більш кваліфікованої та вправної роботи було би за багато.
     У подібній ситуації за своєю природою знаходимося і ми - духовні банкрути, духовні безробітні, духовні непотреби, котрі не здатні заробити для себе нічого духовного.
     Але приходить Господар Небесного Царства, і пропонує динарій за роботу, котра не може ані відсотка відшкодувати, навіть якщо ця робота триває весь день. Таким є спосіб мислення Бога - наділити динарієм спасіння кожного недостойного цього спасіння, кожного, хто визнаватиме себе недостойним цього динарія. Чи задавалися робітники запитанням: " Звідки в Господаря так багато динаріїв для нас усіх? ". Чи запитували ми себе: " Звідки в Бога так багато бажання спасти нас? ". Адже за людським способом мислення це несправедливо. Несправедливим є прабатьківський гріх. Несправедливими є вимоги закону. Несправедливою є смерть на хресті. Несправедливим є спасіння. Загалом і сам Бог є несправедливим. Чи не так? "
Отак будуть останні першими, а перші останніми! ". Отже два способи мислення - людський та Божий. Запитаємо і ми в себе: " Який спосіб мислення в мені переважає, зважаючи на те, що я сьогодні підходитиму до Господнього столу? ". Маючи людський спосіб мислення, на питання " Що таке Таїнство Вівтаря? " можна відповісти: " Трошки хліба та трошки вина, над якими пастор промовляє якісь слова, намагаючись мене переконати, що це щось інше". Маючи Божий спосіб мислення, ми відповідаємо: " Це правдиві тіло та кров Господа нашого Ісуса Христа, у хлібі та вині, для того щоб ми, християни, їх їли та пили, що запроваджено самим Христом ". За людським способом мислення, відповідь на питання: " Чому я йду до Причастя? ", буде: " Бо всі йдуть, бо це добре діло, яке мені зарахується, бо то такий закон, щоб хоча б раз на рік посповідатися та отримати Причастя ".
    За Божим способом мислення відповідь буде така: " Бо в Таїнстві: прощення гріхів, життя, спасіння даються нам через ці слова: " Видається і проливається за вас на відпущення гріхів ".
     Людське мислення каже: " Не завадить! Ну і що, що я ненавчений. Подумаєш, якийсь осуд, я ж з самого дитинства приймаю Причастя, і як бачите - ще живий і здоровий. Не завадить."
     За Божим мисленням, людина говорить собі: " Так, я грішна і сама собі зарадити нічим не можу. Але ось Сам Христос промовляє до мене: " Це тіло моє; Це кров моя ". Так, моя віра слабка, але Христос підійме та зміцнить її у Своєму Таїнстві, щоб я пробачав як Він мені простив. Таке моє сповідання віри.
     " Отже два способи мислення: людський та Божий. Ще раз відкриємо перше послання апостола Павла до Коринтян 11:23-29, і читаємо: ......... " Отак перші будуть останніми, а останні першими! ".
     Чи Бог є несправедливим, бо стався людиною, такою ж як я і ви, тільки без гріха?; чи Бог є несправедливим, що ця правдива людина та правдивий Бог в одній особі, зайняв моє та ваше місце під Законом, щоб виконати його замість мене та вас?; чи Бог є несправедливим, щоб цей же Христос взяв на себе усі наші гріхи, щоб замість нас померти на хресті?; чи Бог є несправедливим, щоб цей же Христос воскрес на третій день, щоб проголосити нам відпущення гріхів - що є наше виправдання, котре зараховується нам у праведність?; чи Бог є несправедливим, що лише Він нас спасає без будь-якої допомоги чи співпраці з нашого боку, зодягаючи нас водою Свого Хрищення у Христову праведність?
     Заради Христа. Амінь.

Українська Лютеранська Церква.