Сайт душпастиря Павла

Вiд Матвiя 4
 1 Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.
 2 І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.
 3 І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!
 4 А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.
 5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,
 6 та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.
 7 Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!
 8 Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,
 9 та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!
 10 Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
 11 Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.

"Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!" (1-е до коринтян 1:3).

"Друга спокуса"

      Минулого разу ми розглядали першу спокусу Ісуса у пустелі. Кажучи, що вона відповідає за змістом Третій заповіді, котра навчає: “Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не нехтувати проповіддю Словом Божим, але свято шанувати їх, а також радо їх слухатита вивчати”. Що і пояснює слова Ісуса:”Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих”.

      Сьогодні, ми продовжимо обговорення спокус. І на черзі стоїть друга спокуса, що відповідає Другій заповіді. Відкривши Святе Письмо, читаємо:{Мт 4:5-7}. “Не призивай ймення Господа Бога твого надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Ім‘я Його надаремно!”. Згадується море, і шторм 5-ти балів, на горі блакитне небо із яскравим сонцем, а внизу, триметрові хвилі, що відчайдушно б‘ють кам‘янистий берег, розлітаючись на тисячі тисяч дрібненьких краплин. Ось і декілька сміливців, котрим захотілося трошки ризику, у котрих виникло бажання викликати стихію на змагання. Почуття впевненості, перемоги, сили, життя…

      Наступного дня, місцеве радіо повідомляє: ”Ще раз про шторм. Вчора ввечері знайдено тіла п‘яти молодих людей…”

      “Не спокушуй Господа Бога свого!” - каже нам Господь, дивлячись на наші забавки з вогнем як такі: накладання та зведення вроків, викликання духів, ворожіння, радництво із померлими, гороскопи та гадання, прокльони та неправдиві присягання.

      Чи вогонь для того щоб ним бавитись? Чи шторм для того, щоб купатись? Друга заповідь навчає нас: ”Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не вживати Його імені для прокльонів, присягання, брехні чи обману, чи використовувати Його ім‘я забобонно”.

      Христос навчає нас: ”ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого” - проти всякого перекручення Слова Божого, проти всякого фальшивого вчення, що прикривається фальшивою побожністю та зовнішньою праведністю. Адже диявол такий нахабний, що навіть намагався навчати Сина Божого.

      Коли вас навчають, що Ісус не є правдивою людиною, не вірте цьому, бо Він стався людиною, щоб виконати замість нас Закон, якого ми не виконали, щоб страждати та померти за наші гріхи та провини. Коли вас навчають, що Христос не є правдивим Богом, не вірте цьому, бо Він є Богом щоб виконання Закону, Його життя, страждання та смерть, були достатнім викупом за усіх людей, що Він переміг смерть та диявола за нас. Коли вас навчають. Що немає воскресіння, не вірте цьому, “бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! Коли ж і Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви ще в своїх гріхах.”. коли вас навчають, що впевненість у своєму спасінні благодаттю, заради Христа, через віру, є гріх, не вірте цьому, бо сам Христос нас запевняє :”Я воскресіння і життя. Хто вірує в мене, - хоч вмре, буде жити. І кожен хто вірує в Мене, - повіки не вмре”(Ів 11:25;26),” так як вибрав у Ньому Він нас перше закладення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї,”(Еф 1:4;5).

      “Не спокушуй Господа Бога свого!” – говорить Христос, заглядаючи нам у серце, не зважаючи на те, що знаходиться на наших вустах. Він знає, навіть краще від самих, чи ми обманюємо себе та інших, чи ми простили нашого ближнього, чи ми достатньо навчені, чи вміємо ми себе дослідити на віру та гріх, чи ми готові до споживання нашими устами Його правдивого тіла та крові, бо корисне споживання вимагає правдивих вуст, та належного ставлення серця.

      “Не спокушуй Господа Бога свого!”, “але звертатись до Божого імені у кожній турботі, молитися до Нього, прославляти Його та дякувати Йому”. Адже Його ім‘я ніщо інше, як Його природа та властивості, саме те, як Він об‘являє себе. Ми знаємо що Бог вічний, отже Він ніколи не покине нас. Ми знаємо, що Бог незмінний, отже ніколи не змінить нам Своєї обітниці вічного життя. Знаємо, що Бог всемогутній, отже Він може вчинити усе мені на користь. Ми знаємо, що Бог всезнаючий та всюди присутній, отже Він знає про наші біди, та допоможе нам своєю присутністю. Ми знаємо, що Бог святий та справедливий, отже Він ненавидить гріх та грішника, і вимагає їхнього покарання. Він карає гріх та грішника в Ісусі Христі, бо Він люблячий, та милосердний до нас. Ми знаємо, що Бог добрий та вірний, отже Він справді дає усе те, що обіцяв, навіть прощення гріхів, визволення від смерті , та диявола, спасіння у нашому Хрищенні, а у Господній Вечері, навіть зміцнення у вірі, та силу на нове життя у Христі.

      “Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя” -співає псалмист. “Нехай святиться ім‘я твоє” кажемо ми, коли Слово Боже викладається правдиво та непорочно, і коли ми свято, як Божі діти, живемо згідно з Ним. Допоможи нам у цьому, любий Отче на Небесах! Та коли хтось учить та живе інакше, ніж того навчає Слово Боже, той зневажає серед нас ім‘я Боже. Від цього нас оберігай Небесний Отче, через любого Сина твого, а нашого Господа та викупителя нашого від гріха, смерті та влади диявола, ми просимо Тебе, в ім‘я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

"І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі." (До филип'ян 4:7)

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.