Сайт душпастиря Павла

"Світло чи темрява?"

Благодать Вам та мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!

Любі друзі, дозвольте розпочати сьогоднішню проповідь із гумору. Приходить жаба до гадалки, щоб розпитати в неї про своє недалеке майбутнє. Та, уважно вдивляючись у кришталеву кулю говорить: "Незабаром ти зустрінешся із прекрасною жінкою. Як тільки вона кине на тебе око, то загориться непереборним бажанням все про тебе дізнатися. Вона буде змушена ближче познайомитися з тобою, бо ти її зачаруєш". Зацікавлена жаба запиталася: "А де я зустріну цю жінку? В барі?" "В школі, на уроці біології", - відповіла гадалка.

Дорогі брати і сестри! Говорять, що під час президентської кампанії 1960 року, Джон Кенеді часто закінчував свої промови перед виборцями історією про полковника Девенпорта, речника палати представників штату Конектикут. "Одного дня, далекого 1789 року, небо над містом Хартфорд загрозливо потемніло, і дехто з людей, дивлячись у вікна, думали, що настав кінець світу і вимагали перерву в засіданні. Заспокоюючи людей, Девенпорт встав і сказав: "Судний День або прийде, або ні. Якщо він не прийде, то немає потреби переривати засідання. Якщо ж прийде, я хочу, щоб він застав мене при виконанні своїх обов`язків. А тому, я хочу, щоб принесли свічки"

Дорогі у Христі! Прочитаймо наш сьогоднішній текст Мр. 8:31-33 : "³¹ І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне. ³² І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити. ³³ А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!".

Кожен з нас, напевно читав гороскопи. А дехто не може перебороти це бажання, навіть зараз, будучи впевненим, що цього робити не можна. Що люди хочуть побачити в гороскопах? Майбутнє. Але яке майбутнє? Те яке, їх лякатиме; те, до якого вони не прагнутимуть; ТЕМРЯВУ? Звичайно, що ні. Кожна людина, читаючи гороскоп, сподівається побачити в ньому таке майбутнє, яке вона омріяла; яке вона хоче бачити. Люди хочуть для себе, для своїх рідних СВІТЛОГО майбутнього.

У тексті, який ми прочитали з Євангелія від Марка, Ісус розповідає Своїм учням про те, що має статися в недалекому майбутньому. На перший погляд може здатися, що учням і нам не повинно бути до цього жодної справи, адже це передбачення майбутнього жодним чином не стосується нас. Ісус розповів виключно про те, що станеться із Ним. Це Він буде страждати, це Його відцураються, це Його буде страчено, і... це Він воскресне третього дня. А те, що не стосується нас, не хвилює нас зовсім. Ми звикли жити у своїй садибі, за котрою наші інтереси закінчуються. Ми, звичайно, хочемо знати майбутнє, але виключно своє. Так мислить звичайна людина, котра від народження є носієм смертельної хвороби, переданої їй від батьків. Диявол, немов чорний страшний павук затягнув до своєї павутини наших прабатьків, і все ближче і ближче підбирається по ній до нас. Для того, щоб проілюструвати що дійсно так, не потрібно шукати якогось оригінального прикладу. Достатньо лише проаналізувати своє власне життя. І в цьому коротенькому аналізі ми знайдемо для себе мало втішного. Ми дійсно зрозуміємо, що диявол справді дуже близько. А там де диявол, там немає світла. Там, де диявол, - там лише гріх, і покарання за цей гріх - смерть. "Бо заплата за гріх - смерть", - сказано в Слові Божому. ТЕМРЯВА - ось те майбутнє, котре чекає на людей, незважаючи навіть на те, що не його вони чекають. ТЕМРЯВА - ось майбутнє грішника, ось майбутнє тих, хто народившись з гріхом, продовжує і далі чинити переступи. Для грішника, передбачення його майбутнього подібне до жарту про жабу. Він уявляє своє майбутнє зовсім іншим, адже саме цього і хоче сатана, гарно прикрасивши його, та приходить воно не таким, яким він собі його уявляє.

"Негарне майбутнє", - може сказати песиміст, "якщо брати до уваги, що Бог є Любов". Дійсно негарне для тих, хто читаючи Біблію, не помічає тієї допомоги, любові і оптимізму, котрі Вона випромінює. Слово Боже говорить: "Чи Єфрем не мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки я не говорю проти нього, завжди сильно його пам`ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!" (Єр. 31:20). А ще устами пророка Осії говорить Господь: "Як тебе Я, Єфреме віддам, як видам тебе, о Ізраїлю?... У Мені перевернулось серце Моє, розпалилась разом і жалість Моя!" (Ос. 11:8). Чи ж не це саме говорить Ісус: "Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає курчаток своїх, - та ви не хотіли!" (Мт. 23:37). Бог дійсно є Любов!!! Всемогутній Господь все створив. Цей же всемогутній Господь створив і нас. Він бачив, як гріх поволі відводить нас від Нього, - від життя до смерті, від світла до темряви. Але бачачи все це, Він не покинув нас. Він не бажає смерті для свого улюбленого створіння, бо Він Бог милосердний, люблячий. Це задля нас Він послав у цей світ Свого Єдинородного Сина. У втіленні, котре сталося дві тисячі років тому, правдивий Бог з вічності стався людиною. Бог стався людиною для того, щоб тіло, котре Він прийме від Своєї земної матері, було таким самим як і наші тіла. Але Його тіло було в той же час і трошки іншим. Це було безгрішне тіло, котре ставши під Закон могло виконати його повністю і досконало, бо це тіло не мало в собі гріха. Адже виконання саме цього Закону дозволяє людині жити. Але виконати його не може жодна людина, у якій з народження сидить гріх. Правдивий Бог і правдива Людина Ісус Христос виконав Закон за нас і замість нас. А тому ми вже не підзаконні.

Ісус зробив це для нас і замість нас, то ж чи не стосуються слова, у котрих Він передбачає Своє майбутнє і нас? Це і про нас Він говорить у цій сильній проповіді Закону і одночасно сильній проповіді Євангелія. Це ми заслуговуємо на те, щоб бути покараними за наші переступи. Це ми повинні померти. Ісус говорить, що це ми, люди, котрі вірують в Нього як правдивого Господа і Спасителя помремо разом із Ним на дерев`яному римському хресті. Помремо для гріха, адже саме Його Він змив Своєю пречистою кров`ю з людства. Саме за нього він дав заплату Отцю Своїм невинним Тілом.

Ісус пророкує про Свою близьку смерть. Песиміст може сказати, що навіть, якщо це і стосується нас, то ми не повинні від цього радіти, адже в будь-якому разі помремо, - немає різниці чи з Христом, чи без Нього. Та Слово Боже на це заперечує, кажучи, що "усі, що в Христа христилися, у Христа зодягнулися". А значить ми також помремо, але так як Отець воскресив Свого Сина Ісуса Христа, так Він воскресить усіх тих, хто вірує в Нього, в Його страждання, смерть на хресті, і у Його славне воскресіння. Адже саме цим, Христос зробив і нас, віруючих в Нього любленими Синами і Дочками Небесного Отця, дітьми, гідними життя вічного з Ним на небесах. Саме до нас і про нас, про наше з вами майбутнє говорять пророчі Господні слова: "Але третього дні Він воскресне!" Воскресне, проголосивши перемогу над гріхом, смертю і дияволом. А тому, воскреснемо і ми, люди, одягнені у Його праведність, яку Він нам Сам подарував. Воскреснуть усі ті, що покладали всю свою надію на Нього, Господа і Спасителя. Воскреснуть і житимуть вічно у домі Отця, про який Іван говорив: "І почув я гучний голос із престолу, який кликав: "Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними", "і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре", і не буде вже смерти - ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!" (Об. 21:3-4).

Чи таке майбутнє чекають люди? Звичайно. І це майбутнє не є фікцією. Воно реальне, але реальне лише через віру в Ісуса Христа, наше Світло, що перемогло Темряву. Тому наше майбутнє вже не темне і безнадійне, але світле і сповнене радості і втіхи.

Коли над Хартфордом потемніло небо і люди перелякались в передчутті Судного Дня, полковник Девенпорт залишився і продовжував працювати. Коли Ісус Христос прийде вдруге судити живих і мертвих, Він хоче бачити не людей, котрі Його панічно бояться і втікають від цього дня, але людей, котрі чекають Його приходу, будучи твердими у вірі, і покладаючи свою надію виключно на Нього, наше Світло. Прийди, Господи Ісусе!

Українська Лютеранська Церква.