Сайт душпастиря Павла

Зцілені! Спасенні!
Слава Ісусу Христу!

У коментарях до книги Буття Мартін Лютер писав, що наше життя подібне до переходу по дну Червоного Моря, переходу, який Юдеї зробили під проводом Мойсея, втікаючи із Єгипту. Але чи тільки під проводом Мойсея. Сьогоднішній текст говорить нам про церкву і про її голову - Ісуса Христа. Хто ж це такі?

"¹⁵ Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих, ¹⁶ не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую, ¹⁷ щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його, ¹⁸ просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих, ¹⁹ і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його, ²⁰ яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе, ²¹ вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. ²² І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви, ²³ а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!" (До ефесян 1:15-23).

Досить часто, протягом нашого земного життя ми стикаємося із різного роду небезпеками. Нас на кожному кроці підстерігають негаразди, проблеми, хвороби. І, звичайно, що ми бажаючи уникнути або ж позбавитися усього цього намагаємося самі знайти вихід із ситуацій, у які ми потрапили. Ми намагаємося власними зусиллями врятувати себе, своїх близьких, спастися.

Слово «спасіння» досить часто використовується в Біблії у стосунку до відновлення здоров`я. Коли Ісус протягом свого земного служіння подорожував Самарією і Юдеєю, то часто зустрічався із хворими людьми. У пророці із Назарету вони бачили співчутливе серце, а тому приходили до Нього у великих кількостях. І досить часто, щоб описати те, що Він робив для людей, Ісус використовував слово “Спасіння”.

Одного разу Він зцілив жінку, у котрої була кровотеча (Мр. 5:25-43). Вона хворіла вже 12 років і ніхто не міг допомогти їй. Коли вона підійшла до Ісуса і торкнулася поли його одягу, то була зцілена моментально. Через те, що навколо Ісуса товпилося безліч народу, Він не бачив, хто торкнувся Його одягу, а тому спитався у людей хто це був. Коли Він звернувся до цієї жінки, то промовив: «Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою буть від своєї недуги». І дійсно, Ісус зцілив бідну жінку – її кровотеча спинилася. У жінки відновилося здоров`я. Але, в той же час, Ісус зробив значно більше ніж просто зцілив, вражену хворобою жінку. Він зробив її здоровою в Божих Очах. Ісус зробив цей дарунок жінці повністю безкоштовно і вона прийняла його через віру. Її здоров`я перед Богом через віру було також показане всьому натовпу, шляхом її фізичного зцілення. Та це зцілення не було головним, головним було те, що вона була зцілена, спасенна в Очах Божих. Якби жінка була добре знайома із Письмом, вона напевно разом із Давидом промовляла: “Благослови душе моя Господа, і все нутро моє _ святе Ймення Його! Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства його! Всі провини твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє. Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує. Він бажання твоє насичає добром, - відновиться, мов той орел, твоя юність!” (Пс. 103:1-5). Ми не повинні применшувати все те зцілення, яке Ісус дарував хворим, жалюгідним людям. І ми не повині відкидати той факт, що такі зцілення дійсно сталися. Вони були!

Але ми не повинні також і зосереджувати свою увагу винятково на цих фізичних зцілення. Бо всі ці події показують нам те, що на Христовому хресті Бог знищив всі хвороби і негаразди, зробив нас здоровими в Своїх очах, спасенними.

Ось основне значення слова “спасіння” у Біблії, на яке вказують всі ті моменти, про які ми щойно говорили. Це спасіння від гріхів, від наших з вами гріхів. Адже ми, будучи звичайними людьми народженими нашими батьками, успадкували той негативний дарунок, котрий передавався із покоління в покоління. Ми успадкували гріх. Хто із вас, присутніх сьогодні в цьому залі наважиться сказати, що він без гріха? НІХТО! Бо гріх не обминув нікого. Навпаки, він щодня помножується, все швидше і швидше зводячи нас до могили. Все, що ми можемо зробити, це визнати нашу гріховність, нелицемірно опустити наші очі і просити допомоги. Але допомогу ми не зможемо знайти у своїх ближніх. Ми не зможемо знайти її у своїх власних силах. Ми, тим більше, не зможемо знайти її у світі, у котрому ми живемо, бо все що може дати нам цей світ, веде нас до смерті.

Наша допомога, наше спасіння, наше зцілення можливе лише в Бозі, нашому люблячому Бозі. Однак, віками люди намагалися дати відповідь на питання де є Бог. На одному із музичних компакт дисків, які я маю цитується вислів Джелалуддіна Румі, котрий сповідує релігію Новий Вік. Він говорить: “Я намагався знайти Його (Бога) на Християнському хресті, але його там не було; я пішов у Іднуїстські замки і старовинні пагоди, але і там не знайшов його сліду. Я шукав у горах і долинах, але ні там ні там я не зміг знайти його. Я пішов в Каабу, в Мекку, але там його також не було. Я питався про нього у вчених і філософів, але він був поза їхнім розумінням. І потім я подивився у своє серце і Він був там, ніде більше я не зміг знайти його”. Які огидні слова!!!!!! Дорогі брати і сестри, Румі така ж людина як ми з вами, людина, котра помиляється, помиляється, бо засліплена гріхом. Гріх не дозволив Румі побачити Бога на Християнському хресті, як часто він не дозволяє і іншим людям побачити Бога там, де Він Сам себе об`являє. Румі, не побачивши Бога на Хресті, побачив його у своєму серці. Якого Бога побачив там самовпевнений грішник? Бога, ім`я якому САМОПРАВЕДНІСТЬ.

То ж де ми можемо бачити нашого Бога? У слові Божому!!!!! Слові, яке розповідає нам про ту безмежну любов, яку Він проявляє до нас, своїх будних синів і дочок. У першій Заповіді Господь промовив до нас устами Мойсея: “Я Господь Бог твій! Не май інших богів передо мною!”. У Євангелії від Івана є прекрасні слова: “Ніхто Бога ніколи не бачив, - Однороджений Син, що в лоні Отця, той сам виявив був” (Ів. 1:18). Через нашу неміч і Свою доброту, Бог Отець зіслав до нас свого Сина Ісуса Христа, визволити нас із полону, у який ми попали своїми зусиллями. Це Він народився у віфлиємській стаєнці, для того, щоб стати за нас під Законом. Це Він жив праведним життям, щоб виконати цей закон замість нас і для нас. Він страждав і помер за всіх людей. Для чого? Для того, щоб принести заплату за наші провини, для того, щоб принести dnqjnm`ks жертву Отцю замість нас, жертву яку ми не здатні самі принести. Він помер, не маючи жодних причин для смерті, бо смерть – це заплата за гріхи, яких у нього не було, бо будучи правдивою людиною, він був також і правдивим Богом з вічності.

То ж де ми можемо бачити нашого Бога? На голгофському хресті, де кров, яка витікала із пробитих цвяхами ран на Його руках і ногах, змивала гріхи всього людства.

Де ми можемо бачити Бога іще? У дарах під час Господньої Вечері. У Його святих тілі і крові, які він видав заради прощення наших гріхів і пропонує нам кожного разу, коли ми святкуємо це Таїнство. Під час цієї вечері наш Господь одночасно і господар, котрий милостиво запрошує спожити ці дари на прощення наших гріхів, і слуга, котрий приготував ці дари для нас.

Де ми можемо бачити Бога іще? У воді Хрищення, яка прив`язана до Слова Божого. У воді, яка разом із словом також пропонує нам прощення наших гріхів. У воді, котра разом із Словом приймає нас до великої сім`ї, котра сповідує Ісуса Христа, Господа.

Через віру в Христову смерть на хресті, кожен з нас проголошується перед отцем праведним, спасенним, зціленим в очах Божих. Через віру ми члени Христової церкви. Церкви, котра проповідує спасіння в Ісусове ім`я. Церкви, Головою якої є Ісус Христос. “…І яка безмірна велич його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили його, яку вияви він у Христі, воскресивши із мертвих його, і посадивши на небі праворуч себе, вище від усякого уряду, і влди і сили і панування, і всякого ймення, що названене тільки в цім віці, але й у майбутньому. І все впокорив Він під ноги йому, і його дав найвище за все – за голову Церкви, а вона – Його тіло, повня того, що все всім наповняє” (Еф. 1:19-23). Ми його, каже святий апостол Павло. Ми його співгорожани, співспадкоємці. Так, як Отець воскресив Ісуса по трьох днях у гробі, так воскресить Він і кожного із нас через нашу віру в Ісуса Христа, Господа і Спасителя.

А в цьому житті Він пропонує нам надійний захист, охорону перед небезпеками світу, зцілення наших духовних і фізичних недугів, бо Він нам голова, а ми його тіло. І так, як Господь допоміг своїм дітям пройти по дну Червоного моря, втікаючи від переслідування фараона, так Він допомогає нам безпечно проходити нашим життям, втікаючи від гріха, смерті і Диявола. І йому за це нехай буде слава на віки вічні!

Українська Лютеранська Церква.