Сайт душпастиря Павла

А Він (Ісус) відказав: "Так, Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!" (Лк. 11:28).

Дата: 13-та Неділя по П`ятидесятниці, 21 вересня 2002 року
Місце проповедення Богослужіння: м. Слов`янськ, м. Донецьк
Тексти: Іс. 29:18-19, 2 Кор. 3:4-11, Мр. 7:31-37
Проповідь пастира Юрія Фізера.

Слава Ісусу Христу!
“Еффата!”

Дорогі у Христі! Послухаємо Слово Боже! Євангеліє від Св. Апостола Марка (7:31-37): “³¹ І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя. ³² І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав. ³³ І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика. ³⁴ І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся! ³⁵ І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно! ³⁶ А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували. ³⁷ І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!”

Благодать Вам та мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!

      Любі друзі! Чи часто Вам сняться сни, у яких ви не тільки володієте, але і застосовуєте свою надприродню силу. Чи часто Ви просинаєтеся вранці із відчуттям жалю, що все, що ви переживали вже скінчилося, і це був тільки сон, красивий, приємний сон. Чи не хотілося Вам принаймні раз у житті все таки мати цю силу творити чуда, для того, щоб змінити щось у своєму житті. Чи хотілося Вам мати чарівну палочку, помахом якої, збувалися б усі ваші бажання. Я думаю, що немає такої людини, яка б не думала про це, принаймні раз у своєму житті. Та й все навколо нас спонукає нас про це думати. Подивіться на телебачення – скільки мультфільмів і художніх фільмів кожного дня, у своєму сюжеті мають чари, магію. Скільки дитячих казок розповідають нам про чарівний помах чарівної палочки, про чарівні слова, чарівні рухи. Пам`ятаєте стару добру казку про попелюшку? Чим добра фея допомогла попелюшці, коли та, дуже хотіла потрапити на бал? Та знову ж таки чарами. Помахом палочки вона зробила чудо - дала їй прекрасну карету, вишукане вбрання і час… до якого ця щаслива дівчинка повинна повернутися, бо в цей час чари втрачають свою силу.

      Дорогі у Христі! ЧУДО!!!!!!! Чим воно є в нашому житті! Та нічим іншим, як витвором нашої багатої фантазії, за допомогою якого ми намагаємося прикрасити своє сіре життя фантомним світлом казки. Ще на зорі існування людство принесло у своє життя казку, але казку у її поганому значенні. Ще на зорі існування люди думали змінити своє життя на краще магічним помахом чарівної палочки. Але цього разу палочкою влоділа не добра фея, але підллий спокусник. Ми хотіли чуда, щоб змінити своє життя – ми його отримали. Але через це чудо наших прабатьків, ми не маємо чим хвалитися. Що ми отримали? – прекрасну карету? НІ! Ми її мали – Райський садочок, а натомість чудо нам дало розбите корито – гріховний світ. Чи отримали ми вишуккане вбрання? – Ні! Ми отримали найогидніше вбрання – ГРІХ!!!! Але ще ми так само, як і у казці про попелюшку, ми отримали час! Час, який ми повинні прожити на землі. Час, який прийшов на зміну позачасовості Райського садочку. Час, який закінчується смертю.

      Дорогі у Христі брати і сестри! Люди хотіли стати кимось більшим, ніж їх створив Господь; люди захотіли стати такими, як Він, всемогутній Творець. Люди згрішили, порушивши Божий Закон. Люди продовжують грішити. Подивіться навколо. Як багато людей все ще намагаються, обійшовши Бога, залишивши Бога, створити собі гарне життя помахом чарівної палочки. Але чим це є, як не фантомом, який розвіється через певний час. Що це, як не сон, після якого люди прокидаються у сірому буденному житті, житті, у якому є гріх. Сон, після якого люди прокидаються такими ж глухими і сліпими, стосовно Бога, якими вони і народилися. Власна смерть, як і колись, так і зараз залишається найбільшим страхом людей. І ніякі дії з нашої сторони, ніщо зроблене іншими людьми, не зроблять нас кращими, не позбавлять нас нашої гріховності, не зроблять чудо. Навіть не намагайтеся самі позбавити себе своїх гріхів і покарання за них, бо чим більше ви будете це намагатися зробити, тим дальше і дальше ви будете відходити від Бога. То чи це кінець?

      “Еффата!” – промовив Ісус до глухонімого, якого він зустрів по дорозі до Галілейського моря. “Еффата!” – промовляє Він протягом віків до людей, які так і далі продовжують народжуватися грішними. “Еффата!” – промовляє до нас наш Господь. Що це за слово таке? Чи це якесь магічне заплинання? Чи це спроба вмілого фокусника розважити глядачів? Ні! Це слово, промовлене Господом неба і землі, є словом всемогутнього Бога, яке є живим і діяльним. “І Відкрилися вуха йому і путо його язика розв`язалось негайно, - і він став говорити виразно!” Ці слова є доказом того, що це чудо сталося дійсно. Воно не було простим навіюванням, воно не було спробою контролювати людський розум. Це справжнє чудо, зроблене справжнім Господом. “Еффата!” – це слово Господь промовляє і зараз нам на сторінках Його святого слова, записаного пророками Старого Заповіту і Апостолами Нового Заповіту. Це слово Він і зараз промовляє у свої Таїнствах Хрищення І Господньої Вечері. Наш Господь робить чудо нашого зцілення, від невиліковного недугу. Святе Слово Боже відкриває нам вуха і очі.

      “Еффата!” – це сильне слово правдивого Бога, який стався людиною, як прийшло виповнення часу. “Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від Жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли” (Гал. 4:4-5). Наш люблячий Отець послав до нас у цей грішний світ, до глухих і німих людей Свого Єдинородного Сина. Холодної осінньої ночі, Господь народився серед людей, бубучи таким само як і вони, але без жодного гріха. Він був правдивою людиною, але у той же час правдивим Богом з вічності, всесильним, всемогутнім… ЛЮБЛЯЧИМ, МИЛОСЕРДНИМ. Господь Бог прийшов до нас, щоб зробити справжнє чудо. Господь прийшов, щоб врятувати нас. Він не махав чарівною палочкою, він не говорив заклинань. Він покірно йшов назустріч своїй смерті, яку Він присвятив нам. Він присвятив нам своє тіло, яке було видане у викуп за нас. Його кров Він також присвятив нам, адже нею, було змито гріхи людства, наші гріхи. Смерть на Голгофському хресті була за нас, за наше життя. Це було чудо зроблене заради життя. Чарівна палочка стояла на Голгофі, хлодна, смертельна. Смертю на хресті свого сина, Бог примирив людство із собою.

      Але разом із тим, Він дав нам прощення наших гріхів і життя вічне із Отцем на Небесах. Господь простив нас у Своєму Сині Ісусі Христі. Господь не зараховує нам наші провини заради Христа. Чи не є це справжнім чудом? Ми, народжене у гріху людство, проголошується виправданим виключно заради заслуг Бога, який стався людиною, виключно через смерть і воскресіння Єдинороднго Сина Божого. Господь Ісус Христос переміг смерть, для того, щоб усі, хто вірує в Нього, як правдивого Господа і Спасителя могли також мати життя. Чудом воскресіння, Ісус знищив закляття земного часу, якому ми були підвласними через прабатьківський гріх. “Еффата!” Господь відкрив наші вуха і очі. “Еффата!” Господь створює в нас віру, щоб нею ми могли чути голос нашого Спасителя і бачити наше Спасіння – Реально! Бо лише віра у Господа і Спасителя Ісуса Христа відкриває перед нами ворота вічного життя.

      Дорогі брати і сестри! Наш люблячий Небесний Отець своїм чудом дійсно дав нам нове вбрання, з яким нам можна буде з`явитися на Його святі життя, у новій кареті віри. Дорогі у Христі! Слово нас закликає: “Отже, браття, стійте й тримайтеся передань, яких ви навчилися чи то словом, чи нашим переданням!” (2 Сол. 2:15).

АМІНЬ!

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.