Сайт душпастиря Павла

Київ, 3 вересня 2006 року
12-та Неділя по Трійці
Текст: 2 Сам. 22:29

Тепло

Благодать Вам та мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!

     Дорогі у Христі Господі браття та сестри! Минулого тижня я черговий раз передивлявся одну із своїх улюблених художніх стрічок “Місто ангелів”. Вона подобається мені не просто через те, що там грає улюблений актор Ніколас Кейдж, а просто через те, як гарно передано сценарій. Так-от, в одному із моментів, один ангел, говорячи із іншим, запитався його “Яке воно тепло?” У відповідь він почув: “Воно прекрасне”. Справді, як можна було би краще описати тепло тому, хто його ніколи не відчував? А от Ви? А як Ви можете його описати? Яке воно тепло? Готуючись до цієї проповіді, я сам спробував його описати, і в мене вийшло тільки одне: “Воно добре!”. Правда Вам всім подобається, коли Вам тепло? А коли Вам добре? - От тоді і прекрасно нам!!! Справді, тепло прекрасне! Воно може і не бути простим фізичним теплом, як от звичайна електрична лампочка, але воно, все-одно, прекрасне – це тепло, яке віддає лампочка своїм світлом. Адже погодьтесь, холодного зимового вечора у віддаленому закутку ця маленька лампочка, віддаючи нам своє тепло, дає ще і захист. Тепло – це світло, яке його несе і віддає, це добро, яке зігріває людину краще будь-чого іншого. Тепло це – радість. І це просто людське тепло. А от послухайте Слова Божого: “Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!” (2 Сам. 22:29).
     Дорогі у Христі Господі, браття та сестри! Ці слова здаються дещо непотрібними сучасній людині. Вона ж бо така впевнена у своїй силі і своєму благополуччі. Звичайно, що завжди приємно, коли під боком кохана людина, коли за спиною справжній друг, готовий підставити своє плече в будь-який момент, коли на роботі гарні колеги, з якими приємно працювати. Так. Ну і, звичайно, добре і тепло, коли багато грошей, коли не хворіють рідні, знайомі та близькі люди. Навіщо ще когось, або щось? Я сам собі кую своє майбутнє. Я сам собі світло, тепло і радість!!! Навіщо ще когось?
     Дорогі друзі! Пророк Самуїл знав навіщо. Він був певний того, що його власні сили навіть інколи не є достатні в цьому житті, не говорячи вже про життя грядуще, котре чекає на кожну людину, що приходить в цей світ. Це життя спочатку повинно було бути самим блаженством від Бога, але... Його вкрав від нас Диявол. Він спокусив людину повернутися спиною до Бога у своїй непокорі, у своїй зраді його любові і доброті, своїм гріхом проти Бога. Так, Самуїл справді знав, навіщо нам у житті світло від Бога, бо недаремно він згадав про темряву свого життя. А це дійсно темрява. Коли людина говорить про життя, вона схильна говорити лише про його матеріальну сторону. Чи це не те саме, чого Диявол хоче? Чи не хоче він забрати нас від блаженства життя із Богом? Звісно, і йому вдається. Це сталося перший раз в Єдені, і постійно продовжується кожного дня в Україні, в Європі, по цілому світові. Гріх нерозривно пов'язаний із життям людини. Тому і маємо ми в цьому світі біди, негаразди, проблеми і сльози, які врешті-решт завершуються смертю. Людина хотіла слави, визнання і чогось ще, не знаючи сама чого саме. Вона хотіла піднятися до Бога, ставши такою, як Він, а натомість вона впала до самих низів страшного пекла. Її скинув донизу Диявол, принісши до її життя гріх і смерть. Люди мають успіх в цьому світі, проте живуть у темряві забуття смерті. Ця темрява непробудна, і... холодна... Більш того, ми приносимо її в життя інших людей. Наші стосунки дуже гарно можна зобразити картиною відомого авангардиста Казимира Малевича “Чорний квадрат”. Так, наше життя – це темрява буття із гострими кутами, які обрамлюють її. В ній лише плач і скрегіт зубів. Святе Письмо говорить про це словами Апостола Якова 4:1-4 : “відки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють? Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте, прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої. Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.” Тому то через гріх ми і не знаємо про те, яке воно справжнє тепло, тепло від Бога. Тому-то ми і іншим людям не несемо його із впевненістю та радістю від нашого спасіння, яке Господь Бог подарував нам зі свого превеликого милосердя та благодаті.
     Це дійсно радість, велика, незрівнянна ні з чим. Вона перевищує все наше розуміння. Ми не заслуговуємо на життя з Богом, проте Він залишив там для нас місце, і запрошує милосердним закликом: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!” (Мт. 11:28). Він знає, що ми не можемо самі відгукнутися на цей заклик, бо гріх повністю спотворив наше єство, і тому Створює в нас бажання бути із Ним через Своє Святе Слово і Таїнства. “Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.” (Фил. 2:13).
     В нас милосердний Бог, котрий, ставши нашим Батьком, вирвав із лап Диявола, гріха та смерті. Він зробив те, чого ми не в силах зробити. Та, врешті-решт, ми і не бажаємо цього робити через ту самоправедність, із якою ми народжуємося і живемо в цьому світі. Проте, “Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.” (1 Ів. 4:9-10). Якою прекрасною є ця любов, якщо заради нашого спасіння Отець не погордував видати Свого Єдинородного Синв на смерть, у викуп за нас. Усі ми були під тягарем нашого гріха та смерті, але Господь Бог став заручником нашої свободи і життя вічного. Так, Він пішов на смерть за нас, щоби залишитися в її обіймах, показавши, що Він там замість нас. Але Він не залишився там на завжди, бо немає місця Сину Божому у смерті. Він сплатив досконалий викуп за наше життя. Він прийшов до смерті, покірливо, віддав їй самого Себе, а потім Він, торжествуючи, засміявся їй та Дияволові в лице і.... воскрес!!! Він не залишився там, Він пішов туди, звідки і прийшов, на Небеса.
     Ви собі тільки подумайте про те, що коли ми туди прийдемо, ми не будемо почуватися самотніми. Там буде наш Господь і Спаситель Ісус Христос, Котрий візьме нас за руку, і введе у вічне блаженство Свого Небесного Царства. Друзі, нас не будуть питати про те, скільки добра ми зробили протягом життя. Нас не будуть питати про те, чи ми виконували якісь надумані людьми приписи та установи. Ні, Господь дивитиметься лише на нашу віру, яка повинна прив'язуватися до Його милостивих обітниць про наше життя через віру в замісницьку жертву Господа Ісуса Христа на хресті Голгофи. Це невимовна радість, коли втрачена людина, знаходиться. Наскільки більшою радістю є тоді, коли Бог знаходить втрачене людство і веде до життя вічного, не зараховуючи їм їхні гріхи та переступи. Знаєте, коли Пророк Самуїл у нашому сьогоднішньому тексті говорить про Світильник, то Він радіє невимовною радістю через те, що таким Світильником для нього є Йог всемилостивий Бог і Спаситель. Зауважте, що вже тоді він не говорив, що життя віруючої людини, буде безтурботним життям, життям позбавленим позбавлене скверни і турбот. Ні! Він не говорив такого. Натомість, Він впевнено радів, що посеред темряви гріха, його життя буде освітлене Світильником Божої любові, доброти, чоловіколюбства, радості і ТЕПЛА, тепла Божої любові.
     Дорогі у Христі! “Яке воно тепло? - Воно прекрасне!” Так, Ви знаєте про це, я впевнений, бо Ви приходите сюди в цей зал для того, щоби послухати Слова Божого і прийняти Святі Таїнства. Але подивіться спочатку навколо Себе і подумайте про те, скільки навколо Вас людей ще не чують цього тепла, ще не знають свого Спасителя, і не можуть увійти до блаженного життя на Небесах. Яке воно, тепло? - розкажіть іншим людям навколо вас про Ісуса, про Його любов і спасіння від гріхів через віру заради Нього. Допоможіть тим, кому Ваша допомога потрібна, запросітьскажіть добре слово стурбованим і просто посміхніться сумним. І тоді Ви станете маленьким світлячком, який свої світлом, буде іншим людям показувати велике світло Божої любові, яке здатне освітити темряву Ваших турбот заради Ісуса Христа, Господа і Спасителя. Амінь!

Благодать Вам та мир від Бога Отця нашого і Господа нашого Ісуса Христа!

Українська Лютеранська Церква.

Copyright Rev. Pavlo
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.