Сайт душпастиря Павла

Дата: Перша неділя по Великодню, 12 травня 2002 року.
Читання: Йов. 19:25-27; 1 Івана 5:4-10; Івана 20:19-23
Місце проведення Богослужіння: м. Донецьк

"¹⁹Того ж дня - дня першого в тижні, - коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, - бо боялись юдеїв, - з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: "Мир вам!" ²⁰І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи побачивши Господа. ²¹Тоді знову сказав їм Ісус: "Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!" ²²Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: "Прийміть Духа Святого! ²³Кому гріхи простите, - простяться їм, а кому затримаєте, - то затримаються!"" (Ів. 20:19-23).

"Перша неділя по Великодню"

Благодать вам і мир від Бога Отця і воскреслого Господа нашого Ісуса Христа!

Дорогі у Христі Господі!

      Чи ви пам'ятаєте, що минулої неділі ми говорили про те, що жінки від Ангола отримали радісну новину про Христа, що Він "...воскрес, як сказав" (Мт.28:6), а також наказ: "Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих" (Мт.28:7). Але жінки "не сказали нікому нічого, - бо боялись..." (Мк.16:8). Так вони боялися, і не без підстав, що їм не повірять... Але жінки не могли довго тримати цю радість у собі і виконали волю Ісуса, Який зустрів їх по дорозі від гробу і сказав: "Радійте!.. Не лякайтеся! Ідіть і повідомте братів Моїх!" (Мт.28:9-10).

      Отже, коли Марія звістила про це учням, але було б дуже природно для людини не повірити: "та слова їхні здалися їм вигадкою, - і не повірено їм" (Лк.24:11), або повіривши, пожалкувати що не побачили Господа власними очима і не розмовляли із Ним, щоби отримати доказ Христового воскресіння, який не залишав би місця сумніву. І тому, щоби затвердити і підтримати їхню віру, Ісус того самого дня з'являється перед ними. Бо учні що почули від жінок, що Він воскрес, з одного боку бажали Його побачити, а з іншого "боялись юдеїв" (Ів.20:19). І через цей страх та віру (у розповідь Марії та Слова Христові, як розповідав їм про Своє воскресіння), учні ще більше бажали і прагнули побачити Господа - їхню єдину надію та втіху!

      Тож, "коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені" (Ів.20:19) з'явився Ісус, щоби засвідчити їм, що Він воскрес, як ще гріб було запечатано великим каменем, бо "зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя..." (Мт.28:2), щоби показати жінкам, що Ісус розп’ятий Воскрес!

      Він Воскрес і з'явився своїм учням без грому та землетрусу, а тихо та смиренно і лагідним голосом заспокоїв їхні розбурхані серця, сказавши: "Мир вам!". І цим самим знову нагадавши про Слово Своє, що сказав їм перед стражданням: "Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані лякається! Чули ви, що Я вам говорив: "Я відходжу, і вернуся до вас"" (Ів.14:27).

      Наш люблячий Господь, в терпінні і лагідно, знову і знову нагадує та пояснює учням Своїм, те Писання, яке вони знали із дитинства і те що Він їм казав: "І промовив до них: "Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане". Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання. І сказав Він до них: "Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. А ви свідки того" (Лк.24:44-48)...

      І в вірі зраділи учні, побачивши Господа, про що Він також пророкував перед стражданням: "...і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!" (Ів.16:22), бо ви маєте прощення і мир із Богом, який Я здобув для вас. Отож Ісус знову і знову наголошує учням про мир, який Він здобув Своєю досконалою жертвою - безневинною кров'ю сплативши за гріхи людства! "Радійте!" "Мир вам!" Так наш Господь вказує нам на благословенні для нас наслідки Його Голгофського хреста - це мир! І мир цей було здобуто на хресті і тому Він посилає апостолів на служіння проповіді Євангелія! Як і каже ап. Павло: "Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість (юродством) проповіді" (1Кор.1:21), бо ми не себе проповідуємо, але Христа Ісуса і Того розп'ятого - Божу силу та Божую мудрість!

      На втіху і підбадьорення учнів, яких будуть гнати із синагог, вбивати та переслідувати за діло проповіді Євангелія, Ісус каже: "Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!" (Ів.20:21). І на вас буде передано діло Моє, яке нам спочатку було проповідувано від Господа - звіщати про таке велике Спасіння! "Я вас посилаю!" на служіння Євангелія і "сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: "Прийміть Духа Святого!"" (Ів.20:22). Він дав їм певну владу і духовну благодать, а саме прощати гріхи, тому і додав: "Кому гріхи простите, - простяться їм". Це є найвеличнішим дарунком і повноваженням Церкви, що дане Христом Його Церкві на землі - проголошувати розкаявшимся грішникам прощення їхніх гріхів, та утримувати гріхи тих, що не розкаюються, аж допоки вони не покаються...

      "Покликані служителі Христові проповідують Слово Боже, здійснюють Таїнства, і за допомогою цих засобів благодаті пропонують і передають (повідомляють) прощення гріхів. Воно є таким же дійсним на землі, як і на Небесах, начебто Сам Христос, наш дорогий Господь, чинить це над нами"². Тому відпущення гріхів ми приймаємо без усякого сумніву та твердо віруємо, що наші гріхи таким чином прощені перед Богом на Небі...

      Господь дав велике завдання, яке стоїть перед Церквою - зробити всі народи "мудрими на спасіння вірою в Ісуса Христа" (2Тим.3:15) і донести до них все, що заповідав Христос, щоби стали вони Його вірними учнями. Отже "покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами..." (Дії 3:19). "Віруй у Господа Ісуса, - і будеш спасений" (Дії 16:31)! Амінь.

     Христос воскрес! - Воістину воскрес! (тричі).

Українська Лютеранська Церква.