Сайт душпастиря Павла

СЛУЖЕБНИК
для українських євангельских громад Авґсбурзького Віросповідання.
Редакція пастиря Теодора Ярчука (1933).

ПОХОРОН

а) В ДОМІ ЖАЛОБИ

Після відспівування кількох віршів відповідної пісні пастир, урбраний у богослужебний одяг, стає перед тлінними останками померлого і вимовляє:

- В Ім'я Отця, і Сина і Святого Духа. Амінь.
- Преклонімо голови наші і помолімось!
Господи, пристановщем нашим Ти був з роду в рід! Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку - Ти Бог! Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: "Вернітеся людські сини!" Бо в очах Твоїх тисяча літ, - немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна... Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає: уранці вона розцвітає й росте, - а на вечір зів'яне та сохне! Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені, - Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодості - на світло Свого лиця! Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання... Дні літ наших - у них сімдесят літ, а при силах - вісімдесять літ, і гордощі їхні - страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо... Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя - як страх перед Тобою! Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми були серце мудре! (Псалом 89[90]:1-12).
(Замість попереднього псалма, відповідно до оточення, пастир молиться словами псалма 39:4-12, чи словами пслама 130).

КОРОТЕНЬКА ПРОПОВІДЬ.

Після проповіді пастир:
Благословен Бог наш тепер, і повсякчас, і по віки віків.
Люди: Амінь і співають: - Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас! (Тричі).
З душами праведних відійшовшого (-шої) у вічність слугу Твого (Твою), Спасе упокій - і збережи його (її) в блаженному житті, - яке в Тобі одному, Чоловіколюбче!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, тепер, і повсякчас, і по віки віків. Амінь.
Ти єси Господь, що зійшов до аду і розірвав кайдани закованих, уділи слузі Тоєму (Твоїй) вічного щастя, яке прирік єси праведним, Чоловіколюбче.
Пастир: Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимо Тебе, вислухай нас і помилуй!
Люди: - Господи помилуй (Тричі).
Пастир: - Господи Всемогутній, Боже вітців наших, молимо Тебе, вислухай нас і помилуй!
Люди: - Господи помилуй (Тричі).
Пастир: - Ще молимось за тих, що потребують душевного підкріплення, проводу й опіки, щоб Господь помилував їх!
Люди: - Господи помилуй (Тричі).
Пастир: - Милості Божої й Царства Небесного у Христа, безсмертного Царя і Бога нашого, просімо!
Люди: - Подай Господи.
Пастир відчитує молитву:
Всемогутній Господи і милостивий Боже! Ти смертю смерть переміг і світові життя дарував. Тобі доручаємо душу нашого померлого брата (померлої сестри) Н.Н. і дякуємо Тобі, що Ти в ласці Своїй уже звільнив його (її) від жаху смерті і дарував йому (їй) спокійний перехід від земного життя до вічності. Допоможи, щоб ми потішали себе Твоїм словом святим і тією надією, що Ти заснувшого (-шу) брата нашого (сестру нашу) розбудиш у день воскресіння і в ласці приймеш до вічної родості зі всіма, що скінчили шлях земний, життевий у вірі в Тебе. Обдаруй нас благодаттю Духа Святого, щоб ми, пам'ятаючи про Твій суд, вели життя повне самопосвяти, а в свій час, покликані Тобою від земного життя, увійшли до Твого Царства Небесного і з Тобою залишилися по віки віків.
Люди: Амінь.
Пастир виголошує

КІНЦЕВУ МОЛИТВУ.

Боже Отче, те, що сотворив єси на Свій образ і подобу; Боже Сину, те, що відкупив єси Своєю Кров'ю; Боже Духу Святий, те, що освятив єси на Своє знаряддя і Свою оселю, - те доручаємо тепер у Твої віні руки, щоб тіло спочило під Твоєю опікою в мирі, а в останній день воскресло на радощах до нового життя у Твоїм Царстві.
Господь нехай застипить тебе від усякого лиха, Він нехай заступить душу твою, нехай заступить Господь вихід та вхід твій відтепер і по віки . Амінь.

Після цього пастир відпроваджує тлінні останки поиерлої особи з дому жалоби до церки (якщо є така в даній місцевості) і на кладовище.
В похоронній процесії попереду несуть хрест, вінки, прапори церковних (можливо і світських) товариств; потім іде пастир, як духовний провідник громади; за ним несуть або візуть померлого, в замкненій домовині, а за домовиною йдуть: рідня, приятелі і знайомі.
Дорогою співають "Святий Боже..." і похоронні пісні. Від часу до часу пастир читиє вірші зі Святого Євангелія про воскресіння мертвих:

Івана 5:16-24; Луки 7:11-16;

Івана 11:21-27; Івана 4:46-54;

Івана 6:35-40; Івана 5:24-30;

Івана 6:40-44; Марка 8:34-38.

Івана ::48-54;

б) У ЦЕРКВІ.

У церкві, на приготовленому для цього місці перед престолом, встановлюють домовину головою до дверей; немовби покійник дивиться на престол, як це бувало за життя.
Пастир стає перед престолом і, після закінчення співаної людьми пісні, виголошує:

ЄКТЕНІЮ:

Пастир: - В спокою Господу помолімось!
Люди: - Господи помилуй.
Пастир: - За спокій з небесної висоти і за спасіння душ наших, Господу помолімось!
Люди: - Господи помилуй.
- Щоби всі люди через віру в Ісуса Христа стали дітьми Небесного Вітця Небесного й успадкували безсмертне Церство, Господу помолімось!
Люди: - Господи помилуй.
- Щоби й ми стали учасниками вічного щастя і безперервної радості, якої зазнаватимуть усі праведні, Господу помолімось!
Люди: - Господи помилуй.
- Щоби позбутись нам усякої журби, гніву, небезпеки та недолі, Господу помолімось!
Люди: - Господи помилуй.
- Заступи, спаси, помилуй та хорони нас, Боже, Твоєю благодаттю!
Люди: - Господи помилуй.
- За прикладом Діви Марії і всіх праведних себе самих та життя наше Христу Богу доручімо!
Люди: - Тобі Господи.
Пастир: Бо Ти воскресіння, життя й спокій, Христе Боже наш, і Тобі славу посилаємо, з віковічним Твоїм Отцем і життя творящим Духом, тепер, і повсякчас, і по віки віків!
Люди: - Амінь.
- і співають: вірші з псалма 119, переплетені віршем-приспівом:

"Благословенний Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх".
Вірш 1: - Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
Приспів: "Благословенний Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх".
Вірш 2: - Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем.
Приспів: "Благословенний Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх".
Вірш 3: - Ліпшуй для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Приспів: "Благословенний Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх".
Вірш 4: - Руки Твої створили мене й збудували мене.
Приспів: "Благословенний Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх".
Вірш 5: - Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Приспів: "Благословенний Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх".
Після відспівування псалмових віршів пастир голосно читає:

ЄВАНГЕЛЬСЬКІ БЛАЖЕНСТВА:

"³Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. ⁴Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. ⁵Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. ⁶Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. ⁷Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. ⁸Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. ⁹Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. ¹⁰Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. ¹¹ Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. ¹²Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами" (Вiд Матвiя 5:3-12).
Потім звертається від престола із закликом:
Уважаймо! Премудрість!
Читець: З першого послання до Солунян святого апостола Павла читання!
Пастир: Уважаймо!
Чтець читиє (1Сол.4:13-18).
Після закінчення читання пастир: Мир тобі!
Люди: - Алілуя.
Пастир: Премудрість! Стіймо уважно! Послухаймо святого Євангелія! Від Івана святого Євангелія читання!
Люди: - Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Пастир читає з Євангелія від Івана 5:24-30.
Люди (після закінчення читання Євангелія): Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

ЖАЛІБНА ПРОПОВІДЬ.

Після проповіді люди співають пісню (замість котрої, або після котрої можуть довільно співати також пісню "Боже ближче до Тебе..."):

В останнє попрощаймось тепер з померлим (-лою). - дякуючи Богу, - бо цей (ця) залишив (-ла) свояків і друзів - і до гробу наближається, - не журячись більше про марні речі - та про многопохотливе тіло. - Де нині свояки і друзі, - це бо розлучаємось; - нехай упокоїть його (її) Господь!
Скажи нам, брате (сестро), куди від нас відходиш, - не говорячи нічого! - Вернися й втіш плач свояків і друзів, - подивись на плач і сльози, - проливані за тобою. - Де нині свояки і друзі, це бо розлучаємось, - поправді людська марнота.
Я іду до Господа Бога, - мого Судді, - щоб стати перед Його судом - і зложити рахунок з усього мого життя, оце ми розлучаємось, - поправді людська марнота.
Усе наше життя є цвітом і димом, і ранньою росою. - Прийдіть до гробу і ясно побачимо, - де тілесна краса, - де молодість, де очі і де зір? - Все зів'яло, як трава, і щезло. - Припадім до Христа-Господа з вірою й молитвою, - в Ньому бо одному наше спасіння.

ЄКТЕНІЯ:

Пастир: - Помилуй нас Боже з великої милості Твоєї, молимо Тебе, вислухай нас і помилуй!
Люди: - Господи помилуй! (Тричі).
Пастир: - Ще молимось за тих, що потребують душевного покріплення, проводу й опіки, щоби Господь помилував їх!
Люди: - Господи помилуй! (Тричі).
Пастир: - Милості Божої і Царства Небесного у Христа, безсмертного Царя і Бога нашого, просімо!
Люди: - Подай Господи!
Пастир молиться: Віковічний Боже і Отче Небесний, ми дякуємо Тобі за те, що Ти задля нашого спасіння видав Сина Свого Єдинородного на смерть, та Його переможним воскресінням дав нам певність життя вічного. Тебе ми молимо: Покріпляй нас в земному житті впевненістю вспадкування в Тобі життя вічного та подай вічний упокій по вік незабутньому (-ній) слузі Твоєму (Твоїй слузі) Н.Н. і сотвори йому (їй) вічну пам'ять!
Люди: - Вічна пам'ять! (Тричі).

Після закінчення похоронного богослужіння в церкві пастир відпроводжує останки померлої особи на кладовище, співаючи по дорозі "Святий Боже..." і похоронні пісні та читаючи уривки із Святого Євангелія (див. стор. 91 )

б) НАД ГРОБОМ.

Прийшовши на кладовище, люди далі співають "Святий Боже..." або одну з похоронний пісень, а підчас цього домовина спускається до могили.
Після цього пастир, ставши над могилою: В Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
і виголошує

НАДГРОБНУ ПРОПОВІДЬ.

Коли ж нема надгробної проповіді, пастир відчитує одне з відповідних до обставин місць Святого Письма (Йов 14:1-5, чи Йов 19:25-27, чи Івана 14:1-6, чи Рим. 6:8-11, чи 2Кор. 5:1-10), після чого читиє

МОЛИТВУ:

Всемогутній Боже і многомилостивий Отче, збережи нас у правдивій вірі до Тебе, щоб ми в обличчі нашого брата (нашої сестри) Н.Н. потішали себе і скріплялися силою воскресіння Єдинородного Твого Сина Ісуса Христа, і корилися лише Твоїй святій волі. В Ім'я Господа нашого і Спаса благаємо Тебе, Отче наш небесний: Уділи нам Своєї благодаті, щоб ми в житті, яким нас обдаровуватимєш, гідно приготувалися до вічності, і з Твого милосердя доступили благословенного кінця, радісного воскресіння мертвих та (разом із відійшовшим (-шою) від нас братом (сестрою)) успадкували нев'янучий вінець слави у Царстві Твоїм по віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах і т.д.

Після молитви пастир:
Всемогутньому Богові вгодно було (вподобалося) відликати брата (сестру) Н.Н. з дочасного життя до вічності; тож доручаємо його (її) Божій ласці і складаємо тлінні останки його (її) до Божої землі (і тричі кидаючи землю на домовину, вимовляє слова): - землю до землі, - попіл до попелу - порох до пороху; аж до дня другого приходу Спаса нашого, Ісуса Христа, у славі Його. Сіється в тління, - в нетління встає, сіється в неславу, - у славі встає (1Кор. 15:42-43). Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає у Господі! Так, каже Дух, - вони від праць своїх заспокояться (Об. 14:13).
Тож відпочивай, брате (сестро), сном блажених аж до другого приходу Христового. Нехай земля буде тобі пером і нехай Господь із безмежного милосердя Свого сотворить Тобі вічну пам'ять!
Люди співають:
Вічна пам'ять (тричі);
кидають по грудочці землі на присипувану домовину і розходяться по домівках.

На початок!

"А Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом" (2-е до солунян 3:16 ).

Українська Лютеранська Церква.

Івана 5:16-24;	Луки 7:11-16;
Івана 11:21-27;	Івана 4:46-54;
Івана 6:35-40;	Івана 5:24-30;
Івана 6:40-44;	Марка 8:34-38.
Івана ::48-54;