Сайт душпастиря Павла

11. ХРИЩЕННЯ

      Таїнство, засобом якого людей приймається у спільноту святої Християнської церви, є Хрищення. Якщо обряд у церкві називають таїнством, то він запроваджений Ісусом Христом. Це таїнство Ісус запровадив, коли дав заповідь іти та чинити учнів з усіх народів "христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа" (Матвія 28:19). Саме ця заповідь, чи розпорядження Христове , що запровадило Хрищення, як обряд є необхідним для християнина.
      У день першої П'ятидесятниці учні проповідували і виконували Ісусову заповідь христити. Людям, які "серцем розжалобилися" від того, що вони почули, було сказано: "Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів" (Дії 2:38). Три тисячі душ було прийнято у спільноту віруючих того дня через Хрищення. Це заповів Ісус. Це було зроблено. Хрищення є запровадженням Христовим.

Застосовуйте воду

      Хрищення - купіль. Купіль потребує використання води. Це - зовнішній елемент, з якого складається це таїнство. У Лютеранській Церкві вода кропиться або поливається на голову людини, яка охрищується. Деякі церкви, особливо баптисти, наполягають на тому, що хрищення мусить бути через занурення. Як правильно відповідно до Біблій проводити "купіль" у Хрищенні? Ісус просто використовував слово "baptizo", грецьке слово, яке означає "мити." Це слово не визначає якогось особливого способу застосування води. Як і українське слово "мити", воно прости закликає до вживання води певним чином, залишаючи вибір методу на власний розсуд.
      Це загальне значення слова можна побачити з його використання у Марка 7:4, де євангеліст каже, що фарисеї повторюють багато традицій таких, як "миття чаш, і глеків, і мідяного посуду." Слово, яке перекладається, як миття є грецьким словом, що походить від "baptizo." Обмивання (хрищення) цих різноманітних кухонних засобів навряд чи відбувалося в кожному випадку через занурення. Цілком очевидним є те, що занурення не є значення слова "baptizo" - "христити." З цієї причини не можна казати, що занурення є необхідним для правдивого Хрищення. Така заява суперечить Христовим словам про запровадження цього таїнства. Спосіб застосування води не був описаний.

В Ім'я Триєдиного Бога

      Хоча Ісус залишив невизначеним спосіб застосування води, Він чітко сказав, що Хрищення має здійснюватися в Ім'я Триєдиного Бога. Це суттєво для правдивого Хрищення, тому що Ісус визначив цю частину запровадження. "Христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа" є словами Ісуса. А це ніхто інший, як єдиний правдивий Бог. Іншого Бога немає. Хрищення в ім'я якогось іншого бога, було би хрищенням у ім'я ідола. Те хрищення не було би правдивим хрищенням.
      Коли релігійна група, яка заперечує Трійцю, чинить хрищення, у такому випадку воно не є Хрищенням, яке запровадив Христос. Це стосується таких релігійних об'єднань, як унітаріани-універсалісти, свідки Єгови, і мормони. Їхнє заперечення Трійці показує, щоу своєму хрищенні вони не здійснюють таїнства, яке запровадив Ісус. Люди, що охрищені ними не мають правдивого Хрищення.

Користь: прощення гріхів, спасіння

      Писання каже чітко про користь Хрищення. Ісус сказав Никодимові, що людині треба народитися знову для того, щоб увійти в Царство Боже. Яким чином відбувається це відродження? Ісусова відповідь: "Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже" (Івана 3:5). Святий Дух чинить це нове народження через воду, яка використана в Ім'я Триєдиного Бога у Хрищенні. Св. Павло відповідно називає Хрищення "купіллю відродження й обновлення Духом Святим" (Тита 3:5). Святий Дух здійснює відродженя через купіль Хрищення. Через Хрищення люди отримують прощення гріхів. Петро сказав натовпу в день П'ятидесятниці: "Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів" (Дії 2:38).
      Підсумовуючи загальну користь Хрищення Ісус просто каже: "Хто увірує й охриститься, буде спасений" (Марка 16:16). Петро висловлює це, кажучи: "Хрищення…спасає тепер і нас" (1 Петра 3:21).
      В усіх цих посиланнях, які промовляють про користь Хрищення, треба зауважити, що Писання не каже, що Хрищення просто зображує відродження, що воно просто символізує прощення і спасіння. Радше Біблія описує Хрищення, як те, що чинить відродження, бо воно змиває гріхи і дійсно спасає. Святий Дух дається через Хрищення і Він діє у серці. З цієї причини про Хрищення правильно казати, що воно є засобом благодаті. Воно не тільки говорить про Божу благодать - воно є засобом, яким Божа благодать діє в людині.

Вода і Слово

      Але яким чином застосування матерільної речовини, як вода все це чинить? Лютер також стави це питання у Малому катехізисі: "Як вода може здійснювати такі великі діла?" Cв. Павло каже, що Ісус очищує Свою Церкву " водяним купелем у слові" (Ефесян 5:26). Проста вода може тільки очистити тіло. Проте у Хрищенні є очищення від гріха через поєднання води зі Словом, тобто з Ісусовим словом обітниці. Лютер гарно каже про це: "Звичайно, не вода насправді їх здійснює, а Слово Боже, яке є у воді та з водою." Євангельська обітниця Христова поєднанана з обрядом Хрищення робить його правдивим засобом благодаті.
      Чи кожен хто охриститься автоматично спасеться? Бог не нав'язує людині користі від Хрищення. Людина, яка каже: "Я невірую в Христа; Він не є Спасителем від гріха" не одержить благословення спасіння, навіть хоча й колись вона була охрищеною. З одного боку Ісус каже: "Хто увірує й охриститься, буде спасений" (Марка 16:16). Віра і Хрищення ідуть разом. З іншого боку Він каже: "Хто не ввірує засуджений буде." Невіра засуджує незалежно від того, чи людина є охрищеноюю чи ні. Хрищення без віри не спасає.

Хрищення дає тривалі благословення

      Людина охрищується тільки один раз. Ніде у Писанні немає заповіді повторювати Хрищення, як і немає прикладу про його повторення. Коли Павло пише: "Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?" (Римлян 6:3), він говорить про щось таке, що відбулося тільки одного разу, бе-з жодної думки про його повторення. Проте коли вже Хрищення було одержане, воно забезпечує тривалі благословення. Павло продовжує казати: "Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя" (Римлян 6:4).
      Св. Павло пише: "Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!" Через Хрищення встановлюються постійні взаємини між християнином і Христом. Християнин зодягається у Христа, і коли він продовжує вірити в Ісуса, він продовжує ці взаємини. Він - дитя Боже через віру в Христа (в. 26). Щоденно християнин може оглядатися на своє Хрищення як на джерело втіхи і певності, що він є дійсно тим, кого Ісус називає Своїм; щоденно християнин може знати, що у нього є прощення через Христа, у Якого він зодягнувся у Святому Хрищенні у вірі. Щоденно християнин пам'ятатиме, що Хрищенням він похований з Христом у смерть, і щодня він повинен житити в обновленні життя, що його чинить Хрищення. І навіть більше, християнин може бути впевненим, що зі Свого боку Бог ніколи не відречеться від заповіту, вкладеного у Хрищенні, бо Бог є вірним Богом. Це має спонукати християнина линути до Божих цінних обітниць, як до тривалого добра.

Хрищення дітей

      Коли Ісус запровадив Хрищення, Він заповів, щоб "усі народи" було охрищено. До "усіх народів" належать люди всіх національнестей, і рас, усіх статей та кожного віку. У Писанні нічого не сказано про те, що діти туди не належать.
      Ті, що опираються Хрищенню немовлят, як наприклад - баптисти, основують свої заперечення на людському розумі. Розум може зробити висновок, що діти у їхній невинності не потребують прощення, яке пропонується у Хрищенні. Проте Писання каже, що людина зачинається і народжується у гріхові (Псалом 51:5) і таким чином потребує Божої прощаючої благодаті, як тільки починається життя. Через те, що розумові здібності дитини ще не є розвиненими, розум можєе прийти до висновку, що дитина не може вірувати. І все-таки Ісус промовляв про малих дітей: "вірують в Мене" (Матвія 18:6). Незадоволений своїми учнями за те, що вони докоряли матерям, як приносили своїх немовлят до них, Ісус сказав: "Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде" (Марка 10:15). По-правді, діти таки вірують; їхня віра - зразкова.
      Якщо Бог запросив усі народи одержати благословення Хрищення, людина не повинна впроваджувати обмежень, яких не робить Бог. Хто заперечує Хрищення дітей, мусить бути спроможним довести, що Бог впровадив таку заборону. Бог цього не робить. Навпаки, Бог називає Хрищення " купіль відродження й обновлення Духом Святим" (Тита 3:5); через це батьки можуть бути впевненими, що у Хрищенні їхня малеча відроджується через віру в Христа, їхнього Спасителя.

ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. На основі Матвія 28:19, що є необхідним для дійсного Хрищення?
2. Що каже 1 Коринтян 12:12, 13 про наслідки Хрищення для християн?
3. Прочитайте Римлян 6:1-11. Обговоріть взаємозв'язок Хрищення і пожиттєвої поведінки християнина.

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.