Сайт душпастиря Павла

6. ВИКУПЛЕННЯ

      "Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло" (Луки 19:10). Так просто і так коротко Ісус зазначив ціль задля якої Він, Син Божий стався людиною. Він прийшов, щоб здійснити спасіння для людей, які загинули внаслідок гріха. Він прийшов, як також зазначає Писання, примирити світ із Отцем (пор. 2 Кор. 5:19). Інший термін, що вживається щодо Ісусового діла - замісницька жертва. Він прийшов, щоб учинити людину "одним" із Богом. Можливо найвживанішим терміном, що вживається є викуплення. Для викуплення людини, для звільнення її від вимог і прокляття закону через принесення викупної жертви, Ісус прийшов у світ.
      Саме з цією метою Отець послав Свого Сина, щоб Він набув людської природи в утробі Марії. Зі святим послухом Ісус був радий виконати цю спасенну волю Отця. Він сказав про Себе, що Він"з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав [Його]" (Івана 6:38). Охоче, добровільно Він упокороив Себе і став покірним до самої смерті, "і то смерти хресної" (Филип'ян 2:8).

Ісус - замісник людини

      У всіх Своїх діях послуху Отцеві Ісус діяв як замісник за все людство. З цієї причини про його діло говорять як про замісницьке, тобто, що Ісус діяв як вікарій або ж замісник людини. Так само як гріх, учинений Адамом вплинув на всю людську расу, так само послух, який виявив Ісус передав свій вплив на добро людини. Св. Павло пише: "Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними" (Римлян 5:19). Ця ідея замісництва висловилася первосвящеником Каяфою, який промовляв пророцтво, не усвідомлюючи того, що він насправді говорив, як на це вказує Св. Іван. Каяфа проголосив, що "краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути" (Івана 11:50). Один, що заміщає багатьох, усе людство - ось спосіб замісницької жертви учиненої Ісусом, Богочоловіком. Як людина, Він по-правді зміг зайняти місце людини. Як святий Бог Він зміг здяйснити для людини те, що людина ніколи не змогла би для себе вчинити.

Ісус виконав Закон

      Те, що Ісус зробив для людини, як її замісник у послухові Отцеві, має двоскладовий аспект. Один стосується виконання божественного Закону. Святість Божа вимагала від людини досконалого послуху Законові, святій волі Божій. Навіть один-єдиний переступ проти Божої волі робив людину грішником і цього не можна було терпіти. Бог вимагає не просто робити все, що можливо, Він вимагає цілковитого послуху і абсолютної святості. Менше не пройде. І все це є неможливим для людини!
      Це не є можливим для всіх, окрім однієї людини, людини, яка також є святим Богом. Коли настала повнота часу "Бог послав Свого Сина народженого від жони", цей Богочоловік став Сам під Закон. Але чому? Як правдивий Бог Він був вище від Закону. Він був подателем Закону, його Господом. Але Він "став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли" (Галатів 4:4, 5). Таким чином Ісус став пділягати Законові і виконав його досконало, що зробити міг тільки Він. Він не виконав його задля Себе; Він виконав його для того, щоб викупити людину, визволити її, тому що людина, яка була під Законом, сама виконати Закон не була спроможна. На це вказує Св. Павло, коли пише: "Так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей… Так і через послух Одного багато-хто стануть праведними" (Римлян 5:18, 19). У святому Христові, Який діє як замісник за грішну людину, людина повністю виконує Закон Божий, і рахується праведною перед Богом.

Ісус заплатив за переступ

      Але ми також повинні звернути увагу на інший аспект, а саме, на те, що Ісус у повному послухові до Отця став замісником замість грішників. Це включає в себе людські переступи, провини та покарання за них. Факт залишається фактом, що людина не може виконувати Закону Божого досконало і цього не робить. А Бог сказав: "Та душа, що грішить, вона помре" (Єзекіїля 18:20). Поза всяким питанням "плата за гріх - смерть." Смерть є покаранням, яке на людей привів їхній гріх. У платі за це покарання святий Ісус також зробив заміну за грішних людей. Тут Він також для людей зробив те, що люди ніколи не змогли би зробити для себе.
      Приведемо таку ілюстацію: Іванко їхав на авто і перевищив обмеження швидкості. Суддя виніс вирок згідно з яким Іванко мусив або заплатити 100 гривень штрафу або провести 10 днів у в'язниці. У Іванка грошей немає. Штраф заплатив батько, тож Іванко став звільненим від покарання.
      Ця ілюстрація показує тільки частково те, що Ісус вчинив для людей. Як людський замісник, Він приніс плату за гріх, тобто смерть. Св. Павло пише: " Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові" (Ефесян 5:2). Христос Ісус Сам сказав, що Він прийшов, щоб віддати Своє життя як викуп за грішників. По-правді, " Христос один раз постраждав був за наші гріхи… Праведний за неправедних" (1 Петра 3:18). Проте Ісус зробив набагато більше, аніж просто приніс плату за провину, що була чиєюсь провиною. Ісус також взяв на Себе самі провини. В реальності Його було звинувачено в гріхах. Ісая в пророцтві це прекрасно підсумовує: " Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був." Фактом є те, що " на Нього Господь поклав гріх усіх нас!" (Ісаї 53:5, 6). "Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас" (Галатів 3:13). Взявши на Себе людські провини, Він сплатив повну ціну, смерть, прокляту смерть на хресті.
      Св. Павло підсумовує ці два аспекти Христового замісництва, коли пише: "Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!" (2 Коринтян 5:21) В людських гріхах було звинувачено безгрішного Христа; Ісусова праведність приписується грішникам наче їхня особиста. Яка дивовижна змна! Яке блаженне замісництво!

Викуплення є повним

      Це викупне діло Ісуса є досконалим і повним у кожному випадку. Якщо задати питання "За скільки людських гріхів помер Ісус?" То відповіддю буде: "За всі гріхи." Якщо запитання сформулювати таким чином: "За чиї гріхи помер Ісус?" То відповідь буде все-одно всеохопною: "За гріхи всіх людей." Якщо ж далі ставити запитання: "Скільки триває це викуплення?" То відповідь: "Завжди." Одна жертва Христова здобула викуплення від усіх гріхів, для всіх людей, назавжди." Ось що навчає Писання: " Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох" (Євреїв 9:28). "Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас" (Римлян 8:32). " Бог у Христі примирив світ із Собою Самим" (2 Коринтян 5:19). " Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів… Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується" (Євреїв 10:12, 14). Писання сповнене свідченнями про правду Ісусового особистого проголошення про Його викупне діло: "Звершилось!"

Ісус - Первосвященик

      У принесенні Себе жертвою за людей, Ісус відповідно до Писання діяв як великий Первосвященик. Іншою функцією священика було заступництво. Він молився від імені людей.
      Ісусове первосвящеництво поширюється також на молитви за нас. Коли Ісус повернувся до Свого Отця, то Він "в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас" (Євреїв 9:24). Св. Павло також про це пише, коли каже, що "Христос Ісус є … праворуч Бога, і Він і заступається за нас" (Римлян 8:34). Іван запевнює: "А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного" (1 Івана 2:1).
      Проте відповідно до Писання Ісус діє не тільки як священик, який приносить жертви та заступається, але ще й як пророк і цар.

Ісус - Пророк

      Бог обіцяв Ізраїлеві: "Пророка з-посеред тебе… Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати" (Повторення Закону 18:15). Дух Господа Бога зійшов на Ісуса, так що Він до Себе застосував слова із пророцтва в Ісаї: " Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю, щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі" (Ісаї 61:1, 2). Як пророк Ісус був посланий проповідувати Євангеліє, яке Він запровадив через Свою жертву.
      Ісус був посланий "свідчити про правду" (Івана 18:37). Він вірно виконав Своє служіння. У молитві до Свого небесного Вітця Ісус зміг сказати: "Слова, що дав Ти Мені, Я їм передав… Я їм дав Твоє слово…Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму" (Івана 17:8, 14, 26).
      Для людей важливо чути слово цього великого Пророка посланого з небес. Він прийшов і був "Світлом правдивим … Хто просвічує кожну людину" (Івана 1:9). Він прийшов як Добрий Пастир, вівці Якого почують і впізнають Його голос. Їм Він дасть вічне життя (Івана 10:27, 28). Його слово мало просвітити людей до вічного життя. Ісус сказав: "Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя" (Івана 8:12).
      Ісус продовжує проповідувати. Він продовжує бути великим Пророком для людей. Хоча Його слів не чути безпосередньо із Його вуст, Він дав заповідь Своїм учням: "Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!" (Марка 16:15). Він сказав їм: "Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!" (Івана 20:21) Ісус продовжує також проповідувати сьогодні. Писання каже, що вознесений Господь Ісус є Тим Хто "настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового" (Ефесян 4:11, 12). Тож Господь Ісус Христос продовжує бути пророком для всіх людей, посилаючи віруючих у світ зі Своїм Євангелієм. Він запровадив служіння примирення. Він посилає Своїх послів вперед із благанням: "Благаємо замість Христа: примиріться з Богом!" (2 Коринтян 5:20).

Ісус - правлячий Цар

      Писання також говорить про Ісуса, як про Царя. Коли Пилат сказав Ісусові: "Так Ти Цар?" Ісус відповів: "Сам ти кажеш, що Цар Я" (Івана 18:37). Проте Ісус пояснив Пилатові: "Моє Царство не із світу цього" (в. 36). Ісусове Царство не складається з певної географічної території. Його царство не є земним. Коли Писання називає Ісуса Царем, то воно говорить про Його діяльність Царя або ж пана. Ісусове царювання полягає у Його правлінні; Він робить те, що робить цар. Коли про Ісусове народження було звіщено Марії, то ангел сказав, що її Син сидіьтиме на престолі Давидовім і "повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця" (Луки 1:33). Так, Ісус є Цар, Він царює, Він править.
      Ісус править силою. "Дана Мені всяка влада на небі й на землі" (Матвія 28:18). Хоча Ісусові, як правдивому Богові належить уся влада від вічності, Він може казати, що вона Йому дана, бо вона Йому була дана, як правдивій людині. Таким чином Він є Богочоловік, Який має всю владу і править усією владою. Він є Господом усіх. Нічого не відбувається без Його відома та дозволу. У Нього верховний контроль над усіма творіннями і Він все робить так, що "тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре" (Римлян 8:28). Це часто називається Ісуовим Царством влади або сили.
      Коли Ісус називався Царем перед Пилатом, Він промовив: "Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос" (Івана 18:37). Правда про яку прийшов Ісус свідчити є Євангелія прощення. Ісус починає правити в серцях людей, коли вони вірою одержують цю правду. Це називається Ісусовим Царством благодаті і воно охоплює усіх християн. Частиною Його благодатного правління над ними у церкві є те, що вони є благословенними Ісусом багатьма і різноманітними дарами.
      По вознесінні і засівши по правиці від Отця, Ісус обіцяє повернутися, сидячи " на престолі слави Своєї" (Матвія 25:31). До тих, хто перебуватиме праворуч від Нього, тих, хто пішов за Ним вірою, Він скаже: "Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу" (Матвія 25:34). Там вони побачать славу, яку дав Отець Ісусові у вічності (пор. Івана 17:24). Всі, хто радіє тепер у благодаті Божій, будуть у вічності славити та благословляти Ісуса. Вони будуть Ним прославлені, і вони прославлятимуть Його впродовж нескінченних віків. Коли Ісус таким чином правитиме у славі (Царство слави) над тими, Кого Він набув і викупив, тоді викуплення досягне свого досконалого сповнення.

ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Якими чином треба розуміти слово "примиритися" у примиренні, що його здійснив Ісус відповідно до 2 Коринтян 5:19?
2. Обговоріть Дії 4:12 з огляду на заяву у Писанні, що Ісус здійснив загальне і повне викуплення.
3. Вивчіть Ісусову прповідь, що Він виголосив її у Назареті, Луки 4:16-21. В чому основні її положення?
4. Прочитайте Івана 10. Що ми можемо довідатися про Ісусове пророцьке служіння з цього розділу?
5. Прочитайте опис Ісуса як Царя у Об'явленні 5:11-14. Висловте написане своїми словами.

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.