Сайт душпастиря Павла

3. ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ

      Людина завжди цікавилися тим, звідки з’явився її світ. Вна запитувалася про походження цього велетенського всесвіту. Вчені доклали багато зусиль до того, щоб віднайти ключ про походження землі.
      Бог дає Свою відповідь на такі запитання у Святому Письмі. Там розповідається історія тим, хто один може її розповісти. Це – не байка, не міф; це найранніша історія світу, об’явлена Богом.

Бог створив небо і землю

      Писання починається такими словами: “Напочатку Бог створив небо та землю” (Буття 1:1). Цей світ не є наслідком якогось простого випадку. Матерія, з якої складається світ не є чимось вічним. Перед початком існував тільки Бог. Лише Бог є вічний, і Він є Творець неба і землі, всесвіту, усього. Писання каже: “Він є перший від усього, і все Ним стоїть” (Колосян 1:17).
      Ця творча дія Божа описана в листі до євреїв таким чином: “Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого мталось видиме” (Євреїв 11:3). Творення було спричинене Словом Божим. Бог промовив слово сили, і все, що Він промовив сталося. Він сказав: “Хай станеться” і це слово привело те, що Він промовив до існування. Воно привело те, що є зараз видимим у буття з небуття. Творча дія Божа полягала у приведення усього на небі та землі до існування з нічого.
      Це творче діло Бже відбулося впродовж перших шести днів часу. Протягом тих шести звичайних днів Бог створив усе, розпочинаючи із безорменної матерії, і далі світла, і нарешті усіх тварин і людину, як це описано в перших двох розділах Буття. Коли Він давав Десять Заповідей Ізраїлеві через Мойсея, то знову бог згадав той факт, що “шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них” (Вихід 20:11).

Ангели

      Хоча й Буття в оповідання про творення не згадує якось по особливому ангелів, вони повинні бути включеними як частина повного творіння, що його Бог здійснив впродовж шести днів. Павло посилається на створення цих невидимх створінь, коли пише про Сина Божого, що “Ним створено все на небі і на землі, видиме й невидиме, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, - усе через Нього і для Нього створено!” (Колосян 1:16)

Людина

      Боже діло творіння досягнула свого піку у створенні людини. Сонце, місцяь, і зорі були поміщені на небозводі “щоб світили вони над землею” (Буття 1:17), а земля в свою чергу була створена, щоб бути домівкою людини. Людині було дано владу панувати “над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі” (Буття 1:26). Писання розглядає ціле створення, як таке, що відбувається заради людини.
      Людина є сама у своєму класі в Божому твориві. Вона не є просто вищою формою тваринного життя. Те, що людина відрізняється від інших живих істот є вже очевидним із того способу, як була утворена людина. Всі інші форми життя були просто покликані до буття, коли Бог наказував землі їх привести. “І сказав Бог: “Нехай видасть земля живу душу…” (Буття 1:24). Однак про людину Писання каже: “І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, - і стала людина живою душею” (Буття 2:7).
      Людина відрізняється від усіх інших живих створінь, у тому, що Бог дав їй і тіло, і душу або ж духа. Ісус чітко говорить про людину таким чином, коли Він каже: “Не лякайтеся тих, хто тіло вбиває; але бійтеся більше Того, Хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні” (Матвія10:28). Хоча людське тіло в багато чому подібне до тіла деяких тварин, тільки в людини є душа.

За образом Божим

      Що найбілше відрізняє створення людини, то це те, що Бог сказав: “Створімо людину за образом нашим” (Буття 1:26). Цього не сказано про будь-яку іншу частину Божого творива, ні про яку іншу живу істоту. Через те, що Бог є Духом без фізичного тіла, образ Божий не стосується ні до якої фізичної подібності. На образ Божий дивилися в широкому смислі в тому, що людина, як Бог є особистістю, яка має інтелект, волю, емоції, спроможність мислити, приймати рішення, робити висновки. Чим однак є образ Божий, у його правдивому симслі, треба дізнаватися з Писання.
      Св. Павло говорить про відновленя образу Божого, у людині, що впала в гріх. Чим є те, що було втраченим і мусить бути відновленим, щоб знову про людину казали, що вона має образ Божий? “Нова людина”, яка “відновлється для пізнання за образом Створителя її” (Колосян 3:10). Павло закликає ефеських християн, що вони мають “відновлятися духом … [їхнього] розуму, і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості і святості правди” (Ефесян 4:23, 24). Подібність до Бога складається із розуму, спосіб мислення якого відповідає Божому, у волі, що погоджується з тим, чого бажає Бог, у любінні того, що любить Бог. З таким розумом, і волею, і серцем, людина є праведною і святою подібно до Бога, Який її створив. Бог дав цей вид розуму, і волі, і серця людині, коли вона була вперше створеною.

Боже досконале творіння

      Коли Бог подивився на все, що Він створив, то Він побачив, що все воно було дуже добрим (Буття 1:32). Мудрий Бог досконалості створив світ, що вийшов з Його руки без жодної вади, без присутності зла, бездоганний. По-правді, коли світ було створено Богом, то це був світ на Його славу. У видінні Іван чув, як двадцять чотири старці поклонялися перед вівтарем на небі, кажучи: “Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, із волі Твоєї існує та створене все!” (Об’явлення 4:11)

Бог піклується про Своє творіння

      Боже зацікавлення до світу та до людини не припинилася по створенні. Той, Хто створив все є також Тим, Хто піклується про те, що Він створив. Світ і людина все ше є предметами Божого невпинного провидіннєвого піклування.
      Щоб світ міг продовжувати наповнюватися рослинним життям і тваринами багатьох видів, Бог через Своє Слово забезпечив розмноженя усякої істоти “за родом її.” Кожній рослині було наказано висівати насіння, що виростатиме в рослини такого самого “роду” як і батьки. Бог накащва тваринам розмножуватися, щоб їхні нащадки були того самого “роду”, що й батьки.
      Людське населення світу не було обмежене до Адама та Єви, перших чоловіка та жінки, яких створив Бог. Його благословення до них було: “Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею” (Буття 1:28). Таким чином Бог піклується про тривалість та примноження людини, вінця Його творіння.
      Взагалі піклування про світ іде тим шляхом, що відповідає законам природи. Ці закони були встановленими Богом і дотримуються Ним, Хто тримає “усе словом сили Своєї” (Євреїв 1:3). Бог посилає дощ і сонячне проміння, дає родючі пори року, підтримує закони інерції та тяжіння, спричиняє зростання та розпад як частину піклування про Своє творіння.
      Саме Бог править усім, контролює та спрямовує курс подій, щоб вони могли служити Його цілі та планові. Хоча правдою є те, що “розум людина обдумує путь її” також правдою є те, що “кроки її наставляє Господь” (Приповістей 16:9). Це стосується також народів. Саме Бог “призначив окреслені доби й границі замаешкання” людей (Дії 17:26). Це не означає, що людина є простим пішаком, якого Бог невпинно змушує рухатися особливим курсом, але це таки означає, що “тим, хто любить Бога… усе допомагає на добре” (Римлян 8:28). Бог не змушував Юди зрадужвати Ісуса, але Він використав Юдину зраду на добро, щоб відповідно до Його обітниці, Ісус зміг віддати Своє життя заради людини.
      Світ продовжує бути об’єктом Божого піклування; його курс триває під Божим спрямуванням і проводом. Бог і Творець, і Той, Хто піклується.

Еволюція впродовж мільйонів років?

      Оповідання про творіння у його простому історичному смислі було відкинутим величезною частиною людства. Геологи спробували пояснити сучасну форму землі наслідком еволюційного розвитку, що відбувався впродовж мільйонів років. Біологи спробували показати, що людина є нічим іншим, корім як іншою формою тваринного життя, що розвинулася із нижчих форм, таких як мавпи. На їхню думку це таокж відбувалося впродовж довшого періоду часу. Астрономи шукали пояснення існування всесвіту з його велетенськими галактиками через різноманітні еволюційні теорії, що часом суперечили одна одній.
      Навіть деякі богослови та релігійні діячі намагаються “пояснити” оповідання в Бутті таким чином, що приведе його в гармонію із припущеннями “науковців.” Стає популярним розглядати оповідання з Буття, як міф, або символічне чи поетичне оповідання, що не заслуговує називатися історичним фактом. Робляться заяви, що юдеї міфологічною мовою намагалися висловити факт творіння без опису того, яким чином воно відбувалося. Проте треба пам’ятати, що Ісус, Син Божий, не вагаючись, говорить про створення людини, як те, що сталося відповідно до запису в Бутті (пор. Матвія 19:4). Хто би не хотів заперечити Біблійне оповідання про створення, тому доведеться погодитися щодо того предмету з Самим Ісусом. Не можна допускати ніяких поправок Писання на користь людських теорій. Радше треба просити науковця, щоб він формулював свою теорію таким чином, щоб він не суперечив чіткому об’явленню Писання. Досвідчені науковці стверджують, що це можливо.
      Тут неможливо спростувати різноманітні еволюційні теорії пункт за пунктом. Проте буде корисно пам’ятати про певні основні принципи, які може використовувати християнин в оцінці теорій, що претендують на поясненя походження всесвіту, світу та людини:

1. Розрізняйте між науковими фактами та простими можливими поясненнями певного явища.
2. Зауважте непостійності в еволюціонізмі, його протиріччя навіть у деяких наукових законах, той факт, що його широкі висновки дуже часто базуються на мінімумі свідчень.
3. Не будьте ошелешені силою чисел. Широке прийняття еволюціоністських теорій не робить їх правдивими.
4. Примайте Писання у його простому смислі (як воно і планувалося бути прийнятим), правдиво визнаючи використання образної мови, притч та метафор, але завжди сприймаючи за історичне те, що таким є.
5. Пам’ятайте, що пояснення усіх явищ, що спостерігаються, всіх геологічних формацій тощо не може і не повинне пртирічити Писанню. Визнавайте, що ніколи не може бути протиріччя між правдивою наукою та Божою правдою в Писанні. Немає протиріччя між світом, що створений Богом і Його об’явленим Словом.
6. Пам’ятайте, що наука не може дійсно піклуватися про походження світу, чреез те, що це перебуває поза цариною наукового дослідження. Це – унікальна подіяЮ про яку тільки Бог, Творець може авторитетно промовляти. Це Він робить у Писанні.

ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Прочитайте Буття 1. Що є в оповіданні такого, що веде до висновку, що дні творіння були такими днями, про які людина за звичай про них думає?
2. Чи той факт, що всесвіт був створений заради людини унеобхіднєю висновок, що земля, навіть сонце, є центром всесвіту? Поясніть.
3. Що каже Писання про душу людини у цих місцях: Луки 1:46; Псалом 42:1, 2, 5, 6; Матвія 27:50?
4. Обговоріть важливість неодноразового використання слів «за родом її» у Буття 1. Що таке «рід»?
5. Сьогодні багато-хто заперечує існування Адама та Єви, через те, що оповідання з Буття вважають за міф. Прочитайте Римлян 5:12-21. Чому важливо визнавати те, що Адам жив насправді?

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.