Сайт душпастиря Павла

• Трансцедентальна медитація
• Харе Крішна
• Резюме

      Для випадкового оглядача трансцедентальна медитація ("ТМ") і міжнародне товариство свідомості Крішни ("Харе Крішна") не тільки не споріднені, але і не мають зв'язку між собою і відрізняються, як день і ніч. Трансцедентальною медитацією займаються провідні бізнесмени, зірки культури, спортсмени і навіть християнські проповідники та члени церков. Немає нічого відмінного у одежі, стилі життя чи суспільній поведінці тих, хто практикує трансцедентальну медитацію. Харе Крішна, навпаки, відверто релігійна, її послідовниками є в основному молоді люди, які ізолюють себе від решти суспільства у своїх релігійних громадах. Майже все у їх одязі, стилі життя і поведінці в суспільстві є визначеним.
      Незважаючи на контрасти між трансцедентальною медитацією і міжнародним товариством свідомості Крішни, кожен з цих напрямків є незаперечнo "вестернізованим" проявом релігії індусів.

      Один з випусків серії "Як відповідати..." присвячений спеціально трансцедентальній медитації ("Як відповідати трансцедентальній медитації" Кейта Гербердінга, видавництво видавничого дому Конкордія). Тому тут ми не робимо спроби дати визначений опис її методології чи аналізу її обітниць, а коротко зупинимося на елементах ТМ. Магаріші Магеш Йогі, засновник ТМ, стверджує у книзі "Медитації": "Трансцедентальна медитація є шляхом до Бога." Теологізми Магаріші в його писаннях є джерелом постійних зніяковінь наставників ТМ і покровителів, які б бажали, щоб їх вчення було представлене публіці, як "Наука Творчого Розуму". Вони б хотіли, щоб широка громадськість і початківці перших рівнів думали про них лише як про процес фізичного і розумового розслаблення, хоча ця назва "Творчий Розум" вже передбачає Магатман, світо-душу, яка, як говорять індуси, пронизує і охоплює все.
      Ключ до релігійної природи трансцедентальної медитації пояснюється у церемонії посвячення, яку повинні пройти всі учні Магаріші. За індуською релігійною традицією, посвячені приносять пожертви фруктів і квітів, і кладуть їх на олтар під фотографією Ґуру Дев, померлого вчителя Магаріші. Наставник і посвячений стають на коліна, і наставник наспівує пісню величання на честь померлих вчителів індуїзму і основних богів індусів. Вся церемонія проводиться в рамках Пуджа та так і називається. Зокрема, у пісні величання говориться:

Народжений з лотоса Брагмо, Творче... Я поклоняюся Тобі ... коло чиїх дверей ціла галактика богів молиться про досконалі день і ніч. Прикрашений незрівнянною славою, наставник всього світу, поклоняючись йому, ми одержуємо сповнення.

      Те, що пісня співається на санскриті, не дає посвяченим розуміти, що у ній говориться. Роль Ґуру трансцедентальної медитації є також у традиції індусів. Ім'я Ґуру Дев, "основного святого" ТМ, означає "Божественний Керівник", і друга частина пісні Пуджі виявляє йому божественну шану і честь. Пошана до Магаріші, живого вчителя ТМ, може бути не божественною, але лише він має остаточний контроль над тим, що навчається і практикується в ТМ.
      Таємні мантри, що призначаються кожному посвяченому у ТМ, також походять від індуїстського релігійного порядку. Це щось більше, як вигадка, що привертає увагу, як пояснює Магаріші у його "Медитаціях": "Спів повинен породжувати наслідки в якомусь іншому світі, привернути увагу вищих істот чи богів, які в ньому живуть. Все знання мантри присвячене спілкуванню людини з вищими істотами у різних пластах творіння."
      Сам процес медитації - розслаблення, якого навчає Магаріші, є форма Джани-Йоги, в якій посвячений може досягнути стану, коли на нього не впливають негативні якості його оточення. Феноменальний успіх ТМ у навчанні людей удосконалювати себе фізично і духовно походить не від її релігійного значення, а швидше від загальної техніки розслаблення, яка століттями захищалася як релігійними, так і нерелігійними вчителями.
      Після вивчення тисяч сторінок свідчень стосовно релігійного підґрунтя, районний суд США в Нью Джерсі в кінці 1977р. постановив, що ТМ не вдалося повністю довести її заяву, що вона не є індуїстською релігією (Малнак проти Магаріші, цивільна справа № 76-341). Тому урядова підтримка класів ТМ у громадських школах Нью Джерсі була заборонена. Вирок мав бути апельований, але оскільки ТМ досягнув в деяких галузях "точки насичення", виникають нові вчення. Останні реклами запрошують студентів досягнути "можливостей супермена", таких, як можливість переборювати земне тяжіння (левітація), невидимість і силу слона. Ці обіцянки також є у індуїстській концепції "панування над природою", яке досягається тими, хто пристосований до свого "бого-я". У свідченні на процесі, згаданому вище, як і в книгах, написаних минулими наставниками ТМ, вони наполягають, що Магаріші відкрив їм, що перший рівень медитації є лише першим кроком у теперішньому ознайомленні Заходу з індуїстським поглядом на світ.
      Православні індуїстські вчителі критично ставляться до трансцедентальної медитації через її комерційні аспекти і через те, що вона заявила про своє авторство щодо традиції, яка належить всім індусам.

      Рух Харе Крішна створився, як "вестернізована форма індуїзму". Крішнаїтська секта індуїзму була заснована Чаінтанья Магапрабху, який народився у Бенгалі у 1486р. Чаінтанья був прихильником Бгакті-Йоги, шляху "поклоніння". Він почав прославлення Крішни, як Верховного Господа на місці Вішну. Його богослужіння полягало у танці і співі імені Крішни. Він навчав, що така "пряма" любов до Крішни є дорогою досягнення благодаті. Пізніше Крішнаїти прийшли до розгляду Чаінтаньї, як аватара Крішни.
      Крішнаїтський рух в Америці заснував Абгай Чаран Де Бгактіведанта Свамі Прабгупада, який зрікся дружини і дітей, щоб стати індуським ченцем. У 1965р. він приїхав в Америку і почав шукати учнів. Роком пізніше він заклав храм у Нью Йорку, і швидко храми, присвячені Крішні, почали з'являтися у інших американських містах. У 1968р. він започаткував основну публікацію руху Харе Крішна - "Назад до Божества". Прабгупада помер у 1977р.
      Святими письменами Міжнародного Товариства Свідомості Крішни є вся індуїстська релігійна (Ведична) література, але особливе значення надається Бгаґават-Ґіта, перекладеній англійською мовою Прабгупада. Вона називається "найстародавнішим, найбільш широко читаним і авторитетним релігійним письмом, відомим людині".
      Харе Крішна у певній мірі є "фундаментальним" і "консервативним" відгалуженням індуїзму на Заході, Харе Крішна наполягає на буквальному тлумаченні індуїських письмен, приймаючи, як історичний факт, появу Крішни, до чого інші у індуїстському світі можуть ставитися, як до міфу.
      Класична індуїська теологія втілення і Карми є прийнятними елементами теології Харе Крішна. У праці "Назад до Божества" є твердження: "Все, що ми подумали чи зробили протягом нашого життя, має вплив на наш розум, і загальна сума цих впливів визначає наші останні думки в мить смерті. Відповідно до якості цих думок нам дається належне нове тіло після смерті" (т. 11, №1).
      Від відданого Харе Крішна очікується проведення часу у двох станах -розвитку глибшого кохання і свідомості Крішни, і поширення свідомості Крішни по світу. Редактор "Назад до Божества" заявляє: "Щоб стати дійсним учнем, людина повинна виконувати чотири правила: не їсти м'яса, не займатися забороненим сексом, не грати в азартні ігри і не пити алкогольних напоїв. Якщо людина виконує їх і співає мага-мантри Харе Крішна певну кількість разів на день, вона вважається "людиною Харе Крішни" (№62).
      Спів є найважливішим ритуалом руху Харе Крішна, а також найкраще знаною у зовнішньому світі рисою Крішнаїзму. Він виділяє крішнаїтів, як відданих Бгакті-Иозі. Те, що співається, називається мага-мантра або "визволення розуму". Мага-мантра прославляє славу і енергію Крішни і часто співається під акомпанемент барабанів і бубнів: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе; Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе.
      Віддані Харе Крішна наполягають, що ефект від співу настільки сильний, що коли він проводиться привселюдно, то навіть ті, хто проходять поряд, одержують від нього духовний мир - хоча вони можуть зневажати чи навіть висміювати співаючих. Такі великі, як кажуть, милості Крішни. "Назад до Божества" свідчить: "Тому, коли вони [люди світу] лише почнуть вдавати співання Харе Крішна, Харе Крішна, ... тоді навіть, коли у них неправедні наміри, лице світу зміниться, і буде мир і справжнє процвітання" (№46).
      Віддані Харе Крішна проводять щоденну Пуджа та виконують інші свята і традиції індуїзму, в тому числі ті церемонії, у яких образи богів "пробуджуються", "одягаються" і "годуються".
      Харе Крішна піддалася критиці деяких православних індуських вчителів через її "вестернізацію". Вони вважають неприйнятними методи прохання пожертвувань і негативний суспільний образ, який склався через зневагу тих, хто не дав пожертвування прохачам. У деяких громадах крішнаїти покрили свої поголені голови невеликими перуками або в'язаними шапочками і одягли звичайний для вулиці одяг, щоб просити пожертви. Вони часто називають себе "членами ISKCON" і просять пожертви, "щоб вберегти дітей від наркотиків". Питання стосовно дійсного використання пожертв найчастіше залишаються без відповіді.
      Вуличні маскування і невизначені відповіді на запитання вважаються багатьма оглядачами "обманними" і не покращують образу Харе Крішна.

      Велика безодня між віруваннями, вправами, метою і стилем життя трансцедентальної медитації і Харе Крішна підкреслює велику терпимість і широкі розходження догматів індуїзму.
      Обидва ці напрями є дійсно "вестернізованими" проявами індуїстської релігії, хоча між ними немає порівняння. Лише для людини, яка вивчає глибинну фундаментальну теологію однієї "світо-душі", існує зв'язок мін трансцедентальною медитацією і Харе Крішна. Християнська відповіді обом їм буде різною, розглянутою після ознайомлення з деякими додатковими проявами індуїзму на Заході, а також короткого огляду другої зі впливовістю східної релігії, буддизму.

Українська Лютеранська Церква.

Copyright Rev. Pavlo Bohmat
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.