Сайт душпастиря Павла

1. З першого століття, після 50-ці (Дії 2:6), на Україні ширилося християнство – слов’янами, яких було навернено до віри у Єрусалимі, грецькими колоністами і іншими народами, які вели торгівлю зі слов’янами… Традиція каже, що апостол Андрій Первозванний: “дійсно був і навчав на Україні, ще до охрищеня Русі 989 року” – “віра ж від слухання…” (Рим10:17). З VII ст. у нас були грецькі колонії: Ольвія, Херсонес (І ст. 2000 християн), Тира, Феодосія…  Св. Єроним, Іван Златоуст, Св. Тертуліан і інші давні отці згадують християн на Україні… Вже у 882 році збудований храм на могилі князів Оскольда і Тира (навернені при нападах на Візантію і охрищені 860 року). Християнство поступово набирало силу. Князь Ігор у 944 році при укладанні мирної угоди з греками поставив підписи двох партій, на які поділилася Україна – “Русь неохрищена” (поганська) і “Русь охрищена”(християнська)… У Константинополі 960 року княгиню Ольгу зустрічали, як християнку (охрищена 955 р.). Її син Святослав був поганином, але не виявляв ворожих настроїв проти християнства, тож воно ширилося…  Онук кн. Ольги, князь Володимир, запровадив християнство Східного обряду…, і у 989-990 році офіційно відбулося хрищеня Русі…
2. Найголовніша причина охрищеня Русі – це сила і дієвість Слова Божого (Євр.4:12) у проповідуванні українських християн та місіонерів… Русі, як великій державі, потрібна християнська релігія, щоби стати народом Європейським… Вплив на кн. Володимира його бабусі кн. Ольги (відкрите сповідання віри кн. Ольги та її пресвітера)… Християнство ширилося серед народу від князівства до дружинників (у Києві, біля “10-тинної Церкви”, було християнське кладовище, ще до Володимирських часів )… Був великий вплив Візантійської імперії, яка була ідеалом сили, могутності, величі, влади, престижу та слави, як джерело християнства і християнської культури… Був вплив європейців: з ІІІ ст. на Русі з’явилися Готи…, були посольства німців 961 року, проповідники болгарської церкви та інше… Поширення християнства кн. Володимиром (привіз священиків з Візантії 987р.), введенням християнських реформ, нищення ідолів, будування Церков та шкіл для народу…
3. За часів Ярослава Мудрого здійснювалося розповсюдження християнства на Русі (у містах і селах). Велась боротьба з поганством та забубонами…Князь Ярослав змушував попів навчати людей (розповсюдження церковних шкіл для знаті і селян), створені “приєпископські” семінарії – наголос на церковній освіті священства і мирян… Будування Храмів та Церков. Поширення Слова Божого, богослужбових книг і перекладів стародавніх отців на зрозумілій мові. Поширення чернецтва (у монастирях переписували та перекладали книги…). Створення книжкових слов’янських фондів. Впровадження християнських законів у законодавство: “Номозакон”, “Руська правда”, упорядкування шлюбного життя та хрищення… Впорядкування ієрархії та усамостійнення Української Церкви (1051р. укр. митрополит Іларіон, Соборність та виборність посад…) – дало можливість адекватно відповідати на потреби українського суспільства…
4. Літопис: “Року 1051 кн. Ярослав поставив Іларіона митрополитом Русі у Св. Софії, зібравши єпископів (собор)”. Іларіон – чернець князівської “Церкви всіх апостолів”, аскет, справляв служіння у м. Берестові… “Книжник, дотримується чернечих візантійських традицій, патріот українського народу”... Великий богослов і проповідник. “Слово про закон і благодать” утверджував Русь-Україну, як велику християнську державу… “Завдання Київського християнства він убачав у в успадкуванні біблійних засад праведного впорядкування суспільства держави, поборенні цезаропапізму, вибудуванні справді гармонійних стосунків між церквою і державою”.
5. Літопис 1051 року каже, що “чернець Іларіон жив і молився у печері” біля Києва… Потім аскет Антоній жив у печері Іларіона і до нього приходили люди, які бажали стати ченцями (15 чоловік) викопали вел. печеру, впорядкували в ній церкву і  келії та поставили Варлама на ігумена (Антоній усамітнився окремо і помер 1073 р.). 1062 року кн. Ярослав дав ченцям гору, де вони зробили келії та монастир – ігумен “печерського монастиря” ієромонах Феодосій (помер 1074 р. “дальні”, або ”Феодосіїві печери”). Не втручався у політику, але давав правдиві поради князям. Запровадив у монастирі суровий студитський устав.  Побудували при монастирі притулок і виділили 10% доходів на його утримання, годували в’язнів, проповідували… Феодосій створив велику бібліотеку, розвивав господарство, запровадив навчання народу (ченці несли освіту укр. народу, засновуючи школи…) і т.д…
6. Секта “Богомольців” розвинулася з єресі павликанів (Схід Візантії), які визнавали лише чотири Євангелія та Послання ап. Павла, все інше надихнув злий демон (дуалізм подібний до маніхейців та марсіона)… “Богомольська” секта через переслідування зібрала військо у Вірменії, з ними був складений договір, за яким вони перейшли до Моравії (1393 р. зникли – навала турків на болгар)… Секта відкинула шлюб, таїнства…і т.д. Вважали, що Сатана – перший син Бога, який створив цей світ, Адама та Єву…, але Бог послав другого сина logosa спасти світ…
7. З занепадом Київської держави Київська митрополія займає територію різних держав (різні народи, різне віровизнання: Українська Галицько-Волинська, Литовська, Польська, Московська, Татарська) – це привело до міждержавної боротьби за метрополію. Ця боротьба (ХІІІ-XVст.) закінчується поділом єдиного православного слов’янського сходу Київської митрополії  на дві окремі митрополії: Київську і Московську. В результаті цієї боротьби стався духовний занепад Церкви та її духовного життя…
8. Розкол 1054 року на Західну і Східну Церкву… Падіння Києва під татарами у 1240 році – зруйноване політичне, економічне і церковне життя… Київські митрополити (греки: Кирил 1243, Максим 1300) переносять кафедру митрополії до Володимира-над-Клязьмою – це спроба позбавити західноруську Галицько-Волинську державу можливості стати спадкоємицею Києву як центру українського християнства. Створюються дві митрополії: Київська і Московська, які ведуть боротьбу… Бо фактично Московська, а формально “Київська митрополія” – йде боротьба за владу (політична і економічна необхідність підпорядкувати Київ), до якої додали “богословський” присмак”… Розвивається термінологія: “Москва – ІІІ Рим!”, бо всі впали у єресі (Захід – “феліокве”, Візантія – пала 1453 під мусульманами. Толерантний Київ завжди мав стосунки за обома і в 1439 Флорентійська унія “додала олії до вогню”, бо укр. народ і єпископи погодились… ). Розвивається “месіанський цезропапізм”, після 1448  митрополит називався “московський і всієї Русі” - “Москва – центр православ’я (з 1325 р. окрема митрополія), який зберігає чистоту віри”. Внаслідок цього відгородились від усіх, приділяють велику увагу лише на зовнішні ознаки, зникає проповідування…
9. Уніатські Церкви – це “церкви, що в різний час відділилися від різних напрямків східного християнства і мають унію з Рим-Кат. Церквою. Унії укладалися під загрозою втрати церквою культурної й національної ідентичності в умовах іноземного та іновірного панування”. На Україні через політиканство Царгородського патріарха (тюркопапізм, економічна залежність від Москви, призначення декількох митрополитів на Україні одночасно і т.д…) виникла недовіра до Візантії, яка підривала традиційні засади церковної юрисдикції. До того ще й надмірне втручання світського елементу (братства і інше…) дестабілізувало митрополію і т.д…  Унія, як єдиний шлях виведення церкви з кризи…
10. За час перебування на Київському митрополичому престолі Петро Могила (1632-1647), видатний богослов і просвітитель, здійснив докорінне реформування церковного життя Православ’я. Впорядковуючи внутрішнє життя церкви, був запроваджений постійний нагляд за  дисципліною духовенства, за порядком богослужінь і т.д… Митрополита підтримували братства і козацтво. Оновлював духовні святині православ’я, зберіг та примножив майно митрополії (зміцнив її),були  введені консисторські суди… Легалізував 1632 року ієрархію (за лютеранським зразком), бо протистояв проти “права патронату” і симонії… “Приділялося багато уваги культурно-освітній справі та впорядкуванню богословсько-культової діяльності церкви”, через це збудували колегію  (за європейським зразком) та друкарню. Під наглядом П. Могили були реформовані Служебник та Требник (вилучили забубони і хибні традиції). Книга “Православне сповідання віри” у 1640 році була затверджена Київським Собором, пізніше стала символічною… За Петра Могили “Київська митрополія була найбільш самостійною та авторитетною за всю історію свого існування”.
11. Патріарх Никон бажав реформувати: взаємовідносини церковної і державної влади і узгодження російської богослужбової практики з грецькою. Уніфікація церковних обрядів і виправлення богослужбових книг призвели до “старообрядницького” розколу. Скликаний у 1654 році Патріархом Ніконом Собор визнав необхідність виправлення церковних книг, а Собор 1656 ухвалив нововиправлені книги. Енергійна діяльність Нікона і втручання у мирські діла озброїли проти нього бояр. 27 грудня 1666 року на Соборі у Москві він був визнаний винним у проголошенні хули (ганьби) на царя і у жорстокому ставленні до підлеглих – позбавили сану і закрили у монастир. Великий Московський Собор 1666-67 р., засудивший Патріарха Нікона і деякі його розпорядження і дії, ухвалив головну працю – виправлення богослужбових книг. Собор відмінив постанови Стоглавого Собору 1551 р.  “о двоеперстии” і інших обрядах, відновив судові привілеї Російської Церкви і видав правила, які стосуються церковно-богослужбової практики.
12. З 1517 року у Польщі і Україні починає ширитися лютеранство. 1525 року Прусія проголошена лютеранською державою, 1544 герцог Альбрехт закладає університет лютеранства. А у 1554 році видав устав, який вимагає читати Євангеліє польською мовою, що прискорило переклад Св. Письма: лютеранський пастор Ян Сікліціан видає польською “Новий Заповіт”, 1563 Брестсько-Каловський переклад Миколи Радивіла... Але  з 1570 р. поширюється кальвінізм і стає панівною релігією…  На західній Україні лютеранство розповсюдилось десь у 1530-40 роках, але не набуло великої сили (було пригнічене кальвінізмом…). Але реформаційний рух спричинив великий духовний підйом серед священства (бо навчалися на заході) і народу… Були відомі як лютеранські діячі: Кровицький (потім Р-кат), Ореховськиій (потім кальвініст…соцініанець).
13. У XVI-XVII ст. на Україні дуже поширився кальвінізм з його пагубними ідеями: символізму, панування розуму людини над Св. Письмом, несприйняття повної присутності Божества у Христі, перекручення доктрини Причасті і т.д… Такі ідеї неодмінно спричиняють повне відкидання Божественної сутності нашого Господа, що у свою чергу веде до антитринітаріанської єресі, чим і зумовлене поширення соцініанства землями України…
14. З ХVI ст. нам відомі такі переклади Біблії: “Пересотницьке Євангеліє” Архимадрида Григорія (на основі польського перекладу лютеранського пастора) – це перше Українське видання. Негалерський і Каржинський, а також  переклад Франциска Скорини 1573-77 р. (православний), також на Україні видана “Острозька Біблія” Федорова 1581 р.(ст. слов’ян. мова)…та інші.
15. Акція позбавлення Київської митрополії (Українського Православ’я) самостійності відбувалася у липні-жовтні 1685 року частиною промосковськи орієнтованої української ієрархії та гетьманом Самойловичем. Ця неканонічна подія відбулася за підтримки Константинопольського Патріарха Діонісія, який за хабаря і на вимогу підкупленого великого турецького візиря, передав Київську митрополію під юрисдикцію Москви… Незаконність цього акту визнана 1924 року декретом Константинопольської патріархії…
16. В 1721-43 р. Київська митрополія перетворена на єпархію… Уніфікація – русифікація: впроваджувалися єдині (російські) богослужбові книги, заборонявся друк української релігійної літератури. Обмеження традиційних прав і привілеїв підривало правове та економічне положення Православної церкви на Україні… Наприклад,: “заборона церквам і монастирям приймати в дар від віруючих землю та майно погіршувала церковне матеріальне забезпечення” і т.д. - утиски і гоніння Укр. Православ’я… У 1786 році на Україні почалася секуляризація церковних земель – “перерозділ власності на користь держави, яка поставила духовенство в цілковиту економічну залежність від державного утримання”. Так знищили церковно-історичний та релігійно-культурний авторитет України та Українського Православ’я – зробивши його частиною централізованого самодержавного устрою…
17. У 1535 році голландець, колишній католицький священик, Менно Симонс (1492-1559) зібрав декілька груп анабаптистів і визначив доктрину нової конфесії у “Засадах християнського життя” (1539) – меннонити… Спасіння особистою вірою, загальне священство, покаяння, не вірять у передвизначення, свідоме хрищення “за вірою”, обряди ламання хліба і обмивання ніг, світська клятва (присяга) – гріх, громада – “зібрання відроджених святих обранців”… На Україну потрапили за часів Катерини ІІ, колонізували Правобережжя та Південь, створили конвент – держава у державі… У 1860 році від’єдналися “братські меннонити” – гюпфери. Існування меннонитства підготувало грунт для пізніх протестантських течій в українському середовищі. У 1928 р. нараховували 120 тис. меннонитів на Україні... Через заборону 1929 р. деякі емігрували, інших депортували. Залишки меннонитів у 1963 році увійшли до Союзу ЄХБ…
18. Українська Греко-Католицька Церква ХХ ст. на Україні не мала проблем до виходу указу “про обмеження церковної діяльності” 1929 року... 1939-1941 була очолювана митрополитом Шептицьким і зберегла свої структури. Але через репресії УГКЦ прийняла участь у національно-визвольному русі – це спричинило у 1945 р.  нищення церковних структур під керівництвом митрополита Сліпого… У березні 1946 року Львівський Собор (під наглядом держави) проголосив скасування унії 1596 року. Одержавлене з 1943 р. московське православ’я поглинуло Греко-католицькі парафії… Але десь 30% священства і мирян за підтримки емігрувавших греко-католиків (УКЦ митрополит Сліпий) організували підпільну структуру Української греко-католицької Церкви… УКЦ+УГКЦ протягом 60-80 років намагалися визначити свій статус… ІІ Ватик. Собор  видав декрет про підтвердження церковних традицій та патріарші права східних уніатських церков, але створення автономного патріархату заборонили (напруження стосунків). Як наслідок, Сліпий “проголосив” себе патріархом: частина священства - ”пуристи” підтримала “самостійні” прагнення, інша “западники” – ні (досі конфлікт)… У 1987-88 рр. УГКЦ офіційно відновила свої структури…
19. Передумови виникнення і розвитку лютеранського руху на Україні: Реформаційні ідеї Петра Могили (1632-1647 патріарх), Прокоповича, Драгоманова, Сковороди, Шевченко… Тривала стагнація церковного життя… Корупція у церкві… Втрата Української державності 1917-1920… Підписана угода про олатичення Греко-католицької церкви (уніфікація)… Діяв “Союз Аугсбурзько Віросповідних Церков (АВЦ)” під керівництвом доктора Теодора Цеклера (віросповідний ортодоксальний лютеранин)…
20. На рахунок слабких сторін наших попередників мені сказати важко, лише їхні попередні стосунки з кальвіністами у “Союзі АВЦ”… З 1925-1926 утворили “УЄЦАВ” і вели активну церковну діяльність та багато видавали у своїх друкарнях богослужбових книг (виправлених за лютеранським зразком) для зорганізування церковного життя, вкріплення віри та віросповідання… Поширювали Біблії на укр. мові та зорганізували у м. Станіславі “семінар” для навчання проповідників, який мав перейти у семінарію… Характерними ознаками лютеранської церкви на Україні було: Церква мала народний національний характер, чіткий віросповідний та місійний характер, дбала про освіту і виховання українських пасторів, не мала сріблолюбного характеру (підтримувала бідних) і т.д…
21. Пастор Ярчук, як активний віросповідний ортодоксальний лютеранин, є прикладом і зразком, який варто наслідувати… Він вів велику пасторську і місійну роботу: видав український лютеранський “Служебник”, “Співанник”, ”Требник”, “Євангельське визнання віри”, Малий і Великий катехізис М. Лютера, постійно виходив часопис “Стяг” і додаток “Прозри”, багато брошур та Біблій… Зорганізував у м. Станіславі семінар для навчання пасторів… Не покинув свій народ і Церкву під загрозою смерті, а проповідував до кінця свого життя…

"А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням..." (1 Кор. 1:30).

Українська Лютеранська Церква.