Сайт душпастиря Павла

      Як правило, книга такого роду, як ця, не витрачатиме час на обговорення питання, чого не визнає організація. Але свідки Єгови широко відомі певними поглядами, які вони вважають єдиними прийнятними для віруючих. Тому ми повинні обговорити цю тему у світлі Божого Слова.

      Багато свідків Єгови померли безглуздою смертю з того часу, коли організація Вартової Башти в 1945р. заборонила переливання крові. Ті, хто погоджується на переливання крові, відлучаються від збору, від них відвертаються інші свідки Єгови. Керівний орган цитує Левит 17:10: «А кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, - і винищу її з-посеред народу її». Інший вірш у Діях 15:29: «Стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушний, та від блуду».
      Сучасна точка зору організації Вартової Башти на переливання крові є невизначеною. «Свідок Єгови, хворий гемофілією, при загрозі смертельної кровотечі може постійно приймати необхідні складові крові, але якщо свідок Єгови став жертвою нещасного випадку і в результаті цього може померти, він повинен відмовитися від переливання крові» (Коментарі від друзів, зима 1994р., с.2).

      Цитата з Левит ясно вказує не їсти тваринної крові. Коли людині роблять переливання крові, кров зовсім не їсться, і це не є кров тварин. Тому ця заборона із Святого Письма немає нічого спільного з переливанням крові для збереження людського життя. Цитата з Дій не забороняє переливання крові. Немає змісту вважати, що це правило все ще діє. А навіть коли і діє, вірш Дій 15:29 говорить про правило харчування, а не про переливання крові. Левит 3:17 наказує: «Жодного лою і жодної крови не будете їсти». Якщо не дозволено їсти кров, як наполягає організація Вартової Башти, чому її керівний орган не забороняє їсти також і жир?

      «Свідки Єгови не беруть участі у святкуванні дня народження, оскільки такі святкування надмірно вшановують окрему людину» (Школа і свідки Єгови, с.18). Свідки Єгови зазначають, що у Біблії згадуються лише два святкування дня народження - фараона (Буття 40:20-22) і царя Ірода (Марка 6:21-28). Обидва ці чоловіки були поганами і обидва стратили людину на честь святкування свого дня народження.

      Бог не наказував і не забороняв святкування дня народження. Погани молилися, але це не робить молитву чимось неправильним. Погани святкували день народження. Але це не повинно зупинити нас від святкування нашого дня народження. Справді, фараон і Ірод були жорстокими, але вони вбивали людей з багатьох причин, не тільки в день народження. Йова 1:4 також стосується святкування дня народження. «А сини його ходили один до одного, і справили гостину в домі того, чий був день». Святкування дня народження - це час дякувати Богу і радіти. Бог не засуджує цього.

      Свідки Єгови протистоять святкуванню Різдва з таких причин: ми не знаємо точної дати народження Христа; день, коли святкується Різдво, був колись поганським святом; Господь проти переїдання і надмірного пиття, які часто трапляються під час святкування Різдва.

      Ми не засуджуємо нікого, хто відмовляється святкувати Різдво. Але і нас не треба засуджувати за те, що ми його святкуємо. «Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання» (Римлян 14:5).
      Немає нічого поганого у святкуванні події в інший день, ніж вона сталася. Перші християни встановили святкування Різдва Христового 25 грудня, щоб замінити свято Сатурналії, поганське поклоніння сонцю. 25 грудня більше ототожнюється з поганським поклонінням. Ми заперечуємо проти зневажання Різдва. І те, що дехто відмовляється від святкування Різдва, не повинно утримувати нас від величання Бога за народження нашого Спасителя.

      Свідки Єгови утримуються від святкування Великодня, оскільки вони вважають його поганським звичаєм. Слово "Еаster" (що англійською означає Великдень) походить від імені скандинавського бога Eостре.

      Якщо людина повинна відкидати щось, бо його назва пов'язана з поганським звичаєм, тоді ніхто - і свідки Єгови також - не повинен використовувати назви днів тижня, які походять від імен поганських богів: Сонце, Місяць, Тіва, Водена, Тора, Фрії і Сатурна. Це все справи не стосується. Якою б не була назва, віруючі в Ісуса хочуть святкувати Його Воскресіння.
      Воскресіння нашого Господа було таке важливе для ранніх юдейських християн, що вони змінили основний день поклоніння з суботи на неділю. Вони святкували Воскресіння кожної неділі. З часом церква встановила церковний рік, в якому Воскресіння Господнє святкується в певний день року.

      Свідки Єгови не голосують, оскільки вважають себе громадянами Царства Єгови. Вони не вшановують прапор, бо вважають його емблемою ворожого уряду. Товариство Вартової Башти ототожнює прапор з поганським звичаєм і вважає вшанування прапора ідолопоклонством.

      Хоча Біблія засуджує гріховний світ, Божі люди можуть бути членами світського уряду. Йосип був другою за становищем людиною у Єгипті (Буття 41:39-41); Неємія був урядовцем у поганському суді (Неємії 1:11-21); Давиш служив двом поганським правителям (Даниїл 1:1-6; 6:1-2).
      Римський уряд в час апостола Павла був поганським. Однак, Павло пише: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога» (Рим. 13:1). Хоча християни визнають цей Божий порядок, вони не поклоняються прапору. Вони шанують прапор, щоб виявити відданість своїй країні.

      Вартова Башта (1 лютого 1951р., с.73) робить такий коментар: «Свідки Єгови за сумлінням відмовляються від участі у збройних конфліктах і оборонних програмах світових націй». Свідки Єгови відмовляються від участі у військовій чи нестройовій службі. Вони пояснюють, що служать у армії Єгови, а національна армія є частиною ворожого табору.

      Ми відкрито засуджуємо війну, як спосіб вирішення суперечок між народами. В жодному разі ми не захищаємо війни. Але фактом є те, що Біблія не заперечує військову службу. Єгошуа очолював армію Ізраїля у здобутті Ханаанського краю. Давид, змальований, як «муж за серцем Господнім» (1 Самуїла 13:14), був пожиттєвим воїном.
      Іван Христитель не говорив воякам, які ходили до Нього, залишати армію. Навпаки, він вказував їм: «Нікого не кривдьте, ані не оскаржуйте фальшиво, вдовольняйтеся платнею своєю» (Луки 3:14). Коли Петро христив Корнилія, богобоязного сотника полку, що прийшов до віри в Христа, він не казав Корнилію залишити військову службу (Дії 10).

      Перші два президенти товариства Вартової Башти, Чарльз Т. Рассел і Джозеф Ф. Рутерфорд, носили хрест на лацканах піджаків. Але з 16 жовтня 1931р. випуск Вартової Башти вийшов без символу - хреста та корони - на обкладинці. Керівний орган оголосив, що хрест є поганським символом, який прийняла церква. Як твердять свідки Єгови, Ісус помер на ганебному стовпі, прямій колоні без поперечної планки.

      Знаряддя страти, хрест, був стовпом, що забивався вертикально в грунт. Як правило, але не завжди, до нього зверху прикріплявся поперечний брус, деколи на верхівці, за формою букви «Т», деколи планка прикріплялася нижче, утворюючи відомішу у Християнській символіці форму (Джордж Артур Баттрік, Словник перекладача Біблії [Нешвіл: ЕбінЧдон Пресс, 1962], том 1,с.745).
      Товариство Вартової Башти завжди зображує розп'ятого Христа з одним цвяхом, що проходить крізь дві долоні. Так було б у випадку, коли Ісус був би розіп'ятим на стовпі без поперечного бруса. Однак, апостол Хома говорить про цвяхи у множині: «Якщо не побачу на Його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця в місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік Його, - не повірю!» (Івана 20:25, переклад Хоменка). Посилання Хоми на цвяхи в руках Ісуса говорить про те, що хрест мав поперечну планку.
      Немає дійсно великого значення, чи був на стовпі, на якому було розп'ято Ісуса, поперечний брус, чи ні. Що є дійсно важливим, - те що ми віримо в Ісусову велику любов, з якої Він помер за наші гріхи і воскрес тілесно з гробу.

      О Боже - Отче, Сину і Духу Святий - дай мені стати благословенням для свідка Єгови.

Українська Лютеранська Церква.

Copyright Rev. Pavlo Bohmat
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.