Сайт душпастиря Павла

Читання: Іс.53:4-12.

⁴ Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив... ⁵ А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! ⁶ Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас! ⁷ Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст... ⁸ Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано... ⁹ І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани... ¹⁰ Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження! ¹¹ Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе. ¹² Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!

Агнець Божий.

Слава Ісусу Христу!

Текстом до сьогоднішньої проповіді взято текст з книги пророка Ісаї 53: 4-12.
     Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! Амінь (2Кор. 1:2).
     Дорогі брати та сестри. Прочитавши ці слова, я пригадав зображення, яким часто прикрашають церкви, і яке, також, роблять у вигляді вишивки, якою розшивають єпітрахіль- один з атрибутів пастирського одягу, яка вдягається по верх стихаря. На цій вишивці зображене ягня, яке тримає хрест. Часто, ягня зображують з проколотим боком, з якого в чашу стікає кров. І, можливо, хтось міг би подумати, що на перший погляд нічого особливого у цій вишивці не має, і що це звичайна вишивка, одна з тих, якими прикрашають єпітрахілі. Але, тільки вивчаючи і слухаючи Боже Слово, ми зможемо зрозуміти і повністю осягнути повне значення цього вишитого Ягняти, яке несе хрест, і ми, також, зможемо зрозуміти все те, що це ягня з хрестом означає для всіх християн.
     Як в Новому, так і в Старому Заповіті Месія порівнюється з Ягням. Його, також, називають Агнцем. Пророк Ісая порівнює страждаючого Раба Божого з Агнцем, Який “Як ягня був провадженний на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст”. Іван Христитель говорить про Христа як про Агнця: “Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере” (Ів.1:29).
     Але, що ж це за ягня, яке було проваджене на заколення? З якою ціллю Воно прийшло у цей світ, і чому Йому потрібно було постраждати, пішовши на заколення?
     Досить часто, людям важко це зрозуміти, а, головне повірити у це. Бо світ, в якому вони живуть і який оточує їх, є на їхній погляд досить добрим. Люди мають гарні будинки, чудову роботу, добру дружину, дітей, посаду в суспільстві і також мають гроші. Комп'юторизація і автоматизація набагато полегшили життя людям і дали їм більше можливостей в цьому світі. Здавалося б, що все виглядає ніби то чудово. Але, поряд з цим всім ми не можемо не помітити вбивства, крадіжки, ненависть, війни, насилля, хвороби і епідемії. І ми можемо побачити, що в дійсності, людина немічна і безпомічна. І люди часто переймаються запитаннями: чому це все є в світі? Чому світ потопає у ненависті і насиллі? І чому Бог допускає це?
     Бо Бог створив небо і землю, і все, що є на землі, добрим. І що Він створив перших людей, перших овечок Божого стада: Адама та Єву на Свій образ і подобу, і вони були в постійному спілкуванні і в мирі з Богом, і жили під Його опікою і проводом. Але, потім сталася найжахлива трагедія в історії людства - це гріхопадіння перших людей. Гріхопадіння - яке є ключовою подією після створення світу. Через це людство втратило мир і спілкування з Богом. І саме цим визначається подальша доля всього людства, і визначається те, що ми втратили образ Божий, і що диявол, смерть і гріх роз'єднали нас з нашим Небесним Пастором, зробивши нас вразливими і беззахисними. “Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а з гріхом смерть у всіх людей через те, що всі згрішили” (Рим.5:12).
     І всякий наступний гріх бере свій початок в гріхопадінні людини. Тільки виходячи з цього, можна зрозуміти весь жахливий зміст гріха. Наслідки гріха - це немочі, хвороби, смерть, але головне - це відчуження людини від Бога, від інших людей, від самого себе. Відчуження один від одного проявилося у соромі, усвідомленні своєї наготи і перекладанні вини один на одного. Ми були вигнані з найкращого Божого пасовиська, і найстрашнішим є те, що смерть, гріх і диявол почали свій нищівний наступ на людство, поширюючи своє панування в світі.
     Ми почали вдаватися до всіляких способів, щоб повернути собі становище, яке втратив Адам. Ми пробували через виховання, філософію, релігію та урядові заходи скинути з себе зіпсованість та гріх. Наші наміри були добрі, і навіть деякі з наших спроб були гідні похвали, але всі вони розминулись зі своєю метою. Усі наші знання, усі наші винаходи, усі наші проекти та плани не дали належних наслідків, і ми все повертаємося до того, з чого почали. А це тому, що ми завжди робимо ту саму помилку, яку зробив і Адам, — ми все ще намагаємося бути царями, які керуються власним правом і силою, намагаючись досягнути всього своїми власними силами, йти по життю без Божого керівництва, замість того, щоб підпорядкуватися Божому Законові. Але, це врешті-решт, приводить до того, що ми залишившись одні, без нашого Пастора, розбігаємося, і блукаємо по життю як вівці, не знаючи куди йти, і не маючи можливості захиститися від хижаків.
     Але, Бог ненавидить гріх. І Він не бажає, щоб він панував над нами, і щоб наше життя скінчилося жахливими стражданнями і муками в пеклі. І Він послав у цей грішний світ, у це розпорошене і заблукле стадо Свого Однородженого Сина, Який народився від діви в стайні серед худоби, і Якого світ одразу ж не прийняв, намагаючись після народження вбити Його. Правдивий Бог стався одним з нас, одним з Божої отари, але Який на відміну від нас, був Агнцем Божим, без вад і без гріха. Який жив в тому ж самому світі, був спокушений тими самими спокусами, але протистояв їм. І Він не тільки протистояв спокусам диявола. Він прийшов, щоб знищити диявола і знищити смерть, щоб зібрати нас, розпорошених і наляканих овечок. Христос прийшов, щоб стати жертвою за гріхи людства, щоб виконати Закон, бути нашим слугою, і щоб бути нашим Ягням, яке приносилося в Старому Заповіті в жертву, щоб викупити гріхи, вчинені проти Бога. І образ страждаючого Ягняти показує нам всю повноту Божої любові. Бог свідомо вибрав образ слуги - розп'ятого, вбитого, але потім воскреслого, для розуміння значення страждань і смерті Христа.
     Єдинородному Сину Божому потрібно було померти на хресті - цією жахливою і ганебною смертю, щоб викупити нас від влади смерті і диявола і щоб дати нам спасіння і життя вічне. І Христос заплатив дуже дорогу ціну, проливши Свою невинну кров і віддавши Своє життя за нас, прийнявши жахливі муки замість нас. Він став досконалою жертвою за гріхи людства, за гріхи кожного з нас, зробивши те, що ні одна людина в світі зробити не могла. “Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був,- кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено”. “І з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!”
     Він відшукав нас, заплутаних в чагарниках наших гріхів, поранених хижаками, наляканих, розчарованих і знесилених овечок. Взяв нас на руки, і приніс нас до Божого стада, напоїв і зцілив наші смертельні рани.
     Але ми не тільки не можемо збагнути і усвідомити всього того, що для нас зробив Христос, але досить часто ми нехтуємо Христовими стражданнями і смертю, відкидаючи і заперечуючи їх. І своїми гріхами, своїм життям в невірі ми розпинаємо Христа. Ми відкидаємо все те, що для нас здобув Христос, Який помер, щоб ми жили вічно з нашим Творцем.
     І ми повинні завжди пам’ятати, що саме цього хоче диявол, і що його наміри і його хитрощі, які направлені на те, щоб зводити людей, не змінилися і сьогодні. Він і сьогодні намагається обманювати і вбивати людей, використовуючи свою силу, і продовжуючи спокушувати людей, і вражати людські серця. І не обов’язково для цього він буде використовувати змія, як це він зробив з Євою і Еденському саді, він не нехтує ніякими засобами і принадами, на які попадаються люди. Він буде говорити з людиною навіть тоді, коли вона слухає Слово Боже, закидаючи їй таке питання, як “навіщо вірити тому, що написано в Біблії?”
     Але, знаючи і пам'ятаючи про це, Бог дав нам чудовий захист - Ісуса Христа, щоб ми могли протистояти дияволу. Він дав нам Свого Однородженного Агнця, досконалого провідника, Який веде нас до нашого Небесного Отця. Агнця, Який не тільки помер на хресті, перемігши диявола і смерть, але Який воскрес третього дня. І його воскресіння є доказом того, що Отець прийняв цю досконалу жертву. І коли Христос повернувся на небеса до Свого Отця, Він продовжує піклуватися про нас. І Він послав Святого Духа, щоб Той дав нам можливість жити християнським життям і протистояти нападам диявола, створюючи і підтримуючи в нашому серці правдиву віру в Нашого Господа Ісуса Христа - досконалого Агнця Божого. І Він дав нам Своє Святе тіло і Свою Святу кров, приймаючи які, ми отримуємо не тільки прощення гріхів і покріплення віри, а і завдаємо нищівного удару по смертельним планам диявола.
     І отже, маючи віру, центром якої є Христос - Агнець Божий, образ вишитого Ягня не буде для нас лише вишивкою, або простим зображенням. Бо ми знаємо, що це Ягня, цей Агнець Божий постраждав за нас, взявши на себе наші немочі і гріхи, прибивши їх до хреста і змивши їх Своєю дорогоцінною кров'ю. І чуючи про Божого Агнця, ми будемо завжди дивитися на Христа на хресті, дивитися на це ягня з христом, в Якому було розіпнуто гріх і смерть, і Яке забрало їх з Собою в могилу, і Яке переможно веде нас в цьому житті від смерті до вічного життя. Бо як пише апостол Іван: Ісус Христос то “Господь над панами та Цар над царями. А ті, хто з Ним, покликані, і вибрані, і вірні”. (Об.17:14). Заради Ісуса Христа. Амінь! І мир Божий, шо вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі! Амінь (Фил. 4:7).

Українська Лютеранська Церква.

Copyright Rev. Pavlo
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.