Сайт душпастиря Павла

Гал. 5:16-24
Лк. 17:11-19
Єр. 17:13-14

Вiд Луки 17
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
12 І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
13 І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...
17 Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
18 Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
19 І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!

Проказа

      Проказа – сама страшна, небезпечна, огидна та мерзенна хвороба з усіх тих, які описані в Біблії. Це є смерть сповільненої дії. Вражені частини тіла хворої людини, буквально відмирають, в той час, як хворий все ще живий. Хвороба вражає здорові частини тіла людини, вона не може існувати поза живою істотою. Ми не можемо побачити саму проказу, як вона виглядає, подібно до того, як ми бачимо дерева, птахи, та чимало інших видимих речей. Радше проказа, це зіпсуття того, що первинно існувало добрим, вона вже стає одним цілим з тим, що вона спотворила, чи то людина, чи тварина – немає значення, її не можливо відокремити від того, що вона вразила. Наприклад, я не відношуся до людей, які особливо в дитинстві акуратно споживали їжу, при цьому, щоб нічого з того, що я їв, не впало мені на сорочку, чи штани. В будь-якому разі, щоби на мої речі я під час прийняття їжі не посадив, це просочується в глиб тканини так, що її дуже важко позбутися, необхідно докласти величезні зусилля, щоб зникла ця пляма, застосовуючи різноманітні порошки, та засоби. Тож проказа також стає сутністю людини, яку можливо лише вивести, але не прикрити. Проказа, обов‘язково не покоїть людину яка хоче позбутися цієї гидоти. Процес звільнення від прокази довгий, але необхідний, бо від неї звільнитися треба. Очевидно, що тема боротьби людей з цією страшною хворобою, не припинялась ні в Новому, ні в Старому Заповітах. Свідоцтво тому, наш сьогоднішній євангельський уривок, де ми бачимо десять прокажених, які були вражені цією огидою, що бажали очиститися від неї. В Старому Заповіті, в книзі Левіт, відведено цілих два розділи, щоб описати потребу в зціленні від прокази. Ця хвороба виявляється по різному, чи то лишай, чи то пухлина, чи то біла блискуча пляма. Закон Мойсеєвий не говорить займатися самолікуванням ні в якому разі, бо це не допоможе ,натомість, при виявленні будь-яких змін на шкірі, негайно треба показатися священику, який, і лише який може вірно може встановити діагноз, та назначити належне лікування. Знаючи особливості закону, Ісус, дивлячись на прокажених, також призначив їм звернутися до священиків, але за іншої мети, не щоб призначити лікування, а щоб засвідчити видужання. Коренем усіх цих симптомів, що виникають на тілі, є проказа, рішення про лікування якої, остаточно міг висловити лише священик. Проказа, це не просто хвороба, це форма покарання за гріх, більше того, це навіть праобраз самого гріха. Того гріха, який передали нам наші спільні прабатьки в Едемському саді – Адам та Єва. Сатана зобразив Єві гріх привабливим, та зовсім небезпечним: “І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.” В той час, вона навіть не замислювалась над наслідками, які стануться, коли вона послухається брехню змія. Єва не могла протистояти змієві, бо не бачила загрози своєму, та життю Адама. Сатана досягнув своєї мети, з тих пір, він завжди наполегливо намагається вражати людей подібними плямами прокази, які він замасковує у небезпечні, щоб людина лише почала повільно помирати, сама не відаючи про те, що вона вже набула проказу – початок смерті. Хіба Сатана не виявляє нам гріх як щось білосніжне, приваблююче, блискуче. Адам та Єва, першопочатково були чистими, добрими, вони були без гріха, але як гріх увійшов в світ, він спотворив їхню добрість, та чистоту, гріх став їхньою невід‘ємною якістю, але нажаль, його не можливо раз і назавжди відділити, подібно до того, як відділяють золото через високу температуру від сміття, він буде супроводжувати нас до самої смерті. Подібно до того, коли я намагався повернути своїм забрудненим речам первинний вигляд, до того, як на них потрапила частина їжі, було не можливо будь-що зробити, бо бруд проникає всередину швидше, ніж ми це помітимо, та почнемо щось діяти. Не лише мені, а мабуть й усім вам не приємно, коли на вашому одязі плями від олії, борщу, чи будь-чого іншого що залишає плями які не прикрашають одяг, а занечищують його. Замість того, щоб дивитися на саму річ, в очі найпершим чином кидається саме ця пляма. Тож в будь-якому разі, людина завжди починає допомогти собі, в надії знищити ти що псує зовнішній вигляд. Деколи, це допомагає, плями щезають, не залишаючи сліду, але чистота залежить від того, чим ви забруднились, якщо це вино, або чорнило, чи риб‘ячий жир, то якби ви це не терли, не знищите пляму, хіба протрете дірку, але цим краще не зробите, а навпаки, ще гірше. Тому у випадку прокази, яка не є іграшкою, людина повинна була лікувати з допомогою священика. Якщо пляма на якійсь речі є сильно велика, то не шкода буде її викинути, або ж пристосувати для інших цілей, але у випадку з людиною так зробити буде не можливо, а отже, її необхідно вилікувати від прокази, бо ті плями свідчать про приховану хворобу в глибині серця кожної людини, про людське самолюбство. В дійсності, сказавши, що плями прокази є в кожного з нас, я не помилився, тому що я не проводив дослідження кожної людини в цьому світі, але за мене це зробив єдиний серцезнавець, Який правдиво ставить діагноз не дивлячись чи багата ця людина, чи бідна, чи вродлива, чи не дуже – це Господь Бог, норми та правила Якого не міняються ні з часом, ні зі зміною політичного чи економічного становища. його правила є і будуть ті ж самі: “ бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,”. Тому то жоден в цьому світі не може сказати, що я без гріха, бо тоді він буде неправдомовцем. Тому то десять прокажених і бажали бути очищеними, бо знали, що проказа в їхньому тілі, ні до чого доброго не призводить, а лише псує, окрім того, вона ще дає шлях до нових і нових хвороб, які будуть вражати тіло. Тож не гаячи часу, вони вийшли Богові назустріч, і благали про допомогу. Вони направили свої голоси в Його сторону, як єдиний вірний напрямок звідки можна отримати цілковите зцілення, вони зверталися до Божої милості, і не помилилися. Господь їм сказав показатися до священиків для того, щоб за законом вони принесли за зцілення, та вони думали, щоб священик визначив їхню хворобу. Вони не знали, що їхня хвороба була вже давно визначена Тим, до кого вони зверталися за милістю. Господь почистив не лише їхню забруднену одежу через не акуратність, але Він також відбілив їхню душу. Він воскресив вмертвлену душу гріхом та проказою, дав нове життя, яке має величезну цінність, бо ніхто інший цього не міг би зробити. Віру в те, що лише Бог Ісус може зробити таке чудесне зцілення, говорить нам вчинок одного з десятьох, який прийшов, щоб подякувати Йому за те, що Він повернув йому життя. Ця людина не була Ізраїльтянином, а народом, який був далеко не найкращим другом Ізраїля, - самарянином. Вони ненавиділи людей з Самарії, бо це поганський народ, поклоняються фальшивим божкам. Та тут ми бачимо те, що і передбачав Господь, що усі кінці всесвіту будуть знати про Нього, що саме Він Господь. Прокажений знав про чудеса, що чинив Ісус а отже, він повірив, що саме Він є Тим Всемогутнім Богом, що може позбавити його від страшної хвороби, яка пригнічувала і руйнувала тіло, окрім того, наявність хвороби, дало йому визнання своєї грішності, а сам себе він не вилікує. Та ось тут, йде Єдинородний Син Божий, який може звільнити його від тяжкого недугу. Чому б не скористатись, хто знає що буде завтра, нема чого чекати. Це говорить про те, що Бог не прив‘язав себе лише до якогось народу, але Він бажає спасіння усіх людей, він помер за всіх. Навіть при умові, що якщо я деколи все одно буду не акуратно чи споживати їжу, чи будь-що робити, де я можу собі наставити плям, а потім довго і нудно прати весь свій одяг, в мене немає причин для розчарувань, навіть якщо я і не зможу відтерти усі плями, а мені дуже хотілося саме в цій одежі піти на якесь свято, щоб виглядіти вишукано, це не повинно становити ніякої різниці. Бо мій та ваш внутрішній світ – нова природа, знову живе. Життя якій дав Ісус, сплативши ціну на хресті, знищивши проказу, яка безневинно, лише зовнішньо виявляла себе в невеличких пухлинах, лишаях, чи білих блискучих плямах, але занадто сильно вразила духовну природу, заподіявши їй смерть. Та милосердний Бог, вилікував нас від цього, давши нам життя, огорнувши нас Своєю незаплямованою, абсолютно чистою одежею, а з нею, і віру, яка рятує, та утримує нас у правді. Заради Ісуса. Амінь.

Українська Лютеранська Церква.