· Про УЛЦ · Віра · Проповіді · Бібліотека · Календарі · Музика · Галерея · Ланки · Дом!

Сайт душпастиря Павла

E-m@il

Проповіді пастиря Ігоря (Ратушний).

Місце: Релігійна громада УЛЦ м. Сімферополь.
Дата: 18.11.2001
Проповідь пастиря Ігоря Ратушного на тему: "Христове зцілення".

Читання:
Пс. 125
Іс. 51:9-16
Кол. 1:9-14
Євангеліє від Матвія 9:18-26

"18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
19 І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.
21 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.
23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,
24 то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.
25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні" (Матвія 9:18-26).

"Христове зцілення".

Благодать та мир вам від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

      Останнім часом на екранах телебачення, а також по радіо, ми чуємо шокуючі новини про розсилання конвертів, в яких знаходиться білий порошок, і який спричиняє захворювання сибірською язвою. Цей страшний порошок забрав вже життя у декількох людей.Розповсюдником цієї важковиліковної хвороби є бактерії, які і спричиняють це захворювання, яке є дуже небезпечним для людського життя. Ось чому людям наказують не доторкатися до цих конвертів, щоб вони не заразились.

      Дорогі брати та сестри у Христі, декілька тисяч років тому подібний наказ отримали Адам та Єва. Їм було наказано не їсти плодів з дерева: “Але з плодів дерева, що в середині раю, - Бог сказав: “Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, - щоб вам не померти” (Буття 3:3). І через те, що Адам та Єва не послухались Бога, вони заразились гріхами, які призвели до смерті. І ми люди, також заразились від своїх прабатьків Адама та Єви, ми також підхопили ці бактерії, які називаються гріхами. Саме ця грішна вспадкована природа спричиняє нашу смерть.

      У сьогоднішньому нашому Євангельському тексті ми бачимо як смерть забирає життя у дівчини: “Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: “Дочка моя хвилі цієї померла, та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе”. Як добре, що в той час там був Ісус Христос. Чоловік має до кого звертатися, він має надію, що той, зможе йому допомогти.

      Це що стається з цією дівчиною, може статися з будь-якою людиною. Через наш гріх смерть має владу над нами. Вона править в цьому світі, вона забирає людські життя, вона не дає нам жити. І ми нікуди не можемо від неї дітися, тому що ми грішні. Не змогла від неї дітися і дівчинка, про яку ми сьогодні читали. Ніхто не зміг їй допомогти. Напевне немає такого батька, який би не хотів спасти свою дитину від смерті. Він буде робити все для того, щоб дитина вижила. Саме це і зробив чоловік. Але його дитина померла. Цей чоловік вже, мабуть, чув про Ісуса. Адже він знає, що той може зцілити його дочку. Він не лише знає, але цілком впевнений у Христовій допомозі. Він каже: “Поклади Свою руку на неї, і вона оживе”. Він не каже, що можливо вона оживе, він каже, що вона оживе. Він вірить, що дочка його може ожити. Це точно станеться, але лише за однієї умови, якщо Ісус покладе на неї Свою руку”.

      Як би було добре, коли б люди подібно цьому чоловіку вірили Богу. Як би було б добре, коли б ми, в подібних ситуаціях не відчаювалися, але були такими самими впевненими як цей чоловік. Бог хоче, щоб наша віра була сильна, щоб ми не вагалися, але щоб без жодних сумнівів довіряли нашому небесному Отцю і покладалися у всьому на Нього.

      На Христа покладається чоловік у сьогоднішньому нашому тексті. На Христа покладається і жінка: “І ото одна жінка, що дванадцят літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його, 21 Бо вона говорила про себе: “Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю”. Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: “Будь бадьорою, дочко, - твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години”. Кожний, хто вірує в Господа Ісуса, той спасається. Саме жінка вилікувалася тому, що повірила. І ми також спасенні, тому що віруємо. Але не просто віруємо, але віруємо в Ісуса. Не наша віра, як така, спасає нас; сама віра не спасає; наша віра повинна бути направлена на особу Ісуса Христа. Наша віра спасає нас лише і тільки тому, що вона тримається за Христа. Без Христа і того, щоб він зробив для нас, наша віра була би беззмістовна і даремна (“Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра наша даремна” (І Кор. 15:17)), - каже нам апостол Павло. Помітьте також і те, що ці люди не лише вірять в те, що є Ісус Христос, який зцілює, ці люди, а саме, чоловік та жінка, довіряють Христу, не лише вірують в Нього, але вірять Йому, покладаються на Нього, цілком впевнені, що Він їм допоможе. І Він їм допомагає. Допомагає саме через таку віру. “А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосильників, 24 то сказав: “Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить”. І насміхалися з Нього. 25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, - і дівчина встала! 26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні”.

      Цій маленькій дівчині довелося пройти через смерть. Але завдяки Ісусові вона повертається до життя. Кожна людина знає, що на неї очікує смерть. Але Слово Боже вчить нас, що кожний, хто вірує в Ісуса Христа, буде жити вічно: “... Хто вірує в Мене, - хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, - повік не помре” (Ів. 11:25-26). Ми також повертаємося від смерті до життя, і це також стається лише завдяки Христу, завдяки Його заслугам. Він зробив все для того, щоб ми з вами не померли. Наша смерть була неминучою. Але завдяки величезній Отцівській любові до свого хворого грішного людства, всемогутній Бог через Свого Сина Ісуса Христа спас нас. Про це говориться нам і у посланні до Римлян: “...бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам, бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих” (Рим. 5:5,6). Небесний Отець зробив все, що міг для своїх дітей, Він віддав найдорожче для Нього, віддав Свого Сина, “щоб кожний, хто вірує в Нього не загинув, а мав життя вічне” (Ів. 3:16).

      Кажуть, щоб вилікуватися від сибірки, потрібно приймати антибіотики. Вони мають здатність вбивати бактерії. Саме таку здатність має Господь Ісус. Його тіло та кров, яке було розп’яте та яка була пролита на хресті, вбивають всі наші гріхи, бактерії, які нищать нас. Через нашого любого Спаса Ісуса ми повертаємось від смерті до життя і стаємо навіки дітьми Божими. І за все слава нашому Господу Ісусу Христу.
Амінь.

На початок!

"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).

Українська Лютеранська Церква.

a-counter
Hosted by uCoz