· Віра · Проповіді · Про УЛЦ · Літургія · Бібліотека · Календарі · Музика · Галерея · Ланки ·
Троянда Лютера

Сайт душпастиря Павла

Проповіді

Проповіді пастиря Ігора (Ратушний).

Воскресіння Господа нашого Ісусу Христа (Великдень, Пасха)
Сімферополь – 27 квітеня 2003 року Божого
Читання: Іс. 52:13-15, 1Пет. 1:3-12, Мт. 28:1-8, Пс. 113

Христос воскрес

      Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти. Амінь. (Об. 1:4)

      Дорогі брати та сестри,

      Сьогоднішній текст для проповіді є усім нам відомий, бо в ньому не розповідається нам щось нове, те чого ми ще не знаємо, в ньому не навчається нас якої мудрості, якої ми не можемо збагнути. В цьому тексті просто викладається перед нами те, що сталося з нашим Господом Христом. Цими виразними словами Бог розповідає нам про те, що може чути кожен і розуміти найнерозумніший.

      Однак разом з тою простотою і зрозумілістю, котру ми помічаємо, коли слухаємо ці словам, Господь вписує ту величність і вкладає ту суть, в котрій полягає наша надія на те, що Бог приготував для усіх нас і чим Він кожного року ще раз і ще раз продовжує підтримувати і підживлювати Своїх дітей. Саме в цій простоті Бог ховає для нас великий скарб своєї одвічної премудрості. Бо ці слова, які ми нині чуємо, в своїй простоті і зрозумілості містять суть всього життя. Вони, будучи простими і зрозумілими словами, дають і сповняють нас тим життям, яке приходить в наш світ з тією подією, про яку ми читаємо. Євангелист Матвій дуже добре розповідає нам про це, коли в своєму Євангелії в 28 розділі каже нам:

      “Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому, Його ж постать була, як блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А ангол озвався й промовив жінкам: “Не лякайтеся, бо язнаю, що Ісуса розп’ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, - бо воскрес, як сказав. Підійдіть, - подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, - там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!” (Матвія 28:1-7).
      Дорогі друзі, послухавши ці прості і виразні слова, ми з великою впевненністю можемо сказати: Христос воскрес! Саме з такого привітання розпочинається сьогоднішній славний день, в який ми вітаємо один одного цими радісними словами, що зігрівають наші душі тою звісткою, яку почули дві жінки, котрі йшли до гробу, щоб провідати померлого Христа. Так саме в цей Великий день, чи як ще його називають Великднем, ми відзначаємо те, що сталося так багато років тому, але що і тепер навіть в наш час не втратило своєї значущості. Вже в котрий раз ми святкуємо сьогодні Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, і знову і знову як ті маленькі діти по-правді радіємо і тішемося тим, що сталося в цей день з наших Христом.

      Адже в цей день, який ми розпочинаємо зі слів “Христос воскрес”, справді таки багато сотень років тому Ісус Назарянин, принижений і розп’ятий, страждавший і померший, витерпівши всі муки і зневаги, піднявся від смерті до життя. Як сказано в Апостольському симовлі віри, “і в третій день воскрес як було писано”. Він здобув перемогу над Сатаною і смертю, і подарував нам дарунок життя вічного.

      Ті жінки, про яких розповідає нам сьогодні Матвій, не сподівалися що таке може статися з їхнім Господом. Вони в смутку понурі зі сльозами на очах йшли до Його могили, не знаючи, що попереду на них чекає велика новина, яку має для них їх Спаситель. Вони не знали, що цей ранок навіки закарбується в їхній пам’яті, і стане ранком, який будуть згадувати тисячі поколінь після них. І коли прийшли, то налякані і здивовані дивилися і не вірили. Збентежені чи то від горя чи то від щастя стояли перед Анголом, і не знали чи радіти чи плакати. Христос воскрес, Він живий, Він більше не лежить в могилі, Його немає тут. Христос воскрес так як Він казав. Які прості і зрозумілі слова Ангола, але як важко їх було збагнути в той переповнений тривожним сумнівом час. Страх і невпевненність стояли на перепоні до повного і цілковитого прийняття слів Ангола і того істотно важливого смислу, який вони несли не тільки до тих жінок, але й до всього світу.

      Це дивне чудо, яке сталося цього ранку, стало коронацією всі Ісусових чудес, в якому Він сповна виявив Свою силу, велич та славу. Той землетрус, що сколихнув землю, був сильним потрясінням для кожного людського серця, і через викликані ним почуття можна було відчути всю правдивість, суворість та справедливість Господніх слів: “Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить – а гнів Божий на нім перебуває” (Ів. 3:36).

      Христос, Всесильний Бог, воскрес і дарує таке саме воскресіння від смерті до життя кожному, хто приймає Його як вічно живого Бога, що сидить праворуч Отця і знову прийде у славі судити живих і мертвих. І тому в тому воскреслому Ісусі ми сьогодні шукаємо спасіння від гріха, смерті та диявола, щоб так само як Він воскрес, воскресли і ми від смерті до життя, щоб так само як зараз Він проживає на небесах у вічній славі, щоб і ми проживали так з нашим живим Богом і вічно насолоджувалися тим життям, яке Він для нас здобув. В цей нинішній недільний ранок, ми кажемо Христос воскрес, бо ми не лише чуємо про Нього, ми не лише знаємо, що Він живий, але й бачимо Його, коли Він приходить до нас у Господній Вечері. Сьогодні мали нагоду своїми очима побачити і своїми устами доторкнутися Ісуса Христа воскреслого і всепрощаючого Спасителя. У застільній спільноті Таїнства вівтаря Він приходить до нас, де у вигляді хліба і вина пропонує нам те тіло і ту кров, що були видані на смерть за нас, але над якими смерть не мала влади. Це тіло і кров позбавляють і нас від смерті, це тіло і кров наповняють і нас силою до відданого Богу життя. Вони передають нам того Христа, яким ми живем і будемо жити, завдяки якому та смерть, що прийшла до нас через гріхи, не має більше влади над нами. Бо Христос воскрес. Славімо Його тепер і повсякчас і по віки віків. Амінь.

Догори!

"І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі" (Фил. 4:7).

Українська Лютеранська Церква.

Copyright 2001-2003 Rev. Pavlo
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.
Hosted by uCoz