Сайт душпастиря Павла
Мої проповіді...
Євр.10:5-10
Єв. Луки 1:39-55
Тернопільська громада 31.12.2000 року.
“Новий рік...”
До святих і вірних братів та сестер у Христі, що в Тернополі: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!
Сумний обов’язок проповідника! У той час, як ви з усіх боків оточені добрими побажаннями та привітаннями; коли і серце, і слух ваші не бажали б нічого бачити та слухати, окрім одного приємного; - у цей самий час ми наслідуючи приклад Апостола, повинні вам сказати інше, повинні нагадати, що час життя вашого зменшився; що підходимо ми до тієї грізної межі, від якої немає повернення, за якою або вічна нагорода, або втрата нескінченна, “а це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий...” (1Кор. 7:29).
Однак якщо добре подумати, то чому ця новина має бути для християнина сумна? Чи сумує людина, яка знаходиться на чужині, коли їй нагадують про повернення на Батьківщину? Чи нарікає в’язень, коли дізнається, що час його ув’язнення зменшився? Чи скаржиться хворий, коли бачить, що година його оздоровлення наближається? – Хто ж, ми брати та сестри, усі ми тут на цьому світі, як не приходьки на чужині, як не в’язні тіла та крові, яким потрібно вийти на волю Духа, як не важко хворі, які очікують оздоровлення??? Тож якщо когось і непокоїть та лякає звістка про скорочення часу та життя, то лише тих, хто забув про свою Батьківщину Небесну, не пам’ятає про власні пута гріховної плоті та пристрастилися до власної хвороби гріховних пожадань...
Що є причиною такого ставлення, як не світ зі своїми благами, земне життя зі своїми радощами та бажаннями тіла. Бо після гріхопадіння людини в Едемському саді, у нас в цьому світі є три вороги: диявол, гріховна воля людини та світ зі своїми оманами. І все це засліплює очі та робить людські серця закам’янілими та ворожими до усього що від Духа Святого. Марнота насолод, задоволень та інші гріховні принади світу – це все знаряддя диявола, якими він засліплює очі людству, засліплює самозакоханістю, грошолюбством та іншими гріхами... “Людські сини”, викликував пророк, маючи на увазі усю тлінність благ земних, “доки будете марне любити, шукати неправди?” (Пс.4:3). Марнота руйнує дух, млоїть серце ваше; а ви любите її! Неправда і так усюди оточує, переслідує вас; а ви шукаєте її! Скільки ще ви будете так чинити приймаючи на себе осуд???
Безслідно йдуть дні за днями, один рік змінюється іншим… Тож про що нам проповідує зміна часу та літ, про що нас навчає Новий рік?
Ми входимо благополучно у Новий рік, бо милосердний Господь має до нас благу волю та виявляє до нас милість Свою у Христі Ісусі нашім Господі. Тож скільки благого ми отримали від щедрої руки нашого Отця Небесного у минулий рік: Він оберігав наші життя, серед оточуючого нас тління та смерті, серед багатьох небезпек які на кожному кроці намагалися обірвати її, лагідна рука Божого Провидіння завжди була з нами і над нами… Бог дарував нам все необхідне для нашого життя, як тимчасового, так і вічного. Тож у цей час кожен має подивитися на минулий та наступаючий рік, також на власну долю і тоді кожен скаже з подякою: “Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!” (Псалми 102:2).
Але серед радісних спогадів минулого, серед великих надій на майбутнє чи не відчувається у серці якась незрозуміла туга, яку не можуть заглушити не взаємні вітання-побажання, ані шумні радощі, якими ми оточуємо себе у цей святковий день? Це відчуття є відголоском проповіді часу, бо що несе нам Новий рік? Що каже? А він нам проповідує про несповідиму благодать та милосердя до нас Творця, він спонукає нас до вдячності та прославлення Його Імені, нагадуючи нам про зменшення днів життя нашого, про смерть і про Суд Божий, навчає нас проводити наш час побожно та розмірковувати про Небо та Вічність… І як наголошує з цього приводу Святий Євангеліст Матвій (6:31-34) “Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи! ”
Брати – християни! Ось перед нами Новий рік життя – це нове звернення Творця, який кличе нас до Себе; це новий дар благодаті Божій у Христі, який Він нам постійно пропонує у Євангелії прощення, тож ми маємо скористатися ним для свого спасіння. За прикладом Св. Марії, із сьогоднішнього нашого Євангельського читання, ми маємо звернутися з каяттям та вірою до Бога, просити прощення наших гріхів та прославляти Його за благодать та милосердя, що виявляє до нас у Своєму Єдинородному Сині… Як і Марія, ми маємо розуміти, що час приходу Месії та визволення Ізраїлю вже наступив, і нам належить приєднатися до дивної пісні Пресвятої Богородиці, коли “Марія промовила: Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм…” (Луки 1:46-47).
У цій величній пісні Пресвята Діва, відхиляє усяку думку про власні чесноти, прославляє Всемогутнього Бога, Який зглянувся “на покору раби Своєї”; вона радіє поклику бути мамою Месії; вона пророчо передбачає, що через цю милість до неї Господа її будуть прославляти усі народи, що повірили у її Сина; що милість Божа буде простягатися на всіх хто боїться Його, на всіх, хто шанує Ім’я Його, - що Царство Месії вже наступило, - що послідовники Христа, яких світ переслідував та ганьбив восторжествують, - що сильні та пихаті, горді власним розумом, які мають надію лише на земні блага, будуть відкинуті та прокляті; а покірні, що покладають усі свої надії на Бога, будуть прийняті та звеличенні заради Христа, Який обмив їхні гріхи та провини власною Кров’ю з хреста Голгофи…
А час минає та проходить, і рік здається ніби одна мить, як той туман, що зникає та розвіюється так швидко, що і не згадаєш: чи був він? Тому маємо ми міцно триматися Божого Слова та Його обітниць та ані на хвилину не забувати, що (До євреїв 10:39) “Ми ж не з тих, хто хитається на загибель, але віруємо на спасіння душі”. Ми віруємо у Христа –Месію, Якого обіцяв нам наш люблячий Батько Небесний; в Ісуса що прийшов у цей світ грішників спасти, з яких перший то я! Віруймо та пам’ятаймо, що Божа любов виявилися у тому, що Він нас перший полюбив і прийшов нас спасти, спасти від прокляття закону та смерті вічної, на які ми усі заслуговуємо та приречені через свої гріхи та провини…
Але “радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!”, бо здійснилось Його милосердя над нами і через дарунок віри у жертву Христову ми виправдані та “освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз” (Єв.10:10) та назавжди!!!
Тож швидко минає час і новий рік незабаром настане,
і вже скоро скінчиться земнеє життя, але це не лякає вірних Христа!
Ми в надії та вірі чекаєм Його, з нетерпінням та радо вдивляємось в небо,
ось скоро появиться зіронька та! Та, що кричить про Спасіння Христове.
Ось, ще трошечки часу, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!
“Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою…” А ми, з Божої ласки, наблизилися до приходу нашого Господа ще на один рік. Тож сам Господь, який подарував нам новий рік життя, хай вкріпить нас у каятті та вірі, благочесті та страсі Божому, і по милості, через любов Христову до нас, дасть нам бути на Небесах з усіма святими і святкувати те велике новоліття світу, після котрого літ вже не буде! І де ми усі разом будемо прославляти Творця нашого і Спасителя Христа Ісуса, якому слава на віки вічні. Амінь!
“І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі” (До филип'ян 4:4- 7).
"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й
Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).
