Сайт душпастиря Павла

Дата: 2 неділя по Великодню, 19 травня 2002 року
Читання: Єзекіїля 34:11-16; 1Петра 2:21-25; Івана 10:11-16
Місце проведення Богослужіння: м. Слов’янськ, м. Донецьк

"Друга неділя по Великодню"

Дорогі брати та сестри,
      благодать вам і мир від Бога Отця і Господа нашого Ісуса Христа!

      Сьогоднішня проповідь була натхнена Божим Словом із Євангелія св. ап. Івана (10:11-16): "¹¹Я - пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.¹²А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить. ¹³А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці. ¹⁴Я - Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. ¹⁵Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу. ¹⁶Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, - Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, - і буде отара одна й Один Пастир!"

Дорогі у Христі Господі,
      якби ми з вами були у країнах чи місцях, де вирощують багато овець, ми би побачили, як ці тварини йдуть за своїм пастухом. Чи ви бачили, як пастухи женуть стадо корів? Вони йдуть позаду і женуть їх криком та батогом та дивляться, щоби жодна корова не забігла куди у пастку, не загинула і не загубилася... Зовсім протилежна картина відкривається нашим очам, коли ми бачимо випас овець. Пастух не йде позаду, наче наглядач у в'язниці, а йде попереду, перевіряючи чи безпечний шлях, та вказує вірну дорогу. Дуже часто пастухи співають пісні, або просто розмовляють зі своїм стадом і вівці звикають до голосу їхнього пастуха і йдуть за ним, бо знають, це їх пастир і довіряють йому, бо він щодня піклується про них і жодного разу не підвів...

      У сьогоднішньому нашому євангельському уривку ми з вами читали слова Господа, Який каже нам: "Я - Пастир Добрий!" (Ів. 10:14). Пастир, що вивів Своїх овець зі старої огорожі Мойсеєвого Закону і кличе нас до Себе через проповідь Євангелія, а ми йдемо за Ним. А Він, як Пастир добрий, веде нас до блаженства вічного життя. "Пастир добрий кладе життя власне за вівці" (Ів.10:11) - ось чим Він довів Свою любов до нас, грішних створінь, довів тим, що пожертвував Своїм власним життям замість нас, задля того, щоб ми жили і жили вічно у Небесному Царстві Його Отця. "Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали" (Ів. 10:10)... І чи не є це проявом Його саможертовної любові?

      Доброму Пастирю Ісус протиставить крадіїв та розбійників, які думають лише про те, як би їм лише поживитися за рахунок овець, а також наймита, якому вони не дорогі, який не любить їх і піклується лише про свій добробут. Крадіями і розбійниками Він називає усіх лжепророків, лже-апостолів, лже-Месій, бо вони "крадуть" у людей істину Євангелія та вбивають їхні душі, коли під християнськими словами і термінами у їхньому вченні скривається обман, перекручення Слова Божого і знищення Таїнств у тому виді, як їх запровадив Господь. Натомість запроваджуються усілякого типу символи, якими намагаються замінити і вже замінили Таїнства. Але чи може людина вигадати своїм збоченим розумом щось краще, ніж Засоби Благодаті, за допомогою яких Сам Бог дає нам своє прощення і життя?! Людина може лише відкинути Божу благодать, запропоновану нам Небесним Отцем, і "створити" людські символи, які окрім знівечення віри і духовної смерті нічого не несуть... Наймитами Ісус називає фарисеїв і подібних до них, так званих "керівників" народу, яких окрім влади і "ваги" у суспільстві нічого більше не цікавить... А вовком наш Господь називає - диявола, який коли силою, а коли і хитрощами намагається вдертися у Церкву на землі і зруйнувати її із середини...

      Це я вам розповів, щоб мали ви мир у Христі Ісусі нашому Господі, бо Він сказав нам: „Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!” (Ів. 16:33). „54...Поглинута смерть перемогою! 55Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? 56Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон. 57А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав” (1Кор. 15:55-57).

      Єдинородний Син Божий прийшов не лише задля того, щоби вивести євреїв з огорожі Мойсеєвого Закону і привести їх у Царство Боже. Він прийшов спасти увесь світ, усіх людей, незалежно від національності чи раси, щоби об'єднати їх новим законом любові... От чому, коли Ісус говорить про Себе, як про Пастиря Доброго, Він вважає за необхідне, знову і знову, розвіювати оманливі уявлення євреїв про Месію, який є виключно Царем Ізраїля і лише його! Тому Ісус і наголошує євреям та тим, що обмежують вселенське значення викуплення Христового: "Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, - Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, - і буде отара одна й Один Пастир!" (Ів. 10:16).

      До втілення і приходу Христа, усі народи, що наповнюють землю, можна було поділити на євреїв, які поклонялися істинному Богу і тому складаючих істинне стадо, і поган, які поклоняються ідолам. Слова Ісуса, що "буде одна отара й один Пастир", доводять що віднині виключно євреї перестають буди обраною отарою Божою , - що в цю обрану отару будуть покликані і погани, "вівці не з цієї кошари", і таким чином буде зібрана одна різноплемінна отара під пануванням одного Пастиря - Христа.

      І це дійсно так і сталося! Все здійснилося за словом нашого Господа, Який сказав: ”Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, - Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, - і буде отара одна й Один Пастир!" (Ів. 10:16).

      З приходом Христа у наше життя, "любов Божа вилилась в наші серця Святим Духом, даним нам" (Рим. 5:5) через проповідь Євангелія і Таїнства. Тож прославмо нашого Господа і віддамо шану і поклін нашому Доброму Пастирю, „⁸бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, ⁹не від діл, щоб ніхто не хвалився” (Еф. 2:8-9), Вся слава за наше спасіння належить Боголюдині Христу. Він спокутував за нас, відродив нас, животворить та змінює наше життя і ставлення до Бога і Його життєдайного Слова Євангелія. "Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих" (Рим. 5:6) і тим самим "Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками" (Рим. 5:8). Ми, погани та грішники в одному лиці, через Господа нашого Ісуса Христа отримали примирення із Богом і виправдання наших гріхів, бо Кров'ю Єдинородного Сина Божого ми виправдані і всиновлені! „Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога” (Еф. 2:19), і в Христі Ісусі ми частина Божої отари, бо Він наш Пастир Добрий – наше Життя і наше Спасіння!

Дорогі брати і сестри,
      будьмо вівцями Божими, слідуймо за голосом нашого Пастиря доброго і вживаймо лише ту духовну їжу, яку Він нам дає на Своїх пасовиськах – у Слові і Таїнствах, не вживаймо того, що диявол намагається запхати у наші душі: „Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги” (Мт 15:19). З Божою допомогою відкиньмо від себе усяку злобу і нехіть, намагаймося зігріти серця наші і наших ближніх любов’ю, щоби і в нас панував Бог миру та любові. Нехай Він нам допоможе осягнути власне духовне убозтво, моральне безсилля і мізерність у порівняні з тією досконалістю, якої ми маємо прагнути на цьому світі! Нехай Він нам дарує сили на розширення Його Царства! Будьмо усі єдині і будьмо єдині із Ним! Будьмо „отара одна й Один Пастир!" Амінь.

      „Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! Амінь” (Рим 16:20).

Українська Лютеранська Церква.

Copyright Rev. Pavlo Bohmat
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.