· Про УЛЦ · Віра · Проповіді · Бібліотека · Календарі · Музика · Галерея · Ланки · Дом!
Троянда Лютера

Сайт душпастиря Павла

E-m@il

4-тя Неділя після Адвенту
Місце: Релігійна громада УЛЦ м. Слов'янськ
Дата: 06.01.2002 року Божого
Пастир: Павло Богмат
Читання:
Книга пророка Ісая 40:1-8
Послання св. ап. Павла до Филлип'ян 4:4-7
Євангеліє від св. ап. Івана 1:19-28
"1 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог! 2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! 3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому! 4 Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину! 5 І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли! 6 Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий: 7 трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава: 8 Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!" (Iсая 40:1-8).

"Квітка"

"Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був, і Хто має прийти. Амінь" (Об. 1:4).

Дорогі брати та сестри в Христі Господі, чи ви дивилися коли-небудь на чудову квітку, яка милує людське око так, що не можеш відвести від неї погляд? Чи вам колись дарували такі квіти, чи, можливо, ви самі їх вирощуєте, щоб вони несли вам і вашим рідним радість та чудовий настрій? Скоріше усього, що так! Але ви помічали, як швидко гине, втрачаючи красу та принаду квітка, яку було відрізано від кореня, що її годував, підкріплював та давав усе необхідне для життя і росту?

Це подібне до людського життя та історії... "На початку Бог створив Небо і землю" (Бут. 1:1) та все, що на ній. Він створив досконалу людину, бо "на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!" (Буття 1:27-28). Одним словом, "усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця..." (Екклизіяст 3:11). Тому і підійшов Змій стародавній, що був хитріший над усю польову звірину, до жінки щоби звести її та чоловіка до бездонної прірви гріха. І сталося те, що задумав диявол. Людство в обличчі наших прабатьків Адама та Єви відпало від Бога та Його благодаті, бо згрішили вони! Оскільки невіра - це той гріх, що вони скоїли повіривши більше слову диявола аніж Бога! Тож людська пожадливість, розпалена дияволом, потому зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть (порівн. Якова 1:15). Гріх увійшов у світ, що до цього був гарний та досконалий... З того часу людство відпало від Бога, ставши подібними до квітів, що відрізали себе від Його життєдайного джерела благодаті, стали "сповнені лихими пожаданнями та нахилами від утроби своїх матерів і не можуть за своєю природою мати правдивий страх Божий, правдиву віру в Бога" (АВ.ІІ).

Швидко гине, втрачаючи красу та принаду квітка, яку було відрізано від кореня, що її годував, підкріплював та давав усе необхідне для життя і росту! І ті, що раніше покладалися на Бога, зараз покладається лише на власні сили та діла, кожен пишається тим, що зробив і каже в серці своєму: "Я це здобув своїми зусиллями і мені належить нагорода! А завтра піду і здобуду собі те і ось це", а при згадці про Бога лише сміються і вважають вас, у кращому випадку, просто дивними...

Як може дерево гниле приносити добрі плоди, чи як людина може зберегти чи загубити життя, яке їй не належить? Як людство може віддавати собі всю славу та шану, яка належить Творцю? Але люди дуже часто забувають, або навіть і не задумуються, що "всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий: трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!" (Іс.40:6-7). Що ти, багатий чи бідний, забереш із собою на той світ?! Як ти постанеш перед Святим і Правдивим Богом зі своїми нікчемними здобутками? Що вони для Бога, як не засохла трава та квітка зів'яла?! Звичайна марнота цього світу, яка нічого не варта на Божому суді! "Справді, народ то трава: Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!" (Іс.40:7-8). А Він сказав: "Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!" (Ісая 55:11). А послав Бог Отець до нас бідних грішних створінь, що заслуговують лише гнів Божий через свої гріхи та провини, Свого улюбленого Єдинородного Сина Божого, щоби світ через Нього отримав дарунка - СПАСІННЯ! "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого" (Іван 3:16-18).

Але ми через Божий дарунок віри в Христа Господа є прищепленими до Бога Отця, до Його життєдайного Слова - джерела усього живого. Тому Бог і звертається до пророка Ісаї, щоби той звістив добру новину для людства, Він каже: "Утішайте, втішайте народа Мого", бо так говорить ваш Бог! Бог милосердний і довготерпеливий, милостивий і люблячий Отець ваш. Бо в Христі Ісусі ми вже не мертва засохла трава, ми вже не зів'ялі квіти, а є всиновленими дітьми Божими...

Усім "з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!", а кожен язик визнає Христа за свого Господа і Спасителя, бо буде Його Ймення проповідуватися по цілому світові. Тому, що Сам Бог дав нам знака про наближення нашого спасіння і уста пророка це прорекли: "Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл" (Ісая 7:14), а євангеліст Матвій нам пояснює, "що в перекладі є: З нами Бог" (Мт. 1:23).

Сам Бог в тілі з'явився, щоби здійснити наше викуплення та звільнити нас від кайданів гріха, смерті та прокляття - це і є метою втілення Христа, про яку каже Святе Писання, а саме - спасіння павшого і проклятого людства. В євангелії від апостола Матвія (18:11) ми читаємо: "Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле", а апостол Павло у посланні до галатів (4:5) знову нам наголошує, що Ісус прийшов у цей світ задля того, "щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли". А голос пророка Ісаї кличе до нас та до цілого світу: "На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!", а через пророка Єзекіїля (18:32) Бог проголошує грішному світові: "не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!". І коли сповнилася повнота часу, "прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію, і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!" (Мк.1:14-15).

Та через жорстокосердя своє не кожна людина звертає увагу на Божий заклик до каяття. Але наш милостивий і люблячий Отець не поспішає із Судом, "бо Бог промовляє і раз, і два рази.., щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.., та людина не бачить того..." (Йов 33:14,18) і не відвертається від гріхів своїм, щоб прийняти усиновлення і прощення наших гріхів через віру в Ісуса Христа Праведного. "А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою" (Галатів 3:11).

А ми вже не є духовно мертві квіти, які через гріхи відірвані від свого Небесного Отця. Ми є квітами, які знову прищеплені до свого життєдайного кореня - Христа Ісуса, що дає нам живу воду Євангелія. У нашому Хрещенні ми знову народжені від Духа Святого, ми вже не є тим мертвим створінням, що протистоїть Богові. Ми - Божі діти, громадяни Небесного царства!

Хто після таких обітниць та їхнього сповнення скаже, що Бог покинув людство на призволяще, що Він не опікується людьми, яких створив?! Ісус, вічне Слово Боже, прийняв на Себе людську природу в утробі Діви Марії, так що Він є істинною людиною і правдивим Богом. Він - "Христос, Син Бога Живого", який в тілі прийшов у цей світ, витерпів справжні спокуси і страждання заради нашого спасіння, і саме Кров Ісуса Христа, Сина Божого, очищує нас від усякого гріха та звільняє від влади диявола. А життєдайна вода Євангелія живить нас наче квіти роса після спекотного дня у пустелі гріха.

Бог Отець - це той корінь, від якого було відрізано людство наче квітку, але з Нього вийшов пагінець - Христос, до Якого, через дарунка віри, нас було знову прищеплено до безмежної скарбниці Божої благодаті, до Самого Бога! І не через те, що ми такі гарні та добрі, не через те що нам є що дати Богові.., а заради Єдиного нашого люблячого Спасителя і Господа Ісуса Христа. Слава і дяка Йому повік!

АМІНЬ.

На початок!

Хрест "4 Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! 5 Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! 6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. 7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі" (До филип'ян 4:4-7).

Українська Лютеранська Церква.

a-counter
Hosted by uCoz