Сайт душпастиря Павла

"Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в Дусі та в правді вклонятись" (Ів.4:24). Так навчає Спаситель наш, Ісус Христос. Він є одиноким посередником між Богом і людьми (1 Тим.2:5) і священиком завжди (Євр.7:3), віддавши Себе Самого за нас на жертву і на посвяту Богові (Ефес.5:2) і одним жертвоприношенням вдосконалив на віки Він тих, хто освячується (Євр.10:14). Через Нього всі ми маємо в одному Дусі доступ до Вітця. - Через Христа, ставшись і самі Божими священиками, усі віруючі в Нього лучаться заради приношення перед Божий престіл спільних жертв хваління, подяки і благання, в там самим віддавання Богу слави духом і правдою . Це становить суть євангельського богослужіння.
Як бачимо зі сказаного, євангельського богослужіння не відправляє сам священик в імені зібраних вірних, а радше вірні спільно з душпастирем приносять Богу жертву хваління і подяки. Отже без особливої участі вірних не може відбуватися ніяке євангельське богослужіння.
Христос навчає: "А як молитесь, не проказуйте зайвого, як ті погани, - бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. Отож, не вподобляйтесь їм" (Матвія 6:7-8). "І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець" (Івана 14:13). Апостол-же Павло пише до тих, які ввірували у Христа: "Ну то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом... Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!" (1 Кор.14:15,19). "Буква вбиває, а Дух оживляє" (2 Кор.3:6). В кінці Аугсбурзьке Віросповідання навчає про церковні обряди: "того слід дотримуватися, що можна дотримуватися без гріха і, що служитиме мирові та доброму порядкові в церкві (Євангельське визнання віри: Стаття ХV; порівняй також Стаття XXIV).
Наведені місця зі Святого Письма і Євангельського визнання віри та загальна пошана до літургічної форми богослужінь, засвоєної з давних давен в українському народові, були провідними ідеями при укладанні цього українського євангельського Служебника. Нехай же служить він на славу Святій, Одноістотній, Животворящій і Неподільній Трійці, на користь Українському народові і на добро всім браттям у вірі - українським євангелікам.

В Станіславові, року Божого 1933-го в місяці серпні

Теодор Ярчук
україн. єванг. душпастир

Українська Лютеранська Церква.

Copyright Rev. Pavlo Bohmat
При використанні матеріалів цього сайту робіть ланки на нього.