Сайт душпастиря Павла
Збірник Віросповідань
Євангелицько-Лютеранської Церкви
МАЛИЙ КАТЕХІЗИС доктора Мартіна Лютера
Сповідь 
|
РОЗДІЛ 5. Як треба навчати ненавчених сповідатися? |
-
Як треба навчати ненавчених сповідатися?
- Що таке сповідь? - Відповідь:
Сповідь складається з двох частин: перша та, що ми сповідуємо свої гріхи; друга та, що ми одержуємо відпущення гріхів, або ж прощення від священика, як від Самого Бога, без усякого сумніву, та твердо віруємо, що наші гріхи таким чином прощені перед Богом на Небі.
- У яких гріхах нам треба сповідатися? - Відповідь:
Перед Богом нам треба визнавати себе винними в усіх гріхах, як ми це робимо в Господній молитві. Та перед священиком ми повинні сповідатися лише в тих гріхах, які ми знаємо та відчуваємо у своїх серцях.
- Що ж це за гріхи? - Відповідь:
- Поміркуйте над своїм становищем згідно з Десятьма Заповідями, зважаючи
на те, чи ви - батько, мати, син, дочка, господар, господиня чи слуга,
- чи ви були неслухняними, невірними, ледачими, чи ви образили кого-небудь
словом або ділом, чи вкрали щось, зневажили когось, чи знехтували чимось,
чи завдали кому-небудь болю.
- Будь ласка, покажіть мені короткий спосіб сповідатися. - Відповідь:
- Вам треба так говорити до сповідника: "Отче, і дорогий пане, благаю
вас вислухати мою сповідь, і проголосити мені прощення заради Бога."
Говоріть!
- Я, бідний грішник сповідуюся винним перед Богом у всіх гріхах; особливо
сповідуюся перед вами в тому, що я, слуга, служниця тощо. Але, на жаль,
я служу своєму господареві невірно. Бо в цьому і тому я не здійснив того,
що вони мені наказували; сердив їх і спричиняв їх до проклинання, [у багатьох
речах] я був недбалим і допустив шкоду; був також нескромним у словах
та вчинках, сварився з рівними зі мною, нарікав та лаявся з господинею.
За все це я жалкую і молюся про милість; я хочу робити ліпше.
Господар чи господиня можуть говорити так:
- Зокрема я хочу сповідатися перед вами, що я невірно навчав своїх дітей,
домашніх і дружину [сім'ю] на славу Божу. Я проклинав, давав поганий приклад
грубими словами та вчинками, спричинив шкоду моєму ближньому та зле про
нього говорив, призначав завищену ціну, давав підробку і недоважував.
- І що тільки ще він вчинив проти Божої заповіді та свого становища тощо.
Але якщо будь-хто не вважає себе обтяженим такими або ж більшими гріхами, то йому не треба хвилюватися чи шукати їх, чи вигадувати інші гріхи, і таким чином перетворювати сповідь на муку, але хай згадає один або два гріхи, які він знає. Таким чином: Зокрема я сповідую, що я одного разу прокляв; знову одного разу я вживав неналежні слова; я знехтував цим або тим тощо. Цього достатньо.
- Але якщо про жоден гріх не відомо (що навряд чи є можливим), то тоді
жодного зокрема і не згадуйте, але отримайте прощення по загальній сповіді,
яку ви робите перед сповідником.
Тоді сповідник скаже:
- Нехай буде Бог милосердним до тебе і хай зміцнить твою віру! Амінь.
Далі:
- Чи ти віруєш, що моє прощення є Божим прощенням?
Відповідь: Так, дорогий пане.
Тоді хай він скаже:
- За твоєю вірою хай буде тобі. А я, згідно з заповіддю Господа нашого, Ісуса Христа, прощаю тобі твої гріхи в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Іди з миром.
- Але тих, що мають великі тягарі на своєму сумлінні, або перебувають у великому смутку та спокушувані, сповідник знатиме, як втішити та підбадьорити до віри більшою кількістю віршів зі Святого Письма. Це ж для того, щоб була проста та загальна форма сповіді для ненавчених.
"Благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні
Бога й Ісуса, Господа нашого!" (2 Петра 1:2).
