—айт душпастир¤ ѕавла

• ¬ступ
• ћ≥стицизм ≥ трансцеденц≥¤
• «ах≥дн≥ про¤ви сх≥дних рел≥г≥й
• —амоспас≥нн¤
• ¬ажливе розр≥зненн¤

      Ѕритоголов≥ юнаки, закутан≥ у покривала шафранового кольору, що роздають журнали чи пахуч≥ речовини в залах оч≥куванн¤ аеропорт≥в, б≥льше не Ї об'Їктами подиву.  олись були... ƒл¤ випадкового перехожого вони Ї простим доказом зростаючого ≥нтересу до сх≥дних рел≥г≥й у зах≥дному св≥т≥. ÷ентральн≥ входи рел≥г≥йних центр≥в мають написи "≈канкар" або "≤нститут …оги". ” в≥дд≥лах рел≥г≥њ ≥ ф≥лософ≥њ книжкових магазин≥в Ї велик≥ з≥бранн¤ сх≥дних писань, в тому числ≥ ц≥л≥ полиц≥ книг попул¤рного сх≥дного письменника јллана ”отса. ќголошенн¤ в газетах приверта увагу до безоплатних лекц≥й про те, ¤к розвинути прихован≥ розумов≥ ≥ духовн≥ сили. ’оча часто сх≥дна рел≥г≥¤ п≥д назвою "“рансцедентальна медитац≥¤" асоц≥юЇтьс¤ просто з одним ≥з способ≥в послабленн¤ стресу, вона схвалюЇтьс¤ багатьма в≥домими атлетами, з≥рками культури, пол≥ пол≥тичними д≥¤чами ≥ де¤кими христи¤нськими пропов≥дниками.
      —тавитис¤ до нового американського зац≥кавленн¤ сх≥дними рел≥г≥њ¤ми, ¤к до чогось нового чи такого, що з часом минетьс¤, означаЇ не зважати на той факт, що американц≥ вивчали ≥ прийн¤ли форми сх≥дного м≥стицизму майже в≥д початку ’≤’ ст. ≥ до тепер≥шнього часу. ўо справд≥ Ї новим, це те, що зараз багато хто з американськоњ молод≥ займаЇтьс¤ "сх≥дним досв≥дом", коли ран≥ше зац≥кавлен≥сть в ньому ви¤вл¤ли вин¤тково високоосв≥чен≥ письменники ≥ ф≥лософи.

      √оловними словами у опис≥ "сх≥дного досв≥ду" Ї м≥стицизм ≥ трансцеденц≥¤. —х≥дний м≥стицизм маЇ визначенн¤ ¤к "≥нтуњтивне сприйн¤тт¤ духовноњ реальност≥", або ≥ншими словами, вступ у контакт з јбсолютом (Ѕогом) засобами в≥дкритт¤ духовних ц≥нностей у вс≥х про¤вах житт¤. ћ≥стик не хоче бути залежним в≥д св¤щенних письмен. ¬≥н також не дозвол¤Ї матер≥ал≥зму дом≥нувати в його житт≥. Ќавпаки, в≥н прагне пр¤мого поЇднанн¤ з Ѕогом ≥ анал≥зуЇ все, що з ним трапл¤Їтьс¤, використовуючи св¤щенн≥ значенн¤ ≥ почутт¤. ƒл¤ м≥стика немаЇ реальност≥, окр≥м нього самого. “ому в≥н ц≥нуЇ самотн≥сть, гордитьс¤ простим способом житт¤ ≥ знаходить задоволенн¤ у вивченн≥ своњх думок ≥ почутт≥в.
      ћ≥стик намагаЇтьс¤ не вид≥л¤тис¤ ≥з сусп≥льства, а швидше п≥дн¤тис¤ над своњм оточенн¤м ≥ його у¤вними ц≥нност¤ми. “ому трансцеденц≥¤ Ї незалежною в≥д матер≥альноњ реальност≥. ÷е покладанн¤ на почутт¤ ≥ емоц≥њ, характеризуЇтьс¤ великим оптим≥змом стосовно людських можливостей в≥дкривати в соб≥ божественне.
      ћ≥стицизм може бути спр¤мований усередину або назовн≥  оли в≥н спр¤мований усередину через медитац≥ю, оточенн¤ дл¤ м≥стика тьм¤н≥Ї, в≥н залишаЇтьс¤ сам на сам з≥ своЇю св≥дом≥стю ≥ в≥дчутт¤м себе ≥ Ѕезмежност≥ (Ѕога).  оли в≥н спр¤мований назовн≥, ¤к наприклад, через участь у ритуал≥, м≥стик в≥дчуваЇ себе частиною природи ≥ людей, що його оточують Ќастр≥й м≥стика можна зр≥вн¤ти з екстазом, ≤ в≥н часто вважаЇ, що у звичайн≥й мов≥ нема в≥дпов≥дних сл≥в, щоб описати його почутт¤. ≤ м≥стицизм, ≥ трансцедентальн≥ ¤кост≥ сх≥дних рел≥г≥й можна краще зрозум≥ти у св≥тл≥ в≥руванн¤ ≥ндуњзму ≥ буддизму, ¤к≥ описан≥ у наступних частинах јле спочатку подивимос¤ на под≥бност≥ ≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж американськими про¤вами сх≥дних рел≥г≥й XIX ≥ XX ст.

      —еред перших американц≥в, ¤к≥ серйозно вивчали св¤щенн≥ письмена ≥ндуњзму, були трансцедентал≥сти з Ќовоњ јнгл≥њ (1836-1860), серед них так≥ в≥дом≥ ≥мена, ¤к ≈мерсон, “орау, јлкот ≥ ‘уллер. јле Ї де¤к≥ ¤вн≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж тим, що шукали у ≤ндуњзму трансцеденгал≥сти, ≥ тим, що шукають њхн≥ сучасн≥ посл≥довники.
      ≈мерсон ≥ його друз≥ з Ѕостону були осв≥ченими аристократами середнього в≥ку. ¬они надавали мало уваги медитац≥њ, але проводили час у обговоренн≥ розвитку ф≥лософи, ставленн¤ людини до њњ оточенн¤ ¬они надавали мало уваги будь-¤кому л≥деру-людин≥ ≥ зовс≥м не визнавали будь-¤кого зображенн¤ божеств. “рансцедентал≥сти експериментували з громадським житт¤м, але Ѕрук ‘арм (1841-1847) не мав усп≥ху, хоча ≥ намагавс¤ "започаткувати прост≥ше ≥ безпечн≥ше житт¤, ¤ке можна вести, незважаючи на тиск нашого конкуруючого сусп≥льства"
      ” тих рел≥г≥¤х, ¤к≥ е частиною тепер≥шнього в≥дродженн¤ ≤ндуњзму, часто можна ви¤вити, що њх л≥дери вважаютьс¤ "просв≥тленими", що вимагаЇ в≥дношенн¤ до них, ¤к до вт≥ленн¤ божественност≥. Ќав≥ть б≥льше, сучасн≥ прихильники ≥ндуњзму часто в≥р¤ть, що њх м≥стичн≥ почутт¤ процв≥татимуть при житт≥ у громадах, де вони можуть д≥литис¤ своњми духовними ц≥нност¤ми ≥ в≥дкинути св≥тов≥ матер≥альн≥ ≥ соц≥альн≥ ц≥нност≥. —ьогодн≥шн≥ учн≥ ≥ндуњзму, в основному, - молод≥ люди середнього класу, часто неосв≥чен≥. ¬они намагаютьс¤ мати пр¤м≥ш≥ стосунки з Ѕогом, н≥ж в минулому. “акож вони шукають менш "рольових" в≥дносин з ≥ншими людьми.
      як б≥льш≥сть "нових" рел≥г≥йних рух≥в, сучасн≥ про¤ви сх≥дних рел≥г≥й на «аход≥ складаютьс¤ з невеликого "¤дра", в≥дданих учн≥в ≥ великоњ к≥лькост≥ сп≥ваючих ≥ випадкових прихильник≥в. ƒехто з прихильник≥в полонен≥ ф≥лософ≥Їю сх≥дних рел≥г≥й багато рок≥в, ≥нш≥ змучуютьс¤ в≥д нењ за к≥лька м≥с¤ц≥в.
      —оц≥ологи бачать у захопленн≥ молод≥ сх≥дними рел≥г≥¤ми "правило перетворенн¤", тобто самовизначену психолог≥чну дисципл≥ну, що дозвол¤Ї њм легше перейти в≥д залежност≥ в≥д батьк≥вськоњ п≥дтримки до прийн¤тт¤ в≥дпов≥дальност≥ на себе. „астиною цього "переходу" Ї самоутвердженн¤ у зовн≥шност≥ з використанн¤м зач≥сок, од¤гу, правил повед≥нки ≥ пол≥тичних прагнень, що в≥дд≥л¤ють особу в≥д оточенн¤ в перех≥дний пер≥од ѕосл≥довники сх≥дних рел≥г≥й знають, що дл¤ них завжди в≥дкритий виб≥р: або зробити своЇ посл≥довництво пост≥йним, або використати його лише ¤к "зупинку" на шл¤ху до корисн≥шого способу житт¤.

      ѕопул¤рн≥сть сх≥дних рел≥г≥й в наш час говорить багато про нас, ¤к про американц≥в XX стол≥тт¤. ћи гордимос¤ дос¤гненн¤ми. ћи стали поклон¤тис¤ самим соб≥. ћи вважаЇмо, що людина, в основному, хороша ≥ маЇ потенц≥ал дл¤ дос¤гненн¤ досконалост≥. –ел≥г≥њ —ходу довели питанн¤ про досконал≥сть до крайньоњ меж≥, коли навчають, що на найвищому щабл≥ "просв≥тленн¤" людина може злитис¤ з Ѕогом. ¬≥д людини залежить розвиток умов, що розкриють у н≥й божественн≥сть.
      ќднак, ц≥ рел≥г≥њ не беруть до уваги людський гр≥х, в≥дчуженн¤ людини в≥д Ѕога, њњ неспроможн≥сть хоча б трохи виправити себе морально чи духовно прот¤гом вс≥Їњ в≥домоњ ≥стор≥њ. ” вс≥х пошуках "јбсолюту" сх≥дн≥ рел≥г≥њ не можуть ви¤вити простоњ ≥стини, ¤ка виходить лише з Ѕожого об'¤вленн¤: "“ак, Ѕог полюбив св≥т, що дав —ина —вого ќднородженого, щоб кожен, хто в≥руЇ в Ќього, не згинув, але мав житт¤ в≥чне" (≤в. 3:16).
      «рештою, рел≥г≥њ —ходу Ї рел≥г≥¤ми розпачу. як ус≥ рел≥г≥њ, що в≥дкидають Ѕоже об'¤вленн¤ у —в¤тому ѕисьм≥ ≥ в ≤сус≥ ’рист≥, вони починаютьс¤ ≥ зак≥нчуютьс¤ Ћюдиною: Ћюдина повинна вишукувати в соб≥ Ѕого-Ћюдину, з власноњ досконалост≥, повинна визначати, на що под≥бний Ѕог, вигадувати шл¤х до Ѕога. Ѕез Ѕожого об'¤вленн¤ найкраще, що може зробити людина, це спод≥ватис¤ дос¤гнути певноњ ф≥лософи, ¤ка допоможе њй примиритис¤ ≥ зробити спробу бути щасливою за будь-¤ких обставин житт¤. јле сх≥дн≥ рел≥г≥њ не можуть навчити њњ, ¤к примиритис¤ з Ѕогом. "—пас≥нн¤", ¤ке вони пропонують, Ї самоспас≥нн¤м. ™дине "певне", що вони можуть запропонувати, це те, що невдачу у дос¤гненн≥ самоспас≥нн¤ у цьому житт≥ можна виправити спробами у ≥нших житт¤х (вт≥ленн¤х) ≥ ... спробувати ще ≥ ще раз.
      « ≥ншого боку, ’ристи¤нство починаЇтьс¤ з Ѕога ≥ з того, що може знати лише Ѕог - що ¬≥н дав у об'¤вленн≥ з благодаттю у —в¤т≥й Ѕ≥бл≥њ ≥ в ќсоб≥ …ого —ина, ≤суса ’риста. —аме Ѕог бере почин - Ѕог спускаЇтьс¤ до людини в њњ потреб≥ - Ѕог, який виконуЇ потребу людини через смерть —вого —ина за гр≥хи св≥ту, - Ѕог, що коронуЇ —вою роботу славою у воскрес≥нн≥ ≤суса ’риста. „ерез те, що спас≥нн¤ дане Ѕогом, воно належне ≥ певне. ” смерт≥ ≥ воскрес≥нн≥ ≤суса ’риста Ї божественна довершен≥сть спас≥нн¤ людини. "’ристос один раз був у жертву принесений, щоб "понести гр≥хи багатьох", ≥ не в справ≥ гр≥ха другий раз з'¤витис¤ тим, хто чекаЇ …ого спас≥нн¤" (™вр. 9:28). Ќав≥ть в≥ра, що розум≥Ї дар спас≥нн¤, Ї в≥д Ѕога, а не в≥д людськоњ вигадки (≈ф. 2:8-9). „ерез це христи¤ни повинн≥ нести св≥дченн¤ ≥ "завжди готовими бути на в≥дпов≥дь кожному, хто запитаЇ рахунку про над≥ю, ≥з лаг≥дн≥стю та зо страхом" (1 ѕетр. 3:15).

      ¬исл≥в  ≥пл≥нга "—х≥д Ї —х≥д, а «ах≥д Ї «ах≥д, ≥ н≥коли њм не зустр≥тис¤" м≥г би бути написаний про сх≥дн≥ рел≥г≥њ ≥ њх зах≥дн≥ про¤ви. ÷≥ рел≥г≥њ народилис¤ ≥ виросли в частин≥ св≥ту, що наст≥льки в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д зах≥дних земель, що могла б бути ≥ншою планетою. «лидарство, голодаюч≥ маси, поширенн¤ хвороб ≥ сувора кастова система майже незбагненн≥ дл¤ зах≥дного розуму. —х≥дн≥ рел≥г≥њ розвинулис¤, ¤к людськ≥ методи вир≥шенн¤ людських проблем. ¬они не можуть бути зрозум≥лими окремо в≥д њх походженн¤.
      ќск≥льки рел≥г≥њ перебувають у наст≥льки р≥зному св≥т≥, б≥льш≥сть њх зах≥дних посл≥довник≥в ледь сход¤тьс¤ з цими рел≥г≥¤ми. —правд≥, √арв≥  окс, ¤кий ≥нтенсивно вивчав зах≥дну "нео-ор≥Їнтац≥ю на —х≥д" ≥ висловив своњ спостереженн¤ у невеличк≥й, але багат≥й на ≥нформац≥ю книжц≥ "ѕовертаючись до —ходу", св≥дчить: "Ћюди, ¤к≥ вважаютьс¤ посл≥довниками ≥ндуњзму, часто на диво необ≥знан≥ з його письменами". ¬≥н в≥дзначаЇ, що багато людей, ¤ких в≥н зустр≥чав у цих рухах, "перебували в них з особистих причин ≥ часто мали небагато сп≥льного з оф≥ц≥йними вченн¤ми л≥дер≥в". Ќав≥ть б≥льше,  окс додаЇ, що маЇ значенн¤ не те, що пропонують ц≥ рел≥г≥њ, щоб привернути людей, а те, що прагнуть знайти люди, ¤к≥ навертаютьс¤ до цих рел≥г≥й. ≤нш≥ огл¤дач≥ приход¤ть до того ж висновку: багата зах≥дних посл≥довник≥в сх≥дних рел≥г≥й знають мало або зовс≥м н≥чого про те, чого ц≥ рел≥г≥њ навчають.
      ƒо реч≥, б≥льш≥сть зах≥дних про¤в≥в сх≥дних рел≥г≥й не Ї неп≥дробленою сх≥дною думкою. ” багатьох випадках њх л≥дери додали окультну практику, спрощен≥ христи¤нськ≥ образи ≥ терм≥ни, ≥ впор¤дкували своњ орган≥зац≥њ за зах≥дним зразком. «ах≥дн≥ про¤ви не можуть бути повн≥стю зрозум≥лими через вивченн¤ справжнього ≥ндуњзму ≥ буддизму. “ак ¤к ≥ ≥ндуњзм чи буддизм не можуть бути зрозум≥л≥ за вивченн¤м њх зах≥дних про¤в≥в. ќднак, через те, що зах≥дн≥ про¤ви використовують мову, обр¤ди ≥ зовн≥шн≥ ознаки јз≥атських материнських рел≥г≥й, необх≥дно ознайомитись з основами сх≥дних рел≥г≥й, щоб зрозум≥ти њх зах≥дн≥ про¤ви.
      ” наступних частинах викладен≥ основн≥ сх≥дн≥ в≥руванн¤ ≥ звичањ разом з њх найпопул¤рн≥шими зах≥дними про¤вами. “од≥ постаЇ питанн¤: "„ому ц≥ рел≥г≥йн≥ про¤ви так≥ приваблив≥ сьогодн≥?" ≤ зрештою, пропонуютьс¤ основн≥ напр¤мки в≥дпов≥д≥ ’ристи¤нства сх≥дним в≥руванн¤м ≥ практиц≥.

”крањнська Ћютеранська ÷ерква.

Copyright Rev. Pavlo Bohmat
ѕри використанн≥ матер≥ал≥в цього сайту роб≥ть ланки на нього.